​​Майбутнє військових технологій народжується не в університетах та закритих колах експертів, а на полях боїв. Таким чином, знизу - вгору, практичне знання піднімається вище, щоб стати основою нових доктрин.

Українська війна швидко трансформує свідомість американських військових, які вводять нові підходи до воєнних технологій. Ось кілька трендів подібних змін, які зазначає ліберальне центристське видання The Economist:

- замість універсальних технологій "золотих стандартів" якості - більш гнучкі та відповідні місцевості: те, що має добре працювати в Луїзіані, може бути геть неадекватним умовам Тихоокеанського регіону.

- замість контрактів з "бегемотами"-виробниками для армії, що випускають високоспецифічний продукт на наступні один-два десятиріччя (зі своєю окремою філософією побудування, ремонту, обслуговування тощо) - ставка на більш модульні системи, чиї деталі широко доступні на цивільному ринку.

- бюрократична революція: замість великих томів специфікацій - кілька сторінок; замість довгих поставок деталей, що займали місяці - швидке виробництво на місцях завдяки 3D-принтерам.

Тим не менш, через легальні державні обмеження, певні сфери виробництва для потреб американської армії суттєво просідають. Так, через відсутність можливості налагодження великих поставок з Китаю, виробництво fpv-дронів, з американськими та європейськими ланцюгами поставок, є мізерним в порівнянні з українськими або російськими масштабами.

Дуже радий, що поки перебуваю на фронті, в Києві з'являються такі чудові заклади, як контактні зоопарки. От якщо хочете вирастити жлоба, приводьте туди свою дитинку. Не помітите, як виховаєте ще одного помічника депутата, поліціянта-ухилянта або мера міста, що постійно перекладає брущатку.

Дуже коротка пам'ять в жлобів, які забули початок повномасштабного вторгнення, коли тварини в цих зоопарках голодали, бо комєрси, які їх тримають, не дуже турбуються про тварин.

Будь-яка експлуатація тварин є неетичною, але ця дратує саме тим, що є неприхованою та використовує гасла типу "найкраща домівка для тваринки". В такому випадку, найкраща домівка для людинки - концтабір або зона.

Go vegan

Пам'ятайте, Кличко та Труханов відвідували контактні зоопарки в дитинстві!

Ну чого ви так підгораєте з реклами? Хіба люди, які кажуть, що "жінки та собаки дуже цінні в армії", могли зробити щось не дуже етичне в плані пропаганди?

Насправді, радійте, що все ще не так погано. Бо коли все буде дійсно погано, нашому суспільству все ж прийдеться роздуплитися щодо поваги до жінок у війську. Бо якщо не роздуплиться та проїбе через зневагу до половини населення країни - така вже його сумна доля. За таким суспільством не варто буде сумувати.

Листопад, пізня осінь, завжди асоціювалися з групою Drudkh. Це відчуття стало сильнішим, коли в перший рік повномасштабки я почув сінгл "Нічний/The Nocturnal One". Він вийшов навесні, проте атмосфера перших днів війни, згасання світла та майбутніх несвяткових днів, всепоглинальної безмісячної ночі, різко контрастувала з сезонними змінами природи. Ця атмосфера втілилася в ліриці вбитого більшовиками Якова Савченка, посиленій атмосферною музикою українського чорного металу.

Гірка іронія долі зіграла наче рок скандинавського епосу, забравши саме в листопаді життя барабанника Drudkh, Миколи Состіна. А рік тому листопад забрав життя Марсі.

Зараз, відчуваючи вітер листопаду, що пробирається крізь одяг, думаю про тепло квітня, але невимовний сум опановує щоразу, коли згадую про ці втрати, що є остаточними, та не лишають надії на весняне буяння життя попереду. Вічне коло розсипається на друзки.

Завжди скромний та відкритий, ніколи не хотів бути позаду, коли інші ризикують. Таким був Марсі, що приїхав до нас з Лондону. А хтось сидить на заході країни та каже, що це не його війна, ниє про те, що йому не вистачає мотивації тощо.

До речі, нещодавно познайомився з хлопцями з 37-ої бригади. Морпєхи, що були в Кринках. Теж скромні хлопці, розповідають про героїчні справи буденно. Про побратимів, що пішли в сзч, без ненависті, яку дозволяють собі люди, що носять шати героїв в глибокому тилу, але й без бажання самим піти. Вражаючий контраст з деякими ультраправими (та не тільки) медіа-персонами, що зараз торгують обличчям в соціальних мережах, яких зневажають їхні колишні побратими та посестри.

Такі люди тримають основний удар ворога. Але це така банальна думка, що навіть дещо пошло її тут відтворювати.

Anarchy shall prevail

Death is not the end

Майже рік на Донбасі, перепочинок і знову на війну. Наш вєган-мобіль об'їздив пів країни і пережив усі тяготи війни, але тепер потребує потужного оздоровлення, щоб знову покоряти простори війни, в цей раз на Курщині.

Разом з усіма накопиченими проблемами сума ремонту сягає 60 000 грн, тому ми знову до вас по допомогу:

Банка збору

Картка банки:
4441111121155448

PayPal:
[email protected]

11 років тому, від снайперської кулі, загинув анархіст та учасник Революції 2014 року — Сергій Кемський.

Сергій брав участь у створенні анархістської Чорної сотні» під час Майдану, допомагав пораненим, впроваджував механізми взаємодопомоги та наголошував на важливості прямої демократії.

Чуєш, Майдане? — стаття Сергія

​​Я щиро ненавиджу Рене Декарта за те, що, описуючи нелюдських тварин як "біологічних машин", він закріпив їхню експлуатацію та зробив можливою її індустріалізацію. Навіть розвиток науки, який давно подолав релігійні забобони та довів наявність в тварин болю, не звільнив останніх від рабства.

Втім, ще більше я ненавиджу той факт, що сучасна наука може зробити Декартів принцип реальністю, позаяк редагування ДНК потенційно робить можливим виведення популяції тварин, які дійсно не відчуватимуть болю, про що вже думають кілька наукових груп.

Біологічні машини з урізаним спектром почуттів, які народжуються, щоб прожити все своє життя в неволі, щоб бути вбитими та використаними, як повернення до ідеї Декарта, закріпляє ідею можливості та легітимності експлуатації людиною інших видів. Наука як така не спроможна подолати дискримінацію та відчуження, якщо вона відірвана від етичних принципів.

Це лише один з симптомів хворого суспільства, яке прямо зараз вироджується в хаотичну війну всіх проти всіх, з поверненням до принципу might is right. Надія лише на те, що турбулентні часи породжують відсутні до цього можливості, тому якщо й потрібно наголошувати на важливості етики, то саме зараз. Від того, наскільки важливими для нас будуть наші принципи горизонтальності, в тому числі по відношенню до інших видів, залежатиме наше подальше існування та існування наступних поколінь.

P.S. Якщо ви раптом відчуваєте, що цінність людини вища за цінність нелюдської тварини, згадайте про російських та північнокорейських військових, життя яких, разом взятих, важить менше, ніж життя цуцика, знайденого на позиції.

В росії засудили до 29 років ув'язнення анархіста Руслана Сідікі, який підірвав вантажний потяг і готував атаку на військовий аеродром. Руслан стверджує, що діяв самотужки і мав на меті нанесення шкоди російській військовій інфраструктурі. Збитки оцінили в 74 мільйони російських рублів. В якості останнього слова Руслан зачитав вірш Махна.

Також нещодавно засудили до 19 років колонії Олексія Рожкова, російського анархіста, який підпалив військомат у своєму місті в березні 2022 року.

Ми поважаємо і заохочуємо всіх, хто вчиняє гідно і долучається до боротьби будь-якими засобами. Навіть одна людина може завдати шкоди імперській системі, якою великою і страшною вона не здавалася б. Найкраще - коли партизани успішно саботують російські військові об'єкти непоміченими і залишаються в безпеці, але навіть невдала спроба або викритий саботаж є гідними вчинками і кращі за пасивну смиренність.

На фронті, під час виконання бойового завдання, загинув Сергій Апухтін — веган, анархіст, антифашист, наш побратим і друг.

У цьому пості ми зібрали слова пам’яті від тих, хто знав його близько: бойових товаришів, друзів, учасників ініціатив, до яких він долучався.

Похорон Сергія відбудеться у суботу.

Щоб підтримати його родину, а також родини ще двох побратимів, які загинули разом із Сергієм, ви можете надіслати донат:

Банка: https://send.monobank.ua/jar/9GYRGjf47d

Paypal: [email protected]