Ще двом фігурантам справи про систему «Дзвін» визначили застави

Вищий антикорупційний суд застосував запобіжний захід у вигляді застави в 2 млн грн до колишнього начальника Управління розвитку автоматизації Генштабу Віктора Артиховича та директора фірми «Еверест Лімітед» Юрія Пастухова. На них поклали наступні обов'язки: прибувати за першим викликом; не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, з іншими підозрюваними у справі та свідками; здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет.

Депутат Київради та двоє комунальників теж вийшли з-під варти

Депутат Київської міської ради Михайло Терентьєв, перший заступник директора комунального підприємства «Спецжитлофонд» Юрій Леонов і заступник директора КП «Київблагоустрій» Олексій Мушта вийшли з-під варти після внесення застав – 20 млн грн, 4,5 млн грн і 7 млн грн відповідно. На них поклали низку обов'язків, зокрема, носити електронний браслет.

Минулого тижня Кличко заявив, що звільнив з посад Леонова і Мушту, а партія «УДАР» відкликала Терентьєва з депутатів Київради.

Ексдепутата Полтавської облради взяли під варту і залишили вирок без змін

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін покарання у вигляді 5 років ув'язнення для колишнього Полтавської обласної ради від «Слуги народу» Олександра Смірнова. Його двоюрідну сестру так і залишили невинуватою у пособництві. Ексдепутата взяли під варту в залі суду на виконання вироку.

Полтавському екссудді пом'якшили покарання, він відсидить 5 років

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду змінила з 6 до 5 років позбавлення волі покарання для колишнього суддю Ленінського районного суду Полтави Сергія Кононенка. Судді зменшили обсяг доведеного обвинувачення і тому зменшили строк ув'язнення на 1 рік.

Колишній суддя вже був під вартою за рішенням Апеляційної палати ВАКС. Тож виконання вироку не за горами.

Ексзаступнику міністра агрополітики повідомили про підозру

Йдеться про Володимира Топчія (праворуч), який до цього обіймав посаду директора Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Мінагрополітики. За версією слідства, Топчій, коли очолював департамент, у змові із заступником керівника однієї з райдержадміністрацій, незаконно забезпечив виплату державної допомоги підприємству в галузі рослинництва. Йшлося про 27 млн грн, які були виділені як компенсація за придбання садивного матеріалу. Проте насправді така продукція не закуповувалась, а була внеском до статутного капіталу підприємства від єдиного засновника.

Топчія і ексзаступника голови РДА підозрюють за ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Комарницького знайшли в Австрії

Українська правда знайшла бізнесмена, ексдепутата Київської міської ради Дениса Комарницького у Відні, Австрія. Сам він відмовився будь що коментувати під час зустрічі, але пізніше відповів письмово: «це політичне переслідування». За даними органів правопорядку, Комарницький спочатку переховувався в Києві, потім в Київській області, а після, 16 лютого, опинився в Румунії, хоча офіційно і не перетнув кордон. Слідство перевіряє прикордонників, представників розвідки та органів правопорядку до виїзду Комарницького.

Телефон екснардепа Палатного арештували у справі Комарницького

Вищий антикорупційний суд наклав арешт на мобільний телефон колишнього народного депутата, голови виконавчого комітету партії «УДАР» Артура Палатного у справі бізнесмена Дениса Комарницького про заволодіння землею в Києві. Телефон вилучили під час обшуку в житлі. Адвокат Палатного намагається оскаржити арешт.

Нагадаю, що журналісти Бігус.інфо оприлюднили частину листувань та прослуховувань у справі Комарницького. На одному із таких записів міститься розмова Комарницького з Палатним, на якому бізнесмен пропонує екснардепу «зробити щось грандіозне», а той погоджується.

З екснардепкою Кормишкіною та її чоловіком затвердили угоду

Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості, укладену з колишньою нардепкою Іриною Кормишкіною та її чоловіком Юрієм. Їх обвинувачували у незаконному збагаченні, недостовірному декларуванні та легалізації коштів. Обом призначили 5 років умовно з 68 тис. грн штрафу та забороною протягом 2 років обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

Кормишкіна перерахує до держбюджету 20 млн грн і обидва обвинувачені дадуть 2 млн грн на армію. Викрили вони один одного.

САП просить конфіскувати активи ексначальника податкової Сумщини

Йдеться про колишнього виконувача обов'язків начальника управління податкової у Сумської області, а нині начальника відділу боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом Артем Снєжка. Антикорупційна прокуратура просить конфіскувати: автівку Lexus RX 350 2022 року випуску, нежитлове приміщення загальною площею 18,4 кв. м і три квартири загальними площами 59, 55,9 і 44 кв. м. Загальна вартість – 7,03 млн грн.

Наразі суд наклав арешт на це майно з метою забезпечення позову.

У хабарній справі суддів Госпсудів провели ще один обшук

НАБУ і САП провели обшук за місцем проживання чинного голови Західного апеляційного госпсуду Максима Желіка. Слідчі дії відбувалися у справі судді Госпсуду Львівщини Василя Артимовича, ексголови цього суду Михайла Юркевича та екскерівника ЗАГС Богдана Плотніцького.

У Желіка на телефоні знайшли чати в месенджері WhatsApp з суддями ЗАГС, які повністю чи частково очищені. Також є чати з функцією автовидалення повідомлень за певний проміжок часу, які були порожні. Крім того, у чаті меседжера є дзвінки між Желіком та суддею Госпсуду Львівщини Артимовичем, а також повідомлення про зустріч.

Знайшли детективи в Желіка і $271 600 готівки. $100 тис. офіційно були задекларовані, тому арештованими лишили $171 600 і телефон. Про підозру йому не повідомляли.

Нардепа Гунька засудили до колонії

Вищий антикорупційний суд засудив до 7 років увʼязнення народного депутата Анатолія Гунька з конфіскацією всього майна.

Його додатково зобовʼязали носити електронний браслет, а раніше він уже здав закордонний паспорт.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів.

Апеляція підтвердила конфіскацію автівки посадовця ДМС

Апеляційна палата ВАКС залишила без змін рішення про конфіскацію автомобіля Mercedes-Benz G 400 d матері начальника управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області Андрія Морару.

ВАКС затвердив угоду з фігурантом справи Трубіцина

Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості, укладену з колишнім заступником директора комунального підприємства «Київська спадщина» Дмитром Ковальчуком (за трибуною). Він зобов'язався перерахувати 1,3 млн грн на потреби ЗСУ, в рахунок яких уже відправили заставу в 893 160 грн. Також він надав викривальні покази у справі депутата Київради Владислава Трубіцина в судовому засіданні.

Суд призначив йому 6 років умовного ув'язнення і звільнили під випробувальний строк в 1 рік. У нього конфіскували дві земельні ділянки у Бориспільському районі Київської області. Йому також заборонили обіймати посади у державних органах та/або органах місцевого самоврядування строком на 3 роки.

До втечі Комарницького за кордон причетні СБУшники і поліцейські

За даними «Української правди» та офіційного слідства, втечу бізнесмена Дениса Комарницького в Румунію організував гласний позаштатний працівник оперативного підрозділу СБУ Юрій Довгаленко. Разом із ним ще троє осіб з аналогічними посвідченнями були причетні до операції, а також двоє працівників Управління стратегічних розслідувань Нацполіції на Закарпатті (вони з підозрою), яких уже звільнили разом із начальником цього управління Сергієм Химичем.

Комарницького спочатку вивезли з Київської області до міста Хуст на Закарпатті в кортежі з 3 автівок, одна з яких була мікроавтобусом оливкового кольору з позначенням 200. За даними слідства, автівка проводила розвідку на дорозі. В Хусті Комарницький також зустрічався з депутатом Закарпатської облради Юрієм Покорбою, якого допитали у справі.

16 лютого Комарницький опинився в Румунії і попросив про притулок.

​​Прикордоннику із Закарпаття повідомили про підозру

НАБУ і САП вручили підозру начальнику відділу прикордонної служби «Соломоново» Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби Олександру Марущаку. Його підозрюють у наданні неправомірної вигоди старшому оперуповноваженому в особливо важливих справах головного відділу захисту національної державності Управління СБУ у Вінницькій області через посередника Сергія Панькуша. СБУшник нібито зафіксував протиправну діяльність Марущака і тому шантажував, вимагаючи кошти.

Справу розпочали ще на початку 2024 року і проводили слідство аби дізнатися, кому саме належить кріптогаманець, на якій переводив гроші посередник Панькуш від прикордонника Марущака. У період з 5 січня по 27 квітня 2024 року Панькуш отримав неправомірну вигоду у загальному розмірі 358 000 доларів у криптовалюті, яку потім відправляв працівнику СБУ.

Панькуш пішов на угоду і викрив СБУшника. Посереднику призначили 8 років умовно, 3 роки випробування. Він зобов'язався надавати викривальні покази і перерахує 2 млн грн на потреби ЗСУ. Ця справа багатоепізодна, але викрили декілька.

Ексзаступнику міністра агрополітики визначили заставу

Вищий антикорупційний суд застосував запобіжний захід у вигляді застави розміром 211 960 грн до колишнього заступника міністра аграрної політики та продовольства Володимира Топчія (праворуч). На нього також поклали обов'язки: прибувати за кожною вимогою; не відлучатись за межі міста Києва без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин, які викладені у письмовому повідомленні про підозру та здати на зберігання закордонні паспорти.

Апеляція зменшила на 100 млн грн заставу Крупі

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду зменшила з 230 до 130 млн грн розмір застави, визначеної як альтернативний запобіжний захід ексголові Хмельницької МСЕК, депутатці Хмельницької облради Тетяні Крупі. Одночасно її залишили під вартою. Ймовірно заставу так різко зменшили через інкримінований злочин – їй закидають збагачення на 137 млн грн.

24 березня ВАКС продовжив слідство у справі до 5 жовтня.

​​Генерал-майора підозрюють у заволодінні службовим житлом

НАБУ і САП вручили підозру колишньому співробітнику Головного управління розвідки Міноборони, генерал-майору Олексію Бакуменку. Як встановило слідство, Бакуменко з дружиною мали дві квартири в Києві, але попри це Бакуменко просив в ГУР надати йому службове житло.

У 2021 році він розлучився з дружиною, але, за даними слідства, продовжував з нею жити в одній квартирі. Також він подарував їй свою частку в одній з квартир і попросився на облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов. 13 лютого 2022 року він попросив надати йому для проживання службове житло, яке 23 лютого задовольнили.

У жовтні 22 року Бакуменко Бакуменко звернувся до відповідного органу з питанням приватизації службової квартири. 4 листопада він отримав свідоцтво про право власності на цю квартиру. 17 листопада житло остаточно приватизували. За таких обставин, генерал-майор Бакуменко підозрюється у заволодінні квартирою ринковою вартістю 3 835 152 грн шляхом шахрайства, вчиненого в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 410 ККУ). Також його підозрюють у неподачі декларації за 2021 рік у визначені строки (ст. 366-3 ККУ).

До нього застосували запобіжний захід у вигляді застави розміром 242 240 грн. Бакуменко зобов'язаний: е відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з низкою осіб; не відвідувати місця, у яких розташовані ГУР МО та підпорядковані йому в/ч; здати на зберігання закордонні паспорти.

У 2018 році Бакуменко в ЗМІ називали виконавчим директором ГУР Міноборони, а до цього він обіймав там посаду начальника 1 управління 4 департаменту. Також він подавав декларацію як військово-повітряного аташе при посольстві України в Білорусі.

Ексдепутату призначили 10 років ув'язнення

Вищий антикорупційний суд визнав винуватими колишнього заступника керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області Івана Мараховського та ексдепутата Одеської обласної ради Івана Бойченка (на фото) в одержанні 40 тисяч доларів неправомірної вигоди. Ексдепутату призначили 10 років ув'язнення, а експрокурору – 8 років. В обох конфіскують усе належне їм майно і заборонили протягом 3 років після відбуття основного покарання обіймати певні посади. Мараховського також позбавили класного чину радника юстиції.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів до Апеляційної палати ВАКС.

В січні 2020 року справу призначили до розгляду. Її слухала колегія суддів у складі: судді Маркіян Галабала (головуючий), Віталій Крикливий і Віктор Маслов.

Експосадовцю Міноборони та власниці приватних компаній повідомили про підозру у справі про яйця для ЗСУ

Йдеться про колишнього директора департаменту державних закупівель Міноборони Богдана Хмельницького та власницю приватних фірм-постачальниць продуктів Тетяну Глиняну. Разом із ними підозри отримали ще двоє керівників цих компаній та одна фізична особа.

За версією слідства, протягом серпня-грудня 2022 року дві компанії-постачальниці, контрольовані Глиняною, незаконно отримали надприбутки на суму понад 733 млн грн, що підтверджено висновком експертиз. Частину цих коштів надалі вивели під виглядом виплати дивідендів та надання поворотної фінансової допомоги пов’язаним компаніям. Ці гроші, зокрема, могли бути використані власницею компаній для придбання готелів у Хорватії та іншої нерухомості.