А ось тут ви можете подивитися 35-хвилинний кольоровий фільм, який Кокто зняв про віллу, в якому розповідає про свій творчий процес й про те, чому розписи на стінах будинку він називає «тату»

Дуже цікаво!

Для тих, в кого зникла група на благодійну лекцію — відпишіться тут, будь ласка!

Бачу, що у частини доступ є, але чомусь ТГ видалив автоматично 100+ людей з групи — сподіваюсь, що це тимчасовий баг 🙏🏻

П.С. Додамо всіх назад у групу до кінця середи 🤍

І раз ми заговорили про «Джіблі» та його засновника, то я не можу не поділитися документальним фільмом «The Kingdom of Dreams and Madness» 2013 року (у відкритому доступі в онлайн-бібліотеці ось тут) в якому Мамі Сунада спостерігає за креативним процесом студії та самого Міядзакі впродовж року

Цей фільм дуже чітко продемонструє процес студії та те, скільки зусиль (фізичних й ментальних) йде на створення одного анімаційного фільму

Ну, а мені особливо сподобались моменти, які фокусувались на Міядзакі: його здоровий цинізм, його тригодинний обов'язковий ранковий процес, як він виставляє дві мʼякі іграшки біля свого вікна, щоб вони «вітали» перехожих (і як він перед сном їх з вікна забирає), як він включає пісні на старому CD-програвачі та тихенько під них підспівує ☺️