Волонтерка Вікторія Яришко

39-річна Вікторія Яришко була волонтеркою обласного осередку "Червоного Хреста" у Херсоні. Під час окупації допомагала батькам з маленькими дітьми. Загинула від обстрілу 15 грудня 2022 року, роздаючи хліб місцевим. У жінки залишилися мама, чоловік і двоє дітей: 17-річна донька і 12-річний син.

Президентка Єврокомісії про війну і українських жінок

У Збройних силах України може з’явитися окремий бойовий підрозділ, до складу якого входитимуть винятково жінки.

«Створення жіночого бойового підрозділу у Збройних силах України та інших військових формуваннях позитивно вплине на розвиток Збройних сил України, забезпечить доступ до посад жінкам та надасть можливість і рівність прав щодо проходження ними військової служби», — зазначив речник ЗСУ Богдан Сеник.

«Надзвичайної радості не відчула, через великі втрати на полі бою», – так Юлія Паєвська, прокоментувала отримання міжнародної премії «Відважні жінки».

"А чого ти плачеш? Ти ж гроші отримаєш!": як живуть дружини загиблих військових

Тетяна, Оксана і Надія - молоді жінки, чиї чоловіки пішли добровольцями на війну і загинули. Тепер ці дівчата змушені воювати за власні права і місце у суспільстві.

Повна версія матеріалу про дружин загиблих військових отут: https://bit.ly/3FprWbk

7 березня в Українському Домі відбулось вручення премії Women in Arts. The Resistance (Жінки у мистецтві. Спротив). Це незалежна премія, яку заснували в 2019 році Український інститут та ООН в рамках руху солідарності за ґендерну рівність HeForShe. Мета премії – звернути увагу на досягнення жінок, які працюють у сфері культури та мистецтва.

"Було дуже соромно показувати свій паспорт". Як бурятка Олена допомагає ЗСУ.

Жінка шиє пояси, шапки та бафи для військових і продає ляльки-мотанки для допомоги ЗСУ.

Олена народилась у Росії, в місті Улан-Уде. Понад 30 років живе в Україні, має українське громадянство та намагається говорити українською.

"Десь перетинали блокпости, мені було дуже соромно показувати свій паспорт, де вказано місце народження Бурятія. Було дуже соромно за це, намагалась так пальцем прикривати це, щоб ніхто не бачив".

У вільний час жінка пише вірші про війну та мріє про перемогу України.

Збирались одружитися, натомість потрапили під мінометний обстріл. У Дніпрі рятують наречених, які дістали вкрай тяжкі поранення на Луганщині. Станіславу вибухом відірвало руку, а уламками зрешетило живіт. Олена з пораненнями шиї, рук та ніг змогла витягнути коханого з-під ворожого вогню та врятувала йому життя.

20-річна кулеметниця Оксана воює на передовій в Донецькій області. Воїнка родом із заходу України, записалась в ТРО після повномасштабного вторгнення.

"Оксана сказала мені, що надає перевагу кулемету "Браунінг" перед радянським ДШК, який, на її думку, ненадійний. Вона розповіла, що намагається не думати про те, що з нею зроблять російські солдати, якщо вона потрапить живою в полон", - розповів автор фотографій Phil Caller.

@yigal_levin

Життя у лісі під щоденний гуркіт артилерії — українську землю разом із побратимами боронять хоробрі жінки.

Вони не бояться труднощів польових умов та сумлінно виконують свою роботу: хтось виносить поранених із поля бою та лікує недужих, хтось вміє смачно готувати, треті — воюють зі зброєю в руках.

Старша бойова медикиня першої танкової бригади Ольга ніяковіє перед камерою, але не боїться виносити з поля бою поранених. Вона тішиться, що поки роботи поменшало. Це вже не йде у порівняння з пекельним березнем 2022 року.

Також тут працює пані Олена. Жінка годує побратимів смачненьким. У війську жінка служить понад рік за контрактом. Зізнається, що буває страшно. Та гуртом все одно легше.

Жінки Збройних сил України готові зустрічати ворогів

Перший постріл з кулемета — ЦЕ ЩОСЬ: історія ПІДПОЛКОВНИКА Жадобіної

Єдина жінка-прикордонниця на посаді начальника відділу бойової та спеціальної підготовки. Підполковник Марина Жадобіна про фах військової мріяла з дитинства. Коли почалася війна, їй довірили врятувати прапор частини.

Дві черкащанки Олена Ластівка та Віра Позивайло протягом року повномасштабної війни відправили на фронт вісім автівок. Збираючи допомогу для захисників вони познайомилися та здружилися. Спочатку разом придбали тепловізор, а вже пізніше почали займатися автоволонтерством.

Ольга третій рік проходить службу в лавах прикордонників.

Родом дівчина з Хмельниччини. У сім’ї Ольги всі медики. Мама дівчини хотіла, щоб старша донька також пішла по її стопах, проте дівчина обрала для себе обладунки воїна і службу в армії.
Служба дівчині приносила неабияке задоволення. Прикордонниця працювала у столичному аеропорту. Ранок 24 лютого для Ольги розпочався зі звуків вибухів. Дівчина швидко зібралась і прибула до місця дислокації. Після виконання певних завдань прикордонниця разом з колегами вирушила на посилення ділянки західного кордону. Згодом знову повернулася на Київщину.

Армія! Мова! Віра! Дівчина з Маріуполя базує!

Марія Кобець із Чернігівщини навчилася кувати, аби зберегти справу свого чоловіка. Його мобілізували до лав ЗСУ, тож тендітна жінка вирішила самостійно стати до ковадла.
Через роботу у кузні у Марії почалися проблеми зі шкірою та болі в руках. Проте вона продовжує відточувати свою майстерність.

Поки чоловік захищає країну на Запорізькому напрямку, дружина почала відбудовувати дім для родини.

Житло Бурлаків у Киїнці 4 березня 2022 році з градів обстріляли росіяни, коли жінка з двома дітьми на руках ховалися у підвалі цього ж будинку. Влітку чоловік отримав повістку і вступив до лав ЗСУ, а Марина разом з волонтерами спочатку розібрали завали, а навесні заклали перші цеглини у новий будинок.

Медичка Катя три години провела біля пораненої дитини на руїнах житлового будинку після прильоту російської ракети. Над ними нависали напіввідірвані бетонні блоки, поруч був провал вниз з четвертого поверху. Дитину врятували.
Інший малюк в будинку помер.
Росіяни вбивають дітей.

У перший день великої війни вчителька української мови та літератури Харківського ліцею №183 Любов Дзюбенко стояла на порозі військкомату і зверталася до кожного військового: «Агов, хочу бути корисною». Вступити до лав ЗСУ було її добровільним рішенням, адже педпрацівники, а тим паче жінки, звільнені від призову. Далі — пряма мова.

Мені здавалося, що абсолютно для кожного громадянина знайдеться робота у війську. Лише згодом зрозуміла, що помилялася. Абсолютно без військового досвіду, з перших днів вторгнення я опинилася в центрі подій. Форма, зброя, бронежилет, багнет і берці… Весь мій скарб вміщався в невеличкому наплічнику. А ще обов’язково зарядне для мобільного та вологі серветки. Ось і все. Матеріальні цінності на фронті нічого не варті, й закони мирного часу тут не працюють. Це — війна.

«З перших днів вторгнення я опинилася в центрі подій». Історія вчительки з Харкова, яка стала зв’язковою в ЗСУ

Снайпер ДПСУ із позивним "Відьма" знищує російських окупантів з гвинтівки 308 калібру, яку називає "лялечкою". У минулому прикордонниця працювала вчителькою історії, крім того "Відьма" - професійна спортсменка та інструктор зі стрільби. Кожен вдалий постріл українська захисниця присвячує своєму напарнику із позивним "Тихий", який загинув у боях із російськими загарбниками у квітні 2023 року.