Духовне зубожіння у всій красі

Ось так, просто посеред кімнати (віджатої у монахів КПЛ) стоять раки преподобних отців Печерських 💔

Відчуття, наче ця комісія просто знущається і з братії, і з вірян, і з преподобних, і найстрашніше- з Бога. Адже нетлінні мощі отців це ніщо інше, як видимий прояв Божої благодаті, яку своїми трудами та молитвами отримали наші одвічні молитвеники.

І ось така їм відплата від послідовників радянської влади.

І за дивним збігом обставин, саме після оприлюднення фото "роботи" комісії на Київ полетіли ракети і шахеди.

Святі преподобні отці наші Печерські, моліть Бога за нас! І пробачте нас...


МОЛОДІЖНА СПІЛКА | ОДИГІТРІЯ | ЗВʼЯЗОК З НАМИ

Народний депутат Олександр Дубінський опублікував допис, в якому заявив, що мощі Києво-Печерських Святих влада України має намір передати за кордон, зокрема - королю Великобританії Карлу Третьому.

Наскільки точна інформація Дубинського ми, наразі, не знаємо.

Але ось, люди в коментарях на ТікТоку пишуть, що в Італії вже показують мощі святого Іллі Муромця.

Нам також невідомо, наскільки достовірна ця інформація.

Але, з огляду на те, що зараз відбувається в Україні навколо Києво-Печерської Лаври, можемо припустити, що даний сценарій цілком можливий.

І навіть, якщо це не так, питання все одно залишається відкритим: для чого співробітники музею полізли до наших святинь?

В будь-якому разі, відповідь на це питання є дуже болючою. Адже, ми спостерігаємо справжню наругу над останками тіл тих тих, хто прославив наш народ і нашу Церкву.

Браття, ми вважаємо, що така акція пояснюється просто: владі потрібна картинка «народної вимоги» щодо «повернення» Лаври у власність держави.

Чому саме держави?

Тому, що по-перше у ПЦУ немає коштів, щоб утримувати обитель.

По-друге, у ПЦУ немає монахів, щоб заселити її та створити хоча б ілюзію духовного життя.

По-третє, якщо влада вижене з Лаври УПЦ і зможе контролювати весь монастир, то і мощі, і цінні ікони та церковні святині (які для музейників «експонати», а для єленських - «цінності») можна буде спокійно загнати за кордон.

Це ж очевидно.

Тому, пророкуємо, що подібні акції будуть поступово набирати обертів, їх учасники зможуть підзаробити по 30 гривень, а влада зможе заявити, що «народ вимагає повернути Лавру».

І так як влада в Україні «демократична» і завжди «дослухається» до думки народу (згадайте, як навіть закони змінили щодо контролю над НАБУ «бо люди захотіли»), то рішення буде прийняте.

Той факт, що у справжнього народу ніхто думки не питає, так само як і той факт, що під Лаврою верещить купка проплачених і явно хворих людей - нікого не цікавить.

Тому що «демократія» в Україні - вона така, з присмаком брехні і психлікарні одночасно.

Лицемірство архімандрита Полікарпа Ліненка: святотатство під виглядом «переоблачення»

Подивились Інтерв’ю архімандрита Полікарпа Ліненка, насельника Києво-Печерської Лаври.

Не будемо тут писати своє власне ставлення до отця-архімандрита, та не будемо тут виписувати з яких саме причин він все це наговорив.

Скажемо тільки, що інтервʼю отця Полікарпа виглядає не просто дивним, а відверто обурливим.

З точки зору будь-якого притомного християнина, те, що сьогодні відбувається з мощами святих у Лаврі, — це святотатство, і прикривати це красивими словами про «переоблачення» - таке ж святотатство.

Полікарп не просто виправдовує дії співробітників Міністерства культури, які, будучи звичайними мирянами, копирсаються у святинях, він кілька разів повторює «честь їм і хвала». Ну, просто тому, що вони «піклуються» про НАШІ святині.

Отче, чи Вам не знати, як держава та музейники піклуються і піклувалися про Лавру? Чи Вам не знати про зруйновані корпуси, занедбані стіни (якщо забули - підіть до стіни Мазепи), доведені до крайнього зубожіння «експонати» музею, що знаходяться у Верхній Лаврі? Це ж очевидно, що державі глибоко наплювати на те, що для нас (і для Вас, сподіваємось) є святинею! За що ж ви дякуєте музейникам?

Тим більше, Ви самі кажете, що у монахів, які десятиліттями переоблачали святих, «набита рука». Не хочеться говорити про те, що після Вашого інтервʼю вже не тільки руки можуть бути набиті, хочеться лишень спитати - чи можуть нормально переоблачити святих ті, хто це робить вперше в своєму житті? Ба, більше - чи можуть це зробити ті, хто, можливо і Бога не вірить?

З іншого боку, отче, Вам заборонили запропонувати свою допомогу музейникам? Адже, якщо Ви кажете, що переоблачення - це їх ініціатива, за яку їм «не доплачують», то навряд вони були б проти того, щоб їм допомогли «професіонали». Чи «професіонали» працюють тільки по передоплаті???

Те, що ми побачили на фото, швидше схоже на копирсання, а не на переоблачення.

Світські люди роздягають мощі, знімають облачення, розвішують його на мотузках, по цьому пʼють каву і, цілком імовірно, сміються з наших святинь. Чому ми так говоримо? Тому що, їм не муляє, коли в Лаврі влаштовують танці, концерти, кулінарні шоу і так далі. Це не просто неповага — це знущання зі святих мощей, які століттями були під опікою Церкви.

Отче, може ми помиляємось, але скажіть-но нам, чи правда, що будь-який священник знає, що навіть коли він торкається мощей, він повинен бути щонайменше в єпитрахилі? Нам здавалося, що це - аксіома. Але Вам, схоже, так не здається.

І коли музейні працівники, без священицького сану, без благословення, без благоговіння роблять те, що може звершувати лише Церква, а цілий архімандрит (якого називають «легендою Лаври»), замість того щоб підняти голос на захист святині, виправдовує цей безлад, то ми, прості смертні, розуміємо, що це - неправильно!

Ваші аргументи, отче, сміхотворні. Ви кажете: «Мощам нічого немає, вони нетлінні й чудотворні, але облачення тліє, тому треба переоблачати». Якщо так, то знову запитаємо: чому це роблять миряни? Чому насельники Лаври не домоглися, щоб цей процес відбувався хоча під контролем братії? Чому Ви самі, як монах і архімандрит, не стали поруч? Ще раз запитуємо: хто Вам це заборонив робити?

Тим більше, що Ви суперечите самі собі: з одного боку говорите про нетлінність мощей, з іншого — схвалюєте вторгнення чужих рук у святиню. Адже, якщо мощі нетлінні - то їм нічого не загрожує, навіть якщо облачення зітліє. Саме тому, ми вважаємо, що Ваша позиція виглядає як зрада братії та зрада самої Лаври.

Насправді це і є найбільша проблема: архімандрит Полікарп своїм інтерв’ю прикриває беззаконня. Те, що коїться в Лаврі - навіть важко уявити ще десь, окрім України. Наприклад, чи допустила б Елладська Церква, приміром, щоб якісь жіночки почали копирсатися у мощах святого Паісія Афонського? Чи став би говорити хтось із грецьких архімандритів, що «честь їм і хвала за це»?

Замість того, щоб свідчити правду й стати поруч з Церквою, поруч із святими, до яких Ви, сподіваюся, ставилися колись як до своїх рідних, Ви мовою лицемірства та напівправди підтримуєте дії тих, хто сьогодні топче святиню.

І не треба нам тут казати, що це не так. Так! Лавра - розтоптана ногами тих, для кого НАШІ святі - це експонати, монахи - агенти фсб, а Лавра - осередок «руського миру».

Ваша позиція, отче - це ганьба для монаха й архімандрита. І це ще раз показує, що в Лаврі сьогодні триває систематичне знущання з Церкви, яке намагаються прикрасити словами «так треба».

Ні, так не треба. Бо те, що відбувається, — це святотатство. І можете бути впевнені, за кожне своє слово прийдеться дати відповідь перед Богом.

⚡️⚡️⚡️ДЕСС через суд хоче заборонити УПЦ!

Державна служба з етнополітики та свободи совісті подала позов до суду про припинення діяльності Київської митрополії Української православної церкви Московського патріархату.

Про це повідомив очільник ДЕСС Віктор Єленський на брифінгу в Медіацентрі Україна, передає кореспондент Укрінформу.

"Позов вже був поданий у п'ятницю. Він поданий, як прописано в законі, до Вищого адміністративного суду. Суд його розгляне", - зазначив Єленський.

Він зауважив, що суд відбуватиметься відповідно до встановленої процедури. За його словами, ДЕСС робитиме все можливе, аби це питання не було "втоплене" у юридичному спамі, оскільки такі спроби вже спостерігаються.

Очільник ДЕСС пояснив, що, у разі задоволення позову судом, Київська митрополія УПЦ МП буде позбавлена статусу юридичної особи та втратить право суб’єктності.
"Це означає, що у парафій цієї церкви не буде центру в особі Київської митрополії. Водночас це не означає, що парафії повинні переходити до іншої церкви. Держава цього не вимагає. Якщо вони захочуть, вони можуть залишатися незалежними", - пояснив Єленський.

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4032116-do-sudu-podali-pozov-pro-likvidaciu-kiivskoi-mitropolii-upc-mp.html

Віктор Єленський - звичайний комуніст, який, після зміни вітру, змінив ідеологію, та не змінив напрям роботи.

Його завдання, як 35 років тому, так і зараз, полягає в тому, щоб нищити Церкву. Це сьогодні він - "щирий патріот" і "поборник" ідеї української Церкви. А ось кілька років назад він думав інакше.

Щоб переконатися в цьому - приведемо кілька цитат із його статті, опублікованої в 1988 році під назвою: "3 історії атеїзму на Україні. ЗДІЙСНЕННЯ В УСРР ДЕКРЕТУ «ПРО ВІДОКРЕМЛЕННЯ ЦЕРКВИ ВІД ДЕРЖАВИ І ШКОЛИ ВІД ЦЕРКВИ» В ПЕРШІ РОКИ СОЦІАЛІСТИЧНОГО БУДІВНИЦТВА":
<...>
Особливо витончений опір втіленню в життя основних положень декрету чинила верхівка Української автокефальної православної церкви. Створена запеклими буржуазними націоналістами, петлюрівськими посіпаками, УАПЦ після розгрому контрреволюції перетворилась на легальний центр, навколо якого консолідувалися ворожі Радянській владі націоналістичні елементи. В деяких наукових працях відзначається, що однією з головних причин порівняно довгого впливу УАПЦ на селянські маси була безсоромна гра її лідерів на національних почуттях трудящих. Безумовно, вказаний фактор не можна відкидати, але, на наш погляд, не він був провідним. Достатньо сказати, що спекуляція на них не була монополією автокефалістів - до неї охоче вдавалися на Україні також прихильники патріарха Тихона. Головним же, на наш погляд, було інше. Підтримка «відомством казенного православ'я» старого ладу, контрреволюційна діяльність «князів церкви» в роки громадянської війни, нелюдяний за своєю суттю акт опору вилученню церковних цінностей на потреби голодуючих спричинилися до розчарування трудящих в ідеях руського православ'я. Зрозуміло, що в ті часи воно не приводило та й не могло привести до розриву з релігією взагалі. Одночасно УАПЦ супроводжувала свої дії численними псевдодемократичними деклараціями, дивовижною за своїм цинізмом соціальною демагогією, «лівою» фразою. Один з її лідерів договорився до того, що назвав УАПЦ «революційною церквою», а переведення богослужіння на українську мову «здійсненням лінії, наміченої ХІІ з'їздом РКП(б)». <...>

Партійні організації республіки розгорнули рішучу боротьбу по викриттю автокефалістської верхівки як прямих пособників жовто-блакитної контрреволюції. Вона була ізольована, а її вплив на маси підірваний. В очах тисяч селян автокефалія стала тим, чим вона була насправді, — легальним осередком націоналістичної контрреволюції, що протягом десятиріччя паразитувала на їх почуттях та настроях.
<...>
Безумовно, служителі культу, які чинили впертий опір органам народної влади, штовхали віруючих на протиправні дії, підтримували зв'язок і подавали активну допомогу підпільним контрреволюційним організаціям, притягалися до суворої відповідальності...

ЦК РКП(б) рішуче боровся з лівацькими перегинами, адмініструванням на місцях. Так, 15 травня 1923 р. на засіданні антирелігійної комісії при агітаційно-пропагандистському відділі ЦК РКП(б) П. Г. Смідовичу було доручено підготувати по лінії ВЦВК документ, який би зобов'язував більш уважно підходити до проблеми закриття церков.<...>

Безумовно, наполегливість у справі роз'яснення ленінських принципів свободи совісті пояснювалася, крім іншого, ще й необхідністю боротьби із спрощеним розумінням окремими працівниками на місцях самої природи релігії, форм і засобів подолання її впливу на свідомість мас. Звичайно, такі перегини мали поодинокий характер, зустрічали рішучий опір з боку партійних організацій та Рад. Це важливо підкреслити саме тому, що буржуазно-клерикальні фальсифікатори вперто експлуатують вигадки про «придушення більшовиками релігії та церкви», «фізичне викорінення релігії» і т. ін.
<...>
Серед релігійних об'єднань, що припинили свою діяльність, були й такі, які просто залишили священики. Причому траплялися випадки, коли служителі культу намагалися таким чином покарати свою «розпропаговану» паству, викликати у віруючих незадоволення Радянською владою.

Вигадки про «варварські руйнування», «закриття церков» тощо вже тоді спростовувалися прогресивними діячами, що змогли побувати у Країні Рад... Вже наприкінці 1921 — у першій половині 1922 рр. з місць почали надходити повідомлення про завершення націоналізації колишнього монастирського й церковного майна, укладення договорів з релігійними громадянами про передачу їм культових приміщень на засадах, визначених радянським законодавством, тощо. Це позбавило церкву її економічної могутності, можливості втручатися в справи держави, нав'язувати громадянам усупереч їх волі свою соціально-політичну доктрину та догматику.

Отже, боротьба за практичне здійснення ленінського декрету була, в кінцевому підсумку, боротьбою за маси, які на той час перебували ще під значним впливом релігії. Те, що контрреволюції не вдалося перевести їх на антирадянські рейки, — не тільки свідчення дії об'єктивних обставин. Це реальний наслідок втілення в життя послідовної політики партії і Радянської держави в релігійному питанні, суворого підпорядкування її завданням соціальної перебудови суспільства. Необхідно підкреслити надзвичайну актуальність дослідження різних аспектів цієї політики на тому чи іншому етапі його розвитку.

Декрет «Про відокремлення церкви від держави і школи від церкви» був не просто законодавчим актом. Це, по суті справи, досконала концепція діяльності соціалістичної держави в релігійній сфері. Тому не випадково комуністичні й робітничі партії світу сприйняли його як документ, що має всесвітньо-історичне значення.

Практично жодне з принципових положень декрету не втратило свого значення. Вони ввійшли у законодавчі акти радянських республік, які діють і нині".

⚠️ВИКРАДЕНОГО ТЦК ЄПИСКОПА УПЦ ПРИЗНАЧИЛИ ДО ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ

Архієрея УПЦ, якого раніше викрав ТЦК, вже розподілили до військової частини.

Наші колеги з «СПЖ» повідомляють, що єпископа Нововоронцовського Серафима відправили до другого батальйону військової частини в Рівненські області.

Владика, якого незаконно утримують в військовій частині, вже фактично проходить службу як солдат.

Якщо ви думали, що 6 000 000 $ США готівкою (!!!), які знайшли вдома у головного лікаря Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи - це достатня підстава, щоб посадити цю жіночку до вʼязниці, то ви глибоко помилялися!

В нашій країні до вʼязниці (окрім прямого криміналу і то далеко не завжди) можна потрапити за свої політичні погляди, які не співпадають з «лінією партії», за якісь слова, чи лайки в соцмережах, але не за корупцію в неймовірних масштабах!

В нашій країні є одне правило, яке дозволяє красти скільки завгодно: треба лишень кожного дня якнайголосніше кричати про свій патріотизм. І бажано доводити його - вишиванкою, часто-повторюваними словами «слава Україні», і непримиримою боротьбою з «московською церквою». Якщо ці три умови виконуються - красти можна в промислових масштабах.

Цікаво, що суд зменшив Тетяні Крупі заставу до 20 мільйонів гривень, та випустив з-під варти. Тобто, жіночка, яка вкрала мільйони доларів (тільки ГОТІВКОЮ, і тільки в не ВДОМА, і тільки те, що ЗНАЙШЛИ) - заплатила якісь 487 000 доларів, щоб отримати свободу. Звісно, дуже скоро вона продовжить працювати, адже, той факт, що вона «любить» Україну вона довела своїми справами.

Цікаво, що у суді, відпустивши Крупу, пояснили, що строк перебування під вартою під час досудового розслідування не може перевищувати 12 місяців, тоді як підозрювана вже провела там 11 місяців.

Розумієте, так?

Людина не може бути під вартою більше, ніж 12 місяців!

Але, звісно, в Україні це правило не стосується всіх людей. Бо є ті, хто краде мільйони доларів (і це справжні люди), а є ті, хто виживає на пенсію, не мають мільйонів, не хочуть бути «справжніми патріотами» (бо не хочуть красти), або просто «не подобаються».

Як-от, до прикладу, митрополит Арсеній Святогірський.

Він знаходиться під вартою з 24 квітня 2024 року - тобто, вже 18 (ВІСІМНАДЦЯТЬ!!!) місяців! На нього, звісно, закони України не розповсюджуються.

Чому?

Бо він - не та людина, яка краде мільйони. Він не та людина, яка грабує свій народ під час війни. Він - християнин. А християни в нашій країні - не люди, і для них ніяких законів нема, тому що вони не мають ніяких прав.

Тому що християни для української влади значно небезпечніші, ніж злодії в корупціонери.

Патріотизм на продаж: як у Вінниці чиновники грабують людей під прикриттям гучних гасел

Десять років тому у Вінниці була закладена справжня «міна уповільненої дії». Під носом у громади та правоохоронців міська влада роздала понад сотню земельних ділянок у заповідній заплаві ставка «Качатник». І це попри те, що Водний кодекс України прямо забороняє забудову на подібних територіях, про що, без сумніву, прекрасно знали ті, хто цю землю продавав простим людям.

Рішення підписували чиновники, які й сьогодні залишаються у великій політиці: Володимир Гройсман, тодішній міський голова, Сергій Моргунов, тодішній секретар міськради й нинішній мер, а також їхні соратники. Саме вони перетворили «Качатник» на ласий шматок для дерибану.

А що тепер? Прокуратура прокинулася за кілька місяців до того, як сплив строк давності, і влаштувала «гучну кампанію» з повернення землі «громаді». Звучить красиво, правда? Але проблема в тому, що під ударом — не організатори схеми, а звичайні люди, які купили ділянки, не знаючи про їхню кримінальну історію. Серед них — навіть родина загиблого воїна.

Корупційний цинізм під соусом «любові до України»

Уявіть собі: вдова військового, що віддав життя за Батьківщину, з дітьми будує дім на законно придбаній ділянці. А прокуратура приходить і каже: «Забираємо». Не у тих, хто підписував злочинні рішення, не у депутатів чи прокурорів, які «прикривали» оборудку, а у жінки й дітей героя.

То це справедливість? Чи відверте грабування людей під гаслами «захисту громади»?

Натомість чиновники, що стояли біля витоків схеми, залишаються недоторканними. Жодного підозрюваного, жодного вироку. Система захищає своїх. Все це ми вже бачили на інших прикладах - згадайте тільки недавню історію Тетяни Крупи.

Чому прокуратура не чіпає справжніх винуватців?

Факти очевидні:

1) підписи під документами ставили Гройсман, Моргунов, Мартинюк, Бондарчук;
2) прокуратура була присутня й «стежила» за законністю;
3) у 2016 році навіть відкрили кримінальне провадження, яке потім «померло» без жодного результату.

А тепер ті ж самі правоохоронці бігають за людьми, які просто купили ділянки через рієлтора. Ба, більше - деякі вже встигли ці ділянки продати і купити по кілька разів! І тепер у них просто відберуть землю.

Або… вони заплатять ВТРИЧІ більше від сум, які вже витратили на їх купівлю - саме про це зараз «натякають» чиновники.

Все це виглядає як чергова схема: спершу продають землю, потім роками імітують розслідування, а коли спливає строк давності — намагаються зробити «крайніми» простих людей. Мета зрозуміла: запустити схему вдруге і відібрати й перепродати землю.

«Патріоти» з повними кишенями

Сьогодні чиновники й політики не втомлюються повторювати про «любов до України» та «боротьбу з корупцією». Але насправді саме вони й сидять на ось таких схемах, саме вони перетворюють патріотизм на прикриття власного грабунку.

Наприклад, той самий Гройсман вже готується до наступних виборів в Україні і вже анонсував створення нової політичної партії - як завжди, орієнтованої на «європейський вибір». Зрозуміло, що все це робиться під гаслами про любов до України.

Однак, коли мова заходить про землю, ресурси чи гроші громади, уся ця любов закінчується там, де починається особиста вигода. А звичайних українців — тих, хто воює, хто платить податки, хто намагається вижити — роблять винними.

Чи дочекаємося справедливості?

Зрозуміло, що справжня справедливість у справі замельних ділянок на «Качатнику» настане не тоді, коли прокуратура відбере землю у вдови воїна. Вона настане тоді, коли на лаві підсудних опиняться ті, хто підписував злочинні рішення, перетвоюючи українську землю на джерело власного збагачення.

Питання до прокуратури прості:

1. Чому за 9 років ніхто з чиновників не отримав підозри?
2. Чому переслідують добросовісних набувачів, а не організаторів схеми?
3. Чому держава знову діє проти власних громадян?

А поки відповіді немає, можемо говорити лише одне: під прикриттям гучних гасел про патріотизм і любов до України, нас цинічно грабують ті самі люди, які й далі залишаються при владі.

До нас потрапила чудова пісня, яка, наскільки ми розуміємо, є українською версією відомих слів сербської пісні «Не дамо светинье», яка звучала під час Хресних ходів у Чорногорії кілька років тому.

Обовʼязково послухайте цю пісню. Поділіться з друзями і знайомими.

Ми не знаємо, хто автор, але вважаємо, що він заслуговує неймовірної подяки!

❌«ЇХ НЕ ПОТРІБНО ЖАЛІТИ!» «АРХІЄРЕЙ ПЦУ» НАКАЗАВ ЗАХОПИТИ ХРАМ УПЦ!

◾️Група рейдерів ПЦУ, якою керував очільник житомирської структури Василь Шлапак, захопила Покровський храм УПЦ с. Потіївка на Житомирщині.

13 вересня в селі було організовано рейдерські збори, на яких активісти, які не мають жодного відношення до церкви, постановили відібрати святиню у православних християн та «передати її ПЦУ».
Було фактично зроблено перший крок у фальсифікації документів на церкву.

Але рейдери вирішили не чекати навіть незаконної перереєстрації.
Очільник житомирської ПЦУ Шлапак наказав своїм активістам ламати огорожу храму. Він та його клірики першими вдерлися на територію Дому Божого.
Слід зазначити, що, за даними з місця подій, активісти Епіфанія побоювалися, що роблять злочин.

Але Шлапак запевнив їх, що вірних УПЦ «жаліти не потрібно». Рейдери ломами зламали двері церкви та захопили святиню.

Парафіяни УПЦ будуть подавати заяви в поліцію за декількома статтями ККУ.

Підпишись на ДОЗОР, борись за права УПЦ!

🔥В ЄВРОПАРЛАМЕНТІ РОЗПОВІЛИ ПРО ПЕРЕСЛІДУВАННЯ УПЦ!

◾️Вже вдруге болгарський депутат Європарламенту Петро Волгін порушує питання переслідувань українських християн.

Депутат розповів, що був на засіданні комітету під назвою «Демократичний щит», де ціллю доповідачів було православне віросповідання.

Волгін зазначив, що деякі євродепутати намагаються зробити мішень з Православної Церкви, а тому активно розпалюють ненависть, продукують незграбні теорії змови та підбурюють до переслідувань православних християн.

Натомість, євродепутат розповів про реальну загрозу — переслідування УПЦ з боку української влади.

Детальніше🔻

«Одразу після початку війни УПЦ заявила про розрив зв'язків з Московським патріархатом і засудила війну. Попри це, вже 3,5 роки УПЦ зазнає утисків від київської влади, а її храми відбирають на користь провладної церкви»,

— заявив Волгін.

Євродепутат розповів про жорстокий штурм Свято-Михайлівського кафедрального собору УПЦ у Черкасах бойовиками ПЦУ та побиття митр. Феодосія.
Він нагадав про сфальсифіковані справи проти вл. Лонгина та вл. Луки.

«Кінцева мета цих дій — заборона Української Православної Церкви. Торік в Україні ухвалили закон, що створив підстави для цієї заборони.
Стаття 10 Хартії ЄС гарантує право сповідувати свою релігію. Ми поспішаємо прийняти Україну до Євросоюзу.
Чи відповідають дії Києва щодо свободи віросповідання принципам ЄС?»

— задався питанням Євродепутат.

❗️Картки для допомоги проекту
Моно 4441 1111 3594 5412
Приват 4149 4390 4149 0297

Підпишись на ДОЗОР, борись за права УПЦ!