Щасливого Великодня!

Хрістоз анєсті! – Альтоз анєсті! (урум.)
Хрістос анест! – Алітъос анест! (рум.)
Христос воскрес! – Воістину воскрес!

* * *
Дъа ксанає‌ркум стʼ кардъьяко‌-м хурі‌я,
Дъа ксанабу‌ сіха‌-сіха‌ мєс т’ спіть-м патріко‌,
Дъа ксанає‌вур та паня‌рка та футуграфі‌їсь,
Дъа то тюно‌су т’ дъа‌курь пастріко‌...
Дъа ксанака‌ц пас т’ бахчадъі‌й скамє‌я,
Дъа ксанані‌ксу т’ а‌льбум пальюмє‌н,
Садна‌ дъа ксаначічакі‌сь палє‌й скамлє‌я,
Пу стекьт трі‌я кальтє‌ря ксірамє‌н...
__
Ніко‌лась Ахба‌ш
Хрістуїна‌рсь, 2024

* * *
Δα ξαναγιέρκουμ στ’ καρδιακό-μ χουρίια,
Δα ξαναμπού σιχά-σιχά μες τ’ σπιτ'-μ πατρικό,
Δα ξαναγιέβουρ τα πανιάρκα τα φουτουγραφίις',
Δα το τ'ουνώσου τ’ δάκουρ' παστρικό...
Δα ξανακάτς πας τ’ μπαχτσσαδίϊ σκαμέια,
Δα ξανανοίξου τ’ άλ'μπουμ παλιουμέν,
Σατνά δα ξανατσσιτσσακής' παλέϊ σκαμλέια,
Που στεκ'τ τρίια καλ'τ'έρια ξηραμέν...
__
Νικόλας' Αχμπάσς
Χριστουγινάρς', 2024

* * *
(дослівний переклад українською)
Знову приїду до рідного села,
Знову зайду неспішно до батьківського будинку,
Знову знайду вицвілі фотографії,
Пророню чисту сльозу...
Знову сяду на садовій лавці,
Знову відкрию пошарпаний альбом,
В ту ж мить знов зацвіте стара шовковиця,
Що стоїть три літа висохлою...
__
Микола Ахбаш
Грудень, 2024

Згідно з віруваннями надазовських греків, день святого Георгія (Ай Йо́рі) ділить рік навпіл: на літо і зиму.

Вважається, що до цього дня вже ночі стають достатньо теплими, а земля вдосталь обростає зеленню, аби виганяти худобу на віддалені пасовиська.

А от добірка цьогорічних великодніх псатирів надазовських греків у виконанні Олександри Янієвої, Олени Акритової, Неллі Чеграхчи, Вікторії Целенко, Ірини Сарбей, Наталі Фахурдинової, Ірини Шепеті, Ксенії Москаленко-Моспаненко, Надії Терентьєвої, Олени Акритової, Поліни Хараман, Олени Нікішової, Катерини Землянської-Тишлек.

Такі різні, такі неповторні, такі чудові!
А ну, зізнавайтеся, хто ще пік?

Довго радились сьогодні з Samir Beldjoudi з приводу того, як слід називати писанки урумською і румейською мовами надазовських греків. То дійшли згоди, що, мабуть, найкраще сенс слова "писанки" урумською можна передати як "нагишли йимирталар", румейською – "плумізмена вга". Дослівно обидва терміни можна перекласти українською як "прикрашені узорами яйця" або навіть "вишивані яйця". Традиція писанкарства запозичена надазовськими греками не так давно, тому чітка термінологія не встигла виробитись до того, як радянська влада ледь не знищила обидві мови. Тож, пропонуємо ці варіанти до вжитку всіма небайдужими. Синонімічними варіантами в урумській мові пропонуємо вважати "йазилган йимирталар" і "йазилмиш йимирталар", в румейській – "грамена вга", тобто "писані яйця". Оскільки останні терміни є радше калькованими, ніж сенсовими, то все ж радимо надавати перевагу варіантам "нагишли йимирталар" та "плумізмена вга".

Крашанки ж відомі надазовським грекам здавна. Традиційні крашанки урумів і румеїв мають червоний колір. Термінологія виробилась: урумською – "бойанган йимирталар" і "бойали йимирталар", румейською – "буятмена вга". Буквально – "фарбовані яйця".