Сотень тисяч людей позбавили свободи вибору, пересування і свободи слова, а тепер треба і мільйони.
Кровожерливі виродки, горіти вам усім у пеклі виродки

На митинге.
- Ты чего не кричишь "За свободу?!"
- Не хочу, мне и так норм
- Так за свободу же стоим, а ну кричи!
- Да не хочу я, в стороне постою
- А ну кричи "За свободу!"
- Не буду

Президент Украины Владимир Зеленский обратился к украинским мужчинам в связи с подписанием им закона об ужесточении мобилизации.

Жёстко, но по делу.

Проблема казаков, как и сегодняшних людей, в том, что они тоже присягали царям. Потому и проиграли. В отличии от швейцарцев, которые с королями воевали и лишь однажды были завоёваны, но на короткий миг. Швейцарцы сегодняшние уже другие, но местные немцы признаются, что они "слишком консервативные". И понятно почему. Они очень долго жили иначе, чем соседи. И будут ещё жить долго, если сохранят свой скептицизм в отношении этатизма.

Сегодня мы видим войну рабов с теми , кого пытаются сделать рабами, в которой скорее всего возьмут вверх более крупные. Зеленского и его бюрократии нет совершенно никакого понимания ценности собственности. Они готовы уничтожить украинский этнос, пытаясь любой ценой сохранить свою власть. И у них выйдет, если хозяев людей не начнут вешать на столбах в промышленных масштабах.

Кстати, те двое, коих поймали, могли бы обосновать свою невиновность первому встречному, сославшись на "права человека", на преступные действия ТЦК и ментов, на право любого покинуть УССР. Думаю, сторонники этих двоих нашлись бы, дав им убежище.

Массовое восстановление - это лишь вопрос времени. А дальше появятся варианты.

Уничтожая мужчин, Зеленский очень сильно помогает Путину уничтожить или "размыть" украинский этнос. Если есть цель сохранить этнос, то на державу должно быть наплевать всем. Но к сожалению никто не осознает опасности веры в державе.

Люди ошибочно думают, что "мужчин ещё много, есть кого ловить". А на деле без свободы мужчины быстро кончатся, а завоёванные будут тихо уничтожены.

Без цели человека жить в свободном обществе, украинский этнос и его культура либо станут историей, либо будут постепенно ею становится в рабстве. Хочет ли этого население? Не знаю. Но так будет, если не отказывать сопротивление всеми и со всех сторон.

Эпикурейская договорная теория представляет собой уникальную и важную традицию, как в истории общественного договора, так и в западной политической мысли в целом. Хотя она не очень известна среди политических и моральных теоретиков, она значительно отличается от того, что Джин Хэмптон назвала двумя сторонами теории контрактов, кантианской и гоббсианской. Эпикурейская договорная теория уникальна в своей попытке примирить стремление человека к удовольствию и спокойствию с общественной потребностью в справедливости и мире.

Этот эпикурейский «примирительный проект» отличается от гоббсианского проекта примирения частного благоразумия с общественной моралью несколькими поучительными моментами. Справедливость для эпикурейца обеспечивает естественную потребность в спокойствии и счастье. В то время как у эпикурейца есть позитивная цель заключения договора, у гоббсианца по существу негативная цель вступления в договорное общество. Гоббсианец рассматривает общественный договор как способ положить конец войне всех против всех в естественном состоянии. Эпикуреец мотивирован вступить в договорное общество, чтобы обеспечить счастье и сотрудничество, тогда как гоббсианец стремится избежать войны. Более того, именно страх, особенно страх насильственной смерти, движет гоббсианцами. Без этого страха гоббсианцы не были бы мотивированы искать или поддерживать общественный договор. Эпикуреец, однако, стремится устранить страх смерти, чтобы достичь спокойствия и мира. Эти различия делают эпикурейский общественный договор интересным образом отличным от его гоббсианского кузена. Эпикурейский контрактаризм — это не-гоббсианское телеологическое понимание справедливости. Те, кого привлекают телеологические теории практической рациональности и договорные теории справедливости, найдут привлекательным эпикурейский контрактаризм.

Из статьи

❗❗❗НІЧОГО СОБІ

4 квітня 2024 року Україна подала до Ради Європи письмову заяву про частковий відступ від дотримання Європейської Конвенції про захист прав та свобод людини.

У ньому йдеться про те, що під час військового стану права людини, передбачені низкою статей Конституції, можуть бути обмежені. У тому числі право на вільні вибори. Статті Конституції, щодо яких встановлені обмеження, гарантують:

▪️ Недоторканність житла (стаття 30)

▪️ Таємницю листування, телефонних переговорів та іншої кореспонденції
(Стаття 31)

▪️ Невтручання у особисте та сімейне життя (стаття 32)

▪️ Свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати та повертатися на територію України (ст. 33)

▪️ Право на свободу думки та слова, вільне вираження поглядів та переконань, а також право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію (стаття 34)

▪️ Право на проведення зборів, мітингів, ход і демонстрацій, а також право на страйки (статті 39,44)

▪️ Право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном (стаття 41); і т.д.

Далі в документі перераховуються заходи, які вживаються в Україні під час воєнного стану, можуть вважатися відступом від Конвенції про захист прав людини та Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

▪️ Примусове відчуження приватного чи комунального майна для потреб держави.

▪️ Введення комендантської години.

▪️ Особливий режим в'їзду та виїзду, обмеження пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, руху транспорту.

▪️Здійснення огляду речей, транспорту, багажу, вантажів, службових приміщень та житла громадян.

▪️Заборона мирних зборів, мітингів, ход, демонстрацій та інших заходів.

▪️Заборона чи обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання.

▪️Заборона громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку, змінювати місце проживання або перебування без належного дозволу.

▪️Встановлення військового збору для фіз та юросіб.

ПОДПИСАТЬСЯ

Акт про проголошення диктатури

Напирают на патриотизм, очевидно проворовались

Впринципі гарний малюнок, як виглядає державний апарат насилля. Але насиллям свободу не побудувати

Згадалася мені тема великої депресії і вихід з неї, який дуже затягнувся, через неймовірну регуляції з боку тодішніх ліваків, Рузвельт. Але і довга депресія (була ще криза до великої депресії, яка називалася великою депресією) не проходила через дурнуваті регуляції державників.
Тож чому досі не починається депресія, як на мене все мало впасти ще до ковіду, але ковід затяг кризу і тут державники почали працювати на майбутню інфляцію, роздаючи безкоштовні гроші. І от тепер ще війна, енергетична криза, все ще інфляція, все більші регуляції. Очевидно ми вже в новій економічній депресії і регуляції і дії "управлінців" ведуть у доволі погану ситуацію, ліваки дуже вкорінилися, роками розширюючи своє вікно овертона. Тотальне нерозуміння що і звідки береться.
В моменті дуже важко розібрати куди і як все вийде, тут незрозуміло навіть що відбувається і що буде завтра, але криза вже настала, цікаво на скільки це довго і чи пройде.

Однією новиною

Ох вже, ці брудненькі маніпуляції зі статистикою. А направлені маніпуляції лише на те, або люди в голові одразу проводили паралелі "великі податки заможніша країна", от підвищемо податки, отоді життя почнеться) і аби ніхто не нив, що великі податки.