Ще триста тисяч і зможемо закрити збір. Дякую 🙏

«Вовкам Да Вінчі»

На мавіки 3, мавіки 3т та засоби РЕБ для 1го окремого батальйону «Вовки Да Вінчі»

🎯Ціль: 1 000 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/A4EY1Vpakt

💳Номер картки банки
5375 4112 1003 0339

🇺🇦

​​Закрили збір на 10 мільйонів до Дня народження Героя України, командира Вовків - Да Вінчі ЗА ТРИ ДНІ 💔

В першу чергу я хочу подякувати за вашу підтримку, донати, поширення та добре слово.
Для мене вкрай важливо зберігати памʼять про Да Вінчі та оберігати та розвивати справу всього його життя - його батальйон.

Я вдячна всім хто приєднався до кампанії зі збору «Один зі зграї» - ваша підтримка в такі важкі часи відчутна та важлива. Попри те що сьогодні важко ідуть збори ми змогли в короткі терміни закрити завдяки вашій «адвокації» всю суму і навіть більше. Це мотивує і заряджає. Дякую!

Я вдячна своєму незмінному партнеру ін крайм - @verbovaya.d .
Адже ідею і втілення відкрити збір, організувати захід памʼяті на бойових - ми робили просто удвох на колінцях на кухні в Купʼянську між виїздами за пораненими та інш орг питаннями батальйону за 7 днів ДО ДАТИ.
Дякую пану Тарасу Компаніченко, що розділив цей день з нами.
Дякую своїм УЛЬФам та всім хто допомагав в підготовці та приймав участь в «ранку зі смолоскипами». Да Вінчі б точно оцінив такий День народження.

Коханий, я страшно сумую. Нам всім страшно тебе не вистачає.
І тут все погано.
Але ми тримаємося.
Я тримаюсь бо живу пам’яттю про тебе. І ця памʼять обовʼязково буде жити.

Назавжди присутній, життя! 🖤

Фото : Костянтин та Влада Ліберові

На сайті Президента України зареєстрували петицію проти проведення виборів під час воєнного стану.

Це здається очевидним, але останнім часом про це забагато розмов. Вибори під час війни можуть добити Україну. Вони роз'єднають суспільство, їх неможливо зробити вільними, демократичним і безпечними. Всі інші аргументи є в тексті петиції.

Якщо це вимоги Заходу, то влада має їм опонувати. Якщо це ініціатива влади, то вона має від цього відмовитись. Якщо це все інформаційний вкид і ніхто виборів не хоче, то нехай побачать, що народ це підтримує.

Підпишіть петицію і поширте її.

Я дякую депутатам Київської міської ради за підтримку створення скверу імені Дмитра Коцюбайла.

Дякую секретарю Київради Володимиру Бондаренку за відповідний проєкт рішення.

Сквер буде знаходитись у Печерському районі. Це буде місце пам‘яті, шани і сили. Найменше, що ми можемо зробити для полеглих за Україну. Пам‘ятати їх, шанувати і бути сильними.

Не пройшло і 2-х років повномасштабного вторгнення, 5-ти років роботи цього уряду і 10-ти років початку війни.

Уряд вилучив пам‘ятники окупантам і ворогам України з державного реєстру. Тепер немає юридичних перепон для їхнього демонтажу.

Київ нарешті може позбутись пам‘ятнику Пушкіна, Щорса та могили Ватутіна. М‘яч на полі місцевої влади.

Цікаво, скільки років знадобиться їй, щоб знайти відповідний трактор. Вірю в краще і можу допомогти.

Це моє дуже важливе звернення до наших журналістів. В першу чергу тих, що називають себе патріотичними і вболівають за перемогу України.

Коли ви:
- публічно тягаєте штучно роздмухані історії про майбутніх військових-президентів,
- постійно говорите і питаєте у своїх гостей, чи голосували б вони за командувача Х на президентських виборах,
- відкрито закликаєте військове керівництво йти в президенти, навіть не чекаючи кінця війни,

ви шкодите нашій державі.

Ви підриваєте єдність політичної влади і військового керівництва. Ви роздмухуєте між ними конфлікт, напругу і недовіру. І головне: ви робите це в повному синхроні з російською пропагандою.

Я розумію, що вам подобаються певні військові фігури. Я розумію, що вам хочеться їх підтримати. Ще краще я розумію, що ця тема приносить лайки, охоплення і гарні заголовки. Але кожна така публічна заява - це масло в вогонь.

Результат буде не той, що ви очікуєте. Він не посилить позиції військових, він їх послабить. Він не посилить нашу обороноздатність, він її послабить. А якщо вчасно не зупинитись – він не призведе нас до перемоги, він її унеможливить. І тоді всі ваші рейтинги і заголовки до сраки.

Не схильна думати, що це суто агентурна робота, бо такою дурістю, на жаль, займаються багато патріотичних журналістів і видань. Але погодьтесь: за всіма ознаками і можливими наслідками – чиста інформаційна диверсія в інтересах ворога. Сподіваюсь, несвідома.

Відповідальність буде на вас. Припиніть це робити.

Окремо звернусь до військовослужбовців. Виборів до кінця війни не буде. Якщо ви хочете кудись балотуватись – чудово, я повністю за, але спочатку треба виграти війну. Коли ви йдете на обговорення виборів зараз, а тим більше «висуваєте» своїх командувачів на якісь посади – ви робите все те саме, описане вище.

Припиніть.

Імен не називаю в надіях на самостійні висновки цих людей і виправлення помилок.

Дякую за увагу.

Нарешті!

Дякую всім причетним. Без тиску цього би не сталось.

Головному босу на бульварі Шевченка приготуватись.

Після повномасштабного вторгнення кількість жінок, які стали на захист Батьківщини, долучившись до лав ЗСУ та інших військових формувань, значно зросла. Якщо у 2014 році загальна чисельність жінок у ЗСУ становила 49 926 осіб, із них військовослужбовиць – 16 557 осіб, то станом на жовтень 2023 року (за даними Кадрового центру ЗСУ) кількість жінок у ЗСУ зросла до 62 062 осіб, із них військовослужбовиць – 43 479 осіб.

За словами заступниці Міністра оборони Наталії Калмикової,

нині на полі бою в Україні ми маємо найбільшу кількість жінок в новітній світовій історії. Вони проявляють себе не лише як гарні військові фінансистки чи лікарки, але й як сміливі військовослужбовиці, що віддано захищають свою Батьківщину.

На сьогодні в український армії скасовані будь-які обмеження щодо призначення та проходження жінками-військовослужбовцями служби на всіх посадах (в тому числі бойових) за всіма групами військово-облікових спеціальностей.

👉Більше статистики щодо військовослужбовиць в ЗСУ.

Приблизно рік тому Да Вінчі розпочав курс батальйону аби «Вовки Да Вінчі» з лінійного батальйону стали нарешті окремим. То було його одним з великих бажань і цілей в лавах ЗСУ. І на це були і є свої причини.
Пів року тому стався історичний день для Вовків, бо ж ми нарешті отримали статус окремого батальйону.
Ми здійснили волю Да Вінчі!
І вже пів року гордо крокуємо в бій під статусом 1-й окремий штурмовий батальйон «Вовки Да Вінчі».

Дмитро вже не застав той день.
Проте завдяки всебічному сприянню та підтримці командування - пів року тому воля командира Да Вінчі була виконана.

Дякую Вовкам що продовжили і продовжуємо його справу.
Зараз без перебільшень важко.
Але я вірю, що ми вистоїмо і батальйон продовжуватиме традиції і славу командира — нищити ворога, виборювати незалежність.

У Київ Цифровий розпочалась нова хвиля голосувань за перейменування вулиць.

Традиційно рекомендую вам ті варіанти, що підтримую особисто:

❌ Повітрофлотський проспект
✅ Проспект Повітряних Сил

❌ Петра Запорожця
✅ Чорних Запорожців

❌ Огарьова
✅ Олександра Оксанченка – військовий льотчик, полковник ПС ЗСУ

❌ Туполєва
✅ Володимира Челомея – вчений, механік, конструктор

❌ Білгородська
✅ Василя Овсієнка – дисидент, член Української Гельсинкської Групи

❌ Булгакова
✅ Вахтанга Кікабідзе – грузинський співак і політик, великий друг України

❌ Червонозаводська
✅ Олексія Бездольного – військовослужбовець, загиблий в битві за Бахмут.

❌ Сурикова
✅ Дениса Монастирського

1 хвилина вашого часу – очищений міський простір.

Я розумію, чому росія хоче розколоти військово-політичне керівництво на «військове» і «політичне» та змусити їх воювати один із одним. Це єдиний спосіб для ворога розгромно перемогти Україну.

Та я не розумію і відмовляюсь розуміти, чому ми самі даємо їм те, що вони хочуть.

100 років тому більшовики окупували Київ і більшу частину УНР, влаштували червоний терор, масові вбивства і геноцид українців. Вони перемогли в першому раунді.

Згодом, відносно швидко, українській владі вдалось відбити столицю і звільнити свою територію. Другий раунд був за нами.

Ситуація була складна, але обнадійлива: Україна вигнала окупанта і встановила свою законну владу на своїх суверенних територіях. Ми мали унікальний шанс збудувати незалежну державу, і ніхто не знає, як би склалась історія світу, якби нам вдалось.

Ми змарнували цей шанс і на безкінечно довгі 70 років опинились у кривавому російському концтаборі.

Будь-яка історична аналогія шкутильгає, тож на цьому я завершу порівнювати Україну початку ХХ і ХХІ століття. Зосереджусь лише на головному, що вбило нас тоді і може добити зараз.

Ми загубили єдність.

Різні політичні сили – і влада, і опозиція – поставили особисті амбіції вище виживання держави. Хтось бачив себе Гетьманом, хтось – головою Директорії, а закінчили всі в різних почесних статусах із приставкою «в еміграції». Ворог цим скористався і завдав нам нищівної поразки.

Далі голод, ГУЛАГ, розстріли, репресії, русифікація, світові війни і 70 років тюрми народів. А все тому що в ключовий момент забракло відповідальності.

Я раніше щиро дивувалась цій безмежній тупості. Як можна було так дешево проміняти державу? На що? Невже ви не розуміли, що в вас не будо ніяких посад і влади, ЯКЩО НЕ БУДЕ УКРАЇНИ?

2023 рік. Понад 100 років по тому. І я бачу це на власні очі.

Шановні політики, якщо ви не зупинетесь просто зараз – ви не здобудете нічого, а мільйони українців назавжди втратять свій дім, свободу і життя. Ви в кращому разі поїдете закордон і будете писати мемуари, а в історію увійдете зрадниками і нікчемами, що просрали унікальний історичний шанс знищити російську імперію.

Фундамент нашої перемоги – не далекобійні ракети і невідомі технології. Це єдність влади, народу і військових. Якщо хоча б один елемент цього пазлу відпаде – влади не буде ні в кого, народу може не існувати, і на всій нашій землі стоятимуть російські військові.

Другого шансу не буде.

Я не пробачу вам, якщо ми залишимось без України просто тому що хтось відірвався від реальності і живе неіснуючими виборами. Історія теж не пробачить.

6 грудня — День Збройних Сил України!

Через піт та кров, надлюдські зусилля боремося за майбутнє нації, свободу та територіальну цілісність. Аби над кожним клаптиком нашої землі майорів синьо-жовтий стяг свободи. Деякі з нас віддали за це найцінніше - свої життя.

Та ми творимо новітню історію. А українське військо є гарантом нашої незалежності.
Разом до перемоги.
Слава Збройним Силам України!
Слава Україні!
🐺🐺🐺

До статистики втрат окупантів.