Зізнавайтесь, хто там з вас хотів відкрити своє видавництво? Бо Літосвіта випустила курс для тих, хто хоче почати книжковий бізнес 👀

Курс стартує вже сьогодні, тому раптом побачили цю лагідну рекламу та вона вам відгукнулась — це точно знак!

Я просто напишу, що спікери там будуть ого-го які: засновник «Ранку», засновник «Сенсу», засновниця «Віхола», екскерівниця відділу PR & Marketing «Видавництва Старого Лева», директорка «Абук» й інші!

Цей курс — чудовий старт для тих, хто хоче відкрити власне видавництво, книгарню або інший навколокнижковий проєкт, навчитися ефективно просувати книжки. Учасники почують досвід колег, зрозуміють специфіку українського ринку, зможуть знайти однодумців для втілення ідей.

Що ми маємо: 16 годин контенту, 90 днів доступу до матеріалів після завершення курсу + я дуже зраділа, коли побачила, що Літосвіта також пропонуватиме можливість нетворкінгу з колегами по галузі — лише заради цього можна записатися…

Раптом ви захотіли записатися, або ж прочитати про курс більше, то ви можете це зробити ось тут!

📰 Прочитала щойно дуже цікаву статтю про те, як професори вбили літературу як предмет в університеті.

І саме цікаве це те, що її написав професор літератури Рейнальдо Ладдаги з престижного американського університету UPenn!

Уявіть собі ось що — навіть у Гарварді студенти вже не можуть впоратися з розумінням базових конструкцій (ми говоримо за підмети та присудки, люди) у творах. Але найцікавіше, що професор не йде легким шляхом, звинувачуючи у всьому Інтернет чи «молодь, яка не хоче читати». Він чесно визнає, що викладачі самі доклали руку до цієї кризи.

Замість того, щоб занурюватись у красу мови Шекспіра чи розбирати складні наративні структури Джойса, викладачі почали «спрощувати» програму: більше фільмів, менше складних текстів, більше розмов про сучасні проблеми замість аналізу літературних творів. Знаєте, це як замінити вивчення класичної музики обговоренням останніх трендів у TikTok. І те, і те заслуговує на життя, але, погодьтесь, що це геть інше і геть по-іншому впливає на розвиток особистості.

І ось що виходить в результаті: викладачі перестали вимагати глибокого розуміння текстів, студенти втратили здатність їх читати, і тепер всі в розгубленості — хто цю проблему первинно створив та як й хто має її вирішувати?

Питання до вас (особливо до тих, хто вивчає літературу зараз) — чи вважаєте ви, що модернізація освіти не завжди хороша ідея і чи поспішили університети й професори, коли перестали вимагати від студентів літератури те, що робить їх студентами літератури? Тобто читати та глибинно аналізувати тексти?