хочу відчути спокій на душі

відчуваю всю біль своїх друзів, колі погано їм — погано мені

хочу всі альбоми nct

хочу донатити, але не маю картки, за що мені соромно

намагаюся донести деяким, що фемінізм справді потрібний, але марно

жалкую, що не вчилася перший семестр, зараз ці оцінки псують мені атестат

люблю коли на вулиці до мене підходять незнайомці щоб мило побалакати

дуже щаслива що почала слухати Olivia Rodrigo, вона мені дала таку енергію, як ніхто інший

хоч і залюбки подорожувала б по країнах, але своє майбутнє бачу лише в Україні

хочу обійматись, цілуватись, бігати, стрибати, сміятись, ще раз обійматись, триматись за ручки і тд, але ніхто не розуміє мого вайбу, і люди які пробують бути зі мною на одній хвилі зразу зливаються

маю проблеми зі спиною через що хочу піти на плавання, але соромлюся свого тіла

почуваюсь дуже самотньою, я не знаю до кого мені звернутися, та в цілому мені і немає до кого

хочу літо і вареників з вишнею, а не оце все

підозрюю, що з моїм психічним здоров'ям щось не так, але батьки відмовляються вести мене до психіатра і кажуть, що це все "підліткове"

хочу повернутися на рік назад, знову мати дуже багато друзів для яких я важлива і які приймали мене такою яка я є, друзів які не гнобили мене за мої зміни та за мої смаки, знову гуляти тими компаніями і відчувати шалений комфорт

хочу косметику від flower knows

ненавиджу, коли мені пересилають повідомлення

не розумію свою маму. вона помічає навіть дрібниці, які для мене важливі, але ігнорує прямі прохання стосовно важливих для мене речей. її надмірна уважність більше схожа на сліпоту

хочу відчути себе живою знову