Універсальна відповідь на спробу співбесідника аргументувати «за визначенням» (тобто, «А - це Б чи відноситься до Б, тому що таке визначення А») - це задати питання:

Які факти про світ ти передбачаєш, такі що ти б їх не передбачав/очікував, якби ти не вважав що А є Б чи відноситься до Б?

Тривіальний приклад:

Теза: «атеїзм є релігією за визначенням».

Відповідь: «які факти про світ ти передбачаєш, які ти б не передбачав/очікував, якби вважав, що атеїзм не є релігією?»

У цьому контексті, an honest question: що мають на увазі люди, які кажуть, що «ЛЛМ просто передбачає текст»? Чим «просто» відрізняється від «не просто»? Які переконання про ЛЛМ вони мають, такі що, якби вони їх не мали, вони б не вважали, що ЛЛМ «просто» передбачає текст?

Систематично, найбільший антистрес для мене - це читати підручники з біології та фізики.

Можливо, тому що мозок входить в стан «тобі 15 і ти готуєшся до олімпіад, жодних турбот». Або, можливо, тому що ця діяльність є перетином дуже багатьох параметрів, які подобаються мозку - цікаво, розумно, легко, весело, гідно.

Так чи інакше, я відчуваю спокій і безтурботність в тому ступені, в якому я не відчуваю їх майже ніколи. Додатково до цього, я відчуваю радість і вдячність за те, що я можу дивитися на Всесвіт з відчуттям дива і благоговіння, мислити і усвідомлювати своє мислення, і що наша реальність настільки складна, що можна дивуватися їй, досліджуючи її хоч мільйони років. І це настільки чудово, що майже не віриться в це.

Інколи з цим можна перегинати, звичайно.

POV: ти ходиш по відділу наукової літератури в новому великому книжковому магазині, поки твої друзі дивляться на тебе.

Beyond sorrow and grief.

@@@
Слухаєш подкаст по бодібілдингу

@@@
Добре і психологічно корисно, що можна інколи перемкнутися на щось, повністю не повʼязане ані з роботою, ані з дослідженнями, ані з глобальними проблемами!

@@@
Наступний випуск - ведучий розповідає годинну лекцію про… теорію алайнменту ШІ!

@@@
There is no escape

(На жаль, багато чого в тій лекції неправильно, хоча немало й правильно)

https://youtu.be/PqJe-O7yM3g?si=1OKLDP0R-G3lg5Zu

Звичайно, доктор Майк - не просто «бодібілдинг-інфлюєнсер». Він науковець і взагалі розумна людина - тому я і слухаю. Він акумулює найкращі дослідження по фізіології спорту та поширює їх в ефективній і доступній формі. Тому, в цій площині, безумовно, рекомендую.

І той факт, що він взагалі замислився про алайнмент і його думки виявилися приголомшливо розумними (як для людини, що вперше задумалася про цю проблему), теж говорить на його користь. Але все ж таки це не його тема, він не знає в ній багато фундаментальних речей, і робить багато помилок, тому як авторитета по алайнменту його сприймати точно не варто - кажу про всяк випадок.

YCombinator форум - це найгірша комунікаційна платформа за відношенням "якість/очікування».

Дивіться.

Очевидне очікування від (поточного) твітера - це «купа російських ботів разом з адептами MAGA змагаються в тому, хто вислове ідею, яка найбільш ефективно максимізує комбінацію векторів деструктивність-кровожерливість-тупість». Нема причин очікувати чогось іншого.

Очевидне очікування від Threads - це «звичайні люди обговорюють свої побутові проблеми - їжа, робота, стосунки». Аналогічно - усе в рамках дефолтної моделі.

Очевидне очікування від фейсбуку - клуби по інтересах для старшого покоління.

Але ж YCombinator! Я дуже поважаю YCombinator. Та й взагалі, яка різниця, чи поважаю його я - це обʼєктивно потужна та ефективна платформа по перетворенню ідей в інновації. Рівень якості форуму просто абсурдно низький відносно якості самої організації.

Купа філософів і економістів, величезний конформітський тиск, люди роблять елементарні помилки в кожному пості, і так далі. Проти кожної достатньо гарної ідеї у світі є ідіотська критика на форумі YCombinator.

Кожен, хто їде на окуповані території чи має великий ризик опинитися в російському полоні, повинен мати можливість отримати від держави капсулу з ціанідом чи хоча б право придбати її самому. Це ж дуже дешево. Перешкода суто юридична. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02fa4sKGufRU6i5TDmQ9yp4t2ZvvG5MpySaccy67uLe2cM3vbymxFicdpPGFkaHDq1l&id=100004775745586

Оливки.
Теорія груп.
Дедліфтінг.
Устриці.
Низькорівневі мови програмування.
Юстування телескопа.

Не знаю жодної людини, якій би щось з цього сподобалося вперше, коли вона це спробувала. Але з досвідом якось усім починає подобатися, і дуже сильно.

Дивлюся другий сезон Андора. Нарешті, після незліченної кількості більш та менш успішних експериментів (назвемо це так), ми, фанати зоряних війн, отримали ідеальний продукт! Те, чого ми хотіли завжди! https://www.youtube.com/watch?v=duN-KQgOjYs

Значить, так.

Я нещодавно в одну дівчину закохався. Я взагалі дуже сильно закохуюся, коли закохуюся. Це має... свої плюси та мінуси.

На цьому фоні я написав певний твір, на півшляху між віршем та поемою, і мені особисто сподобалося, як вийшло.

Хочеться все ж таки щоб ще хтось прочитав, чесно кажучи. Тим більше, що, мені здається, стилістично, ідеологічно та конструкційно - дуже нове для української літератури явище. І унікальне. Воно-то звичайно трохи соромно, любовні віршики... "Кринжово", як зараз кажуть. Але я подумав, що краще показати, все ж таки. Що я втрачаю? І за формою, і за змістом, це нетривіальна річ, вважаю, нехай тема сама по собі й тривіальна. Може мати якусь цінність. Але насправді, мені просто хочеться з кимось поділитися, хоча б з однією людиною.

Дівчина та все одно не може відповісти взаємністю, з певних причин. І краще їй залишатися анонімною. З певних причин.

Твір - ще доволі чорновий, і не всі ідеї реалізовані, але часу в мене все одно майже нема зараз (і стає все менше), і не знаю, коли буде, тому надсилаю, як є.

Якщо хтось з вас буде читати все ж таки, то врахуйте, що це не силабо-тонічні вірші, як всі звикли. Їх можна і треба "ритмічно" читати, але це може незвично робити спочатку, якщо не звикли.

І будь ласка, не смійтеся з мене, мені і так не дуже зручно, і я від щирого серця це роблю.

До речі, s-ризики від штучного суперінтелекту настільки ж малоймовірні (чи навіть більш малоймовірні), як і те, що суперінтелект буде добрий за замовчуванням. Тому про це не переживайте (якщо хтось переживає). Логіка така ж сама, як з малоймовірністю доброти до людей за замовчуванням. Уявімо собі, що ASI навіть хоче максимізувати страждання (хоча б з чого він хотів таку дуже конкретну вузько визначену річ?). Чи є катування людей найбільш ефективним способом у Всесвіті генерувати страждання? Звичайно, що ні. Тобто, так само, як "truth-seeking AI" не буде автоматично тримати людей живими, тому що конфігурація атомів, що відповідає людям, не є найбільш ефективною комбінацією для пошуку правди, так і Torment Nexus не буде автоматично катувати людей, тому що конфігурація атомів, що відповідає людям, не є найбільш ефективною комбінацією для генерації страждань.

Так.

Джефрі Хінтон їде на ту конференцію, на яку їду я!

https://youtu.be/Wnh1mOTfhgw?si=K8XQGj5Ds70MlXSU

Чергова жесть про здібності навіть вже існуючих ШІ.

https://x.com/kelseytuoc/status/1917340813715202540?s=46&t=779E7UutOOl0DK6MbEY0cg

«Якщо ШІ так гарно пише код, то чому ШІ-компанії наймають розробників?»

Серії 7,8,9 - це близько до піку людської здатності робити кіно. Вони настільки чудові, що ти навіть забуваєш, що це зоряні війни, і сприймаєш це як окрему річ, безвідносно до цінності самого лору ЗВ. Я рідко пишу тут про кіно, але не можу не написати про це.