Як утворити ім’я по батькові від подвійного імені

Якщо є подвійні імена, то постає логічне запитання, а як тоді від такого імені утворити по батькові? 🤔

Іванович-Олександрович? Іванівна-Олександрівна?

Відповідь дає Мін’юст 👇

«Якщо у тата подвійне ім'я, то по батькові дитині присвоюється за одним з них на вибір батьків».

Тому у випадку з іменем Іван-Олександр по батькові може бути Іванович / Іванівна або Олександрович / Олександрівна (на вибір).

До речі, якщо батьки українці, то ім’я по батькові має бути обов'язково присвоєне дитині. А от якщо батьки чи хтось один із них є представником іншої національності, то його можна не присвоювати взагалі.

Подвійні імена, як і подвійні прізвища, записуємо з дефісом: Анна-Марія, Богдан-Ігор ☝️

Музичний слух чи музикальний слух 🤔

📌Музичний – це той, що стосується музики як виду мистецтва.

👉 Музична школа, музична освіта, музичний інструмент, музичні вечори

📌 Музикальний – це здібний до музики або ж приємний звучанням, мелодійний.

👉 Музикальні пальці, музикальний голос, музикальна мова.

Отже, слух також музикальний, бо йдеться про здібність сприймати й відтворювати музику 🎻

Як запам'ятати правопис займенників

Деякі займенники треба писати з дефісом, як-от: хтозна-де, будь-коли, хто-небудь. А деякі – разом: хтось, абихто, дещо.

Щоб не плутатися, які з них пишемо разом, а які з дефісом, запам'ятайте ось такі фрази:

📌 Казна-, бозна-, будь-, -небудь – про дефіс ти не забудь!

📌 Аби-, де-, -сь та ні- разом напиши мені!

Користуйтеся 😉

Продовжте речення в коментарях: "Я розмовляю українською, бо... " 💙💛

Як писати слово хот/дог 🌭

Найчастіше це слово пишуть з дефісом – хот-дог, але таке написання не відповідає нормам правопису. І ось чому 👇

З дефісом ми пишемо складні слова, які утворені з двох самостійних слів (§ 36): бізнес-план, інтернет-магазин.

Чому так? Бо ми можемо окремо вживати бізнес, і план, інтернет і магазин. Коли поєднуємо їх в єдине ціле, ставимо дефіс, адже утворюємо нове значення.

Однак в українській мові ми окремо не вживаємо ані слово хот, ані дог. Ну хіба що догом називаємо окрему породу собак. Але це інше ☝️

З англійської мови ми запозичили назву страви hot dog як єдине ціле. Отже, писати це слово потрібно разом – хотдог.

Ароматний – ароматичний – ароматизований

Ох уже ці пароніми. Геть можна заплутатися 🤪

Тому ходімо розбиратися, коли яке слово доречно вживати.

📌Ароматний – це запашний, тобто той, що має приємний запах, насичений ним:

👉 ароматний чай, ароматна випічка, ароматні трави.

📌 Ароматичний – це той, що має аромат, або той, що вживають для надання аромату:

👉 ароматична свічка, ароматичні властивості, ароматична рідина.

📌 Ароматизований – це той, якого ароматизували, тобто якому надали приємного аромату:

👉 ароматизоване повітря, ароматизований напій, ароматизоване тісто.

Якщо вас, як і мене, зранку бадьорить лиш ароматна кава, то рекомендую завітати в магазин 25 Coffee Roasters.

Тут ви завжди можете придбати свіжообсмажену каву на будь-який смак, адже в асортименті аж понад 25 позицій з різних країн. А ще тут можна замовити чай, какао та солодощі собі чи на подарунок ☕️

Шукаєте ідеальну каву, але не знаєте, яку обрати? Менеджери @25coffeeroasters.ua допоможуть вам визначитися, враховуючи ваші смакові вподобання 😉

А за промокодом Грамота ви отримаєте 15% знижки на  всю каву, окрім дріпів, комбо та наборів.

Пропозиція актуальна до 24 квітня 2025 року.

Звук зник, знак залишився

А ви знали, що колись знак м’якшення таки позначав звук? Щоправда, тоді він був не знаком м’якшення.

Колись цей знак (ь) називався літерою єрь. А бо на Галичині ще казали їр. І позначала ця літера надкороткий голосний. Такий короткий, що його було майже не чутно у вимові, і вже в XI–XII ст. цей звук або повністю втрачався в слові, якщо був у слабкій позиції, або ж переходив у звук [е], якщо потрапляв у сильну:

👉 тьща – теща, вьрба – верба

Звук зник, але за традицією літеру єрь ще довго писали на тому місці в словах, де він мав би бути.

Згодом ця літера стала позначати м'якість приголосних. Чому так? Бо всі приголосні, які стояли перед єрь [ь] пом'якшувалися, і це явище збереглося дотепер.

Уже з XIX ст. літера ь передавала лише м'якість приголосних.

До речі, мовознавці Інституту української мови радять називати ь знаком м’якшення, оскільки м'яким може бути звук, але не літера.

Але якщо ви звикли називати знак м’якшення м’яким знаком – це теж не помилка.

Як запам’ятати, після яких літер пишемо знак м’якшення?

📌Вивчіть ось цю фразу:
Нам Треба Добре Запам’ятати Ці Сім Літер.

Усі початкові літери кожного слова – це ті, після яких пишемо знак м’якшення у кінці та в середині слів. Тож користуйтеся правилом (але й про деякі винятки пам’ятайте 😉)

Вітрова погода чи вітряна? 🌪

Поговоримо про пароніми, слова, які можуть нас збивати з пантелику й вводити в оману, а саме розглянемо значення слів вітровий – вітряний.

📌 Вітровий – це той, що викликаний вітром, або той, що захищає від вітру:

👉 вітровий удар, вітрова сила (викликані вітром), вітрове скло (захищає від вітру).

📌 Вíтряний (зверніть увагу на наголос) – це той, що супроводжується вітром:

👉 вітряна погода, вітряний день, вітряний ранок.

Також це слово можна вживати у переносному значенні, коли говоримо про легковажність, безтурботність:

👉 вітряна юність, вітряний парубок, вітряна дівчина.

📌 Вітряни́й (наголос уже на останньому складі) – це той, що працює за допомогою вітру або ж є наслідком дії вітру:

👉 вітряний млин, вітряна віспа

📝 Перевір себе

Друзі, хочу протестувати нову рубрику. Ви побачите текст, у якому пропущено розділові знаки, а у словах – деякі літери. Такий собі мінідиктант. Ваше завдання – скопіювати його собі (або ж переписати на папір), поставити, де треба, розділові знаки та правильно написати слова. Наступного дня буде правильний варіант тексту, і ви зможете перевірити себе.

А ось і перший текст 👇

С..огодні ми ознайом..мо вас із казковою і дуже б..гатою країною. Тут не/має ані власної валюти ані власної мови ані власного аеропорту. П..йзажі країни н..мов створили ельфи а місцеві жит..лі б..гаті як гноми. Ця країна на/стільки мален..ка що її можна обійти пішки за день а дістатися сюди можна лише а..тобусом. Головне місто це лише 5 вулиць. Так це карликова держава яка простяглася на 20 км за/в/довжки і 6 км за/в/ширшки.

Ви не/повір..те але цю країну можна орендувати на добу! (Уривок з книжки "Усвідомлене читання").

Якщо маєте бажання, викладайте свої відповіді у коментарях.

Правильний варіант тексту опублікую завтра! Дочекайтеся 😉

З вас уподобайка, якщо завдання сподобалося. Мені дуже цінно почути вашу думку 🫶

✍️ А ось і текст для самоперевірки

Друзі, дякую за ваші відгуки та коментарі на цю рубрику. Навіть не очікувала, що вам так сподобається 🥰

Ловіть текст для самоперевірки:

Сьогодні ми ознайомимо вас із казковою і дуже багатою країною. Тут немає ані власної валюти, ані власної мови, ані власного аеропорту. Пейзажі країни немов створили ельфи, а місцеві жителі багаті, як гноми. Ця країна настільки маленька, що її можна обійти пішки за день, а дістатися сюди можна лише автобусом. Головне місто – це лише 5 вулиць. Так, це карликова держава, яка простяглася на 20 км завдовжки і 6 км завширшки.

Ви не повірите, але цю країну можна орендувати на добу! (Уривок з книжки "Усвідомлене читання")

Діліться, як вам було виконувати це завдання. А якщо маєте запитання щодо тексту, залишайте їх у коментарях під цим дописом 😉

Зіграємо в "Еліас"? 🎲

Я вам даю опис слова, пояснюю його значення, а ви в коментарях пишете, що це 😉

Готові? 3... 2... 1...

📌 Що це?
Це думка або якесь судження, яке звучить дивно або навіть суперечить здоровому глузду, але має певний сенс. Воно ніби проти логіки, але змушує замислитись. Часто викликає здивування: як так може бути?

Також у науці цим словом називають якесь несподіване явище, яке не відповідає звичайним науковим уявленням.

Правильна відповідь тут 👇 (але спершу залиште свій варіант у коментарях)
Парадокс 🎉

Якщо вгадали – ставте ❤️

✍️ Перевір себе

Ви просили – я зробила. Навіть не очікувала, що вам так сподобаються мінідиктанти. Ловіть новий текст, надихайтеся і перевіряйте себе 😉

Бо життя безупин..о і невблаган..о іде на мене як хвиля на берег. Не тільки власне а і чуже. А в/решті — хіба я знаю де кінчається власне життя а чуже починається? Я чую як чуже існування входить в моє мов повітря крізь вікна і двері як води притоків у річку. Я не можу розминутись з людиною. Я не можу бути самотнім. Признаюсь заздрю планетам вони мають свої орбіти і ні/що не стає їм на їхній дорозі. Тоді як на своїй я скрізь і завжди стрічаю людину (Михайло Коцюбинський Intermezzo)

Усі запитання щодо тексту залишайте в коментарях. Завтра опублікую правильний варіант тексту.

А ось і текст для самоперевірки 📝

Бо життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег. Не тільки власне, а і чуже. А врешті — хіба я знаю, де кінчається власне життя, а чуже починається? Я чую, як чуже існування входить в моє, мов повітря крізь вікна і двері, як води притоків у річку. Я не можу розминутись з людиною. Я не можу бути самотнім. Признаюсь — заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі. Тоді як на своїй я скрізь і завжди стрічаю людину (Михайло Коцюбинський Intermezzo).

Що то за літера така – єр (ъ) 🤔

А ви знали, що колись ось цю літеру (ъ) використовували замість апострофа?

Це давня кирилична літера єр (інша назва йор).

Вона позначала надкороткий голосний [ŭ]. Але цей звук був настільки коротким, що ледь відчувався у вимові. Тож у слабкій позиції він занепав, а в сильній перейшов у звичайний звук [о]:

👉 съхнути – сохнути, Святъславъ – Святослав

Проте ще майже до кінця ХІХ ст. цю літеру за традицією писали в словах, позначаючи твердість попереднього приголосного (якъ, закономъ). А все тому, що приголосні, які стояли перед ъ, могли бути тільки твердими 💁‍♀️

А ще ця літера виконувала функцію апострофа:

👉 пъять, розвъязав

Коли ж Борис Грінченко у правопис до Словника української мови ввів апостроф, літера ъ назавжди зникла з алфавіту.

Мінідиктант ✍️

Ну що, зачекалися? Новий текст уже готовий. Тож гайда тренуватися 👇😉

Хмари
У/ночі мені снилися хмари важкі хмари з ч..рвоним ві..блиском. Вони т..кли швидко навально нагадуючи людський гнаний у/перед натовп який підштовхують не/зримий страх і якісь не/з’ясовані ні/ким бажання. Хмари чіплялися за верхівки дубів котрі здавалося спроможні були порвати пошматувати їхні живі тіла проте на гіллі не залишалося й сліду.

Іноді в проваллях де/не/де спалахувало пронизливо вугільно/чорне небо а на ньому крижаними квітами світило кілька зірок. Проте швидко хмари заливали ті провалля гасили світло холодних квіток і несли далі стримане майже грізне сяяння червоно/гарячої тривоги. Ця тривога врешті/решт передавалася землі мовчання якої ставало все напруж..нішим зелені трави та біло/сніжні проліски теж тр..мтіли (За Є. Гуцалом).

Текст для самоперевірки буде завтра. Дочекайтеся

А тепер можна й перевірити себе 👇

Хмари
Уночі мені снилися хмари, важкі хмари з червоним відблиском. Вони текли швидко, навально, нагадуючи людський, гнаний уперед натовп, який підштовхують незримий страх і якісь не з’ясовані ніким бажання. Хмари чіплялися за верхівки дубів, котрі, здавалося, спроможні були порвати, пошматувати їхні живі тіла, проте на гіллі не залишалося й сліду.

Іноді в проваллях де-не-де спалахувало пронизливо вугільно-чорне небо, а на ньому крижаними квітами світило кілька зірок. Проте швидко хмари заливали ті провалля, гасили світло холодних квіток і несли далі стримане, майже грізне сяяння червоногарячої тривоги. Ця тривога врешті-решт передавалася землі, мовчання якої ставало все напруженішим, зелені трави та білосніжні проліски теж тремтіли.

​​Що ви робите, коли їдете на роботу, чекаєте в черзі чи просто маєте вільну хвилинку? Читаєте книжки українською (що ду-у-уже тішить) чи все ж віддаєте перевагу мобільним іграм? 🤔

💡Якщо бажаєте поліпшити свою українську, збагатити словниковий запас, а ще прокачати логічне й асоціативне мислення, то головоломка “Словограй” від українського розробника Absolutist саме для вас.

Відгадуйте пари римованих слів, зашифрованих на картинках. Інколи відповідь очевидна, а часом треба добре помізкувати. Як підказки можна відкривати довільні букви в слові або ж надіслати головоломку другові чи подрузі.

Гру зроблено з гумором, і вона підійде для будь-якого віку. Проводьте дозвілля з користю, бо вивчати українську – це корисно й цікаво! Мої учні уже протестували гру, і вона їм дуже сподобалася.

Спробуйте і ви! Завантажуйте “Словограй” за посиланнями нижче:

Які прислівники пишемо з дефісом

📌 Ті, що утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника по та суфіксів -ому або -(к)и, зрідка — -(ч)и, -(ж)и:

👉 по-бойовому, по-козацьки, по-заячи, по-ведмежи

📌 Ті, що утворені за допомогою прийменника по від порядкових числівників:

👉 по-перше, по-друге, по-третє

📌Ті, що мають у своєму складі словотворчі частки будь-, -будь, -небудь, казна-, -то, хтозна-:

👉 казна-де, будь-коли, як-небудь, аби-то, хтозна-де

📌 Ті, що утворені повторенням слова або основи:

👉 ледве-ледве, далеко-далеко, ось-ось, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч

Ну що, диктант чекали? ✍️

Гайда писати 👇

До чого ж гарно і весело було в нашому горóді! О/то як вийти з сіней та подивитись на/в/коло геть/чисто все з..лене та буйне. А сад було як зацвіте весною! А що робилось на початку літа огірки цвітуть гарбузи цвітуть картопля цвіте. Цвіте малина смородина тютюн квасоля. А соняшника а маку буряків лободи укропу моркви! Чого тільки не/насадить наша не/вгамовна мати.

Нічого в світі так я не/люблю як саджати що/небудь у землю щоб проізростало. Коли вилізає з землі всяка рослиночка ото мені радість любила проказувати вона.

Город до того пер..повнявсь рослинами що десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому.

Вони лізли одна на одну пер..плітались душились дерлися на хлів на стріху повзли на тин а гарбузи звисали з тину прямо на вулицю. А малини красної білої! А вишень а груш солодких було як наїсися цілий день живіт як бубон (О. Довженко "Зачарована Десна")

Перевірити себе ви зможете уже завтра 😉

А ось і текст для самоперевірки 👇

До чого ж гарно i весело було в нашому городi! Ото як вийти з сiней та подивись навколо – геть-чисто все зелене та буйне. А сад було як зацвiте весною! А що робилось на початку лiта – огiрки цвiтуть, гарбузи цвiтуть, картопля цвiте. Цвiте малина, смородина, тютюн, квасоля. А соняшника, а маку, бурякiв, лободи, укропу, моркви! Чого тiльки не насадить наша невгамовна мати.

«Нiчого в свiтi так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проiзростало. Коли вилiзає з землi всяка рослиночка, ото менi радiсть», – любила проказувати вона.

Город до того переповнявсь рослинами, що десь серед лiта вони вже не вмiщалися в ньому. Вони лiзли одна на одну, переплiтались, душились, дерлися на хлiв, на стрiху, повзли на тин, а гарбузи звисали з тину прямо на вулицю.

А малини – красної, бiлої! А вишень, а груш солодких, було, як наїсися, – цiлий день живiт як бубон (О. Довженко "Зачарована Десна")