📋 «По струні ходити» — бути дисциплінованим, слухняним, безвідмовно коритись кому-небудь, виконуючи все чітко і без заперечень.

Приклади вживання:

📖 У них [панів] жінки перед мужиками як по струночці ходять. (І. Квітка-Основ'янко)
📖 — Ге-е! — у мене так! — знову опускаючись на місце, сказав Яків,— у мене держись! Сказано по струні ходи — і ходи. (Панас Мирний)

📋 «Доходити / дійти до крайнощів» — переступати межу, перевищувати міру в чому-небудь, діючи запопадливо.

Приклади вживання:

📖 До крайнощів, як то кажуть, не дійшло. Але наші хлопці не одмовили собі в приємності побешкетувати з радощів. (Ю. Яновський)

📋 «Сунути лавою» — іти, рухатися навально, великою масою, безперервним потоком.

Приклади вживання:

📖Сердюки [охоронці гетьмана] сунули лавою, виграючи на баских конях, усі в вельветах, усі в штанах з червоними китицями. (М. Лазорський)

📋  «Скриня Пандори»

Історія походження:

За грецьким міфом, вирішивши покарати людей, яким Прометей приніс вогонь з неба, Зевс наказав богам створити прекрасну й красномовну, але хитру й підступну дівчину Пандору. Зевс одружив її з Про-метеєвим братом Епіметеєм і подарував їй скриню, де були замкнені всі людські пороки, нещастя та хвороби. Незважаючи на заборону, Пандора з цікавості відчинила скриню й випустила на волю всі лиха, що їх донині терпить людство. На дні скрині лишилася сама надія. (Але на зображеннях цієї історії замість скрині часто фігурує ваза).
У переносному значенні — лиховісний дар.

Приклади вживання:

📖 Сили життя долали злих духів, які ховалися у скрині Пандори. Одна з цих сил була визнана тут, в цій кімнаті, і це було єдине і найважливіше, що Максим Нерчин розумів і відчував в цю мить. (Н. Рибак, Скриня Пандори)

📋 «Очей не відведеш» — хто-, що-небудь надзвичайно вродливий, гарний, привабливий зовні.

Приклади вживання:

📖 — Ех, як висиплять [словачки та мадярочки] з костьолу, та як попливуть вулицею — очей не відірвеш!.. Хустки на них яскраві, спідниці короткі та круглі, як обручами напнуті… (О. Гончар)
📖 Яблука і груші, справді, були такі манливі, що від них очей не можна було відвести. (Ю. Збанацький)

📋 «Дістати (одержати) / діставати (одержувати) облизня» від кого — зазнати невдачі у тому, на що розраховував, сподівався, чого домагався.

Приклади вживання:

📖 — Діставши облизня, фашист тікає, як не перерветься, намагається притиснутись до землі і загубитись на тлі зелених дерев. (Ю. Яновський)
📖 — Я боюсь дістати облизня, я хворобливо боюсь показатись смішним перед жінкою, яку люблю. (В. Гжицький)
📖 Знов пост [охорона] біжить, клене, аж небу жарко. (І. Франко)

📋 «Хоч з мосту та в воду» — важко зарадити чому-небудь, неможливо досягти чогось і т.ін. У когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко.

Приклади вживання:

📖 — Для чого тільки я вас зустріла? — питає сама в себе крізь сльози. — Вчилась би, жила б… А тепер хоч з мосту та в воду. (Ю. Збанацький)
📖 Пішов поголос про нього й Маланку. Хоч з мосту та у воду, бо людям роти не позатикаєш. (М. Зарудний)
📖 Опинився Шавкун серед великого города з одною бідою — вовчим білетом в кишені. Сказано: хоч у Дніпро з мосту (Панас Мирний)
📖 Мені краще з мосту та в воду, ніж годинку побалакати серйозно. (Г. Хоткевич)

📋  «Отрясти прах»

Історія походження:

Вислів, що зустрічається в Євангеліях від Матвія, Марка, Луки, а також у Діяннях апостолів. Наприклад: «І коли хтось не прийме вас, і не слухатиме вас, то, виходячи звідти, отрясіть прах від ніг ваших» (Марк, 6, 11).
В образному вживанні вислів означає рішучий та безповоротний розрив з чимось або з кимось.

Приклади вживання:

📖 Чи ж мене не відіпхнуло
Їх гордеє недовірство?
Чи я не отряс назавше
Пил їх із своїх чобіт?
(І. Франко, Іван Вишенський)

📋 «Викласти душу» — відверто, щиро розповідати про себе все, ділитися з кимсь думками, переживаннями.

Приклади вживання:

📖 Погляд… наче говорив: Ти, чоловіче, не намагайся таїтись, викладай душу одразу, бо однаково раба божого розкушу. (С. Голованівський)
📖 Вона мені карти розкине,.. а я їй усю душу викладу, всі кривди виплачу. (І. Рябокляч)

📋 «Топтати слід» — часто бувати в кого-небудь, десь; ходити до когось, кудись; залицятися до дівчини, часто буваючи в неї.

Приклади вживання:

📖 — Хай вони [панянки] собі пишаються та морочать, кого знають, а самі будемо слід топтати на кутки. Дівчата там як перемиті. (С. Васильченко)
📖 Не тобі сліди топтати — Іншого чекаю я до хати. Він от-от повернеться додому з-під завій, переборовши втому. (А. Малишко)

📋 «Перейти Рубікон»

Історія походження:

У працях Плутарха, Светонія та інших римських істориків ідеться про те, що в 49 р. до н. е. Юлій Цезар порушив заборону римського сенату і перейшов зі своїм військом річку Рубікон, яка відокремлювала Умбрію від Північної Італії. Після цього почалася громадянська війна, в ході якої Цезар оволодів Римом.
У переносному значенні: зробити безповоротний крок, рішучий вчинок.

Приклади вживання:

📖 Він навіть не сказав йому, що через два дні ступає на свій найбільший рубікон, що післязавтра перевірятимуть результати шестирічної роботи. (Ю. Мушкетик)

🤝 Навіть в найтемніші часи ми маємо триматися одне одного!

Саме тому котики українських Telegram-каналів об'єдналися і створили для вас досконалий культурний простір, щоб розпалити вогник перед світанком, адже культура — це наша зброя!

😘 Тицяй сюди лапкою і підпишись на нашу файну теку. Зробимо український Telegram-простір кращим.

🥰 Будьте котиками, а не жабками, — не забудьте поділитися з друзями. ☺️

Споживаймо якісний контент разом!

📋 «Бавитися (гратися) з вогнем» — поводитися необережно, займатися чимось небезпечним, не думаючи про наслідки; ризикувати.

Приклади вживання:

📖 Коли скажеш йому, щоб забув стежку до твого подвір'я? Бавишся, Марійко, з вогнем. (А. Хорунжий)
📖 Він за ганебне діло взявся. З вогнем шпигун небесний грав. (В. Сосюра)
📖 — Ой, хлопче, хлопче,— довірливо каже Роман,— не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш. (О. Гончар)
📖 Пам'ять коротка у ворогів, грають з вогнем… (І. Цюпа)

🥰 Об'єднаймося та підтримаємо одне одного!

Унікальні канали, щоб сформувати для себе досконале культурне середовище, — ТУТ

Ваш путівник до кращого українського контенту

📋 «Як (мов, ніби) ножем відрізати» — сказати що-небудь дуже різко, категорично.

Приклади вживання:

📖 — Каже [Марта]: гарний женишок, тільки вужину голову має. — Справді? — полегшено сміється Дмитро. — Ця може як ножем відрізати. (М. Стельмах)
📖 — Дудки! — як ножем одрізав дід Бенеря. (Є. Гуцало)

📋 «Сьоме небо»

Історія походження:

Грецький філософ Аристотель (384—322 до н. е.) У своєму творі «Про небо» вважав, що небо складається з семи непорушних кришталевих сфер, до яких прикріплено зірки та планети. Про сім небес згадує й Коран, що його нібито приніс янгол із сьомого неба.
У переносному значенні — найвища радість і щастя.

Приклади вживання:

📖 Що ти надбав? Увесь у ґрунт угруз,
з семи небес упав сторч головою.
(В. Стус, Ще трохи краще край Господніх брам…)

📋 «Пекти раків» — червоніти перев. від сорому, ніяковіти.

Приклади вживання:

📖 — Ти бачила, Оленко, як Сава раки пік? Не знав, куди очі діти. (О. Копиленко)
📖 Чорнокнижний неуважно, за звичкою, перехрестився на розкішний, з червоного дерева кіот, потер лівою рукою щоку, оту, яка й досі пекла рака, та й почав потихеньку вкладати в торбину клинці своєї бороди. (М. Стельмах)

📋 «Бити байдики»

Історія походження:

Є кілька версій походження цього фразеологізму. Ось одна з них: у ранні часи при виготовленні виробів з дерева необхідно було підготувати заготовки — байдики. Згідно з другою, існувала гра, сенс якої полягав у вибиванні дерев'яною палицею побудованих з байдиків фігур (будиночків, гармат тощо).
Зараз ця гра називається містечками, а фразеологізм став означати ледарювати.

📖 Синоніми: баглаї годувати, гандри бити, бомки стріляти, ханьки м’яти, собак ганяти, лежати лежнем, посиденьки справляти, сидіти склавши руки, ані за холодну воду не братися, і пальцем не поворухнути, з-під пазурця собі не виколупнути, сім неділь на тиждень справляти.

📋 «Розуму не позичати» — хто-небудь дуже розумний, тямущий.

Приклади вживання:

📖 Ще рік і вона закінчить текстильний інститут, буде працювати на фабриці. Видно й тепер дочці не позичати розуму. (П. Автомонов)

📋 «Левова частка»

Історія походження:

Батько фразеологізму — давньогрецький байкар Езоп. В одному з його творів Лев сказав: «Першу частку я дістаю як учасник полювання, другу — за відвагу, третю беру, знаючи апетит моєї сім’ї. Хто сумнівається в моєму праві на четверту частку, нехай виступить». І так він забрав собі всю здобич.
Та згодом вислів «левова частка» набув іншого значення — найбільша частка здобичі, грошей, майна, спадку тощо.

Приклади вживання:

📖 Праця з інформацією про дослідження інших [учених].. стала вже одним з найважливіших компонентів наукового пошуку, і саме вона забирає левову частку часу переважної більшості науковців. (Вісник НАН України)