Куди йдуть наші податки?

Автор: Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії

За 10 місяців цього року УСІ податкові надходження держбюджету - 880 млрд грн. За цей же час витрати на оплату праці військових - 656 млрд грн. Додайте сюди ще соцзабезпечення військових і Нацгвардію та прикордонників - от вам і усі податкові надходження.

Якщо людина задається питанням "Куди йдуть податки?" - можете сміливо казати, що "повністю на зарплати військовим".

Якщо й після цього не розуміє - перед вами або клінічний дебіл, або мамина черешенька, яка просто шукає відмазок, щоб не утримувати СВОЮ армію, сидячи у затишному економічному тилу.

"Немає довіри владі, щоб платити більше"? - див. початок допису. Податків якраз достатньо на зарплати сил оборони, якої там у вас довіри нема, до ЗСУ?

І коли Зеленський на прес-конференції відповідає, що військові запропонували йому мобілізувати додатково 450-500 тис людей, а йому потрібно більше аргументів, бо це питання обороноздатності та фінансів, то так - це справді питання фінансів. Питання планів, розрахунків та економіки, яка спроможна (або ні) таку мобілізацію витримати.

Готуйте себе морально, що податків доведеться платити трохи більше. Бо особливо варіантів немає. Якщо буде обґрунтований запит військових - цивільна влада буде намагатися його задовольнити.

І це ніякий не підприємницький чи громадянський подвиг - платити податки. Подвиг - це Авдіївку тримати.

Влада розглядає варіант бронювання чоловіків, які платять великі податки з доходів

Офіс президента, уряд та народні депутати розглядають суттєве оновлення механізму бронювання, пише Forbes з посиланням на джерела.

Зараз бронювання працівників доступне лише підприємствам, що мають статус «критично важливих». Новий критерій, що зараз розглядається – обсяг сплачених до бюджету податків на доходи фізичних осіб (ПДФО) з офіційної зарплати чи доходу.
Поки йдеться про 6000 грн на місяць, що відповідає близько 33 400 грн окладу. Такі параметри обговорювали на нараді у

Міністерстві цифрової трансформації 28 грудня.

Остаточного концепту, як і драфту документу ще немає. Ймовірно цю ідею розглядатимуть у парламенті між першим та другим читанням мобілізаційного закону.

Які варіанти розглядаються?

Автоматичне бронювання від мобілізації у разі, якщо фізособи сплачують мінімально визначену суму ПДФО на місяць. На нараді звучав поріг у 6000 грн. Це означає близько 33 400 грн окладу (26 900 грн зарплати на руки, оскільки найманий працівник також сплачує 1,5% військового збору). Ще 22% від розміру окладу має сплатити роботодавець у якості єдиного соціального внеску.

Поріг офіційної зарплати (оклад) від 35 000 грн

На бронювання може розраховувати співробітник, за якого роботодавець платить близько 14 500 грн ЄСВ (відповідає окладу 66 000 грн).

Цей принцип може бути розповсюджений на ФОП (чіткі критерії для цієї групи поки невідомі). Для спеціального податкового режиму «Дія.City» для IT-індустрії йдеться про мінімальний поріг зарплати в еквіваленті $3200.

Бронювання здійснюється через синхронізацію державних реєстрів. Йдеться про «Оберіг» (зареєстровані військовозобовʼязані) та інформацію про сплату податків.

Якщо військовозобовʼязаний сплачує ПДФО у потрібному обсязі і у нього все в порядку з документами у «Оберіг» генерується QR код про бронювання. Він діє 45 днів.

Для того, щоб нова система запрацювала потрібно ухвалити мобілізаційний закон, привести до ладу вказані реєстри та змінити низку законодавчих норм, пише Forbes.

Наприклад, потрібно внести зміни до Податкового кодексу, оскільки зараз звітність за ПДФО подається до Податкової служби раз на квартал, а не раз на місяць.

​​Влада намалювала дві задачі: стати енергетичним хабом Європи та запобігти відключенням через дефіцит електроенергії
Що з енергетикою?

Пройдена середина зими. Окупанти замість масованих атак по об'єктах енергетики зосередились на атаках по підприємствам військово-промислового комплексу.
Причини:
1️⃣ Посилення українського ППО, порівняно з минулою зимою;
2️⃣Недостатність необхідної кількості ракет для масованих атак: минулої зими росіяни випустили близько 800 ракет тільки по об'єктах енергетики;
3️⃣ Невідповідність результатів затраченим ресурсам: зрозуміли, що ракети витратять, але повністю "погасити" систему не зможуть.

На цьому фоні постає питання: що робити далі?
Погана новина в тому, що дефіцит електроенергії з нами надовго.
Сьогодні системі не вистачає близько 1 ГВт потужності (один енергоблок АЕС) для стабільної роботи без постійних закликів диспетчерів Укренерго про економію електрики, коли температура нижче нуля.

Ця проблема з нами на роки. Більш загрозливо вона буде відчуватись взимку, коли через холоди зростає споживання.
Але вона буде відчуватись і влітку, коли енергоблоки АЕС виходять в ремонт, а споживання зростає через спеку.
Весною та восени ми будемо в профіциті та навіть зможемо експортувати ресурс.

Вже декілька разів диспетчер був на порозі застосування ГАВ – графіків аварійного відключення.
В серпні рятувало те, що енергоблоки АЕС виходили з ремонту раніше запланованих строків.
Взимку, в поки що найхолодніші дні на початку січня, врятувало аномальне накопичення води у верхньому каскаді Дніпра. Це значно підвищило виробництво електрики ГЕС в дефіцитні години.

Але якщо температура буде нижче -10 градусів протягом декількох днів і не буде чергового "чуда", ГАВ таки доведеться застосовувати.

Що потрібно?
Потрібна нова генерація. В ідеалі: до 2 ГВт АЕС, та до 1 ГВт балансуючих потужностей: нові ТЕЦ або ТЕС, газотурбінні електростанції, промислові акумулятори.

За даними голови профільного комітету Ради Андрія Геруса, в 2023 році з'явилось нових 180 МВт вітряних станцій. А також 500 МВт СЕС і 100 МВт газової генерації, в основному – на боці споживача.
До речі, газова турбіна на 28 МВт, подарована Україні USAID в січні 2023 року, до цього часу так і не запущена.
Якщо нова генерація з'являтиметься такими темпами, то усунити постійний ризик відключень, не враховуючи фактор війни, можна років через 5.

Що робити?
Теоретично, треба ремонтувати частину енергоблоків ТЕС і ТЕЦ, які були пошкоджені минулої зими.
Але потрібно будувати і нову генерацію. Це можливо зробити, якщо потенційний інвестор побачить можливість повернути інвестиції і заробити.
Але на енергоринку продовжують зростати борги. Більшою частиною – через браковану модель ПСО – покладання спецобов'язків із забезпечення дешевою електрикою населення держкомпаніями Енергоатом та Укргідроенерго.

З таким фінансовим станом жоден інвестор не буде будувати нові потужності.
І Енергоатому ніхто не дасть грошей в борг, бо з існуючим ПСО немає механізмів їх повернення.

Влада мала б сконцентруватись на поточній проблематиці – якомога швидше наростити генерацію на 3 ГВт.
Натомість на міжнародних майданчиках в Лугано (липень 2022) і Лондоні (червень 2023) влада комунікувала "створення в Україні енергетичного хабу Європи" з будівництвом зеленої генерації на 300 ГВт та інвестиціями у 400 млрд євро.
Але зараз задача – за рік хоча б 1 ГВт побудувати, щоб не ризикувати відключенням споживачів кожного січня-лютого і кожного липня-серпня.

На фото ЗАЕС, 6 ГВт генерації які фактично знищили окупанти

​​Як ДТЕК Ахметова вчергове "покарав" трейдерів

Наприкінці 2023 – в перші дні 2024 року на Ринку на добу наперед (РДН) спостерігались аномально низькі ціни на електроенергію (е/е).
Ціни на РДН значно впали в період з 26 грудня 2023 по 7 січня 2024 включно.
Якщо у звичайні дні ціна базового навантаження складала близько 4 тис. грн за МВт-г, то в ці дні вона коливалась навколо 2 тис. грн (дивись графік).

РДН – поки що ціноутворюючий ринок, від якого залежить більшість контрактів на поставку споживачам.
Як ми не раз писали, цей сегмент ринку монополізований.
На боці продавця – генерацією в складі державних НАЕК Енергоатом, ДП "Гарантований покупець" (ГарПок), Укргідроенерго а також ДТЕК Ріната Ахметова.
На боці покупця – компанією Д.Трейдінг Ріната Ахметова, яка купує близько половини обсягів на РДН.

Так от, у згаданий період, Д.Трейдінг різко знизив закупівлю е/е на РДН.
Пропозиція залишилась тією самою, а попит значно впав – тому і ціна просіла, як видно на графіку.
5 січня регулятор був вимушений дати реліз про маніпуляції на ринку.

Прикметно, що коли Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) неофіційно запитала ДТЕК, навіщо вони це роблять, ті відповіли, що в них "нова торгова стратегія".
ДТЕК немає чого переживати. Розслідування НКРЕКП триватиме не менше 3 місяців, а покарання за ці маніпуляції – штраф до 1,7 млн грн.

При тому, сама група ДТЕК також понесла збитки від власних маніпуляцій.
Хоча частково вони були злагоджені внутрішньогруповою бухгалтерією. Продали дешево – але самі й купили дешево.

Головне питання: для чого вони так зробили?
Сам ДТЕК про це, звичайно, не розповідатиме. Але зібрали бачення ринку.

На свята в Європі були прогнозовано низькі ціни. В Словаччині та Румунії добова ціна електрики (BASE) доходила до 20 євро за МВт-г, або 800 грн.
Деякі трейдери законтрактували ресурс для імпорту з цих країн, щоб заробити.
В Україні через недостатність генерації постійно відчувається дефіцит. Відповідно і ціни високі.
Так зробив і сам Д.Трейдінг.

Перетин на імпорт на цей період викупали більше 10 компаній.
Серед них ЕРУ Ярослава Мудрого, державна ЕКУ під керівництвом Віталія Бутенка, державний Нафтогаз, ТАС Енергія країни Сергія Тігіпка, НекстТрейд Костянтина Башкаленка, Ю.Комодітіз з групи Ігоря Коломойського та інші.

Так от, щоб відучити трейдерів "зривати маржу" на традиційно ДТЕКівському напрямку діяльності, група увігнала конкурентів у збитки.
ДТЕК робить це не перший раз. Те саме він робив на початку липня 2021 року та в останню декаду травня 2020 року.

Знизити вплив монополіста можуть дві речі.
Перше – підвищення повноважень НКРЕКП, які передбачає європейська модель REMIT. Відповідні законодавчі зміни мають набути чинності з липня поточного року.
Друге – захід на український ринок міжнародних трейдерів. Таких як Vitol, Trafigura, Glencore.
Порівняно з ними ДТЕК – невеличка регіональна компанія. І збитки, які хоч раз ДТЕК заподіє таким гравцям, повернуться йому сторицею.

Монополіст

​​Костянтин Ущаповський планує залишитись головою енергетичного регулятора попри діючи норми закону

Костянтина Ущаповського було призначено головою Нацкомісії з регулювання енергетики та компослуг (НКРЕКП) 22 лютого 2022 року.
Відповідно статті 9 Закону про НКРЕКП, голова Комісії обирається строком на 2 роки. При тому він не може бути обраний два строки поспіль.
Це означає, що в лютому має відбутись заміна голови Комісії.

Але керівництво галуззю, яке уособлюють заступник голови Офісу президента (ОП) Ростислав Шурма та міністр енергетики Герман Галущенко, має аргументи зберегти діючого голову.
В їх парадигмі розклад такий.
В Комісії зараз працюють 6 членів замість 7 необхідних. Мінус голова. Тобто, 5 потенційних кандидатів.

У Ольги Бабій і Дмитра Коваленка в липні стікає 6-річний строк повноважень. Обирати когось із них головою на півроку – нераціонально.
Валерій Тарасюк був головою до лютого 2022 року, має незадоволення з боку президента.
Ще один – Олександр Формагей – в 2018 році серед інших затверджував тарифи для генерації, які включали славнозвісну формулу Роттердам+. Типу, медійно буде погано сприйматись.
Проти Руслана Кайдаша подібних аргументів немає. Це "енергетичний бюрократ", який працює в Комісії 20 років. Вочевидь, в Міненерго і ОП сумніваються, що над ним буде необхідний ступень контролю.

Ситуацію ускладнює невизначеність із новими членами НКРЕКП.
Останній конкурс завершився в травні 2023 року. Але Кабмін, як того вимагає закон, не призначив комісіонера, запропонованого Конкурсною комісією.
На сьогодні припинились і повноваження Конкурсної комісії.
Вона має бути створена мінімум за 3 місяці до призначення нового члена.

Гіпотеза в підтримку збереження діючого голови така: при шести членах і відсутності перспектив доокумплектування Комісія може виявитись недієздатною.
Наприклад, голоси за нового голову поділяться 3 на 3.
А у військовий час цього, звичайно, допустити не можна.

Тому голова Комісії буде пропонувати голові профільного комітету Ради Андрію Герусу на час воєнного стану відмінити дію норми про дворічну ротацію голови Комісії.
Щоб це не виглядало відвертим порушенням принципів незалежності органу, докупи планується пропонувати відмінити норму про те, що після роботи в регуляторі комісіонер три роки не може влаштуватись на роботу в ліцензіаті – тобто в будь-якій енергетичній компанії.

Хороша ілюстрація необхідності контролю над НКРЕКП зі сторони ОП – це історія липня 2023 року, коли після критичної заяви президента Комісія відмінила підвищення тарифів на водопостачання, хоча це було об'єктивне необхідне і суто "математичне".

Монополіст

Запрошуємо на Platforma Camp, який буде 15-17 березня у Вінницький області

Platforma Camp — це точка перезапуску для усіх креативних українців, для тих, хто хоче і знає, як змінювати завтра, як наповнювати його новими сенсами.

На 150 учасників чекають:

📌лекції та майстер класи від партнерів кемпу Kyiv Academy of Media Arts
📌Музика від українських артистів та діджеїв - Roxolana та Seba
📌Спортивна та wellness-програма від партнерів кемпу спортивного хабу ЕБШ, а ще йога і медитації від wellness-менеджера Platforma;
📌 Нетворкінг та спільне приготування вечері

Цієї весни кемп пройде у заміському комплексі Butterfly. У такому особливому місці, де можна відпочити від галасу міста, налаштувати тіло, думки і розум для нових, ще масштабніших проєктів

📅 А деталі та квитки тут: https://platformacamp.com/

#рекомендація

​​Хто «захопив» паливний ринок під час війни
Або як відсутність регулювання врятувала країну від дефіциту моторних палив

Наприкінці 2023 року Агенція А-95 Сергія Куюна дала статистику щодо паливного ринку в минулому році.
Найцікавіше у звіті, на нашу думку – десятка найбільших постачальників пального (дивись графік).
От дійшли руки дати розшифровку цій ТОП-десятці.

Десятка найбільших постачальників пального (не плутати з роздрібними реалізаторами – мережами АЗС) в 2023 році виглядає наступним чином:

1. ОККО - Віталій Антонов
2. WOG - Степан Івахів, сім'я покійного Ігоря Єремєєва
3. Укрпалетсистем (UPG) - Володимир Петренко
4. Альянс Енерго Трейд - Роман Адамов
5. БРСМ-Нафта - Андрій Біба
6. Євростандарт - Світлана Самсонова
7. Приват - Ігор Коломойський
8. Мартин Трейд - Святослав Потапчук, Володимир Порайко
9. Авантаж - Наталія Чіріч
10. Надєжда - Віктор Батраченко

Що звертає на себе увагу?
Монополія Коломойського розсипалась, як тільки його відлучили від паразитування на державній Укрнафті.
Обсяги поставок його компаній за час війни впали майже в 10 разів.
Сильно зросла диверсифікація поставок в розрізі виробників.
Нагадаємо, що до війни, особливо в дизелі та автогазі, ми залежали від поставок з РФ та Білорусі.

Колишні лідери ринку – ОККО, WOG, UPG, БРСМ – всі потроху втратили. Чому?
Тому що на ринку з’явилось багато бажаючих заробити на поставках пального у перші місяці вторгнення, коли через знищення нафтобаз та переорієнтацію постачальників ціни доходили до 70 грн/л.

Кожен, хто мав гроші і якесь розуміння ринку, міг купити собі 1-2 бензовози і імпортувати пальне.
Потім маржа зменшилась, але потужності залишились. Кількість бензовозів за час війни збільшилась у 1,5 рази.
І тепер Україна має «розгалужену нафтобазу на колесах», яку русні неможливо знищити ракетами і дронами.

Збільшилась частка маленьких постачальників. Якщо в 2021 році їх було близько 35%, то сьогодні – більше половини.
З одного боку, це люди, які «хотіли нажитись на дефіциті пального».
З іншого – тільки завдяки їм це пальне з’явилось наприкінці весни 2022 року і є сьогодні.
І найкраще що тоді могла зробити держава - це прибрати регулювання і податки (які повернулись, коли ситуація стабілізувалась).

І коли в учасників ринку питають, що ж тоді врятувало? Всі однаково відповідають: відсутність регулювання.
А уявіть, якби існувало якесь ПСО (покладання спеціальних обов’язків) на бензин…
Хороший приклад для інших галузей. В першу чергу – для електроенергетичного ринку, про який ми найчастіше пишемо.

Монополіст

Детальний аналіз законопроєкту про мобілізацію

Електронні повістки, арешт рахунків, заборона на виїзд, відстрочки, порядок бронювання, безоплатне вилучення транспорту

https://biz.censor.net/r3470946

Кожен третій нардеп, який подав декларацію за 2022 рік, лише за перший рік великої війни придбав новий автомобіль або нерухомість

За перший рік повномасштабного вторгнення депутати задекларували 134 нові транспортні засоби, крім 304-х, які вони мали, підрахувала ЕП.

109 депутатів набули хоча б одне нове авто. Серед їх пріоритетних марок – Mercedes (19 авто) і Lexus (11 авто).

Чверть сотні народних обранців машин не мають або не подали декларацій.

Схожа ситуація і з нерухомістю. У народних депутатів з'явилося 260 нових об’єктів на додачу до майже тисячі набутих до великої війни (квартири, будинки і земельні ділянки). Новою нерухомістю обжився кожен третій депутат.

З розрахунку на одного члена фракції найбільша частка нових активів – автомобілів та обʼєктів нерухомості – у народних депутатів з бізнес-групи "Довіра" і владної партії "Слуга народу".

​​Як забуксувала ідея відв’язати ціну електроенергії для споживача від ціни Ринку на добу наперед

На початку грудня 2023 року ми писали про експерименти генерації з продажу електроенергії (е/е) за довгостроковими договорами.
Ідея в тому, щоб генерація і бізнес могли прогнозувати ціну е/е на довгий період, купуючи ресурс на Ринку двосторонніх договорів (РДД).
І щоб ціна для споживача не залежала від Ринку на добу наперед (РДН).
З одного боку, РДН є дуже волотильним. З іншого – вразливий для маніпуляцій.

До того генерація продавала е/е на період не довше одного місяця.
Одним з ідеологів такої трансформації був голова профільного Комітету Ради Андрій Герус.
Передбачалось, що з часом більшість е/е продаватиметься на РДД, який буде мати свій індекс форвардів – майбутніх поставок.

В якості експерименту в грудні 2023 року обсяги на квартал і на півріччя продали ДТЕК Ріната Ахметова, Донбасенерго Максима Єфімова та Едурада Бондаренка, державні «Гарантований покупець» (ГарПок), Укргідроенерго, Центренерго та навіть «Євро-реконструкція» – оператор ТЕЦ Анатолія Шкрибляка.
Аукціони проходили на Українській енергетичній біржі (УЕБ) Олексія Дубовського, де генерація зобов’язана продавати більшу частину свого ресурсу.

Всього в місячному перерахунку було продано трохи більше 216 тисяч МВт-г базового навантаження (не рахуємо аукціони Укргідроенерго і ГарПоку з визначеними годинами в добі).
Це близько 2,5% від загального споживання електрики в країні.

Чому експеримент не спрацював
Мінімальна ціна була у ДТЕК Західенерго на аукціоні 4 грудня – 3710 грн/МВт-г.
Максимальна – на аукціоні ГарПоку 15 грудня – 3970 грн/МВт-г.
Кейс ГарПоку, який продає «зелену» енергію, можна не брати в розрахунок. Його ресурс можуть використовувати експортери задля доказу екологічності своєї продукції.
Втім, 19 грудня Донбасенерго продала Дніпросталі Віктора Пінчука ресурс по 3900 грн/МВт-г.

За даними Оператору ринку, в січні 2024 року Індекс базового навантаження на РДН склав 3370 грн/МВт-г. на 340 грн нижче найменшої ціни по довгострокових договорах.
Подобову розбивку по цінах можна подивитись на графіку.

Це означає, що всі покупці по довгострокових договорах влетіли в збитки.
Не занадто величезні через невеликі обсяги торгів по цій моделі. Але все ж.

Серед покупців є державні Укрнафта, Укренерго, Укрзалізниця.
А також «Укр Газ Ресурс» Андрія Кучкова (зять Миколи Злочевського), Артлекс-Енерджі Володимира Єгорова (працював в групі Донбасенерго), Твій Газзбут Дмитра Фірташа.

Для керівництва приватних компаній це означатиме, що власники спитають з них: «навіщо ти пішов на довгострокові аукціони, якщо РДН дешевший?»
І це тільки перший місць року. Найвища ціна на РДН буде в січні-лютому. Далі буде тільки дешевшати.
Зараз частина покупців рахують штрафи за відмову від зобов’язань по укладених договорах з генерацією.
Вочевидь, частину договорів буде закрито.

Вже в новому році було декілька спроб виставити лоти з довгостроковим продажем. Але попиту на них мало.
Трохи продали Укргідроенерго і Центренерго – 70 тисяч МВт-г в місячному перерахунку зі цінами від 3250 до 3500 грн/МВт-г.

Мабуть найближчим часом зробити задуману трансформацію з ціновими бенчмарками на ринку е/е не вдасться.

Монополіст

​​Що не так, коли Укргазвидобування купує китайські труби замість українських

Останні пару місяців триває конфлікт між постачальниками труб для держкомпанії Укргазвидобування (УГВ).
З однієї сторони – Interpipe Віктора Пінчука. З іншої – американська Vorex LLC Федора Закусила.

18 січня УГВ об'явила 4 тендери на закупівлю обсадних труб вартістю 1,4 млрд грн (1, 2, 3 і 4).
Обсадні труби УГВ використовує в свердловинах під час буріння.
В минулому році компанія показала рекордні показники проходки бурінням.

Vorex подала скаргу в Антимонопольний комітет (АМКУ), вказуючи на те, що замовник поставив занадто малі строки поставки: 90 – 120 днів. Учасник вимагав збільшити строки до 180 днів мінімум.
Vorex вказує, що виробник – китайська HYST – повідомила їх про строк виготовлення труб у 90 днів з моменту замовлення.
Ще 90 днів потрібні на логістику, як то вказують логістичні компанії DSV Logistics та "Лоджістикс плюс".

У Vorex вже був подібний кейс.
Компанія не виконала зазначені строки поставки УГВ.
Замовник спробував стягнути кошти в рахунок банківської гарантії, наданої банком "Глобус".
Але Vorex заблокував її стягнення через Київський госпсуд на початку січня.

"Замовник свідомо встановлює дискримінаційні умови в тендерній документації, метою яких є лобіювання інтересів єдиного українського виробника обсадних труб – Інтерпайпу", - резюмує Vorex в змісті скарги.
Втім, в перші дні лютого АМКУ опублікував на Prozorro рішення про відмову задоволення вимоги Vorex.

Звідки у Vorex труби?
Vorex LLC постачає в Україну труби різного асортименту китайських компаній Tianjin Pipe Corporation Limited (TPCO) та Hengyang Valin Steel Tube (HYST).
До війни, як порахували Наші гроші, обсяг поставок був невеликий – до мільярда гривень.
Після початку війни компанія виграла 12 тендерів, довівши загальну виручку в Україні до 5,6 млрд грн.
Основні замовники: державні УГВ та Оператор ГТС.

На сайтах обох китайських корпорацій можна знайти новини про постачання трубної продукції в Росію.
TPCO постачала низькотемпературні труби для буріння в Сибіру.
А HYST постачала труби для газогону "Сила Сибіру" з РФ в Китай.

Нагадаємо, що заводи Інтерпайпу розташовані в Дніпрі та Нікополі, який потерпає від обстрілів росіян.
Сплачені за труби кошти більшою частиною підуть на оплату сировини (металобрухту та електроенергії), зарплати робітникам заводів.
ПДФО з цих зарплат піде в місцеві та національний бюджети.
Такого мультиплікаційного ланцюжка не існуватиме за умов закупки імпортних труб.
Тоді зарплати отримають китайські робочі, а доходи – китайській бюджет.

Для прикладу, зі $100 млн, які Vorex заробив на підрядах УГВ протягом останніх двох років, український бюджет не отримає нічого. Навіть податок на прибуток піде в бюджет США.
Український виробник повернув би з цієї суми близько $20 млн податками: ПДВ, ПДФО та податком на прибуток.
Крім всього іншого, для розрахунків по імпортним контрактам УГВ доводиться закуповувати валюту, що тисне на курс гривні та фінансову стабільність держави.

Власник Vorex у своїй колонці каже "про боротьбу з олігархатом".
Тоді виходить – з українським олігархатом на користь китайських корпорацій.
Цікаво було б подивитись, як би віднеслись до подібних скарг компанії Пінчука в Китаї або США?
За наявності локальних виробників, вона навіть не змогла потрапити на тендер.

Поки що через скаргу Vorex тендер УГВ зупинився.

Мапа нафтових об'єктів на росії, які уразили збройні сили України

У 2023-му чисті бюджетні доходи Росії від нафти та газу становили близько $99,3 млрд. Надходження від нафтового експорту – близько 27,5% від загального, який у 2023-му склав $360 млрд.

​​Чому Укргзавидобування в два рази знизило сплату ренти за газ

Укргазвидобування (УГВ), яка входить в державну Групу Нафтогаз, видобуває більше 70% газу в країні.
Вона є найбільш прибутковою компанією в Україні, якщо дивитись на окрему юрсобу, а не групу загалом.
В 2022 році прибуток УГВ склав 60 млрд грн, а в 2021 – 72 млрд грн.

Але рентні платежі від УГВ сильно впали.
16 січня компанія відзвітувала про сплату 23,8 млрд грн рентних платежів в 2023 році.
Згідно з повідомленням УГВ від 23 січня 2023 року, за 2022 рік компанія сплатила 43,8 млрд грн, майже в два рази більше.

При тому в 2023 році УГВ видобуло газу майже на мільярд кубів більше.
13,23 млрд кубів товарного газу в 2023 році проти 12,56 млрд кубів в 2022 році (дивись графік).
Чому ж впали рентні платежі?

Перша причина в регуляторних змінах
Нагадаємо, в червні 2022 року Уряд своєю постановою №666 заборонив експорт енергоносіїв із України, включаючи природний газ.
В той же час через відмову від російського газу в Європі значно виросли біжові індекси, на які спирався розрахунок ренти від видобутку газу.

Видобувники – в першу чергу приватні – взвили.
Продати газ за європейськими цінами в Україні неможливо, експортувати заборонено, а ренту доводиться платити з європейських цін, навіть якщо не продав газ.
Тоді Верховна Рада у вересні 2022 року прийняла закон 2606-IX, який змінював податкові правила.

З того моменту видобувники сплачують ренту лише по факту продажу газу.
А базою оподаткування є фактична ціна продажу, а не індикативні індекси, як було раніше.
Для УГВ це означає значне зменшення рентних платежів, бо весь газ компанії йде на виконання Нафтогазом спецобов'язків (ПСО) з постачання ресурсу населенню і підприємствам теплокомуненерго за пільговими цінами.

Друга причина в розбурюванні "робочих родовищ" газу
Ця поки що гіпотеза описана в тексті LIGA.net.
Суть: в 2023 році УГВ рекордно збільшило розбурювання нових свердловин.
Але більшість із них пробурюються на родовищах, які вже експлуатуються.

Це означає, що видобуток на нових свердловинах йде за рахунок пониження дебету старих.
Спрощена аналогія: зробіть у пластиковій пляшці під тиском дірку, а потім ще декілька.
Тоді тиск на першій дещо знизиться, хоча загалом повітря виходитиме більше.

Як це впливає на ренту?
Податковий кодекс (пункт 252.20) передбачає понижену сплату ренти з нових свердловин.
Така норма була введена в 2018 році для стимулювання буріння.

При ціні газу від $150 до $400 за тисячу кубів, рентна ставка для існуючих свердловин складає 29% для свердловин глибиною до 5 км і 14% глибиною більше 5 км.
Для нових свердловин (пробурених, починаючи з 2018 року) ці цифри складають 12% і 6% відповідно.
Таким чином, збільшуючи кількість нових свердловин на працюючих родовищах, УГВ збільшую обсяг ресурсу з пільговими рентними ставками.

Монополіст

Кабінет Міністрів хоче дозволити компаніям олігархів вивести сотні мільйонів доларів за кордон. Справа за Нацбанком

Уряд попросив Національний банк дозволити низці компаній перерахувати валюту за кордон.

Зокрема, "ДТЕК Енерго" Ріната Ахметова просило уряд дозволити кільком своїм підприємствам вивести валюту за кордон для виплат за євробондами.

На кінець 2023 року зареєстрована у Нідерландах DTEK Energy має $1,14 млрд боргу за євробондами і повинна щокварталу виплачувати купон, а раз на пів року – проводити погашення.

Аналогічні клопотання подали й інші компанії Ахметова. Кабмін їх підтримав, звернувшись до Національного банку з клопотанням про надання окремого дозволу на виведення валюти за кордон для таких компаній:

-"ДТЕК Курахівська теплова електрична станція" ($30,37 млн);
-"ДТЕК Павлоградвугілля" ($31,85 млн та $229,73 млн);
-"Нафтогазвидобування" ($32,48 млн);
-"НГД Холдинг" ($64,89 млн);
-"ДТЕК Покровська сонячна електростанція" (55,25 млн євро);
-"ДТЕК Нікопольська СЕС" (10,27 млн євро);
-"Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" і "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (на загальну суму $396,63 млн).

Кабмін підтримав клопотання про отримання дозволів на виведення валюти з України низки компаній інших власників:

-"ВФ Україна" (другий за величиною оператор мобільного зв'язку під ТМ "Vodafone Україна", $13,05 млн);
-"Кернел-Трейд" Андрія Веревського ($327,68 млн);
-Низка підприємств трубно-колісного холдингу "Інтерпайп" Віктора Пінчука ($108,71 млн).

Майже у всіх випадках валюту планують перерахувати на користь зареєстрованих за кордоном материнських компаній бізнесменів для виплат за євробондами або ж у якості повернення кредитів, наданих їх дочірнім підприємствам в Україні.

​​В чому суть протестів європейських фермерів?
Яким боком до цього українське зерно?

Події з україно-польського кордону в Україні висвітлюються новинами так, ніби всі поляки персонально ненавиділи спочатку українських водіїв, а тепер українських аграріїв.
Це не так. Там комплексна проблема. В чому вона?

Вже багато років ЄС впроваджує так звану Green Deal (зелену угоду).
Green Deal передбачає досягнення кліматичної нейтральності Європи до 2050 року.
Комплекс дій включає зменшення викидів від викопного палива, збереження біологічного різноманіття.
Її умови стосуються багатьох галузей, які мають здійснити додаткові витрати для трансформації: енергетики, металургії, промисловості.
І аграрного сектору в тому числі.

Для аграріїв в межах Green Deal є окремий регламент: Good agricultural and environmental conditions (GAEC) – Сприятливі сільськогосподарські та екологічні умови.
Найбільший проблемними в цьому регламенті є два правила, які вступають в дію з 2024 року.
Це умова GAEC-7, яка передбачає суворі правила сівозміни ¬– не можна засівати землі однією культурою декілька років поспіль.
А також GAEC-8 – вимога залишати під паром не менше 4% с/г площ.

Ці правила ускладнюють життя європейським аграріям, зменшують потенційну виручку.
Тому фермери, як найбільш інфантильний прошарок європейського суспільства, протестують по всій Європі.
В Нідерландах або Франції вони блокують порти – як джерело імпортного збіжжя.
У наших країнах-сусідах блокують український кордон з тих самих причин.

Україна, з одного боку, не є членом ЄС та не зобов'язана впроваджувати регламент GAEC.
З іншого боку, через війну ще влітку 2022 року ЄС збільшив або відмінив квоти на імпорт українських аграрних товарів.
Тобто українські аграрії не несуть витрати, як європейські фермери, але мають доступ на їхні ринки.
Це об'єктивна причина, хоч нам від цього не легше.

Друга причина – суто польська, суто політична. І, швидше за все, існує не без допомоги Кремля.
7 квітня в Польщі відбудуться вибори в органи місцевого самоврядування.

На виборах в польський Сейм у жовтні минулого року 11 місць з 460 в Сеймі отримала "Конфедерація свободи й незалежності".
Вона утворена в 2019 році маргінальними партіями: умовно євро-скептиками, націоналістами і монархістами.

Потрапити в парламент їй допомогло саме блокування українського кордону у жовтні минулого року.
"Конфедерація" була натхненником і минулих "транспортних" блокувань, і сьогоднішніх "аграрних".
На цьому вони роблять політичну розкрутку щоб потрапити в ЗМІ – проводять гучні перформанси (висипане зерно), роблять гучні заяви (український цукор з ГМО) і таке інше.

З позитивного – через протести Єврокомісія пішла на послаблення вимог GAEC.
Що ж до поляків, то блокування триватиме до виборів. Тобто – до початку квітня.

Монополіст

За останні декілька років змінилось не тільки наше життя, але й цінності, погляди, звички. Багато людей залишили свої домівки, рутинні справи, а також змінили професію. 🧐

Серед найчастіших причин, чому люди змінюють професію — відсутність розвитку та низька зарплата.

Якщо ви також замислюєтесь над новою професією, сфера IT може стати вашим новим стартом. Спробувати свої сили в айті можна на безкоштовному міні-курсі з программування від GoIT.

За 7 днів ви з нуля створите свій власний сайт та зрозумієте, чи підходить вам професія веб-розробника. 😉

📲Ідеально для новачків. Реєструйтеся: https://i.goit.global/qyg4o

#рекомендація

Уряд готує підвищення податків для українців

Кабінет Міністрів та представники профільних комітетів Верховної Ради обговорюють можливість підвищення податків для збільшення доходів бюджету на 0,5% ВВП.

Йдеться лише про зобов'язання України збільшити внутрішні надходження держбюджету на суму близько 40 мільярдів гривень в межах програми з Міжнародним валютним фондом.

Уряд планує запровадити:

-додаткове оподаткування у вигляді 0,1% військового збору з прибутку підприємств та доходів ФОПів;
-додатковий податок у розмірі 1,5% від вартості дорогоцінних металів та 30% – від вартості ювелірних виробів;
-додаткове оподаткування у розмірі 10% для угод з продажу рухомого майна;
-також прораховуються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та запровадження додаткового податку на деякі інші операції.

Сумарно ці податкові заходи мають допомогти виконати зобов'язання перед МВФ. Проте Україні навіть без проведення додаткової мобілізації і за умови відновлення фінансової допомоги від США не вистачатиме значно більше коштів у 2024 році. Лише на фінансування фінансування Збройних Сил додатково знадобиться близько 400 млрд грн.

Аби зібрати ці кошти знадобляться набагато радикальніші податкові зміни. Може йтися про підвищення ставок основних податків: ПДВ та податку на доходи.

Для покриття потреби у розмірі понад 400 млрд грн владі необхідно підвищити ставки ПДВ та військового збору приблизно на 6-7%.

https://biz.censor.net/n3474283

​​Українська металургія збільшує виробництво сталі
Проблемою, крім логістики, залишається дефіцит металобрухту, який могла б покрити Укрзалізниця

За даними галузевої асоціації Укрметалургпром, в січні 2024 року Україна збільшила виробництво чавуну майже в 1,5 рази, а сталі – майже в два рази (дивись графік).
Це дуже позитивна тенденція. Нагадаємо що до війни гірничо-металургійний комплекс (ГМК) давав країні близько третини валютної виручки.
Причини в низькій порівнювальній базі 2023 року, коли впроваджувались ліміти на електроенергію для промисловості, та у використанні морського коридору з портів Одеси, який суттєво здешевлює експорт.

У другому кварталі очікується сезонне збільшення попиту на сталь. Зокрема, через відновлення будівництва після зимового періоду.
Це можливість для України отримати валютну виручку від продукції переробки. А це фінансова стабільність, робочі місця і податки у бюджети всіх рівнів.

Три найбільші металургійні групи країни: Метінвест Ріната Ахметова, Інтерпайп Віктора Пінчука та "АрселорМіттал – Кривий Ріг" (АМКР) індійця Лакшмі Міттала.

У цієї перспективи є два великі ризики.
Перший – збереження логістичного хабу, який до цього часу успішно закривають Сили оборони за допомогою спецоперацій у Чорному морі.
Другий – дефіцит сировини – металобрухту, який використовується у виробництві сталі.

За даними галузевої асоціації УАВтормет, в 2023 році заготівля брухту в Україні виросла на 28% рік до року і склала 1,3 млн тон.
Але і експорт виріс більше ніж в три рази і склав 182 тисяч тон.
Більшість з цього обсягу було реекспортовано в Туреччину та Індію через порти Польщі, Литви та Болгарії. Європейські металурги споживали українську сировину мінімально.
В цьому році очікується зниження заготівлі в Україні через скорочення бази, заміновані території та мобілізацію.

Покрити дефіцит можуть державні монополії, які за специфікою діяльності постійно списують застаріле майно. Найбільша з них – АТ "Укрзалізниця" (УЗ).
В 2022 році УЗ продала 113 тисяч тон на 670 млн грн, в 2023 – 76 тисяч тон на 460 млн грн.
Втім, останні аукціони з продажу компанія проводила аж на початку вересня 2023 року.

Вже півроку УЗ не продає брухт. В чому проблема?
Минулоріч керівництво УЗ просувало ідею реалізації брухту, в тому числі на експорт, оминаючи майданчик Прозорро.Продажі.
Така схема мала багато питань щодо прозорості, тому уряд не дозволив УЗ такі дії.
Після цього керівництво УЗ припинило будь-які контакти із учасниками ринку та залишило цю сферу свого господарювання на самоплив.

Тим часом на складах її структурних підрозділів вже зібралися великі надлишки брухту.
Байдужість, некомпетентність чи недбалість заважають УЗ отримувати додатковий дохід від продажів металобрухту.

В поточній ситуації відновлення діалогу між УЗ та металургами – це win-win сценарій для інтересів країни.
Внутрішня переробка сировини принесе користь країні, а УЗ поліпшить свої фінпоказники.

Фінансовий комітет Ради погодив урядовий законопроєкт про імітацію реформи Бюро економічної безпеки (БЕБ)

Ухвалення законопроєкту в такому вигляді фактично означатиме, що БЕБ залишається під впливом Татарова. 
Бізнес-асоціації перед засіданням комітету заявили підтримку законопроєкту депутата Ярослава Железняка, але депутати підтримали урядову версію, яка не має погодження від міжнародних партнерів.
Міністр юстиції Денис Малюська, який відстоював урядовий законопроєкт, назвав недоцільною термінову переатестацію співробітників БЕБ. Мовляв, її провести можна тільки після закінчення війни.

Також міністр озвучив дивну пропозицію, аби замість переатестації співробітників новий керівник БЕБ бронював від мобілізації «хороших» співробітників і не бронював недобросовісних.
Ми в ЦПК закликаємо міністра юстиції, Офіс президента та народних депутатів не влаштовувати псевдореформу БЕБ, а звернути увагу на позицію бізнесу та наших міжнародних партнерів.

Докладніше: https://antac.org.ua/news/finkomitet-rady-pohodyv-psevdoreformu-beb-imeni-tatarova-yii-ne-pohodyly-mizhnarodni-partnery-ale-pohodyv-zelenskyy-2/

​​Як влада вчергове "розпатронила" Костянтина Жеваго

Східний апеляційний господарський суд (Харків) 26 січня залишив у силі рішення Госпсуду Полтавської області від серпня 2023 року про стягнення з Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК) 4,73 млрд грн ($125 млн).
ПГЗК – один з двох комбінатів групи Ferrexpo, де найбільшим акціонером є Костянтин Жеваго.
Компанія видобуває залізну руду в Полтавській області, переробляє в залізорудні окатки та експортує по всьому світу.

В чому суть справи?
В 2004-2010 роках банк "Фінанси і Кредит" (ФіК) Костянтина Жеваго повидавав кредитів на 12 компаній, пов'язаних із власником банку.
Для прикладу, найбільшу суму в 600 млн грн отримала компанія УкрЕнергоЗбут, газовий трейдер Жеваго.
В листопаді 2020 року ми писали, як влада використала заборгованість державного Укртрансгазу перед цією компанією, щоб стягнути з Групи Нафтогаз 300 млн кубів газу на користь підставної фірми - ФК Фін-Інвест.

В листопаді 2015 року, напередодні початку ліквідації ФіК, боржники нібито уклали договори поруки з ПГЗК Жеваго.
В ПЗГК стверджують, що таких договорів не укладали.
А в листопаді 2020 року, напередодні завершення процедури ліквідації ФіК, банк уклав договір переуступки боргів цих 12 компаній з фірмою "Максі капітал груп".

Максі капітал груп – класична прокладка. Місце реєстрації директора – Горлівка, власника – село у Вінницькій області.
В ПЗГК вказують на те, що рішення суду було прийнято за 15 хвилин після автоматичного розподілу складу суддів.

20 лютого Ferrexpo Жеваго – оператор ПГЗК – оголосила про відміну виплати дивідендів акціонерам за частину 2023 року, посилаючись на рішення суду щодо стягнення з ПГЗК $125 млн.

Що до цього всього призвело?
По-перше, Жеваго виводив гроші з ФіК кредитами на пов'язані компанії в той час, як Нацбанк робив докапіталізацію банку в 2015 році.
По-друге, Жеваго відомий тим, що сам не раз купував рішення судів у власних інтересах.
Наприклад, в 2020 році його Білоцерківська ТЕЦ в суді заблокувала продаж Фондом гарантування активів ФіК.

Тобто сам Жеваго будував систему з відсутністю верховенства права, коли бізнес може розвиватись лише за умови лояльності до нього політичного керівництва.

З іншого боку, вся ця ситуація нищить інвестиційний клімат в країні.
Половина акцій Ferrexpo знаходиться у публічному обігу.
Наприклад, близько 6% належать американському інвестфонду BlackRock, на який розраховує українська влада, як на джерело інвестицій в Україну.
До того ж гроші, вилучені з ПГЗК, не підуть в бюджет, а осядуть на рахунках фірми-одноденки.

Монополіст