Коли якась країна різко чи повільно змінює політику, не слід думати, що це виключно справа чи самодурство однієї персони, яка от така своєрідна. Як правило, це рішення значної частини еліти.

"Коли у 1644 році до влади прийшла династія Цін, вона продовжила цю політику. Цін вірили в декрети не так фанатично: натомість вони просто випалили семисотмильну смугу вздовж південного узбережжя Китаю й оголосили її незаселеною. Ці заходи привели до бажаних результатів: китайська кораблебудівна індустрія зникла. Багато десятиліть після останнього плавання Чжена прибережні води Індії та Китаю борознили десятки західних мандрівників. І лише через триста років перший китайський корабель здійснив подорож до Європи — з візитом на Всесвітню виставку в Лондоні у 1851 році.

Чим пояснюється такий неймовірний поворот? Китайська еліта мала різні погляди на те, якими повинні бути відносини країни із зовнішнім світом, і нові пекінські правителі вважали морські експедиції марними. Вони були надзвичайно дорогими, через них податки душили й без того вкрай бідне населення, а вигоди від цих походів були мінімальними. Унаслідок деяких контактів розквітла торгівля, але збагачувалися на ній лише купці та пірати. Крім того, до середини XV століття кордонам імперії загрожували монголи та інші завойовники, що вимагало і уваги, і ресурсів. Тож морські експедиції визнали надто дорогим задоволенням.

Це було фатальне рішення. У той час, як Китай відвернувся від зовнішнього світу, Європа вирушила за моря, і саме європейські морські експедиції дозволили їй поширити свою владу та вплив по всьому світу. Чи могла б сучасна історія виглядати інакше, якби Китай зберіг свій флот? Імовірно, ні. Рішення Китаю замкнутися в собі було не просто разово прийнятим невдалим стратегічним кроком. Воно стало вираженням стагнації цілої цивілізації. За рішенням припинити експедиції стояв цілий комплекс причин, через які Китай і більшість країн незахідного світу протягом століть економічно відставали від Заходу".

(с) Фарід Закарія, "Постамериканський світ"

Події тижня: червоні лінії країни, ші конференція для розробників, ювілей Ліни Костенко

https://www.youtube.com/watch?v=vqSPAusJNsY

"Світ зараз страждає від пристрасного розуму (Раджабуддгі) більше, ніж від тупої інертності (Тамаса).

Люди шалено люблять і ненавидять, вони стали фанатичними й брехливими. Вони захоплені пишнотою та галасом, показною урочистістю й пропагандою, і саме тому виникла потреба в тонкому розпізнаванні.

Для досягнення мети надзвичайно важливою є врівноваженість розуму (Сатвабуддгі), яка спокійно шукатиме Істину й залишатиметься вірною їй за будь-яких обставин".

(с) Сатья Саі Баба, 1950-ті

Цікаво, чи всі, хто використовує слово «наратив», знають, що це слово-поняття українською означає просто «оповід», «повість», «розповідь», «пояснення».

Або справа у тому, що «наративи» - це загадково й незрозуміло))

В ефірі з 1:04:30

https://www.youtube.com/live/pbSd7W8I0ZI?si=kZShw9O6FhegLb6C

В ефірі з 32:48

https://www.youtube.com/live/DriExvdLOEQ?si=D4Tgu2kRzGRh-qbp

Події тижня: податки на дохід з інтернет-платформ, збій укрзалізниці, загублені посилки укрпошти

https://www.youtube.com/watch?v=OTc3_noncbc

По тарифах Трампа зрозуміло, що не так багато зрозуміло. Очевидно, що буде каскад відповідних рішень від інших країн, і якою в підсумку буде ситуація, поки в економічному плані не зовсім ясно.

Але мені ось що цікаво: подешевшає чи подорожчає, наприклад, техніка у нас в країні через ці тарифи? Я не про американську техніку кажу, а загалом. Ми ж купуємо техніку з азійських країн — комп'ютери тощо. А в США тепер їх ввозити буде дорожче. Але ж десь їх продаватимуть? Мені здається, тут ще є такий момент, але подивимось.

В ефірі з 31:35

https://www.youtube.com/live/DIgv6gPvdbU?si=HsExOnxIiazLQzhL