Частина 2/2

Країни Балтії та Польща чіткіше, ніж інші, зрозуміли напрямок, в якому дмуть вітри, і планують досягти витрат на оборону 5% ВВП вже наступного року. Водночас настрій у країнах Балтії помітно напруженіший, ніж раніше, і це пов’язано більше з поведінкою Трампа, оскільки виникають питання щодо відданості США Європі.

На відміну від Фінляндії, у країнах Балтії поблизу кордону з РФ розташовані великі міста. Наприклад, Нарва в Естонії стоїть прямо на кордоні. Столиця Литви Вільнюс розташована лише за 30 км від кордону з Білоруссю.

Колишній план оборони НАТО для країн Балтії передбачав спершу відхід військ з подальшим відбиттям території за допомогою підкріплень із Німеччини та Польщі. Проте руйнування та масові вбивства в українських містах зробили цей підхід неможливим.

Країни Балтії та Польща на їхньому півдні активно зміцнюють свої кордони з Росією та Білоруссю. Наразі триває будівництво Балтійської оборонної лінії, що включає прикордонні огорожі, бункери та «зуби дракона». Ці перешкоди чітко видно на супутникових знімках (знімок 1). Зображення також показують, що Латвія очищає ділянки свого кордону з Білоруссю.

Окрім оборонних споруд, Латвія запропонувала створити «дронову стіну», яка могла б захистити весь кордон НАТО з Росією. А в Естонії планують побудувати близько 600 бункерів і складів.

Водночас посилюється транскордонна співпраця. У кожній із країн Балтії та Польщі розміщені багатонаціональні батальйони, а Німеччина найближчими роками планує посилити свою присутність у Литві до повноцінної бригади з приблизно 5000 солдатів – це в сім разів більше ніж нинішня присутність німців у Литві.

Кожна країна Балтії також нарощує власні військові спроможності: Литва прагне до 2030 року мати національну дивізію з 17 500 військових; Естонія вже має силу близько з 43 000 військових; Латвія відновила призов. Усі три країни також спільно розробляють плани масової евакуації.

Рельєф також відіграє важливу роль у балтійському регіоні. Кордон Естонії з Росією включає річку, четверте за величиною озеро та болота. У Латвії та Литві також є болота, хоча кордон більш відкритий.

Близькість Польщі до війни в Україні та її довгий кордон із Білоруссю роблять її ключовим бастіоном проти майбутньої російської агресії. Прем’єр-міністр Польщі Туск запропонував більш ніж удвічі збільшити армію до 500 000 військових і запровадити систему військового вишколу для всіх дорослих чоловіків до кінця року. Разом із балтійськими країнами Варшава також закуповує ракети дальнього радіуса дії, здатні вражати цілі всередині Росії.

Проте наслідки активності НАТО видно і на авіабазі Лунінець у Білорусі (знімок 2), неподалік українського кордону, і за 200 км від Польщі та Литви. Супутникові знімки показують нові споруди, захисні ангари для літаків і додаткове військове обладнання.

Польща також укріплює кордони. Вже зведена 5,5-метрова стальна огорожа вздовж 186 кілометрів кордону з Білоруссю. А нещодавно Варшава посилила кордон, встановивши камери нічного бачення та тепловізори та побудувавши нову дорогу для патрулювання.

Найамбітнішим проєктом захисту кордону є так званий «Східний щит», який включає системи протиповітряної оборони та наземну інфраструктуру — від протитанкових ровів до “їжакових” перешкод і замінованих ділянок.

Минулого року уряд Туска виділив 10 мільярдів злотих (2,3 мільярда євро) на «Східний щит» (схема 3), але пізніше прем’єр переконав Брюссель включити проєкт до європейських оборонних пріоритетів, отримавши доступ до фінансування ЄС.
Разом із країнами Балтії Польща відмовилася від міжнародного договору, що забороняє протипіхотні міни, що надає всім чотирьом країнам свободу розміщувати їх на кордоні.

Саратов.

Перше фото за травень, друге вже за червень.

Це +330 нових імен 😊

Взагалі то цікава вакансія.

Головне знайти свого Гайзенберґа. Такого собі ентузіаста-експериментатора, в якого очі горять.

А головне, що є на кому проводити апробацію нових формул та випробування для вдосконалення рецептури 😁

Якщо є тут по-хорошому йобнуті хіміки — ловіть можливість.