Дуже цікаво було взяти участь у дискусії про майбутнє політології, яку на Конгресі @ipsa_aisp
IPSA в Сеулі проводила @apsanet American Political Science Association 🇺🇸.
Особливо вразив акцент на цивільну освіту у американських політологів - як ключову складову політичної науки майбутнього. У США це — частина традиції: політологія як інструмент формування політичної культури громадян, критичного мислення, залученості та інклюзії. Для нас це не менш актуально - адже це єдиний спосіб формування усвідомленого громадянства, не зашореного ідеологічно/стереотипно, відкритого для себе і світу.
Обговорювали також, чому сьогодні зменшилась присутність великих імен у політичній науці, як це було раніше (Кіссінджер, Най, Кеохейн). Частина політологів вважає, що сучасна політологія стала надто спеціалізованою. Багато субдисциплін наразі є. І складно тому уявити зараз універсального Big Thinker. Як на мене, досить спірне твердження - адже зараз таких універсальних мислителів (не плутати з лідерами громадської думки і etc) ми потребуємо точно не менше, ніж раніше. Хто б апелювати до Логосу і був над процесами. Але є як є.
Інші ж відповідали — що поле політичної науки стало більш інклюзивним для тих, хто раніше був витіснений за ознаками статі чи раси. Тож політична наука вже не виглядає як «проект великих батьків».
Ну і, звісно, американські політологи не оминули теми Дональда Трампа і його впливу на політичну науку в США. Але тут не про це)
Такі ось нотатки з дискусії American Political Science Association на Конгресі IPSA в Сеулі.
#IPSA2025 #Seoul #Політологія #PoliticalScience #CivilEducation
IPSA в Сеулі проводила @apsanet American Political Science Association 🇺🇸.
Особливо вразив акцент на цивільну освіту у американських політологів - як ключову складову політичної науки майбутнього. У США це — частина традиції: політологія як інструмент формування політичної культури громадян, критичного мислення, залученості та інклюзії. Для нас це не менш актуально - адже це єдиний спосіб формування усвідомленого громадянства, не зашореного ідеологічно/стереотипно, відкритого для себе і світу.
Обговорювали також, чому сьогодні зменшилась присутність великих імен у політичній науці, як це було раніше (Кіссінджер, Най, Кеохейн). Частина політологів вважає, що сучасна політологія стала надто спеціалізованою. Багато субдисциплін наразі є. І складно тому уявити зараз універсального Big Thinker. Як на мене, досить спірне твердження - адже зараз таких універсальних мислителів (не плутати з лідерами громадської думки і etc) ми потребуємо точно не менше, ніж раніше. Хто б апелювати до Логосу і був над процесами. Але є як є.
Інші ж відповідали — що поле політичної науки стало більш інклюзивним для тих, хто раніше був витіснений за ознаками статі чи раси. Тож політична наука вже не виглядає як «проект великих батьків».
Ну і, звісно, американські політологи не оминули теми Дональда Трампа і його впливу на політичну науку в США. Але тут не про це)
Такі ось нотатки з дискусії American Political Science Association на Конгресі IPSA в Сеулі.
#IPSA2025 #Seoul #Політологія #PoliticalScience #CivilEducation
❤2
Був радий поділитися своїм коментарем для @ptv.ua щодо теми фейків і боротьби з дезінформацією. Це справді критично важливе питання — і, до речі, воно активно обговорювалося на Всесвітньому конгресі політичної науки IPSA в Сеулі, в якому я щойно взяв участь.
Говорили як про механізми критичного мислення, так і про роль політичної науки в протидії фейкам. Адже дезінформація не зникає — навпаки, виклики лише зростають. Особливо з появою ШІ та дипфейків, які відкривають нові можливості для маніпуляцій.
Окрема загроза — це фейки, які продукує країна-агресор. Один із найбільш поширених методів — це вигадані цитати або виривання фраз із контексту. На жаль, навіть мені як політичному аналітику, якого цитують міжнародні ЗМІ, доводилося бачити, як російські пропагандистські ресурси спотворювали мої слова або приписували те, чого я ніколи не говорив.
Це ще раз підкреслює: критичне мислення — це не просто навичка, а захист. Саме про це йшла мова в програмі на PTV.
Дякую PTV за важливу тему та професійне обговорення.
Говорили як про механізми критичного мислення, так і про роль політичної науки в протидії фейкам. Адже дезінформація не зникає — навпаки, виклики лише зростають. Особливо з появою ШІ та дипфейків, які відкривають нові можливості для маніпуляцій.
Окрема загроза — це фейки, які продукує країна-агресор. Один із найбільш поширених методів — це вигадані цитати або виривання фраз із контексту. На жаль, навіть мені як політичному аналітику, якого цитують міжнародні ЗМІ, доводилося бачити, як російські пропагандистські ресурси спотворювали мої слова або приписували те, чого я ніколи не говорив.
Це ще раз підкреслює: критичне мислення — це не просто навичка, а захист. Саме про це йшла мова в програмі на PTV.
Дякую PTV за важливу тему та професійне обговорення.
👍3
Скандальний закон | Перемовини: Третій раунд | Перші кроки нового уряду | Урядовий Квартал
https://www.youtube.com/watch?v=a96FUZiwcYw
https://www.youtube.com/watch?v=a96FUZiwcYw
YouTube
Скандальний закон | Перемовини: Третій раунд | Перші кроки нового уряду | Урядовий Квартал
Поговоримо про:
📌 Новий закон про НАБУ І САП: чи зупинятся протести, міжнародна рекція і що буде далі?
📌 Третій раунд перемовин у Стамбулі. Далі буде? Які перспективи?
📌 Перші кроки з боку нового Уряду.
📌 Чи спрацює мораторій на перевірку бізнесу і чи…
📌 Новий закон про НАБУ І САП: чи зупинятся протести, міжнародна рекція і що буде далі?
📌 Третій раунд перемовин у Стамбулі. Далі буде? Які перспективи?
📌 Перші кроки з боку нового Уряду.
📌 Чи спрацює мораторій на перевірку бізнесу і чи…
👍3
Події тижня: скандальний 12414, голос народу, принц темряви
https://www.youtube.com/watch?v=gyRRXl2dsBc
https://www.youtube.com/watch?v=gyRRXl2dsBc
YouTube
Події тижня: скандальний 12414, голос народу, принц темряви
Як суспільство відреагувало на нові законодавчі зміни, і чим запам’ятався легендарний Оззі Осборн? Про все це і не тільки, в нашому дайджесті Найважливіших подій за 30 тиждень 2025 року!
Зміст:
00:43 - Скандальний 12414
09:20 - Мораторій на перевірки бізнесу…
Зміст:
00:43 - Скандальний 12414
09:20 - Мораторій на перевірки бізнесу…
👍3❤1
ШОКуючі факти з Сеульського конгресу! Українські політологи на головній арені політичної науки!
https://www.youtube.com/watch?v=Qxyexl5dlLg
https://www.youtube.com/watch?v=Qxyexl5dlLg
YouTube
ШОКуючі факти з Сеульського конгресу! Українські політологи на головній арені політичної науки!
Максим Андрущенко та Олексій Якубін розкажуть про свою участь у 28-му Міжнародному конгресі з політичної науки в Сеулі. Хлопці поїхали на запрошення Міжнародної асоціації політичних наук (IPSA), яка дала змогу представити здобутки української політології…
🔥5
Нежалезність НАБУ і САП | Звідки 400 мільярдів в бюджеті? | Нові санкції від США? | Урядовий Квартал
https://www.youtube.com/watch?v=VjPDnOY1n8U
https://www.youtube.com/watch?v=VjPDnOY1n8U
YouTube
Нежалезність НАБУ і САП | Звідки 400 мільярдів в бюджеті? | Нові санкції від США? | Урядовий Квартал
Поговоримо про:
📌 Закон про відновлення незалежності НАБУ і САП ухвалено. Що далі?
📌 400 мільярдів у бюджет
знайшлись? Звідки джерела?
📌 Новий закон про АРМА і зміна керівництва там.
📌 Полеміка між Трампом і медвєдевим: бути санкціям?
🎙 Про це та інше…
📌 Закон про відновлення незалежності НАБУ і САП ухвалено. Що далі?
📌 400 мільярдів у бюджет
знайшлись? Звідки джерела?
📌 Новий закон про АРМА і зміна керівництва там.
📌 Полеміка між Трампом і медвєдевим: бути санкціям?
🎙 Про це та інше…
👍2
Події тижня: відновлення незалежності набу, рішення у справі Коломойського, оновлення арма
https://www.youtube.com/watch?v=AqnlflNc3pw
https://www.youtube.com/watch?v=AqnlflNc3pw
YouTube
Події тижня: відновлення незалежності набу, рішення у справі Коломойського, оновлення арма
и змусили протести повернути незалежність НАБУ і САП, і чому так необхідно було ввести в дію закон про АРМА? Про все це і не тільки, в нашому дайджесті Найважливіших подій за 31 тиждень 2025 року!
Зміст:
00:41 - Повернення незалежності НАБУ і САП
05:33…
Зміст:
00:41 - Повернення незалежності НАБУ і САП
05:33…
👍3
Скажу свою позицію щодо вступної кампанії, ринку праці та ролі університетів.
Я не вважаю, що завдання університету — готувати когось виключно під ринок праці. Університет — це передусім про розвиток людського розуму. Це про здатність зрозуміти, в якому світі ти живеш, чому він такий, як є, що ти можеш у ньому зробити і як — свідомо — обрати свій шлях. І от людина з таким розвиненим мисленням точно знайде себе і в сучасному ринку праці, і поза ним. І саме в цьому викладачів можуть допомогти в університеті.
Так, професійні навички важливі. Але їх можуть надавати і інші інституції: коледжі, курси, стажування, компанії. Це не унікальна функція університету.
Тому коли я чую чергову дискусію про те, скільки «фахівців потрібно для ринку», і як «університети мають на це реагувати», я щоразу думаю: давайте не плутати місію.
Університет виник задовго до ринку праці як економічної конструкції, задовго до капіталізму. Його місія була — і має залишатись — просвітницькою.
І коли ми намагаємось підлаштувати цю інституцію під кон’юнктурні задачі, ми просто її спрощуємо й обкрадаємо. Бо університет — це не HR-відділ.
Добре, коли університет допомагає знайти професію. Але його ключова функція — формувати вільне мислення, незашореність, критичне бачення, здатність до рефлексії й гідної участі в суспільному житті. Це й є фундамент, на якому потім усе інше тримається.
Це моя думка, ви можете бути з нею незгідні, і це нормально.
Я не вважаю, що завдання університету — готувати когось виключно під ринок праці. Університет — це передусім про розвиток людського розуму. Це про здатність зрозуміти, в якому світі ти живеш, чому він такий, як є, що ти можеш у ньому зробити і як — свідомо — обрати свій шлях. І от людина з таким розвиненим мисленням точно знайде себе і в сучасному ринку праці, і поза ним. І саме в цьому викладачів можуть допомогти в університеті.
Так, професійні навички важливі. Але їх можуть надавати і інші інституції: коледжі, курси, стажування, компанії. Це не унікальна функція університету.
Тому коли я чую чергову дискусію про те, скільки «фахівців потрібно для ринку», і як «університети мають на це реагувати», я щоразу думаю: давайте не плутати місію.
Університет виник задовго до ринку праці як економічної конструкції, задовго до капіталізму. Його місія була — і має залишатись — просвітницькою.
І коли ми намагаємось підлаштувати цю інституцію під кон’юнктурні задачі, ми просто її спрощуємо й обкрадаємо. Бо університет — це не HR-відділ.
Добре, коли університет допомагає знайти професію. Але його ключова функція — формувати вільне мислення, незашореність, критичне бачення, здатність до рефлексії й гідної участі в суспільному житті. Це й є фундамент, на якому потім усе інше тримається.
Це моя думка, ви можете бути з нею незгідні, і це нормально.
👍2💯2