#НАрх_екологія

Допис від спільноти екологів та екоактивістів Ekoltava

Не можна просто так взяти і масово наситити посушливі землі водою! Це проти правил природи, це неминуче призводить до засолення та втрати родючості. Безпечним може бути лише локальне зрошення, як-от крапельне.

Південь України — зона колись природного степу. Тут зростали ковила, типчак і різнотрав’я, які тисячоліттями формували глибоченні кореневі системи, здатні утримувати вологу. Саме вони створили унікальні чорноземи з потужним гумусовим шаром і стабільним, хоч і сезонним, водним балансом.

Коли степ розорюється під монокультури, особливо кукурудзу чи соняшник, розораний ґрунт втрачає здатність утримувати вологу, і виникає потреба у штучному масовому зрошенні.

Повертаючись до теми існування Каховського водосховища, зазначимо, що потреба в ньому на понад 90% полягала саме у зрошенні регіону, що від початку був погано придатним до вирощування монокультур.

Вода його була теж погано придатною для зрошення серед усіх великих водойм України, бо була сильно мінералізованою і спричиняла засолювання.

Сюди додамо інтенсивне випаровування води з водосховища, що призводило до зростання водного дефіциту в регіоні. З поверхні водосховища і каналів випаровувалося приблизно стільки ж, скільки йшло на потреби.

Що стосується важливого моменту — водопостачання для населених пунктів: закриті водогони трубопроводом є ефективнішим і більш стійким рішенням порівняно з відкритими, оскільки втрати на випаровування відсутні. Будівництво магістральних водогонів створює новий стійкий устрій і це повністю виправдано, на відміну від каналів.

Якщо від відновлення водосховища все ж відмовляться, то відкриється шлях до відродження природних екосистем всього регіону, хоч це і потребуватиме створення нової, стійкої та децентралізованої економічної моделі.

Це означає зміну сільгоспкультур на ті, що не потребують інтенсивного поливу: нут, виноград та інші або навіть повернення до пасовищного тваринництва — колись традиційного для цього краю.

В усякому разі, у контексті півдня України таке централізоване зрошення як було — це застаріла модель, яка обов’язково призводить до негативних екологічних наслідків, які ні в якому разі не можна ігнорувати в умовах зміни клімату та дефіциту води.

🪷Скошений очерет і загибель лебедів🦢

Щороку у багатьох регіонах України проводиться скошування очерету вздовж берегів річок, озер і ставків. Основна мотивація — «наведення порядку», «боротьба з комарами» або «профілактика пожеж». Проте ці дії мають серйозні екологічні наслідки, зокрема для водоплавних птахів, зокрема лебедів.

🌿Функція очерету в екосистемі
Очерет — це не бур’ян, а важливий елемент прибережної екосистеми.
Він виконує кілька функцій:
❗️слугує місцем гніздування і укриттям для водоплавних птахів;
❗️утримує берег від ерозії;
❗️ фільтрує воду, затримуючи забруднення та надлишок добрив;
❗️ підтримує мікроклімат і рівень вологості навколо водойми.

⚠️Наслідки скошування
📍Коли очерет зрізають до ґрунту, птахи втрачають місце для гніздування й відпочинку. Особливо це стосується лебедів-шипунів, які будують великі гнізда саме серед густих заростей. Без укриття вони стають легкою здобиччю для хижаків або просто не повертаються на осушені ділянки. 📍Як наслідок — спостерігається зменшення чисельності лебедів на окремих водоймах і поява випадків їхньої загибелі від виснаження або холоду.
📍Лебеді, сідаючи на воду, не помічають гострих стебел скошеного очерету під поверхнею й розрізають собі животи.

🔎Міфи про користь скошування
Поширеною є думка, що очерет потрібно косити, щоб запобігти пожежам. Насправді це хибне уявлення.🔥
Скошені й висушені залишки горять легше, ніж природні, живі зарості.
Також скошування не впливає на кількість комарів, оскільки їх основні місця розмноження — у стоячій воді, а не в стеблах очерету.

👣 Що можна зробити
Кожен може вплинути на ситуацію навіть без спеціальних знань чи ресурсів:

🗣️ Не підтримувати скошування очерету «для чистоти» у своїй громаді або на приватних ставках.
📸 Фіксувати порушення — зйомка фактів масового косіння, спалювання чи знищення прибережних зон може допомогти екологам і ЗМІ.
🧠 Поширювати інформацію про роль очерету й небезпеку його знищення.
🤝 Підтримувати ініціативи, що займаються збереженням прибережних зон і дикої природи.
🌿 Залишати частину природного берега недоторканою, якщо маєш доступ до водойми (наприклад, на дачі або в селі).

#стаття #природа

❗️Свобода поширюється пересиланням❗️

#НАрх_гумор
#апологія_хуторянства

Одеські медіа задають на вулицях актуальні питання 😁 Щоправда, як зазначив один товариш, людей, які мріють про переїзд в Німеччину або Польщу, питають про переїзд у село))