Вітаю читачів каналу! На зв'язку директор Українського кіноінституту Денис Масліков. Сьогодні був на панельній дискусії «Правила гри на стримінговому полі» під час фестивалю Docudays UA, де були представники Megogo, Sweet TV, «Київстар ТБ» та Takflix. Поділився з присутніми своїм свіжим прикладом партизанської дистрибуції "з вулиці" ще нікому невідомих українських документальних стрічок на національних ОТТ платформах. Розповім і вам деякі лайфхаки.

Нагадаю, з 2017 року час від часу я допомагаю українським кінематографістам з подачею їхніх фільмів на фестивалі, з дистрибуцією в Україні і за кордоном, а також маркетингом.

У жовтні минулого року до мене звернувся один продакшн з питанням, чи можу я їм допомогти з кінотеатральним показом їхнього документального фільму на воєнну тематику, а також з розміщенням стрічки на національних стрімінгових платформах Megogo, Sweet TV і «Київстар ТБ». Я погодився допомогти, хоча до цього ще не працював з цими платформами напряму, але це була не проблема для мене.

Для пошуку потрібних контактів всередині компаній я використав одну з email маркетинг платформ, де є функція пошуку імейлів за доменом потрібної компанії. Знайшов імейли потрібних людей, які відповідають за закупівлю контенту, перевірив, чи їхня пошта актуальна і активна. Написав комерційну пропозицію і відправив листи з функцією імейл трекінгу, щоб розуміти, що відбувається з листами далі.

Так от відділи закупівлі контенту Megogo і «Київстар ТБ» виявилися чуйними до пропозиції купити цей ще невідомий фільм. Перемовини тривали більше місяця. По кількості переглядів листів і адресатів - а це більше 20 разів у кожному випадку - було видно, як пошта дійсно циркулює всередині компаній.

Таким чином, вдалося продати фільм на Megogo і навіть розпочати переговори про закупівлю ще одного фільму цього продакшну. На жаль, з «Київстар ТБ» правовласникам не підійшли запропоновані платформою умови.

Зі Sweet TV вийшла інша історія. Через пошук імейлів неможливо було знайти людей, які займаються закупкою контенту, але була адреса головного редактора контенту Юрія Поворозника. Я написав йому двічі, він прочитав обидва листи, але так і не відповів. Сьогодні я запитав його про цей випадок. Він сказав, що на такі листи не відповідає, треба було писати у відділ закупок, адреси якого немає на сайті Sweet TV.

Сподіваюсь, ця інформація надихне вас шукати виходи на ці платформи і продавати їм свої фільми, навіть якщо ви режисер-початківець і раніше не мали такого досвіду.

Підписатися на Український кіноінститут

Україна перебуває на останньому місці у Європі за рівнем відновлення кінотеатрального ринку після ковіду. Про це свідчать дані британського кіноаналітика Стівена Фоллоуза. Причина відома - повномасштабне вторгнення Росії з 2022 року.

У 2024 році рівень проданих квитків складав усього 43% від рівня успішного 2019 року (30,69 млн квитків). Нагадаємо, касові збори українських фільмів у тому році склали понад 222 мільйони гривень. Це 9,8 % від загальних зборів в Україні.

З іншого боку, відвідуваність кінотеатрів у Європі відновлюється, але не так, як багато хто очікував. Національні кінокультури, політичні рішення та структура кіноіндустрії зумовили дуже різні шляхи повернення глядачів до великих екранів.

У понад 30 країнах (за винятком Росії і Білорусі), які були досліджені, найбільш впливовими факторами у відновленні відвідуваності після COVID стали:

Місцеві фільми допомогли деяким країнам заповнити прогалину, спричинену затримками з боку Голлівуду. Франція відновилася швидше за інших завдяки сильній національній кіноіндустрії. Майже 40% усіх переглядів у 2023 році припадали на французькі фільми, зокрема на такі хіти, як «Астерікс і Обелікс». Це утримувало інтерес глядачів навіть тоді, коли американських релізів було мало.

У країнах, де стримінг став частиною повсякденного життя, він більше вплинув на повернення до кінотеатрів. У Швеції завдяки високошвидкісному інтернету та ранньому впровадженню стримінгових сервісів багато людей звикли дивитися фільми вдома. Після відкриття кінотеатрів повернення глядачів було менш активним.

Там, де відвідування кіно вже було звичною практикою, люди поверталися швидше. У Грузії похід у кіно останніми роками став важливою соціальною подією завдяки російським релокантам. Цей ентузіазм допоміг збільшити кількість відвідувань на 7% порівняно з 2019 роком, попри річну перерву у роботі кінотеатрів.

Тривалі локдауни не завжди шкодили, якщо процес повторного відкриття був організований належним чином. В Іспанії діяли суворі й тривалі обмеження на роботу кінотеатрів, і після їх скасування багато глядачів не повернулися. Втрата звички, поєднана з економічними труднощами, залишила рівень відвідуваності на рівні лише 75% від доковідного.

Державна підтримка допомогла кінотеатрам залишитися відкритими та залучити глядачів. Французька влада надала кінотеатрам пряму фінансову допомогу та провела національні кампанії, наприклад, дні знижених цін на квитки.

Коли фінансова ситуація погіршується, люди перестають ходити в кіно. У Туреччині інфляція у 2023 році зросла до 65%, що зробило квитки в кінотеатри недоступними для багатьох. Навіть попри популярні локальні фільми, кількість відвідувань склала менше половини від довоєнного рівня.

Підписатися на Український кіноінститут

🎬Як Європа рятує своє кіно: цифри і факти, які вражають

Щойно опубліковано дослідження Європейської аудіовізуальної обсерваторії, яке розкриває масштаби державної підтримки кіноіндустрії в ЄС. І цифри справді вражають!

📊Головні факти:
• 43% фінансування європейських фільмів у 2022 році — це державна допомога
• Пряме державне фінансування: 24%
• Виробничі стимули: 19%
• Інвестиції мовників: 18%

📈Тренд зростання:
За 5 років частка виробничих стимулів зросла з 10% до 19%, а загальна державна підтримка — з 39% до 43%. Це означає, що без держави європейське кіно майже не виживе.

🎯Як це працює:
• До 300 тис. євро на кінокомпанію на 3 роки — мінімальна допомога без погодження з Єврокомісією
• Державна підтримка до 55 млн євро на рік — автоматичні програми підтримки
• Понад цю суму — потрібне спеціальне схвалення Єврокомісії

🎯 Чому така система?
Єврокомісія контролює, щоб державна допомога не спотворювала чесну конкуренцію між країнами ЄС, але водночас підтримувала культурне різноманіття Європи.

🌍Хто лідирує:
12 країн активно фінансують кіно: Франція (12 програм), Німеччина (6), Бельгія (5), Італія (4). За 2020-2024 роки схвалено понад 30 механізмів підтримки.

🎮Цікаво: Відеоігри теж отримують підтримку як культурний продукт — 13 програм за останні 4 роки!

💡Нові тренди:
• Екологічність виробництва
• Гендерна рівність
• Доступність для людей з інвалідністю
• Підтримка інноваційних VR/AR проектів

🏆Приклади успіху:
"Anatomie d'une chute", "Emilia Perez", "The Substance" — всі ці фільми отримали державну підтримку і здобули міжнародне визнання.

Висновок: Європейське кіно без державної допомоги — це як Netflix без інтернету. Просто не працює! І тенденція показує, що підтримка тільки зростатиме.

Підписатися на Український кіноінститут

📣 У Смілі розпочато роботу над міжнародним документальним фільмом-розслідуванням про правопорушення у роботі ВЛК

Уже подано заяву до Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони — і копію до прокуратури Центрального округу в Києві — щодо системних порушень у роботі військово-лікарської комісії (ВЛК) при Черкаському районному ТЦК і СП у Смілі, які могли поставити під загрозу життя як військовозобов’язаних, так і діючих військових.

🔎 У заяві задокументовано, що упродовж, як мінімум, двох років (2022–2024) ця ВЛК:

не проводила жодних лабораторних аналізів крові і сечі (на ВІЛ, гепатити B і C, RW, цукор, загальний аналіз крові),

не робила ЕКГ, рентген легень,

таким чином, могла формально визначати "придатність до служби" без медичних підстав,

ігнорувала базові вимоги Положення про ВЛК №402,

а керівництво ТЦК і СП — знало про порушення, але не діяло.

За цей час дана ВЛК видала не менше 10 тисяч рішень про придатність до служби в армії за станом здоров'я.

🧾 Юридична кваліфікація заяви — статті 364 і 367 Кримінального кодексу України: зловживання владою та службова недбалість. Серед фігурантів заяви — колишні та діючі голови ВЛК, керівництво Черкаського районного ТЦК і СП.

📽 Ці факти стали основою для створення повнометражного документального фільму "Пацієнт Збройних сил України", у центрі якого — історія кінематографіста і директора Українського кіноінституту Дениса Маслікова, який сам став свідком цього свавілля. Попри серйозні проблеми зі здоров’ям, його уже більше 3 років визнають або "обмежено придатним", або "придатним" до служби в тилових частинах. З весни 2022 року Денис пройшов 9 комісій ВЛК, 42 рази був у ТЦК, 18 разів від нього відмовлялися військові частини, і зрештою він вирішив знімати кожен подальший крок — перетворивши свою боротьбу за справедливість і гідність на фільм і ширшу суспільну кампанію за права і свободи військових "Маніфест "Трибунал".

🎯 Мета фільму — добитися дієвої прозорої реформи системи ВЛК в Україні на основі військово-медичних практик набутих під час широкомасштабної війни та реформи військової юстиції у сфері захисту прав і свобод військовослужбовців. Щоб огляд був не імітацією, а дійсною перевіркою стану здоров’я. Щоб ТЦК чи військові частини не тримали у статусі "придатного" тих, хто просто фізично не здатен служити.

Це переосмислення ставлення до людського життя в умовах війни. Фільм має задокументувати народження нової етики військової медицини.

🛠 Картина стане не лише розслідуванням, а й частиною громадського руху "Маніфест "Трибунал" за права і свободи військовозобов'язаних, військових, ветеранів, родин загиблих героїв, безвісти зниклих, полонених і ув'язнених в Україні військовослужбовців.

Сама ця історія виходить за межі України. До роботи над фільмом будуть залучені українські і міжнародні медичні асоціації. Американські і британські ветеранські організації поділяться своїм досвідом боротьби за медичні права. Іноземні правозахисники уже готують підтримку для подальшої подачі позовів до Європейського суду з прав людини. Фільм покаже, як локальна проблема однієї країни стає глобальним питанням про права людини в умовах великої війни, коли все більше країн стикаються зі збройними конфліктами.

Виробництвом фільму займається Український кіноінститут. Зараз ведуться переговори з іноземними кінокомпаніями щодо спільної копродукції і фінансування.

💬 Якщо ви або ваші близькі проходили ВЛК у Смілі чи будь-де в Україні і стали свідками порушень чи корупції — напишіть нам про це на адресу: [email protected] Анонімність гарантується. Ми збираємо свідчення та докази для нових розслідувань у фільмі.

Слідкуйте за новинами фільму:

на нашій сторінці у Facebook: https://www.facebook.com/profile.php?id=61576809668834

у телеграм-каналі: https://www.tg-me.com/patientZSU

За новинами громадського руху і онлайн-медіа "Маніфест "Трибунал":

на сайті: https://manifest-tribunal.org.ua

на сторінці у Facebook: https://www.facebook.com/manifest.tribunal

у телеграм-каналі: https://www.tg-me.com/manifest_tribunal

#ПацієнтЗСУ #МаніфестТрибунал #ВЛК #Сміла #ТЦК #ЗСУ

"Сучасна криза в кінематографі стосується не самого мистецтва, а структури та інфраструктури, які його підтримують. Кіноіндустрія залишається у полоні застарілої моделі: виробництво–дистрибуція–прокат. Цей лінійний ланцюг передбачає, що надлишок, отриманий на кожному етапі, має підтримувати наступний, а кінцевий прибуток спрямовується на фінансування нового виробництва. Проте що відбувається, коли виробництво значною мірою субсидується, а решта ланцюга продовжує функціонувати під ілюзією логіки вільного ринку?

Парадоксально, але кінематограф, можливо, є видом мистецтва, найбільш одержимим власною комерціалізацією та вкладенням у неї. (Митці інших сфер не відвідують нескінченні семінари про те, як монетизувати свою творчість.) Проте, попри величезні ресурси, вкладені в кіноіндустрію, вона постійно не досягає цієї мети. Ми створили настільки "витончену" модель, що її вже ніхто по-справжньому не розуміє, адже, простіше кажучи, вона втратила сенс.

З часом застарілі моделі, описані вище, дедалі більше віддаляють аудиторію від процесу. Одержима збереженням системи, що розвалюється, індустрія вибудувала дедалі більш фрагментований і заплутаний процес, у якому домінують посередники, що стягують плату лише за доступ кінематографістів до внутрішніх механізмів галузі. Вигоди та прибутки цих посередників стали центральними в практиках індустрії, часто на шкоду тим, кого вона має обслуговувати: кінематографістам і глядачам.

Ще більш тривожним є те, що нині кінематографісти, особливо початківці, фактично субсидують усю індустрію — безоплатно — через подання заявок, участь у лабораторіях фінансування, гранти, фестивальні внески та інші комісії. Кіноіндустрія більше не генерує цінність через взаємодію з аудиторією, і однією з найтривожніших проблем є те, що глядач майже повністю виключений із цього рівняння.

Здебільшого кінематографісти зосереджують усі свої зусилля на завершенні роботи, розглядаючи аудиторію лише наприкінці — по суті, коли фільм уже готовий, — і значною мірою покладаються на посередників, які самі дедалі більше труднощів мають із уявленням аудиторії поза традиційними, перевантаженими каналами дистрибуції".

Карлос А. Гутьєррес, співзасновник і директор Cinema Tropical, некомерційної організації, розташованої в Нью-Йорку, яка стала провідним промоутером латиноамериканського кінематографа в США.

😳Колишній працівник Держкіно відсудив у держави мільйон за 11 років прогулу

Кабінет міністрів поновив на посаді першого заступника голови Державного агентства України з питань кіно, чиновника Сергія Сьомкіна. Його звільнили на підставі закону про люстрацію у 2014 році. Тепер держава має компенсувати 1,1 мільйон гривень за час вимушеного прогулу.

Підпишіться на УП.Культура

🎬 Фільм «2000 метрів до Андріївки» подивилися понад 10 000 глядачів лише за перший вікенд прокату, повідомили Forbes в «Артхаус Трафік».

Бокс-офіс склав майже 2 млн грн.

🔥 Це стало найкращим результатом серед цьогорічних документальних фільмів в Україні. 

🎬 Бокс-офіс «Антарктиди» Антона Птушкіна склав майже 7,2 млн грн у перший вікенд, підрахував Forbes Ukraine.

🎟️ Понад 25 000 квитків придбали в Multiplex із 4 по 7 вересня. Ще 11 000 глядачів подивилися фільм у кінотеатрах «Планета кіно».

📢 Андрій Осіпов анонсував нововведення в роботі Держкіно

Очільник Державного агентства України з питань кіно розповів про реформи:

🎥 Стабільне фінансування: Вперше пропонують затвердити постійне фінансування українського кінематографа.

💰 Нові форми підтримки: П’ять нових видів державної допомоги.

🏛 Спеціальний статус для Держкіно.

⚖️ Зміни в законодавстві: Близько 200 сторінок правок.

🔄 Реформа Експертної ради: для прозорості та зменшення впливу.

🤝 Об’єднання зусиль: З Мінкультом, Українським інститутом, УКФ, Кіноакадемією та Спілкою кінематографістів.

📜 Законопроєкт №6194: Підтриманий комітетом до другого читання, фінансування — не менше 0,2% видатків бюджету (понад 6 млрд грн на рік)

🔗 Детальніше тут

ДМ | ДМ WhatsApp | ДМ Viber