Forwarded from Фоса
Дуже ладне видиво, жеби сє вознайомити і мати шонайменче йкесь розумінє. Хлоп так само добре пояснив за вимову за тамтих сїм филин.
Слухайте, цїкавте сє і кажіт чи ви самі чи хтось з ваших так повідає.
https://youtu.be/QH4fpFs2hmM
Слухайте, цїкавте сє і кажіт чи ви самі чи хтось з ваших так повідає.
https://youtu.be/QH4fpFs2hmM
YouTube
Гóвори́ з Володимиром Ільченком: Галичина, Івано-Франківщина
Прямуємо далі на захід. Наддністрянський діалектний ареал відзначається величезними розмаїттям. Для прикладу зупинимося в історичному серці Галичини – поблиз...
Святий Ян Павел Другий,
у старі безкоштовні часи
сказав у Львові :
«Дощ падає - діти ростуть».
Святий Іване Павле,
я виріс під цим дощем.
Але зараз така зима
і все вимагає такої ціни,
що падають
тільки сніг і солдати.
Солдати падають - діти ростуть.
Солдати падають - діти ростуть.
Артур Дронь
#поезія_gg
у старі безкоштовні часи
сказав у Львові :
«Дощ падає - діти ростуть».
Святий Іване Павле,
я виріс під цим дощем.
Але зараз така зима
і все вимагає такої ціни,
що падають
тільки сніг і солдати.
Солдати падають - діти ростуть.
Солдати падають - діти ростуть.
Артур Дронь
#поезія_gg
Підніміть його —
під ним трава не росла може з тисячу літ,
Закамʼяніле тіло, гарне і досі,
Як поколений грецький торс..
Оббиті по самі плечі руки —
Чи були вони відсічені живцем
Чи вже набагато пізніше
Сам вітер скришив їх на порох?
Протріть груди —
Під кіптявою, здається, якісь заглибини
На досить мускулястій правій груді — справді,
Витатуйований спіральний рівчак -
Трохи схожий на знак вужа
Голову, завелику як на такий короткий торс,
Роздирає на всю ширину страшна гримаса —
Розвернутий рот увібрав якнайбільше духу,
Якого, мабуть, йому бракувало при житті,
Щоб видихнути давно виношене прокляття —
Але якраз в ту мить
Його спіткала смерть від чужої руки, а може своя..
Олег Лишега, «Воїн»
#поезія_gg
під ним трава не росла може з тисячу літ,
Закамʼяніле тіло, гарне і досі,
Як поколений грецький торс..
Оббиті по самі плечі руки —
Чи були вони відсічені живцем
Чи вже набагато пізніше
Сам вітер скришив їх на порох?
Протріть груди —
Під кіптявою, здається, якісь заглибини
На досить мускулястій правій груді — справді,
Витатуйований спіральний рівчак -
Трохи схожий на знак вужа
Голову, завелику як на такий короткий торс,
Роздирає на всю ширину страшна гримаса —
Розвернутий рот увібрав якнайбільше духу,
Якого, мабуть, йому бракувало при житті,
Щоб видихнути давно виношене прокляття —
Але якраз в ту мить
Його спіткала смерть від чужої руки, а може своя..
Олег Лишега, «Воїн»
#поезія_gg