Компанія Evocom.UA подарувала лабораторії Lampa цікаві новинки, а саме:

1 - Raspberry Pi 5 та блок живлення
- система охолодження
- пластиковий кейс
- Touch Screen

2. Дві нових Arduino:
- Arduino Uno Rev4 MINIMA та Arduino Uno Rev4 Wi-Fi

Дякуємо Evocom.UA за багаторічну підтримку❤️
Отож, в кого є бажання затестити нові девайси - чекаємо в Лампі)
P.S. Напишіть попередньо лаборанту та запитайте чи є він в лабі, якщо ні - домовтеся про зустріч.
Лаборанти: @Taras_Demianchuk, @Walles087, @engineer_spock

Також, якщо ви маєте напрацювання по машинному зору для дронів і ви хотіли б потестити свою нейронку на NVIDIA Jetson Nano, то могли б для вас її дістати (яку саме залежатиме від об'єктивних потреб). На даний момент в Лампі для відвідувачів доступна NVIDIA Jetson Nano 2GB.
Наші партнери з компанії Infozahyst, лідера напрямку радіоелектронної розвідки в Україні, шукають тестувальників радіоелектронної апаратури (HW QA)

Керівна позиція 1: https://infozahyst.com/vacan/team-lead-qa-rnd/

Керівна позиція 2: https://infozahyst.com/vacan/team-lead-серійні-вироби/

Провідний тестувальник: https://infozahyst.com/vacan/senior-hardware-qa-rnd/

Тестувальник: https://infozahyst.com/vacan/middle-hardware-qa/

Гідна оплата, що зацікавить людей зі скілами, цікаві проекти, участь в створенні очей і вух для Сил Оборони України, найкраще вимірювальне обладнання, бронювання

Будемо вдячні за репост 🙂
Привіт! Відтепер Лампа працює за розкладом 6 днів на тиждень🙂

Розклад роботи можна глянути на сайті лаби: https://lampa.kpi.ua

Тут перелік наявного обладнання: https://lampa.kpi.ua/equipment/

Якщо якогось обладнання немає в списку, але ви знаєте для чого воно вам потрібно (є ідея і план дій), пишіть, імовірно допоможемо знайти. Зокрема є доступ до різних SDR приємо-передавачів і НВЧ вимірювального обладнання

Доступ в лабу вільний для КПІшників. Якщо ви не з КПІ, але обладнання потрібне для важливої справи, пишіть керівнику лаби @Taras_Demianchuk, будем думати, що можна зробити
Якщо ви вивчаєте, або плануєте вивчати цифровий дизайн і проектування чіпів, наприклад, щоб долучитися до масової розробки та виробництва чіпів в Україні, які анонсував Федоров 😜, рекомендуємо ютуб канал від Сергія Іванця з Національного університету «Чернігівська політехніка»

Лінк на канал: https://www.youtube.com/@ddlab-ua/playlists

ТГ канал: @ddlab_ua

У відео українською мовою розібрані теми цифрового дизайну, цифрової схемотехніки, FPGA, мов опису апаратури Verilog/VHDL

Якщо знаєте гарні україномовні відео на таку тематику, кидайте в коментарі 🙂
У друзів з Ajax Systems з'явилося кілька позицій для студентів в напрямку Manufacturing!

1. Test technician:
https://www.work.ua/jobs/5520845/

Задачі після навчання:
▫️Забезпечення виробництва технічною підтримкою в обслуговуванні та ремонті обладнання
▫️Проведення технічного обслуговування на виробничому обладнанні згідно з планами та інструкціями
▫️Видача тест обладнання
▫️Оперативне обслуговування обладнання, від якого залежить виробничий план
▫️Вчасне замовлення комплектуючих на ремонт та ТО

2. Оператор SMT лінії:
https://www.work.ua/jobs/4231038/

Задачі після навчання:
▫️Контролювати напаювання поверхневим монтажем на друковані плати за допомогою автоматизованого обладнання
▫️Писати програми для обладнання (завантажувача / розвантажувача, принтера трафаретного друку, встановлювача, термопрофілю печі плавлення);
▫️Керувати обладнанням, забезпечувати його безперебійну роботу. Виконання виробничого плану
▫️Оптимізувати програми для обладнання (переважно встановлювача)
▫️Працювати з пневматичним обладнанням (встановлення трафарету на рамку)

3. Монтажник РЕА
https://www.work.ua/jobs/5375890/

Задачі після навчання:
▫️Монтаж dip (вивідних) компонентів на друковану плату згідно вимог (в роботі більше 50 різних плат для пристроїв Ajax)
▫️Контрольний огляд плати після запаювання

4. Оператор АОІ
https://www.work.ua/jobs/5446500/

Задачі після навчання:
▫️Перевірка плат за допомогою системи АОІ (автоматичної оптичної інспекції)
▫️Візуальний огляд запаяних друкованих плат
▫️Відбракування плат, які не відповідають критеріям якості

Є можливість поєднувати роботу з навчанням ☝️

По всім питанням звертайтеся до @sashaepik
Вже завтра в Бібліотеці КПІ пройде дискусійна панель "Виробництво електроніки в Україні": https://www.facebook.com/events/1530817680818938/

Зверніть увагу, на зустрічі буде Максим Анісімов, керівник VD MAIS, найбільшого контрактного виробника складної електроніки в Україні і одного з найбільших дистрибʼюторів електронних компонентів

Тому якщо думаєте про виробництво високотехнологічної електроніки, буде можливість прояснити всі необхідні питання
Друзі в Ajax Systems у пошуках інженерів, які хочуть долучитися до команд розробників ⚙️

Наразі відкриті позиції:

1. Junior\Middle Embedded Engineer:
▫️Створення апаратного забезпечення для тестування фізичних пристроїв
▫️Розробка hardware та firmware + відладка плат та стендів
▫️Доопрацювання існуючих пристроїв

Детальніше: https://jobs.lever.co/ajax/cc7ecadc-9b3a-41f9-9943-66a99bd00e5e


2. Middle Hardware Engineer:
▫️ Проектування схемотехніки пристроїв: розрахунок елементів схеми, проведення симуляцій роботи пристрою
▫️Проектування друкованих плат у Altium Designer + підготовка документації для виробництва друкованих плат
▫️Проектування пристроїв з урахуванням сертифікаційних вимог (LVD, EMC) та вимог масового виробництва
▫️Налагодження прототипів
▫️Робота з системами контролю версій (git, svn)
▫️Знання англійської на рівні читання супроводжувальної документації

Детальніше: https://jobs.lever.co/ajax/53407aec-7afe-466d-816f-1c3406dc3c33


3. Middle Hardware Engineer (Fibra team):
▫️ Проектування схемотехніки пристроїв: розрахунок елементів схеми, проведення симуляцій роботи пристрою
▫️Проектування друкованих плат в Altium Designer + підготовка документації для виробництва друкованих плат
▫️Проектування пристроїв з урахуванням сертифікаційних вимог (LVD, EMC) та вимог масового виробництва
▫️Налагодження прототипів
▫️Робота з системами контролю версій (git, svn)
▫️Знання англійської на рівні читання супроводжувальної документації

Детальніше: https://jobs.lever.co/ajax/60e9386e-8ed8-4c01-abc0-c12d87c8f07d


За деталями звертайтеся до: @anna_sviatnenko
Фахівець вимірювальних систем Maksym Garbuz створив канал по вимірюванням для радіозвʼязку. Дуже рекомендуємо!

Лінк: https://www.youtube.com/@maksymgarbuz1499/videos
Forwarded from ddlab
Доброго вечора, шановне панство.
Оскільки все як завжди, то без всіляких форм та оголошень.

Завтра на 16 годину починаємо розмову зі студентами Чернігівської політехніки про архітектуру процесора.
Плани великі та надовго.
В цьому сезоні - до кінця навчального року - рухаємось по Харісах 2022 року по архітектурі простого RICS V. Наступного сезону - десь з середини вересня - йдемо вже по матеріалам MIPS в конвеєрний RICS V.
Оскільки з наших студентів маю дуже різну групу, то починаємо з самого простого. Завтра загальна розмова про що таке процесор і як воно все виглядає і як загалом працює в мікропроцесорній системі.

Всі зустрічі проводимо онлайн і Microsoft Teams. Перерв на тривогу не буде - кожен вирішує свою безпеку сам - всі люди дорослі.
Доступ буде відкритий для всіх, але можу видаляти за недостойну поведінку.

Тривалість зустрічі - 1 година.

Запис буде, але коли буде викладений і у якому вигляді - хз. Бо то не за планом.

Слава нації!

https://teams.microsoft.com/l/meetup-join/19%3ameeting_OGEwNmY3NmYtOWZmZi00YTMwLTg3ZDgtMTA2MjY0YzI1YTNl%40thread.v2/0?context=%7b%22Tid%22%3a%2233c7147e-9374-4a05-a175-43367185b3f7%22%2c%22Oid%22%3a%22d0143d5d-9804-4687-987f-94de584b8de8%22%7d
Всі знають про дешевий приймач RTL-SDR, вартістю умовні 25$. А як щодо недорогих SDR передавачів? Нижче розглянемо пару варіантів:

1. osmo-fl2k

Автор використовує USB 3.0 -> VGA перетворювач на базі чіпа FL2000, як 8-бітний 3-канальний DAC з Fs=157 MS/s на канал. Такий перетворювач коштує 5-15$. В ефір видаються як основна гармоніка, так і стрші гармоніки, тому для практичного застосування необхідно використовувати фільтри. В спектрі випромінюваного сигналу присутні незначні спотворення через Zero Order Hold ефект DAC. Тим не менш автор демонструє успішну передачу довільного потоку I/Q, зокрема передачу WBFM, DAB, DVB-T, GPS, GSM, LTE, UMTS, зокрема GPS/GSM спуфінг

Загальний опис: https://osmocom.org/projects/osmo-fl2k/wiki

Відео презентація: https://www.youtube.com/watch?v=GryXF92C-Ds

Репозиторій: https://github.com/osmocom/osmo-fl2k

Приклади використання: https://github.com/steve-m/fl2k-examples

2. NEXMON

Автори розреверсили WiFi-BT чіпи Broadcom, що викорстовуються в Raspberry-Pi 3+/Zero та у мобільних телефонах (Galaxy, Nexus, Pixel) і розробили патчі firmware, що дозволяють використовувати чіпи Broadcom для передачі в ефір довільного потоку I/Q на частотах 2.4 та 5 ГГц. Зокрема є приклади реалізації Wi-Fi jammer, WiFi Monitor Mode, WiFi Frame Injection

Репозиторій: https://github.com/seemoo-lab/nexmon

Наведені приклади гарно підходять як для хоббі проектів, так і для студентських проектів (курсові-дипломи), оскільки мають значний простір для досліджень, покращень і нестандарнтного застосування
Федоров в кінці 2023 року оголосив про грандіозні плани на розвиток проектування і виробництва мікрочіпів в Україні. Ми на цьому трохи знаємось, тому вирішили зробити кілька публікацій з навчальними матеріалами для людей зацікавлених у вивченні напрямку.

У цьому дописі викладемо інформацію про мікрочіпи загального характеру.

Мікрочіпи можуть виготовлятися у вигляді мікроконтролерів, або структурно складніших систем-на-кристалі, які включають процесори з відомими архітектурами (ARM, x86, MIPS, SPARC, RISC-V, тощо) та периферійні блоки різного рівня складності для забезпечення взаємодії процесора із зовнішнім світом (порти введення-виведення, контролери DDR памʼяті, інтерфейсів передачі даних, диску, бездротових інтерфейсів, криптографічних операцій, графіки і багато інших). Такі мікроконтролери і системи-на-кристалі є основою сучасної електроніки - від сім карт, тостерів, іншої побутової техніки, до мобільних телефонів, супутників, медичної і військової техніки. Також мікрочіпи можуть виготовлятися у вигляді спеціалізованих мікросхем (ASIC - Application Specific Integrated Circuit) заточені кожна під виконання специфічної задачі (наприклад, цифровий сенсор температури, електронний компас, інтегральний радар, тощо). Часто в ASIC алгоритм обробки даних реалізується не за допомогою програми для мікропроцесору, а у вигляді цифрової схеми, що значно підвищує продуктивність обчислень. А ще чіпи можуть розроблятися для реконфігурованих логічних матриць типу FPGA (Field Programmeble Gate Array), що актуально для викопродуктивних серверних обчислювачів зі змінною архітектурою та для військової техніки. Цикли проектування для ASIC та FPGA з одного боку відрізняються (кухня для ASIC суттєво складніша), а з іншого боку мають багато спільного.

Проектування мікрочіпів комплексне. Це може бути опис цифрової логіки за допомогою мов опису апаратури (ніхто ж при здоровому глузді не буде малювати схему із мільярдів транзисторів в схемному редакторі). Такий напрямок називається RTL digital design (RTL - Register Transfer Level), або цифровий дизайн на рівні регістрових передач, українською мовою. Інший напрямок - верифікація коректності роботи розробленого RTL дизайну. Діяльність аналогічна до QA в класичному софті, але загалом складніше організована, оскільки через значну вартість виробництва ціна помилки при проектуванні чіпів суттєво вища ніж у випадку софта. Роботи по RTL Design та Verification часто називають Digital Design Frontend. Натомість під Digital Design Backend мають на увазі питання переважно автоматизованого створення топології чіпа (layout design), перевірки на відповідність вимогам фабрики з виробництва, проектування стандартних комірок (standard cells) на базі яких створюється топологія. Нарешті є діяльність пов'язана з тестуванням щойно виготовлених чіпів для виявлення дефектів виробництва, а також корпусуванням мікросхем. За лаштунками цього всього ховається незвіданий світ розробки технологічних процесів і технологічного обладнання для фабрик із виробництва чіпів.

Для знайомства з загальними питаннями проектування чіпів радимо відео, яке робили років 7 тому для абітурієнтів (однак інфа там досі переважно актуальна): https://www.youtube.com/watch?v=VTaD99NnerI

А також відео з описом технологічних операцій виготовлення мікросхем, яке ми переклали українською мовою (відео теж не нове, але більшість технологічних операцій не змінилися з часів створення оригіналу відео, хіба стали складнішими): https://www.youtube.com/watch?v=5di1Ec6n5CQ

На цьому загальна частина все) Пишіть в коментах чи цікавить інформація на цю тему, або якщо є якісь окремі теми з напрямку, про які хотілось би почитати.
У друзів з VD MAIS з'явилось багато вакансій для студентів і недавніх випускників: https://www.facebook.com/spfvdmais/posts/pfbid02tdtA7TtnZyEpbrfWpkYDZaeMWbjVAucPSrQ6sZ4dA3R8XJnV6wNQXZjVN25CZk8al
Лонгрід про джерела для вивчення RTL дизайну цифрової частини мікросхем: https://www.facebook.com/photo/?fbid=1117528702652901&set=a.760507198355055
Зацініть. В Чернігівській Політехніці зробили дистанційну лабораторію для дослідження DC-DC перетворювачів на реальних приладах. Модифікація схеми і спостереження за сигналами виконуються в браузері! Це грантовий проект з NGI Search.

Демо: https://www.youtube.com/watch?v=NBTFz0Wy_aI

За основу взято фреймворк LabsLand для побудови лаб з віддаленим доступом: https://labsland.com/en Гляньте на сайті LabsLand, там є багато прикладів ремоут лабораторій.

Саме прикольне, що двіжок, на якому зроблені ці віддалені лаби, відкритий: https://labdiscoveryengine.labsland.com/source За посиланням вихідний код веб частини і апартної частини для керування на прикладах DC-DC перетворювачів (Чернігівська Політехніка) і FPGA Vision Remote Lab (Hochschule Bonn-Rhein-Sieg). Маючи бажання схожу ремоут лабу можна підняти в будь-якій школі чи університеті!

Для повноти картини зазначимо, що LabsLand є розвитком проекту WebLab-Deusto (https://weblab.deusto.es/website/labs.html), який теж має відкритий вихідний код: https://github.com/weblabdeusto/weblabdeusto/

В планах Чернігівської Політехніки протягом року створити ще дві лабораторії з віддаленим доступом для вивчення STM32 і FPGA.

Цікаво, чи роблять віддалені лаби в інших універах України. Ми поки не бачили прикладів.
За результатом доповіді на престижній IEEE конференції ICASSP 2024 (https://2024.ieeeicassp.org/) в Сеулі з'явилася публікація по нейромережевому класифікатору модуляції з апаратним прискоренням, зроблена на факультеті прикладних наук УКУ (APPS UCU)

Лінк на статтю: https://ieeexplore.ieee.org/document/10447201

Дослідження провів Павло Гілей при підготовці диплому бакалавра в УКУ. Керівник роботи Олег Фаренюк (УКУ). Ми долучилися консультаціями по FPGA.

Статтю можна качнути (за гроші) за лінком вище, або попросити у автора)

Основна інформація міститься в репозиторії з вихідним кодом і текстом диплому: https://github.com/Pavlik1400/RISC-V-SIMD-ext-for-AI-workload

Трохи більше деталей в нашому попередньому дописі: https://www.tg-me.com/kpi_lampa/1336

Вітаємо Павла з блискучим результатом! І це лише початок) Такі талановиті, вмотивовані студенти і викладачі, як в УКУ, дуже надихають!
2024/05/05 10:09:15
Back to Top
HTML Embed Code: