Seoul, IPSA World Congress 2025

На Світовому конгресі Міжнародної асоціації політичних наук (IPSA) @ipsa_aisp я представив результати мого дослідження «Elusive Pole or Unwilling Unipolarity: What Kind of International System Are We Witnessing Today?»

У центрі виступу — питання: чи справді ми живемо в однополярному світі, чи вже давно перейшли до асиметричної багатополярності — без єдиного лідера, але з кількома регіональними центрами сили?
Я використав метод аналітичної індукції, щоб не просто перевірити гіпотезу, а сформувати нову концептуальну рамку, яка враховує:
— спад інституційної та моральної гегемонії США, особливо після 2008 року;
— зростання економічного впливу Китаю без явного бажання ним брати на себе глобальну відповідальність, і вирішувати світові проблеми, адже це витрати;
— нову роль ЄС, Індії, Туреччини, Бразилії — як локальних потуг, а не глобальних гегемонів.

Моє дослідження аналізує не просто розподіл сил, а механізми уникання гегемонії, свідоме небажання лідерства з боку Китаю, та конкуренцію цивілізаційних моделей у XXI столітті. Звісно - це до дискусії, це ж гіпотеза;

Світовий порядок більше не визначається чіткими полюсами. Ми живемо в перехідному моменті — між залишками Pax Americana і ще не сформованою новою архітектурою.

Дякую IPSA за можливість бути частиною цієї глобальної дискусії.
Отримав важливі питання- щодо критеріїв гегемона і про ЄС.

Було приємно і важливо це обговорити з політологами з усього світу - тільки на моїй секції були політологи з Угорщини, Польщі, Туреччини, Японії, Сингапуру, Мексики, Китаю і багатьох інших країн.

І звісно дякую IPSA за цю можливість!

Далі буде.

#IPSA2025 #PoliticalScience #InternationalRelations #Geopolitics #Seoul #UkraineInGlobalAcademia

Щира вдячність International Political Science Association за можливість представити здобутки української політології на світовому рівні.

Висловлюю глибоку вдячність Міжнародній асоціації політичних наук (IPSA) за надану підтримку, завдяки якій я мав змогу взяти участь у 28-му Міжнародному конгресі з політичної науки в Сеулі — наймасштабнішому в історії IPSA за 76 років.
Отриманий грант став надійним підґрунтям для участі й для того, щоб голос української політології пролунав у глобальній науковій спільноті.
Цьогорічний конгрес зібрав понад 3 370 учасників із понад 95 країн, було представлено 3 053 наукові доповіді, проведено 776 панелей, пленарні сесії, сесії нагородження та спеціальні обговорення на тему: "Resisting Autocratization in Polarized Societies".
Особливо приємно було бачити високу участь жінок — 44% учасників, що свідчить про реальну інклюзію в політичній науці.
Я вдячний усім, хто був причетний до організації цієї події та наданої підтримки. Цей досвід — не лише честь, а й відповідальність: бути присутнім, бути почутим і представляти нашу науку в час великих викликів. І до зустрічі у місті до якого ведуть усі дороги - Римі)
N.B.: пости про конгрес ще будуть )

#IPSA2025 #Seoul #PoliticalScience #UkraineInGlobalAcademia

Включення з 28-го Міжнародного конгресу International Political Science Association у Сеулі про конгрес і ключові дискусії на ньому

В ефірі з 2:49:07

https://www.youtube.com/live/UnJW65tzDb0?si=tlVUkOg0xDW3nS0T

Події тижня: зміни в уряді, бій Усика, tomorrowland

https://www.youtube.com/watch?v=8m3X3oSvqXQ

В ефірі з 2:21:22

https://www.youtube.com/live/sPkJDKpKDsE?si=rY7aj-VkM2GDrIaq

Дуже цікаво було взяти участь у дискусії про майбутнє політології, яку на Конгресі @ipsa_aisp
IPSA в Сеулі проводила @apsanet American Political Science Association 🇺🇸.

Особливо вразив акцент на цивільну освіту у американських політологів - як ключову складову політичної науки майбутнього. У США це — частина традиції: політологія як інструмент формування політичної культури громадян, критичного мислення, залученості та інклюзії. Для нас це не менш актуально - адже це єдиний спосіб формування усвідомленого громадянства, не зашореного ідеологічно/стереотипно, відкритого для себе і світу.

Обговорювали також, чому сьогодні зменшилась присутність великих імен у політичній науці, як це було раніше (Кіссінджер, Най, Кеохейн). Частина політологів вважає, що сучасна політологія стала надто спеціалізованою. Багато субдисциплін наразі є. І складно тому уявити зараз універсального Big Thinker. Як на мене, досить спірне твердження - адже зараз таких універсальних мислителів (не плутати з лідерами громадської думки і etc) ми потребуємо точно не менше, ніж раніше. Хто б апелювати до Логосу і був над процесами. Але є як є.

Інші ж відповідали — що поле політичної науки стало більш інклюзивним для тих, хто раніше був витіснений за ознаками статі чи раси. Тож політична наука вже не виглядає як «проект великих батьків».

Ну і, звісно, американські політологи не оминули теми Дональда Трампа і його впливу на політичну науку в США. Але тут не про це)

Такі ось нотатки з дискусії American Political Science Association на Конгресі IPSA в Сеулі.

#IPSA2025 #Seoul #Політологія #PoliticalScience #CivilEducation

Був радий поділитися своїм коментарем для @ptv.ua щодо теми фейків і боротьби з дезінформацією. Це справді критично важливе питання — і, до речі, воно активно обговорювалося на Всесвітньому конгресі політичної науки IPSA в Сеулі, в якому я щойно взяв участь.

Говорили як про механізми критичного мислення, так і про роль політичної науки в протидії фейкам. Адже дезінформація не зникає — навпаки, виклики лише зростають. Особливо з появою ШІ та дипфейків, які відкривають нові можливості для маніпуляцій.

Окрема загроза — це фейки, які продукує країна-агресор. Один із найбільш поширених методів — це вигадані цитати або виривання фраз із контексту. На жаль, навіть мені як політичному аналітику, якого цитують міжнародні ЗМІ, доводилося бачити, як російські пропагандистські ресурси спотворювали мої слова або приписували те, чого я ніколи не говорив.

Це ще раз підкреслює: критичне мислення — це не просто навичка, а захист. Саме про це йшла мова в програмі на PTV.

Дякую PTV за важливу тему та професійне обговорення.