В попередньому дописі про Азатбека Омурбекова ми помилились в тому, що цього року його не було на параді 9 травня, насправді, він був і цього року. Що підтверджує, що цей воєнний злочинець досить спокійно себе почуває в Хабаровську всі ці роки, попри те, що командував 64 ОМСБр ЗС РФ, яка вчиняла масові вбивства українців в Бучі. Хабаровськ - не Москва, але чомусь цей кат і воєнний злочинець далі спокійно себе почуває попри все горе, яке він приніс Україні та українцям.

Митрополит Хабаровський і Приамурський Артемій разом з воєнним злочинцем, бучанським катом, вбивцею цивільних українців - героєм Росії полковником Азатбеком Омурбековим.

Яскравий приклад як російська церква (філія КДБ/ФСБ) благословляє воєнних злочинців на масові вбивства.

P.S: Перша ідентифікація в квітні 2022.

Станом на зараз на полковника Омурбекова Азатбека Асанбековича накладені персональні санкції такими країнами: Велика Британія, Швейцарія, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Японія, а також країнами ЄС.

Джерело даних про персональні санкції:
https://war-sanctions.gur.gov.ua/ru/sanctions/persons/5931

UPD: Також США додали його до списку санкцій з формулюванням:
"The Department of State is designating Azatbek Omurbekov, also known as “The Butcher of Bucha,” a Colonel in the Armed Forces of the Russian Federation for his involvement in gross violations of human rights, namely the extrajudicial killings of unarmed Ukrainian civilians" (веб-архів)

Та спецслужба (не обов'язково українська) або окремі ініціативні люди з будь-якої країни, хто зможе вивезти Омурбекова в Гаагу Бучу на трибунал, або показово знищити - назавжди увійдуть в історію. Бо покарання/ліквідація цього ката за своїм символічним значенням співставна з ліквідацією російських генералів і була б яскравим прикладом для інших російських воєнних злочинців.

‼️ССО знищили штурмову групу росіян в тилу ворога (відео без цензури)

Оператори одного з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ знищили штурмову групу противника з восьми військовослужбовців у ворожому тилу.

Група ССО проводила спеціальну розвідку за лінією бойового зіткнення, коли помітила пересування ворожих штурмовиків. Командир групи ССО швидко оцінив тактичну обстановку й наказав воїнам здійснити маневр.

Після зайняття вигіднішого положення, воїни ССО з ефектом несподіванки вступили в вогневий контакт з противником. Під час швидкого бою вся ворожа штурмова група була знищена.

Після обшуку тіл противника, оператори ССО без втрат продовжили вести спеціальну розвідку на цьому оперативному напрямку.

Завжди за межею!

Військовий оглядач та офіцер Армії оборони Ізраїля Ігаль Левін звернув увагу, що у Польщі провели нове опитування: чи готові ви пройти добровільну військову підготовку на тлі зростаючої загрози з боку Росії?

"71 відсоток респондентів заявили, що їх не цікавить добровільна військова підготовка, тоді як 26 відсотків виявили певну зацікавленість, і лише 5 відсотків були «безумовно» готові записатися.
Також — 42 відсотки висловилися виключно за професійну, контрактну армію, а не за мобілізацію населення"

, - йдеться у результатах опитування.

Далі Ігаль на базі цих даних поділився своїми міркуваннями:

"Насправді, абсолютно очікувана відповідь.
Нагадаю, що в будь-якому суспільстві добровільно служити в армії, а тим більше воювати, у найкращому разі готові лише 10 відсотків населення.
Саме на цих 10 відсотках і будувалася, донедавна модна, концепція невеликих, але ефективних контрактних армій.
Основна маса громадян, у будь-якій державі, у всі часи, скрізь і завжди — служити, а тим більше воювати (тобто вбивати й помирати), — не бажає.

Навіть Ізраїль, який часто наводять як приклад високої готовності громадян служити (і ця готовність там дійсно вища, ніж, скажімо, в Європі), спирається на закон про військовий обов’язок.
Коли хлопцям і дівчатам виповнюється 18 років, держава не оголошує якийсь «великий день добровольця», очікуючи, що 70–80 відсотків учорашніх школярів самі кинуться до лав армії.
Ні — є закон, який зобов’язує до призову.
Військовий обов’язок не дарма називається обов’язком.

Це знову повертає нас до думки, яку я постійно повторюю і продовжуватиму повторювати: армія, а тим більше війна, — це завжди і без винятку справа виключно держави.
Поза державою вона не існує й існувати не може.
Саме тому це — величезний обов’язок і виклик для державного апарату: мобілізувати, організувати і вести людей у всьому, що стосується війни.

Поляки витрачають величезні суми на купівлю зброї — від найкращих танків до літаків, — але все це лише метал.
Сталлю ж, як було завжди і буде завжди, залишаються люди.
І великий виклик для тієї ж Варшави — це не те, як переконати ті 71 відсоток: мовляв, будь ласка, підіть повоювати хоча б трохи.

Типу, зайшли й вийшли, пригода на двадцять хвилин.

А те — як мобілізувати й організувати цю масу, незалежно від того, що вони думають і чого хочуть.
Що вони думають — і так зрозуміло.
Як і всі люди, служити й воювати вони не хочуть і не захочуть.

І саме це є головним іспитом для будь-якої держави — на її зрілість і здатність відстояти кордони свого суверенітету, межі свого співжиття, межі своїх порядків"

***
На додачу до висновків Ігаля можемо зазначити, що зазвичай в критичній шоковій ситуації у людей вмикається фізіологічна реакція "бий або біжи". Тому на початку повномасштабного вторгнення ми бачили як одна частина українців виїжджала за кордон, а інша - стояла в чергах до військкоматів, долучалась до ТрО, ЗСУ та інших добровольчих формувань і давали відсіч ворогу. Але коли шок минає, то усвідомлено йти захищати державу готові далеко не всі, і тому держава має знаходити механізми для збереження спроможності армії для спротиву: або шляхом мобілізації, або шляхом заохочення та мотивації людей через рекрутингові програми. І зараз рекрутинг стає дедалі більш поширеним явищем, створює здорову конкуренцію за кадри серед підрозділів, які розширюють і масштабують свої спроможності. Так, система все ще буксує і мобілізація відбувається не настільки якісно як могла б, але позитивні зміни відбуваються. І найбільше люди бояться невідомого, тому ті, хто отримують хоча б мінімальні військові навички та досвід завжди будуть більш підготовлені психологічно до того, щоб в шоковій ситуації у них вмикалась реакція "бити ворога", а не бігти від нього чи ховатись від мобілізації.

Тому якщо ви поки не в Силах оборони України і у вас є час, то присвятіть трохи свого вільного часу на те, щоб вивчити такмед, поїздити на вишколи, стрільби, політати на дронах, хоча б в симуляторі, або пограти хоча б в Arma Reforger.

Бо ми ж не поляки, які можуть собі дозволити тикати факи росіянам, стоячи за спиною у українців. У нас з Росією найбільший спільний кордон. Тому військові навички завжди будуть корисні та потрібні в цьому новому небезпечному світі.

Видалили пост про тих "корейських бурятів", бо там чорт ногу зломить з тією фотопасткою. Джерело плутається в показах місць та часу з'йомки, чи то архівне, чи нове. Краще вже взагалі не поширювати, ніж плутати і себе і читачів.

Штурми на мотоциклах, як отримав Героя України і про колумбійських добровольців – Владислав Стоцький. Відео Армія TV – Військове телебачення України.
https://youtu.be/QDGO6nVOOuE?feature=shared

Командир 8-го корпусу Десантно-штурмових військ полковник Дмитро Волошин офіційно представив ввірений йому корпус

До складу корпусу увійшли:

🛡 46-та аеромобільна бригада
🦁 71-а єгерська бригада
🦅 80-та десантно штурмова бригада
🦅 82-а десантно штурмова бригада
🦅 95-та десантно штурмова бригада
🛡 148-а артилерійська бригада

🎂 Сьогодні ми відзначаємо річницю нашого підрозділу «Pentagon»!

Це відео – про роки системної роботи.
Роки, коли дрони стали зброєю.
Роки, коли «Pentagon» став силою.

🔥 Попереду ще більше. Бо ми завжди зверху!

https://www.youtube.com/watch?v=P736MMJy4iI

Читачів, які долучились до InformNapalm після 2022 року, хочемо познайомити з архівним матеріалом 2018 року - "Список РТГр “Карпати”: кого з бойовиків Л/ДНР рекрутували у російське ПВК “Вагнера”.

Шляхом проведення HUMINT та OSINT досліджень були встановлені понад 50 найманців, які входили до РТГр “Карпати”.

Деякі персонажі досить трагікомічні. Наприклад, Сашка Писаревський з м. Макіївка, Донецької області. Це яскравий приклад колаборанта, який взяв до рук зброю, яку завезли росіяни і роздали маргінальним елементам. Він воював за інтереси Путіна та російських олігархів на Донбасі, а потім у складі ПВК "Вагнера" ​​у Сирії. Але на фото для своїх соцмереж Сашка тримав листок OligarhamNet (акція проти олігархів у Росії) і думав, що висловлює мирний протест).