Більшість російських активів у Європі, вартість яких становить близько 210 млрд євро, знаходиться в центральному бельгійському депозитарії цінних паперів Euroclear.
 
За словами офіційних осіб, 175 млрд євро активів у Euroclear вже погашено та стали грошовими коштами, які можуть стати основою для нового кредиту.
 
Однак офіційні особи заявили, що перш ніж ЄС розпочне виплату репараційного кредиту, йому необхідно буде погасити кредит G7 у розмірі 45 млрд євро (50 млрд доларів США), узгоджений минулого року.
 
За словами трьох чиновників, близьких до обговорень, це залишить близько 130 мільярдів євро з решти коштів, доступних для нового інструменту.
 
Єврокомісія розробляє механізм, який дозволить їй використовувати заморожені російські активи без їхньої конфіскації — що є червоною рисою для багатьох урядів ЄС та Європейського центрального банку.🤔

🚨Україна та Європейський Союз продовжили “транспортний безвіз”.
 
З 🗣️Міністерства розвитку громад та територій України.
 
Отже Угоду про лібералізацію вантажних перевезень буде продовжено ще на 15 місяців.
 
Таким чином “транспортний безвіз” діятиме щонайменше до березня 2027 року.

Це означає, що українські перевізники та перевізники ЄС і надалі не потребуватимуть спеціальних дозволів для виконання двосторонніх і транзитних перевезень. 
 
Нагадаю, що Угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС (“транспортний безвіз”) була підписана у червні 2022 року як відповідь на повномасштабне вторгнення рф до України та руйнування логістичних ланцюгів.
Традиційно, Угода діяла один рік. У червні 2024 року домовленості були продовжені втретє. Тоді ж сторони домовились, що лібералізація буде автоматично продовжена до кінця 2025 року у  разі відсутності негативного вплину на сторони Угоди та відсутність порушень. 

🚨З 27 вересня 2025 року набувають чинності зміни до Порядку зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН.

Податкова ВВАЖАЄ, що ці новації зменшать кількість субʼєктів господарювання, які стикаються з блокуванням накладних, та допоможуть бізнесу, який чесно працює, уникнути постійних ризиків блокування.

Про такі наміри чуємо від ДПС постійно після запровадження чергових змін до Порядку.

Сподіваюсь, що вони (ДПС) усвідомлюють розміри шкоди із-за неправомірної зупинки підприємницької діяльності.

Рекордні 788 тис. боргів ‼️за комуналку налічуються в Україні станом на середину вересня 2025 року за даними Єдиного реєстру боржників.
 
Таке повідомляє Опендатабот.
 
Це на 13% більше, ніж у липні 2024 року, коли було 701 тис. боргів.

Загалом боргів побільшало у 1,5 раза від початку повномасштабної.
 
Найбільше боржників у прифронтових регіонах:
• Дніпропетровщина — 150 506 або 19% від усіх проваджень,
• Харківщина — 128 217 (16%),
• Донеччина — 81 536 (10%),
• Полтавщина — 57 605 (7%)
• Запорізька область — 53 797 (7%).
 
1/3

Левова частка заборгованостей стосується теплопостачання — 330 236 випадків (42%).
 
Наслідують борги за воду — 162 455 (21%) та житлове обслуговування — 96 265 (12%).
 
Також значні борги є за енергопостачання (87 708) та газ (75 522).
 
2/3

Основний тягар комунальних боргів припадає на людей у віці 46–60 років — 302,8 тисячі проваджень (38%).
 
На другому місці група 36–45 років із 194,7 тис. провадженнями (25%).
 
У людей старших за 60 років — 194,1 тисячі (25%).
 
Отже, 75 % боржників – це люди працездатного віку від 25 до 60 років.

3/3

Рада бізнес-омбудсмена опублікувала звіт за ІІ квартал.
 

У ІІ кварталі РБО отримала 208 скарг, закрила 94 справи та досягла фінансового ефекту у 275 млн грн. 

 
Скарги на податкову службу очолили рейтинг звернень до бізнес-омбудсмена, склавши половину всіх звернень – 52%.
 
При цьому наявна тенденція до зменшення загальної кількості податкових скарг бізнесу: від 186 скарг у II кв. 2024 до 108 скарг у II кв. 2025року.
 
Така тенденція пов’язана зі зменшенням кількості скарг щодо СМКОР (до цієї категорії входять звернення щодо блокування ПН/РК, невиконання судових рішень,  а також включення в переліки ризикових платників).
 
У квітні-червні кількість скарг щодо СМКОР зменшилась до 31% (34 скарги) порівняно з 45% (52 скарги) у першому кварталі 2025 року та 66% у другому кварталі 2024 року відповідно.
 
1/3  

Найбільш проблемною категорією поруч з СМКОР є СФЕРА ПОДАТКОВИХ ПЕРЕВІРОК‼️
 
Кількість скарг щодо перевірок у другому кварталі 2025 року склала 44% (48 скарг), що у відсотковому співвідношенні Є БІЛЬШОЮ за показники попереднього кварталу (21%) та II кв. 2024 року – 29%.
 
Таку тенденцію можна пояснити відновленням податкових перевірок після карантинного і воєнного мораторіїв, а тому нерідко результати податкових аудитів, з якими працює Рада, стосуються періодів, починаючи з 2018-2019 років.
 
В липні 2025 року уряд анонсував мораторій на проведення перевірок бізнесу.
 
РБО підтримала такий крок, але висловила пересторогу: однорічна пауза не має стати засобом накопичення і відкладання проблем, які могли б після його закінчення вдарити бумерангом по бізнесу.
 
🗣️Від себе додам, що мараторіі із зупиненням строків перевірки-дуже важко даються бізнесу згодом🤷‍♀️

Так виходить, що цей час працює проти компаній. І ми вже в цьому пересвідчились🥲

2/3

Друге місце після податкової – це скарги на правоохоронні органи‼️
 
Всього 29 скарг або 14%  від загальної кількості, що на 9 скарг менше порівняно з минулим кварталом та 5 скарг менше порівняно з II кв. 2024 року.
 
Протягом квітня-червня 2025 року підприємці здебільшого скаржились на можливі порушення з боку правоохоронних органів під час проведення слідчих та процесуальних дій, накладення арешту на майно та неповернення тимчасово вилученого майна, відмову у закритті кримінального провадження.

🗣 Від себе додам 👉Звісно, ряд статей Кримінального процесуального Кодексу потребують чіткого визначення підстав, чіткої судової процедури перевірки правомірності вилучення того чи іншого майна, можливості оскарження дій або бездіяльності сторін.

Але ж це -ніколи не зміниться, на превеликий жаль🫤

Оскільки вже 1 жовтня закінчується термін подачі пропозицій до представленого ВР проєкту головного фінансового документу, за яким має жити країна у наступному році, зверну увагу і на 👇

🧐Рахункова палата ухвалила висновки за результатами експертизи проекту держбюджету-2026.

Передбачений у Проекті загальний обсяг надходжень бюджету становить 5,45 трлн грн.

Це на 8,8% більше, ніж затверджено на 2025 рік, майже 40% з них – це міжнародна допомога.

Відтак аудитори застерігають - у разі змін в міжнародній політиці, або невиконання Урядом зобов’язань перед партнерами зросте ризик недостатнього ‼️🤷‍♀️наповнення державного бюджету.
1/5

ДОХОДИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

У Проекті доходи державного бюджету у передбачено в сумі 2,9 трлн грн (на 16,4 % більше, ніж затверджено на 2025 рік)🤔

За оцінкою РП реальні доходи бюджету без урахування інфляційного чинника ЗМЕНШАТЬСЯ на 1,1%🤷‍♀️

Крім того, окремі очікувані суми надходжень РП вважає недостатньо обґрунтованими👇
Уряд очікує надходження:

❎60 млрд грн - від поліпшення роботи реформованої Держмитслужби зі зменшення обсягів ухилень від сплати митних платежів;

❎26 млрд грн - від удосконалення роботи зі стягнення податкового боргу;

❎22,5 млрд грн - від змін до податкового законодавства щодо запровадження обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи та акцизного податку на води (не ухвалені ВРУ).

2/5

МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ ДОХОДІВ


Аудитори РП вказують на можливість збільшити доходи державного бюджету на 3,5 млрд грн. 

За рахунок:
✅перегляду прогнозних обсягів імпорту тютюну та тютюнових виробів 😉 до реалістичніших показників й відповідно збільшення обсягів надходжень акцизного податку  – 3,2 млрд грн;

✅видачі ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей – 0,3 млрд грн🤨

3/5

ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

Видатки державного бюджету на 2026 рік плануються в сумі 4,8 трлн грн. Це на 9,6 % більше, ніж у 2025 році.

За розрахунками аудиторів РП з урахуванням інфляції реальний ОБСЯГ ВИДАТКІВ насправді ЗМЕНШИТЬСЯ на 2,4 %.  

Аудитори РП вказують, що коштів може бути н
НЕДОСТАТНЬО для покриття усіх важливих ПОТРЕБ у сфері ОБОРОНИ та безпеки.

🤔🥲Адже видатки на грошове забезпечення військовослужбовців пропонується залишити на рівні 2025 року. 

При цьому цьогоріч потреба у таких виплатах до кінця року може виявитися орієнтовно на 90 млрд грн більшою‼️
4/5

ПОКРИТТЯ ДЕФІЦИТУ ТА ДЕРЖАВНИЙ БОРГ

Очікуваний дефіцит державного бюджету у 2026 році передбачається на рівні ‼️1,9 трлн грн – це 18,4 % ВВП.

Основним джерелом покриття дефіциту державного бюджету та погашення державного боргу передбачено державні запозичення.

Аудитори РП вказують на недостатню обґрунтованість РОЗМІРІВ цих запозичень.

Збільшення запозичень впливатиме на зростання боргових зобов’язань України – вони наприкінці 2026 року становитимуть 106% ВВП,

а ‼️витрати на погашення й обслуговування державного і гарантованого державою боргу - 1,2 трлн грн  (11,3 % ВВП).

5/5

91 компанія в Україні позбулась російських власників з січня 2025 року.

Серед них 88 активно працюють.
В яких сферах -☝️
 
Таке повідомляє Опендатабот.
 
До цього ще 714 компаній видалили власників з рф від початку повномасштабного вторгнення попри заборону закону.
 
Раніше Опендатабот звертався до Міністерства юстиції щодо законності таких перереєстрацій.

У результаті були проведено лише декілька перевірок та 8 реєстраційних змін були визнані незаконними.

👉Згідно законодавства лише окремі категорії громадян рф можуть здійснювати зміни у компаніях із російськими власниками— ті, що легально проживають в Україні або володіють часткою до 10% у статутному капіталі.
 
☝️Трапляються випадки, коли заміна є лише на папері, а власники з Росії продовжують заробляти кошти в Україні🤷‍♀️

Більшість компаній, що видалили власників з РФ, мають оборот:
• до 10 мільйонів гривень — 38 компаній,
• 10 до 100 мільйонів - 10,
• понад  100 мільйонів – 4.
 
Не подали фінансову звітність -  39 компаній або 43%!
 
Серед компаній, що позбулись російського сліду є і ті, хто активно бере участь у державних тендерах:
 
• компанія ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА - виграла 43 тендери на суму понад 6,8 мільйона гривень з початку повномасштабного вторгнення,
• компанія МІРЕКЦ -  із 4 тендерами на 122 тисячі гривень,
• компанія ВК СЕРВІС ПЛЮС -  з 1 тендером на 57 тисяч.
 
Звісно, дякую хоча б за ці дані Опендатабот.

Але, як на мене, всі ці питання потребуть перевірки