Це ключові зміни, які ми закріпили у висновку Комітету👇

📍 Дохід до 2 000 євро на рік не оподатковується

📍 Платформи утримуватимуть податки ЛИШЕ ПІСЛЯ ПЕРЕВИЩЕННЯ цього ліміту

📍 Якщо продажі здійснювалися на кількох платформах — податкова враховує загальний дохід, а оподатковується лише різниця понад 2 000 євро

Платформи визначаються податковими агентами — вони фіксуватимуть продавців і подаватимуть звіти до податкової (про всі продажі)

При цьому податок НЕ утримується з першої гривні, а лише з перевищення 2 000 євро на рік.

Наше завдання❗️ — зберегти досягнуті норми у фінальній редакції і не допустити повернення до фіскальних підходів, що ставлять під ризик звичайних користувачів платформ.

🫤👉Ставки (залишили як є в урядовому проєкті):

5% — у “пільговому” режимі (за умови відкриття окремого спецрахунку та доступу ДПС до банківської інформації);

18% — якщо продажі здійснюються без спецрахунку і без розкриття банківських даних.

Я наполягала і надалі наполягаю, що ставка ПДФО має становити 5% — це справедливо, збалансовано і стимулює легалізацію дрібних онлайн-продажів. Обіцяли -допрацювати.

Чи будуть вказані зміни враховані до другого читання -❓❓❓

Сподіваюсь, що дотримають слова😉

Деклараційна кампанія-2025: українці найчастіше звітують про іноземні доходи та спадщину

За даними ДПС, за 9 місяців громадяни подали понад 226 тис. декларацій про майновий стан і доходи.

📊 Найчастіше декларували:
• іноземні доходи — 36 млрд грн,
• спадщину та дарування — 15,9 млрд грн,
• продаж рухомого чи нерухомого майна — 7,5 млрд грн,
• інвестиційні доходи — 6,1 млрд грн,
• інші доходи — 4,8 млрд грн,
• оренду майна — 3,7 млрд грн.

💰 Рекорд — понад 2 млрд грн ПДФО та військового збору, задекларовані до сплати ОДНИМ МЕШКАНЦЕМ Києва.

⚡️Такі дані свідчать, що дедалі більше громадян відкрито декларують доходи, отримані як в Україні, так і за кордоном — зокрема напередодні запуску механізму автоматичного обміну податковою інформацією між державами.

ℹ️Україна на Щорічних зборах МВФ і Світового банку: фокус на 2026–2027 роках і пошук стабільного фінансування

Мінфін підбив підсумки участі у Щорічних зборах МВФ та Світового банку (13–17 жовтня, Вашингтон).

У центрі переговорів — бюджетна підтримка України на 2026–2027 роки, запуск механізму Reparations Loan за рахунок заморожених активів рф, а також нова програма співпраці з МВФ.

Серед ключових тем — підтримка української енергосистеми, посилення санкційного контролю та фінансування відновлення інфраструктури.

📉 За оцінками Мінфіну, непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні у 2026–2027 роках становить близько $60 млрд.
Ще у вересні уряд оцінював потребу в $37,5 млрд на рік, тоді як МВФ — на $10–20 млрд більше.

Мінфін та ЄБРР вже розглядають механізми оперативного залучення коштів для енергетики напередодні опалювального сезону 2025–2026.

📍 Щорічні збори МВФ і Світового банку — це не лише символічна участь, а ключовий майданчик для узгодження довгострокової фінансової стратегії України, зокрема на період після 2025 року, коли роль грантових ресурсів поступово зменшуватиметься.

І ось на тлі таких повідомлень щойно у ВР були підтримані бюджетні висновки та пропозиції до ДБ 2026 за основу.
🤷‍♀️🥲🤨 239 голосів ЗА.

Я, звісно, утрималася.

Колекторський бізнес в Україні: скарг — тисячі, прибутки — мільярдні

За даними Опендатаботу, з моменту дії нового закону про колекторську діяльність (з 2021 року) НБУ отримав 3 101 скаргу на дії колекторських компаній.
Більше 60% цих звернень — лише за останні два роки.

📍 958 скарг на колекторів уже цього року — більше, ніж за весь 2024-й.
У середньому Нацбанк отримує 104 звернення на місяць.

Водночас галузь демонструє стабільно високі прибутки.
В Україні працюють 74 колекторські компанії, які минулого року задекларували понад 1 млрд грн доходу та 384,7 млн грн чистого прибутку.

💰 Абсолютний лідер — “ЄАПБ” (група ТАС):
дохід — 409,2 млн грн, прибуток — 156,4 млн грн.
Разом із пов’язаною компанією група забезпечила 41% доходу всієї індустрії та 80% чистого прибутку.

У трійці також:
🔶 «Смартфінанс» — 90,3 млн грн доходу;
🔶«Кредитекспрес Юкрейн» та «Дебтфорт Україна» — майже 93 млн грн доходу.

У реєстрі багато компаній, що належать одним і тим самим власникам.
Рекорд — В’ячеслав Голуб, якому належать 8 компаній (майже кожна дев’ята у реєстрі).

📌 Але чи достатньо дієвим є контроль НБУ за методами роботи колекторів, якщо кількість звернень зростає, а рентабельність бізнесу — лише підвищується❓