Загалом, стосовно української попмузики мені зараз згадалося ось що. Якщо ви на цьому каналі дуже давно, то маєте пам'ятати, що я дуже багато писав про Jerry Heil і сварився на тему її творчості з актуальними на той момент музкритиками.

На тлі нового треку «Додай гучності», який тільки набирає обертів і популярності вже навіть на європейських радіостанціях, щось згадалося це, і вашій увазі 2019 рік, ось що я писав тоді:

Випустивши трек «ОХРАНА_ОТМЄНА» або альбом на кшталт «#Я_ЯНА» десь на заході, Джеррі Хейл отримала б статус rising star та схвальну рецензію якогось Pitchfork з оцінкою, приміром, 7.9 — наприклад, як платівка thank you, next Аріани Ґранде.

В Україні ж — тиша. Ну, якщо не рахувати різні чатики, де інтелектуали палають праведним вогнем.

І ще:

«#Я_ЯНА» та Джеррі Хейл в принципі — це класна поп-музика з актуальними та незвично якісними для України віршами, хуками, впізнаваним звучанням та шаленим радійним потенціалом. Будучи звичайною молодою українською дівчиною, пані Яна іронічно препарує комплекси і проблеми молодої української дівчини та стає першим прикладом поп-співачки з реальним нарративом без зайвого пафосу.

Шукаючи якість в «андерграунді» та гидливо морщачи свої носики від нерву, яким живе переважна більшість української молоді (та й ви самі, якщо перестати вийобуватися), ви проспали найкрутішу українську поп-співачку останніх років. Не робіть більше так.

Вкотре моя чуйка мене не підвела. Щиро радий за Яну, що вона ще тоді нікого не слухала, продовжила робити, що робиться, і зараз пожинає плоди своєї праці.

А українська музкритика як була мертва, так і залишилась.

Not everyone's cuppa tea, але ось така трохи хаотична колаба

Мадонна анонсувала сиквел до Confessions On A Dance Floor, який має вийти у 2026 році

Оригінал вийшов у 2005 році і став її останньою справді хорошою платівкою в цілому і другим піком кар'єри. Після цього ще була рнбшна Hard Candy, але там лише пара синглів. Для сиквела Мадонна повертається на Warner Music, з якого пішла якраз після випуску оригіналу, і знову співпрацює зі Стюартом Прайсом, який спродюсував перший альбом.

Дуже хочеться, щоб їй вдалося камбекнутися. Творчий запал там явно ще є — окремі треки на останніх альбомах бувають просто чудові. Може повернення до старих-добрих на тлі підйому ностальгії до нульових у цьому допоможе.

Свіжак! Чудова Лідо Пім'єнта дісталася Маленького Столу і виступила просто фантастично.

Перший сингл з наступного альбому RAYE — звучить дуже обнадійливо

Дожили до замкнення кола, диско знову робить італієць

Є проблеми, про які не говорять

Дуже люблю історії, коли артисти, що трошки загубилися, успішно відновлюють свої кар'єри. Це може бути таким випадком. Може й не бути, але хочеться, щоб було.

Ютуб ввімкнув автоматичну локалізацію назв відео, і мені це подобається

Альбом Тейлор Свіфт, спродюсований Максом Мартіном, звучить саме так як альбом, спродюсований Максом Мартіном.

Opalite чи Ruin the Friendship взагалі немов кавери на ABBA.

Місцями це дуже приємно, але загалом більше нагадує довгу й доволі спокійну європейську відпустку, яку найкраще можна охарактеризувати словом uneventful.

Топ-5 несподіваних кросоверів

Ну, це тріумф.

Чекаємо на «Вільну касу» в Death Stranding 3.

Не знаю як давно, але Spotify запустив нарешті плейліст Fresh Finds Україна, і там небагато, але є цікавого.

Наприклад, от JASE51 — попри дещо крінжову естетику Троя Сівана з «Аврори» (або гей-клубу в 2010 році), хлопцеві вдалося дуже круто відбудувати звук рівня Мадонни епохи Like a Prayer/Vogue, це хороша заявка на майбутнє.

Для референсу — Express Yourself, Vogue (хоч вона і не з альбому), Dear Jessie, зрозумієте, про що я.

Або от ще світанок блакитний та Leleka і Paporot. Перших ви могли чути з піснею «повернуся» у S.T.A.L.K.E.R. 2.

Чудова пісня «прогулянка» ніби й повертає нас до української мелодіки часів вусатого фанку, але не сильно заграє з ностальгією, і все одно у пів ока дивиться на сучасниць на кшталт SZA та H.E.R.

And in the midst of our dying, as we rise from the organic and sink back ignominiously into the organic, it is a glory and a privilege to love what Death doesn’t touch.
- Donna Tartt, The Goldfinch

Всім привіт!

Мене звати Олександр Мамзуренко. Кажуть, що на роботу в медіа варто йти лише тоді, коли ти не можеш не писати. Раніше я працював головредом видання про ігри, попкультуру та технології Na chasi — і мені та всій команді пощастило, адже ми могли робити те, що нам подобається, і заробляти цим на життя.

Після призупинення цього медіа ми сповна усвідомили, що, попри те, що нам доведеться змінити місце роботи, не писати на ці теми ми просто не можемо. Тож після довгих роздумів ми наважилися, знайшли ще однодумців, і сьогодні представляємо вам Катсцену.

Катсцена — це творче об’єднання, яке складається з колишньої команди Na chasi: мене, Руслана Кумекова, Олеся Очеретяного, а також колишнього ігрового редактора Gagadget Владислава Нужнова, журналістки Олександри Ковтуцької, програміста й дизайнера Сергія Горностаєва й інвестора Тараса Леськіва.

Ми всі щиро любимо ігри, кіно та інші форми популярної культури, і хочемо разом з вами досліджувати їх, розповідати про це на власному майданчику, за власними правилами і для тих, хто в хаосі буденності, безкінечних робочих дзвінків або ж бойових завдань та загального пошуку war/life balance особливо здатні цінувати те, чого цей плин не торкається.

Для нас це улюблена справа і креативна відрада, і ми усвідомлюємо ринкові реалії — це не проєкт, на якому ми заробимо гроші. Першою чергою ми хочемо робити класний контент, а якщо нам у перспективі вдасться ще й окупати його виробництво, для нас не буде більшої винагороди. Тож плануємо певні опції монетизації і будемо раді, якщо ви нас підтримаєте. Детальніше про це розповімо згодом.

Сьогодні ми запускаємося лише в форматі новин у соцмережах. Ви можете знайти нас на таких майданчиках:

👉 Discord
👉 X / Twitter
👉 Threads

За лічені тижні ми запустимо сайт, де будемо публікувати різноманітні тексти, а також інший контент. У подальшому на сайті також з’явиться і UGC-функціональність, про що оголосимо окремо.

Ми раді бачити як нових читачів і членів спільноти, так і потенційних учасників нашого творчого об’єднання. Якщо ви хочете до нас приєднатися, сконтактуйте з нами у будь-який зручний спосіб.

Якщо сприймати життя за велику онлайн рольову гру, то ми в ній — катсцена, коли ви нарешті можете відкинутися на спинку крісла, відкласти геймпад або мишу, і просто насолодитися моментом.