ЛЕЙТМОТИВ ЩАСТЯ
Мені страшно признатися: я щаслива.
Минають роки, а ти мені люб.
Шаліє любові тропічна злива —
Землі і неба шалений шлюб.
Вколисана в ніч, тобою омита,
хитає мене серед білого дня.
Ковшами самотності сплачене мито
за всі незнання і за всі навмання.
Нещасть моїх золоті обжинки.
Душа моя, аж тепер сп'янись.
Ох, я не Фауст. Я тільки жінка.
Я не скажу: «Хвилино, спинись!»
Хвилино, будь!
Лише не хвилиною,
а цілим життям — хвилюй і тривож!
Аж поки мене понесуть із калиною
туди... ну, звідки... Тоді вже що ж...
Долучайтесь до збору на пікап для 44 ОМБР!🚐🇺🇦
https://send.monobank.ua/jar/5tvuNGzMHA
#ЛінаКостенко #Ліна #Костенко
🎨 Катерина Білетина
🇺🇦 Відчуй силу поетичного слова Ліни Костенко
Мені страшно признатися: я щаслива.
Минають роки, а ти мені люб.
Шаліє любові тропічна злива —
Землі і неба шалений шлюб.
Вколисана в ніч, тобою омита,
хитає мене серед білого дня.
Ковшами самотності сплачене мито
за всі незнання і за всі навмання.
Нещасть моїх золоті обжинки.
Душа моя, аж тепер сп'янись.
Ох, я не Фауст. Я тільки жінка.
Я не скажу: «Хвилино, спинись!»
Хвилино, будь!
Лише не хвилиною,
а цілим життям — хвилюй і тривож!
Аж поки мене понесуть із калиною
туди... ну, звідки... Тоді вже що ж...
Долучайтесь до збору на пікап для 44 ОМБР!🚐🇺🇦
https://send.monobank.ua/jar/5tvuNGzMHA
#ЛінаКостенко #Ліна #Костенко
🎨 Катерина Білетина
🇺🇦 Відчуй силу поетичного слова Ліни Костенко
Вже почалось, мабуть, майбутнє.
Оце, либонь, вже почалось…
Не забувайте незабутнє,
воно вже інеєм взялось!
І не знецінюйте коштовне,
не загубіться у юрбі.
Не проміняйте неповторне
на сто ерзаців у собі!
Минають фронди і жіронди,
минає славне і гучне.
Шукайте посмішку Джоконди,
вона ніколи не мине.
Любіть травинку, і тваринку,
і сонце завтрашнього дня,
вечірню в попелі жаринку,
шляхетну інохідь коня.
Згадайте в поспіху вагона,
в невідворотності зникань,
як рафаелівська Мадонна
у вічі дивиться вікам!
В епоху спорту і синтетики
людей велика ряснота.
Нехай тендітні пальці етики
торкнуть вам серце і вуста.
Конвертуймо свою лють в донати: долучайтесь до збору на авто для артилерійської батареї 150 ОМБР 🚐🇺🇦
🎨 Syara de Roo
🇺🇦 Відчуй силу поетичного слова Ліни Костенко ✨
Оце, либонь, вже почалось…
Не забувайте незабутнє,
воно вже інеєм взялось!
І не знецінюйте коштовне,
не загубіться у юрбі.
Не проміняйте неповторне
на сто ерзаців у собі!
Минають фронди і жіронди,
минає славне і гучне.
Шукайте посмішку Джоконди,
вона ніколи не мине.
Любіть травинку, і тваринку,
і сонце завтрашнього дня,
вечірню в попелі жаринку,
шляхетну інохідь коня.
Згадайте в поспіху вагона,
в невідворотності зникань,
як рафаелівська Мадонна
у вічі дивиться вікам!
В епоху спорту і синтетики
людей велика ряснота.
Нехай тендітні пальці етики
торкнуть вам серце і вуста.
Конвертуймо свою лють в донати: долучайтесь до збору на авто для артилерійської батареї 150 ОМБР 🚐🇺🇦
🎨 Syara de Roo
🇺🇦 Відчуй силу поетичного слова Ліни Костенко ✨
Відродити та плекати пам'ять вбитих митців: концерт гурту Пиріг і Батіг в Києві
Будівля МКМЦ, що сьогодні приймає мистецькі події, колись була місцем жахливих репресій. 10 квітня, щоб вшанувати памʼять усіх замордованих в часи радянської окупації, — гурт Пиріг і Батіг оживлятиме голоси, які намагалися стерти з історії, виконуючи пісні на тексти Стуса, Плужника, Вороного та інших у неповторному жанрі співаної поезії та камерного бароко.
Квитки та деталі — за посиланням
10 квітня, Київ, Алея Героїв Небесної Сотні, 1
Будівля МКМЦ, що сьогодні приймає мистецькі події, колись була місцем жахливих репресій. 10 квітня, щоб вшанувати памʼять усіх замордованих в часи радянської окупації, — гурт Пиріг і Батіг оживлятиме голоси, які намагалися стерти з історії, виконуючи пісні на тексти Стуса, Плужника, Вороного та інших у неповторному жанрі співаної поезії та камерного бароко.
Квитки та деталі — за посиланням
10 квітня, Київ, Алея Героїв Небесної Сотні, 1
Ліс був живий. Він не прощався.
Віки, здавалось, прошумить.
Якби я знала, що то щастя,
Я б зупинила оту мить.
А я не знала, я ж не знала,
Вона ж не скаржиться сама.
А мить минала і минала,
І от тепер її нема.
І тільки з відстані розлуки
Обпалить, змучить, защемить -
Твоя присутність, твої руки,
Твоє обличчя у ту мить!
Долучайтесь до збору на авто для артилерійської батареї 150 ОМБР 🚐🇺🇦
https://send.monobank.ua/jar/2DUYCFSTgS
https://www.privat24.ua/send/da64q
#ЛінаКостенко #МадоннаПерехресть
📸 Наталя Деркач
💫 Читай поезію Ліни Костенко
Віки, здавалось, прошумить.
Якби я знала, що то щастя,
Я б зупинила оту мить.
А я не знала, я ж не знала,
Вона ж не скаржиться сама.
А мить минала і минала,
І от тепер її нема.
І тільки з відстані розлуки
Обпалить, змучить, защемить -
Твоя присутність, твої руки,
Твоє обличчя у ту мить!
Долучайтесь до збору на авто для артилерійської батареї 150 ОМБР 🚐🇺🇦
https://send.monobank.ua/jar/2DUYCFSTgS
https://www.privat24.ua/send/da64q
#ЛінаКостенко #МадоннаПерехресть
📸 Наталя Деркач
💫 Читай поезію Ліни Костенко
Наснився мені чудернацький базар:
під небом у чистому полі,
для різних людей,
для щедрих і скнар,
продавалися різні Долі.
Одні були царівен не гірш,
а другі – як бідні Міньйони.
Хту купляв собі Долю за гріш.
А хто – і за мільони.
Дехто щастям своїм платив.
Дехто платив сумлінням.
Дехто – золотом золотим.
А дехто – вельми сумнівним.
Долі-ворожки, тасуючи дні,
до покупців горнулись.
Долі самі набивались мені.
І тільки одна відвернулась.
Я глянула їй в обличчя ясне,
душею покликала очі…
– Ти, все одно, не візьмеш мене, –
Сказала вона неохоче.
– А може візьму?
– Ти собі затям, –
сказала вона суворо, –
за мене треба платити життям.
А я принесу тобі горе.
– То хто ж ти така?
Як твоє ім’я?
Чи варта такої плати?
– Поезія – рідна сестра моя.
А правда людська – наша мати.
І я її прийняла, як закон.
І диво велике сталось:
минула ніч. І скінчився сон.
А Доля мені зосталась.
Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці.
Долучайтесь до розіграшу на підтримку збору Мавіків для 77-ї окремої аеромобільної бригади.
Приз — унікальна збірка «Триста поезій» з автографом Ліни Костенко! 💜📖
https://send.monobank.ua/jar/9F4mZYjk2H
#ЛінаКостенко #Ліна #Костенко
🇺🇦 Відчуй силу поетичного слова Ліни Костенко
під небом у чистому полі,
для різних людей,
для щедрих і скнар,
продавалися різні Долі.
Одні були царівен не гірш,
а другі – як бідні Міньйони.
Хту купляв собі Долю за гріш.
А хто – і за мільони.
Дехто щастям своїм платив.
Дехто платив сумлінням.
Дехто – золотом золотим.
А дехто – вельми сумнівним.
Долі-ворожки, тасуючи дні,
до покупців горнулись.
Долі самі набивались мені.
І тільки одна відвернулась.
Я глянула їй в обличчя ясне,
душею покликала очі…
– Ти, все одно, не візьмеш мене, –
Сказала вона неохоче.
– А може візьму?
– Ти собі затям, –
сказала вона суворо, –
за мене треба платити життям.
А я принесу тобі горе.
– То хто ж ти така?
Як твоє ім’я?
Чи варта такої плати?
– Поезія – рідна сестра моя.
А правда людська – наша мати.
І я її прийняла, як закон.
І диво велике сталось:
минула ніч. І скінчився сон.
А Доля мені зосталась.
Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці.
Долучайтесь до розіграшу на підтримку збору Мавіків для 77-ї окремої аеромобільної бригади.
Приз — унікальна збірка «Триста поезій» з автографом Ліни Костенко! 💜📖
https://send.monobank.ua/jar/9F4mZYjk2H
#ЛінаКостенко #Ліна #Костенко
🇺🇦 Відчуй силу поетичного слова Ліни Костенко
Старесенька, іде по тій дорозі.
Як завжди. Як недавно. Як давно.
Спинилася. Болять у неї нозі.
Було здоров'я, де тепер воно?
І знов іде... Зникає за деревами...
Світанок стежку снігом притрусив.
Куди ж ти йдеш? Я жду тебе. Даремно.
Горить ліхтар, ніхто не погасив,
Моя бабусю, старша моя мамо!
Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш!
Якими я скажу тобі словами,
що ти в мені повік не одболиш!
Земля без тебе ні стебла не вродить,
і молоді ума не добіжать.
Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить,
і насіння у вузликах лежать.
Ну, космос, ну, комп'ютер, нуклеїни.
А ті казки, те слово, ті сади,
і так по крихті, крихті Україна —
іде з тобою, Боже мій, куди?!
Хоч озирнись! Побудь іще хоч трішки!
Вже й час с в тебе, пізно, але є ж.
Зверни додому з білої доріжки.
Ось наш поріг, хіба не впізнаєш?
Ти не заходиш. Кажуть, що ти вмерла.
Тоді був травень, а тепер зима.
Зайшла б, чи що, хоч сльози мені втерла.
А то пішла, й нема тебе, й нема...
Старесенька, іде чиясь бабуся,
і навіть хтозна, як її ім'я.
А я дивлюся у вікно, дивлюся,
щоб думати, що, може, то моя
Долучайтесь до розіграшу на підтримку збору Мавіків для 77-ї окремої аеромобільної бригади.
Приз — унікальна збірка «Триста поезій» з автографом Ліни Костенко! 💜📖
https://send.monobank.ua/jar/9F4mZYjk2H
#ЛінаКостенко #Ліна #Костенко
🎨 Ганна Хомчик
💫 Читай поезію Ліни Костенко
Як завжди. Як недавно. Як давно.
Спинилася. Болять у неї нозі.
Було здоров'я, де тепер воно?
І знов іде... Зникає за деревами...
Світанок стежку снігом притрусив.
Куди ж ти йдеш? Я жду тебе. Даремно.
Горить ліхтар, ніхто не погасив,
Моя бабусю, старша моя мамо!
Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш!
Якими я скажу тобі словами,
що ти в мені повік не одболиш!
Земля без тебе ні стебла не вродить,
і молоді ума не добіжать.
Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить,
і насіння у вузликах лежать.
Ну, космос, ну, комп'ютер, нуклеїни.
А ті казки, те слово, ті сади,
і так по крихті, крихті Україна —
іде з тобою, Боже мій, куди?!
Хоч озирнись! Побудь іще хоч трішки!
Вже й час с в тебе, пізно, але є ж.
Зверни додому з білої доріжки.
Ось наш поріг, хіба не впізнаєш?
Ти не заходиш. Кажуть, що ти вмерла.
Тоді був травень, а тепер зима.
Зайшла б, чи що, хоч сльози мені втерла.
А то пішла, й нема тебе, й нема...
Старесенька, іде чиясь бабуся,
і навіть хтозна, як її ім'я.
А я дивлюся у вікно, дивлюся,
щоб думати, що, може, то моя
Долучайтесь до розіграшу на підтримку збору Мавіків для 77-ї окремої аеромобільної бригади.
Приз — унікальна збірка «Триста поезій» з автографом Ліни Костенко! 💜📖
https://send.monobank.ua/jar/9F4mZYjk2H
#ЛінаКостенко #Ліна #Костенко
🎨 Ганна Хомчик
💫 Читай поезію Ліни Костенко
Коли буду я навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
я для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками.
І боліла в мені іронія
всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
коли я захлиналась лихом,
що душа між люди виходила
забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
— Люди, будьте взаємно ввічливі!
І якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!
Долучайтесь до розіграшу на підтримку збору Мавіків для 77-ї окремої аеромобільної бригади.
Приз — унікальна збірка «Триста поезій» з автографом Ліни Костенко! 💜📖
https://send.monobank.ua/jar/9F4mZYjk2H
#ЛінаКостенко #Ліна #Костенко
🎨 Pascal Campion
💫 Читай поезію Ліни Костенко
і життя моє піде мрякою,
я для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками.
І боліла в мені іронія
всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
коли я захлиналась лихом,
що душа між люди виходила
забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
— Люди, будьте взаємно ввічливі!
І якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!
Долучайтесь до розіграшу на підтримку збору Мавіків для 77-ї окремої аеромобільної бригади.
Приз — унікальна збірка «Триста поезій» з автографом Ліни Костенко! 💜📖
https://send.monobank.ua/jar/9F4mZYjk2H
#ЛінаКостенко #Ліна #Костенко
🎨 Pascal Campion
💫 Читай поезію Ліни Костенко
Ліна Костенко
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
НІ ГАННО, НІ! АБИ ЛИШ НЕ З МОСКВОЮ.
Хай Україну чаша ся мине.
Вже краще з турком, ляхом, із Литвою,
бо ті сплюндрують, а вона ковтне. ...
Це чорна прірва з хижою десницею,
смурна од крові, смут своїх і свар,
готова світ накрити, як спідницею
Матрьоха накриває самовар.
Був Київ стольний. Русь була святою.
А московити - Русь уже не та.
У них і князя звали Калитою, -
така страшна захланна калита!
Дрімучий світ. Ні слова, ні науки.
Все загребуще, нарване, хмільне.
Орел - двоглавий. Юрій - довгорукий.
Хай Україну чаша ця мине!
Долучайтесь до розіграшу на підтримку збору Мавіків для 77-ї окремої аеромобільної бригади.
Приз — унікальна збірка «Триста поезій» з автографом Ліни Костенко! 💜📖
https://send.monobank.ua/jar/9F4mZYjk2H
#ЛінаКостенко #Ліна #Костенко
🎨 @bright_arts
Хай Україну чаша ся мине.
Вже краще з турком, ляхом, із Литвою,
бо ті сплюндрують, а вона ковтне. ...
Це чорна прірва з хижою десницею,
смурна од крові, смут своїх і свар,
готова світ накрити, як спідницею
Матрьоха накриває самовар.
Був Київ стольний. Русь була святою.
А московити - Русь уже не та.
У них і князя звали Калитою, -
така страшна захланна калита!
Дрімучий світ. Ні слова, ні науки.
Все загребуще, нарване, хмільне.
Орел - двоглавий. Юрій - довгорукий.
Хай Україну чаша ця мине!
Долучайтесь до розіграшу на підтримку збору Мавіків для 77-ї окремої аеромобільної бригади.
Приз — унікальна збірка «Триста поезій» з автографом Ліни Костенко! 💜📖
https://send.monobank.ua/jar/9F4mZYjk2H
#ЛінаКостенко #Ліна #Костенко
🎨 @bright_arts
І тільки злість буває геніальна.
Господь, спаси мене від доброти!
Така тепер на світі коновальня,
що треба мати нерви, як дроти,
А нерви ж мої, ох нерви,
струни мої, настренчені на епохальний лад!
А мені ж, може, просто хочеться щастя,
тугого й солодкого, як шоколад.
Ну, що ж, епохо, їж мене, висотуй!
Лиш вісь земну з орбіти не згвинти.
Лежить під небом, чистим і високим,
холодний степ моєї самоти.
Козацький вітер вишмагає душу,
і я у ніжність ледве добреду.
Яким вогнем спокутувати мушу
хронічну українську доброту?!
А по ідеї: жінка ж — тільки жінка.
Смаглява золота віолончель.
Справляло б тіло пристрасті обжинки
колисками і лагодом ночей
Була б така чарівна лепетуха,
такі б ото улучила слова,
що як по змісту, може, й в'януть вуха,
а як по формі — серце спочива
Хто ж натягнув такі скажені струни
на цю, таку струнку, віолончель,
що їй футляр — усі по черзі труни
вготованих для музики ночей?!
І щось в мені таке велить
збіліти в гнів до сотого коліна!
І щось в мені таке болить,
що це і є, напевно, Україна
Долучайтесь до розіграшу на підтримку збору Мавіків для 77-ї окремої аеромобільної бригади.
Приз — унікальна збірка «Триста поезій» з автографом Ліни Костенко! 💜📖
https://send.monobank.ua/jar/9F4mZYjk2H
#ЛінаКостенко #Ліна #Костенко
🎨 Instagram @foralberg_art
💫 Читай поезію Ліни Костенко
Господь, спаси мене від доброти!
Така тепер на світі коновальня,
що треба мати нерви, як дроти,
А нерви ж мої, ох нерви,
струни мої, настренчені на епохальний лад!
А мені ж, може, просто хочеться щастя,
тугого й солодкого, як шоколад.
Ну, що ж, епохо, їж мене, висотуй!
Лиш вісь земну з орбіти не згвинти.
Лежить під небом, чистим і високим,
холодний степ моєї самоти.
Козацький вітер вишмагає душу,
і я у ніжність ледве добреду.
Яким вогнем спокутувати мушу
хронічну українську доброту?!
А по ідеї: жінка ж — тільки жінка.
Смаглява золота віолончель.
Справляло б тіло пристрасті обжинки
колисками і лагодом ночей
Була б така чарівна лепетуха,
такі б ото улучила слова,
що як по змісту, може, й в'януть вуха,
а як по формі — серце спочива
Хто ж натягнув такі скажені струни
на цю, таку струнку, віолончель,
що їй футляр — усі по черзі труни
вготованих для музики ночей?!
І щось в мені таке велить
збіліти в гнів до сотого коліна!
І щось в мені таке болить,
що це і є, напевно, Україна
Долучайтесь до розіграшу на підтримку збору Мавіків для 77-ї окремої аеромобільної бригади.
Приз — унікальна збірка «Триста поезій» з автографом Ліни Костенко! 💜📖
https://send.monobank.ua/jar/9F4mZYjk2H
#ЛінаКостенко #Ліна #Костенко
🎨 Instagram @foralberg_art
💫 Читай поезію Ліни Костенко
УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО
Над шляхом, при долині, біля старого граба,
де біла-біла хатка стоїть на самоті,
живе там дід та баба, і курочка в них ряба,
вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.
Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини,
і вишні чорноокі стоять до холодів.
Хитаються патлашки уздовж всії стежини,
і стомлений лелека спускається на хлів.
Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки.
А потім довго-довго на призьбі ще сидять.
Я знаю, дід та баба - це коли є онуки,
а в них сусідські діти шовковицю їдять.
Дорога і дорога лежить за гарбузами.
І хтось до когось їде тим шляхом золотим.
Остання в світі казка сидить під образами.
Навшпиньки виглядають жоржини через тин…
🎨 Катерина Білокур
Долучайтесь до розіграшу на підтримку збору Мавіків для 77-ї окремої аеромобільної бригади.
Приз — унікальна збірка «Триста поезій» з автографом Ліни Костенко! 💜📖
https://send.monobank.ua/jar/9F4mZYjk2H
🇺🇦 Відчуй силу поетичного слова Ліни Костенко
Над шляхом, при долині, біля старого граба,
де біла-біла хатка стоїть на самоті,
живе там дід та баба, і курочка в них ряба,
вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.
Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини,
і вишні чорноокі стоять до холодів.
Хитаються патлашки уздовж всії стежини,
і стомлений лелека спускається на хлів.
Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки.
А потім довго-довго на призьбі ще сидять.
Я знаю, дід та баба - це коли є онуки,
а в них сусідські діти шовковицю їдять.
Дорога і дорога лежить за гарбузами.
І хтось до когось їде тим шляхом золотим.
Остання в світі казка сидить під образами.
Навшпиньки виглядають жоржини через тин…
🎨 Катерина Білокур
Долучайтесь до розіграшу на підтримку збору Мавіків для 77-ї окремої аеромобільної бригади.
Приз — унікальна збірка «Триста поезій» з автографом Ліни Костенко! 💜📖
https://send.monobank.ua/jar/9F4mZYjk2H
🇺🇦 Відчуй силу поетичного слова Ліни Костенко
Forwarded from А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
Друзі, триває книжкова лотерея з можливістю виграти унікальну збірку поезій легендарної Ліни Костенко, яка підписана у день її 95-річчя!
Умови прості: 30 грн = 1 квиток у лотереї. Більше квитків — більше шансів на перемогу (300 грн = 10 квитків, 3000 грн = 100 квитків і т.д.) МоноБанка
Усі кошти — на підтримку великого збору для «Фіолет на Мавіки» для 77-ї окремої аеромобільної бригади.
Поезія надихає — мавіки рятують. Долучайтесь!
Умови прості: 30 грн = 1 квиток у лотереї. Більше квитків — більше шансів на перемогу (300 грн = 10 квитків, 3000 грн = 100 квитків і т.д.) МоноБанка
Усі кошти — на підтримку великого збору для «Фіолет на Мавіки» для 77-ї окремої аеромобільної бригади.
Поезія надихає — мавіки рятують. Долучайтесь!
Ліна Костенко
Дякуємо! Ви неймовірні! 💜
Мету допоміжної банки зібрано — 150 000 грн разом із вами!
Ця сума — частина великого мільйонного збору «Фіолет на Мавіки» для 77-ї окремої аеромобільної бригади.
Ми вдячні кожному і кожній, хто долучився до збору і має можливість виграти унікальний скарб — збірку «Триста поезій» Ліни Костенко з автографом, підписаним у день її 95-річчя.
🎉 Оголошення переможця — завтра після 18:00.
🕘 А поки що — маєте останній шанс
Кожні 30 грн = ще один шанс. Встигніть!
🔗 Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/9F4mZYjk2H
Мету допоміжної банки зібрано — 150 000 грн разом із вами!
Ця сума — частина великого мільйонного збору «Фіолет на Мавіки» для 77-ї окремої аеромобільної бригади.
Ми вдячні кожному і кожній, хто долучився до збору і має можливість виграти унікальний скарб — збірку «Триста поезій» Ліни Костенко з автографом, підписаним у день її 95-річчя.
🎉 Оголошення переможця — завтра після 18:00.
🕘 А поки що — маєте останній шанс
Кожні 30 грн = ще один шанс. Встигніть!
🔗 Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/9F4mZYjk2H
Люблю чернігівську дорогу –
весною, влітку, восени.
Там досі моляться Стрибогу
високі в сонці ясени.
Дівчата ходять, мов княгині.
Цвітуть смарагдові луги.
Русявокосі Берегині
позолотили береги.
Там переходять шлях уповні.
Під осінь в кожному селі
немов димки димлять жертовні —
копають люди картоплі.
Бори стоять, такі соснові!
Ведмедів бачать уві снах.
Вінки цибулі бурштинові
там висять просто на тинах.
Від магістралі за два метри,
уся закутана в що є,
сидить бабуся, як Деметра,
у відрах моркву продає.
Шофер гальмує мимоволі,
стоять колеса в шелюзі, —
несе хтось яблука в приполі,
несе хтось груші в картузі.
І знову мчиш, як метеор ти.
І довго світяться в душі
оті розкішні натюрморти
уздовж доріг на спориші...
Долучайтесь до розіграшу на підтримку збору Мавіків для 77-ї окремої аеромобільної бригади.
Приз — унікальна збірка «Триста поезій» з автографом Ліни Костенко! 💜📖
https://send.monobank.ua/jar/9F4mZYjk2H
#ЛінаКостенко #Ліна #Костенко
📸 Майстерня Треті Півні
💫 Читай поезію Ліни Костенко
весною, влітку, восени.
Там досі моляться Стрибогу
високі в сонці ясени.
Дівчата ходять, мов княгині.
Цвітуть смарагдові луги.
Русявокосі Берегині
позолотили береги.
Там переходять шлях уповні.
Під осінь в кожному селі
немов димки димлять жертовні —
копають люди картоплі.
Бори стоять, такі соснові!
Ведмедів бачать уві снах.
Вінки цибулі бурштинові
там висять просто на тинах.
Від магістралі за два метри,
уся закутана в що є,
сидить бабуся, як Деметра,
у відрах моркву продає.
Шофер гальмує мимоволі,
стоять колеса в шелюзі, —
несе хтось яблука в приполі,
несе хтось груші в картузі.
І знову мчиш, як метеор ти.
І довго світяться в душі
оті розкішні натюрморти
уздовж доріг на спориші...
Долучайтесь до розіграшу на підтримку збору Мавіків для 77-ї окремої аеромобільної бригади.
Приз — унікальна збірка «Триста поезій» з автографом Ліни Костенко! 💜📖
https://send.monobank.ua/jar/9F4mZYjk2H
#ЛінаКостенко #Ліна #Костенко
📸 Майстерня Треті Півні
💫 Читай поезію Ліни Костенко