схоже, що з другою частиною, буду ставити Незавершеному рукопису вищу оцінку

я здогадувалась, тому після того як поставила дві зірочки за абсолютно нікчемний фінал, таки взяла другу частину

а здогадалась бо до першої частини закінчення пише ніби син письменника (це не спойлер, це перші дві сторінки книги) і це книга в книзі – обожнюю таке🔥

ну чого вони не виїдуть в росію цьоматись зі своїми любими толстоєвськими в подворятнях

і там в коментарях купа людей дякують за ідею, а деякі пропонують надіслати свої російськомовні книги, бо самі не читають

сподіваюсь сільпо звернуть на це увагу

через свій стоматологічний пиздець (ви б тільки бачили моє асиметрично набрякле обличчя!) я дуже капризна

вирішила себе порадувати, і попросила Книжкового лева надіслати мені книгу курʼєром, а ці бусінки погодились🧡

мені захотілось її прочитати після Зі мною насправді все добре, думаю що там схожий вайб

але є нюанс, і потрібна ваша допомога!!!!!!❗️
як перестати читати тредс і почати читати книгу????
є якісь лайфхаки??

ви бачили?
вже є передпродаж другої частини Дівчини з тату дракона

як я цього чекала!!!

першу частину я просто смакувала, це було ну дуже добре, настільки добре що я почала читати детективи!

залишилось дочекатися кінця 2025-початку 2026 року🫠
Божепоможи

Зі мною насправді ВСЕ ДОБРЕ
Моніка Гейзі

моя оцінка:
4✨

Відразу скажу що багато хто буде плюватись на книгу, бо головна героїня бісяча.
Але вона і має бути бісячою, бо має виражений нарцисизм. Не нарцисичний розлад, але перевагу таких рис в характері.

Книга про те, як Меґґі (28 рочків) одного дня каже чоловіку «а давай розійдемось», а він такий «а давай». Ну і далі буде про те як вона переживає розлучення.

І от чому мені була цікава ця книга – бо Меґґі переживає розлучення як нарцисичну травму, а не як втрату. Те що чоловік так легко її відпустив сильно вдаряє по її его, і вона намагається знайти спосіб полікувати поранене самолюбство. Способів вона знаходитиме багато, але жоден не допоможе.

Нарцисична травма то як чорна діра, що туди не кинь – все зникне. Можна тільки навчитись з тим жити, навчитись жити в світі де для всіх інших ми не є центром всесвіту, і вони не повинні нам постійно щось давати і ставити наші інтереси вище за свої.
Меґґі дуже важко з цим змиритись, тому більшу частину книги вона багато потребує від друзів, постійно шукає підтвердження своєї привабливості, знецінює багато класних людей, і відверто користується хорошим ставленням до себе.
Вас таке бісить? А от мені з позиції професії дуже цікаво😅

Але якщо дочитати до кінця то можна побачити доволі реалістично описані трансформації Меґґі. Вона піде до психотерапевтки і це мій улюблений розділ. Я так хіхікала як її дратує психотерапевтка та психотерапія в цілому. Але разом із тим вона вчиться користатись цим процесом в найкращу розумінні цього слова.
Це і відрізняє клінічний нарцисичний розлад від нарцисичного характеру.
Коли у людини розлад – вона не здатна взяти щось хороше від інших, коли вони самі те дають, бо мають величезну заздрість, що хтось може давати, адже самі так не можуть. Тому будуть знецінювати.

Якщо вам цікава тема взаємодії дуже неідеальних людей – то раджу!

#відгук@nevpokiy

добрий ранок)

показуйте щось красиве)
#photo@nevpokiy

коли особисте зростання може зачекати💅

початок Сорочиного вбивства це як Служниця, тільки от від Агати Крісті, і тут служниця помирає😁

продовжую читати, і це справді дуже нагадує Агату Крісті
є маленьке містечко, два вбивства, геніальний приватний детектив, який все розуміє, але нам не пояснює

але є нюанс
це книга в книзі, тобто я зараз читаю те, що ніби читає редакторка цієї книги))

що ви читаєте?

видавництво Апріорі надіслали мені цікаву книжечку з моїх бажанок

Таїна царства з опису обіцяє нам зустріч з Ісусом, Лазарем, Понтієм Пілатом та іншими «персонажами» Біблії.
Римлянин Марк намагається для себе зрозуміти ким був Ісус і пише листи своїй коханій про свої дослідження. В той же час він знаходить апостолів і знайомиться з іншими людьми з оточення Ісуса.

Я обожнюю ретелінги міфів, а ця книга виглядає як ретелінг Біблії, тож чому б і ні))

Читали вже? Плануєте?
(п.с книга має ляссе😁)

я хочу читати про серійного вбивцю з хворобою Альцгеймера вже!!!!!

ну чого чекати аж до грудня ааааааааааа

новий Маккарті вже в продажу!!!!

я дуже чекала, бо опис до книг максимально «мій», особливо до Стелли, ну як я могла не зацікавитись книгою, яка вся про розмови з психотерапевтом😁

«Пасажир» — перша частина дилогії. У 1980 році Боббі, син одного з фізиків Мангеттенського проєкту, працює водолазом пошуково-рятувальної служби. На перших сторінках роману він спускається до затонулого літака, з якого, як виявляється, загадково зник один пасажир. Усе це запускає низку непередбачуваних подій, які аж ніяк не прояснюють долі зниклої людини, зате вичерпно пояснюють долю Боббі: його самотність,
його втрату, його заборонене кохання.

«Стелла Маріс» — друга частина дилогії. У 1972 році геніальна математикиня Алісія приходить у госпіс «Стелла
Маріс». Весь роман — запис її розмов з психотерапевтом, практично діалог у дусі Платона, здебільшого про математику. А ще про самотність і злого деміурга, про «квантово-механічного»
Малюка з ластами та мертвого брата. І про те, як зникає любов до життя.

до речі, це останні романи письменника перед його смертю((

плануєте читати?

сьогодні якийсь день очікуваних новинок, я не жаліюся якщо що!

цікаво, чи буде там кафкіанська історія, тільки тепер з перетворенням в рибу👀
(я це чи придумала, чи бачила десь у відгуку, шанси 50 на 50😁)

Сорочине вбивство
Ентоні Горовіц

моя оцінка:
3,5/5✨

Так співпало, що це друга книга підряд, де використано прийом «книга в книзі». І перша мені сподобалась більше.

Тим не менш, тут багато класних моментів, які мені зайшли.
Головна героїня – редакторка у видавництві, якому складно триматись на плаву. У них є зірковий автор, який щойно помер, і наша редакторка читає рукопис його останнього детективу. Коли доходить до кінця, а разом із нею і ми, то розуміємо що самого кінця нема. Одна глава, в якій мало бути повідомлено хто вбивця, десь загубилась.
І от головна героїня починає пошуки останнього розділу, щоб врятувати видавництво.

Мені сподобалась книга вигаданого письменника, і сам персонаж цього письменника. Він цікаво розкритий.
Світ авторів, зі своїми стосунками та мотивами, також додає атмосфери.

Що мені не сподобалось? Фінал! Абсолютно казковий, я таке не люблю. І паралельне розслідування, яке веде редакторка було якесь дуже фальшиве, в нього складно повірити. Я розумію що це був прийом, що ніби не тільки в книзі бувають неймовірні випадковості, які допомагають розслідуванню, але для мене не спрацювало.

#відгук@nevpokiy

ці кольорові хайлайтси вартують бажання мати кіндл колорсофт🥰