Слухайте, а що ви зараз читаєте? Розказуйте, показуйте 👀

📖 Почала читати «Putin's War on Women» від фінської авторки й феміністки — Софі Оксанен (і тепер маємо те, що я знов читаю 4 книги одночасно)

Зізнаюсь, що я була скептична від назви, тому що дуже сильно не люблю, коли щодо війни в Україні (в будь-якому контексті) вживають прикметник «путінська», але...

Книга майже цілковито фокусується на переплітанні досвіду двоюрідної бабусі Оксанен, естонки, яка пережила російську окупацію в період Другої світової війни, та сучасних українських жінок

Окрім цього, в книзі також підіймаються наступні теми: чому фемінізм небезпечний для авторитарних режимів, чому російські солдати грабували білизну українок (та що спільного це мало/має з проявом колоніальної сили), «таємнича російська душа» й багато-багато чого іншого

Книга вже має безліч виділень та нотаток, геть скоро поділюсь з вами її основними тезами

Люди, які використовують ШІ як психолога/друга/терапевта і які хочуть поділитися своїм досвідом — відгукніться (або під цим постом, або в особисті @damnyeah), будь ласка!

Пишу нову статтю і дуже хочу від вас почути 🙂

Я вам збрехала і мені дуже шкода.

Знаю, що останні місяці я пояснювала вам свою відсутність на каналі важливими особистими обставинами та хворобою, але це не так.

Причина моєї відсутності така: мене Макс Гордєєв (aka Мольфар, aka власник магічного магазину, aka переможець українською битви екстрасенсів) вчив всяким штукам.

Я прийшла із запитом побачити коли вийде нова книга Мартіна (Мольфар назвав мене скаженою й додав, що простіше передбачити кінець світу, ніж дату публікації «Вітрів зими»), але в кінці змогла лише навчитися по обкладинці/назві книги визначати, чи вона вам сподобається, чи ні 🥲

Тому з вас у коментарях обкладинка/назва книги, яку ви давно хотіли прочитати, а з мене передбачення!

📚 І раптом ви хочете почати квітень з книг, які гарантовано починаються і завершуються добре, то я рекомендую глянути мою свіжу статтю для Skvot!

🗞 Класні ранкові новини: ми можемо очікувати на більше статей та книг про Джоан Дідіон, адже Нью-Йоркська публічна бібліотека відкриває доступ до її архіву та архіву її чоловіка Джона Грегорі Данна для дослідників! 

Ця колекція складається з 336 коробок матеріалів, включаючи особисті фотографії, чернетки сценаріїв та листування з видатними особистостями (Маргарет Етвуд, Нора Ефрон, Філіп Рот та інші). Цей архів забезпечить дослідників безпрецедентним доступом до творчого процесу обох письменників і, ймовірно, започаткує нову хвилю досліджень їхньої спадщини в американській літературі.

✒️ The New Yorker опублікував декілька вирізок з матеріалів цього архіву (які увійдуть в нову книгу «Notes to John», що має вийти 22 квітня 2025 року) про терапевтичні сесії, які Дідіон мала та в яких вона висловлювала переживання за долю доньки, за власне старіння та за складну сімейну динаміку

Нижче я опублікую переклад однієї такої вирізки:

11 жовтня 2000 року

Я сіла і відразу почала плакати.

«Про що ви зараз думаєте» запитав доктор МакКіннон.

Я сказала, що не знаю. Я рідко плакала. Насправді я ніколи не плакала під час кризових ситуацій. Мені просто було дуже важко сидіти навпроти когось і розмовляти.

«Зрозуміло, що в повсякденному житті ви стримуєте сльози — інакше люди навколо подумали б, що ви їх звинувачуєте в чомусь і почувалися б винними. Але тут ситуація інша, і мені не потрібно почуватися винним. Вам сьогодні складніше розмовляти, ніж зазвичай?»

Я сказала ні, кожного дня.

«Але ви згадали про це сьогодні».

Я пояснила, що підняла це питання сьогодні, бо мене здивувало, як швидко я розплакалась, просто сівши перед ним, хоча він навіть не промовив ні слова. Особливо дивно це було тому, що мій настрій був насправді непоганий — я навіть відчувала, що вперше за довгий час бачу промінь надії. Тож єдине пояснення, яке я могла знайти, — мені надзвичайно складно примусити себе говорити про власні почуття.

«Хто вас змушує» запитав він.

«Саме тому я й прийшла, – відповіла я. – Не можу просто мовчки тут сидіти».

«Насправді могли б, якби захотіли, – заперечив він. – Але вважаю, вам краще замислитись, що насправді означають ці сльози. Сльози можуть виражати різноманітні почуття, особливо у таких емоційно чутливих людей, як ви. Це може бути полегшення, радість чи будь-яка комбінація складних емоцій. Ви згадували, що відчули, ніби побачили промінь світла».
Я розповіла, що вчора пережила своєрідне осяяння щодо моїх подальших кроків. Мені вдалося завершити велику політичну статтю, над якою я працювала – вона була готова, і я навіть бачила її опублікованою на вихідних.

Раптом питання «що далі?» — те, яке я постійно відкладала — вимагало негайного рішення. Вчора мене осяяла думка: я могла б використати свої попередні статті про Каліфорнію, особливо одну з них, як основу для більш серйозного есе чи навіть книги. Ці тексти торкались тем, які хвилювали мене роками, але особливо цього року, оскільки ставлення, яке в них відображалось, стало предметом наших постійних розмов. Наприклад, мотив переселення — очищення через виживання, спасіння заради чого, нігілістичні погляди. І всі ті історії та непорозуміння, які вони створювали.

«Це справді захоплює» відповів він.

«І звільняє. Можливо, ви прийшли сюди й почали плакати від радості, вперше відчувши таку свободу. Ви знайшли щось, що дійсно може вас захопити і допомогти відсунути проблеми. Саме це вам було потрібно протягом року — найочевидніша річ у вашому випадку. Вам необхідно працювати, і працювати над чимось значущим. Це не егоїзм. Це життєво важливо для вашого виживання».

Я сказала, що ми практично полишили роботу в кіно. Ми рухались до цього весь рік, але тільки зараз рішення стало остаточним.

«Пригадую, одне з перших, що ви мені розповіли — про зустріч у Каліфорнії, яка вас засмутила й пригнітила. Очевидно, з різних причин, включно з молодіжною орієнтацією індустрії, ця робота не покращувала ваш стан».

Тільки фінансово, відповіла я. І це те, з чим нам доведеться розібратися.

«Ви надзвичайно сильна. Ви здивуєтесь, з чим зможете впоратись, займаючись справою, яка вам до душі».

З приємних новин — минулого тижня о 3 ранку (не питайте, ледь вижила) провела лекцію для курсу Litosvita на тему «Блогінг та журналістика» і… отримала дуже-дуже велику кількість позитивних відгуків 🥹

Я, звісно, знала, що досвіду в мене дуже багато, але я вперше робила лекцію саме опираючись на власний досвід письма для блогів та для журналів/медіа, тому була надзвичайно рада, що він відгукнувся для студентів

Тому маю гарні новини для тих, кого цікавить ця тема — вже незабаром відкрию запис на курс «Основи письма» (4-5 онлайн-лекцій) + практичні домашні завдання ✍🏻

Він ідеально підійде для тих, хто хоче зрозуміти: як класно писати (що для блогу, що для видань, що для себе — про останній пункт більше згодом 🤫), як знайти свій голос та що потрібно зробити, аби побудувати на цьому карʼєру

Ви це вже бачили? Netflix оголосив акторський склад адаптації «Гордість та упередження», сценарій який буде написаний (!!!) Доллі Алдертон 💔

Що ми маємо: 6 серій та в головних ролях Емма Корін (Елізабет Беннет), надзвичайна Олівія Колман (пані Беннет) та Джек Ловден (Дарсі!)