У Sims — корейський конкурент. Називатись буде inZOI.

Тепер вам не потрібні справжні друзі, можна дозволити собі розкішні будинки, авто, маднрівки.

Скиньте знайомим корупціонерам

Це партнери в одній з найбільших дизайн студій світу Pentagram.

Всі вони практикуючи дизайнери у яких руки на макетах.

Подивіться як вони виглядають. В костюмах, підлітків серед них немає.

Є стереотип, що дизайн — професія молоді, але на великий дизайн арені це взагалі не так. Не тільки в пентаграмі.
В Канах, на OFF конференціях, сердній вік крутого дизайнера і креативного директора 40-45 років.

*так, вони харчуються молодими-креативними в своїх командах. Але мають досвід і сміливість щоб обрати, прийняти рішення і довести справу до результату для клієнта.

В Шанхаї на показ вийшов робот показувати шмот.

Взагалі не цікаво

А ось це прям чудово)

Leroy Merlin зробив труселя, щоб коли майстер вдома вам ремонтував кран ви не збуджувались.

У мене є револют, і в них теж крадуть персональні данні.

Номінальний акаунт без транзакцій і грошей на рахунку 🐒

Індус-скамер знав моє імʼя, мій телефон і був посланий красивим англо-індуським акцентом

Офіси є не тільки в Дніпрі

Шооооооооо

Те що зараз відбувається в драчках — мені дуже і дуже подобається.

Фішка вже не про спорт, а про героя який мігрує від одного формату шоу до іншого.

Як в крикеті в Індії. Ти вболіваєш за спортсмена який мігрує із ліги в лігу по різним командам протягом лише одного сезону.

Поул зламав правила побившись з Тайсоном. І пофіг що це було шоу-шоу а не звичний спорт.

І нехай так далі і продовжується, нехай вони фейс-слап проводять і продають вайт-пейпер на весь світ.

Усик і Поул в ММА форматі, хм…

Я думаю це привід підняти свій гонорар на два останні в карʼєрі бої в Ер-Ріяді.

Якщо не дасте 200-300 млн, піду в Америку з Поулом битись в октагоні.

І правильно. Хоча я можу нашифрувати собі

Заможні теж економлять. На податках.

Сьогодні неофіційний день: "ЗАЛИШ СВОЮ РОБОТУ"
Саме сьогодні інтернет нагадує нам, що якщо ти так сильно страждаєш від того чим зайнятий — звільняйся.
Хто звільнився?

Раніше ми створювали контент заради приколу.
Бо новае. Бо стало легше. Кортіло все всім розказати.

Потім з’явився алгоритм і сказав:
Я дам тобі багато любові від людей і грошей.

Одна умова: роби як я кажу.
Будь регулярним. Передбачуваним.
Старайся сподобатись. Чесність — не обов’язкова.

А ми організми прості: пропонують ресурси — ми берем.

І ось у 2025 ми живі двигуни, які 24/7 парсять своє життя на кращий контент,
вишукуючи, що саме зайде алгоритму. Все, щоб продовжувати отримувати його ресурси.

Живі тамагочі)

І те, на що я не можу відповісти:
це нас змінює і робить краще?
Чи витирає нас із нас самих?

І чи справедлива це ціна — за лайк і трохи грошей. На подумати, в день дурня)

Іноді ти хочеш почати нове життя тільки через те, як виглядає твій кабель для зарядки

Думка така для вас сьогодні.

Клієнт любить бути автором.
Особливо сильний клієнт.

Якщо ідея не його — шанс, що відкине.
Навіть якщо вона крута.

Бачив сотні разів.

Тому твоя задача — не блищати.
Твоя задача — зробити так, щоб придумав він.

Кидаєш фразу.
Показуєш напрям.
Створюєш контекст.
І мовчиш.

Через день чекай на “геніальну думку”.

Вітаю. Це була твоя ідея.
Але тепер вона його.
А значить — вона точно піде в роботу.
Не на тобі відповідальність за впевненість, а на ньому.

Перемога — твоя.
Слава — його.
Ваша співпраця — це позитивний спільний досвід.
Всі щасливі.

Ти — геній без відбитків.
А хтось скаже скотина маніпулятор.

Шейки

Мене завжди дратувала ця фраза: “Культура їсть стратегію на сніданок.”

Як це виглядає на практиці?

Умовний бренд хоче таку “культуру”. Окей, йдем шукати-писати, вивчати приклади.

Знаходить сильну компанію — і починає копіювати:
як у них виглядає реклама, які принципи, шрифт, як балакає менеджмент.

Міксує собі красиві атрибути.

Але є нюанс.
У компаній із реальною культурою — все це з’явилось не зі слайдів.

Воно ж з’явилось з досвіду, який жоден в здоровому глузді не захоче пережити.

Balenciaga “вбили елегантність”, стали дирявим башмаком, з якого всі сміялись. А тепер до нас заходять брифи: “нам треба як у Balenciaga”.

Культура в перекладі на реальність — це вигадати щось, витримати порчу від людей, стояти намертво, відтряхнутись і чекати на приход. А як прийде — записати як так сталось.

А якщо не мати стратегії, не приймати сміливих рішень, не доводити їх до кінця —
ти й у дупу не потрапиш.

А з чого ж тоді вилазити героїчно і писати книжки про культуру?

Копіювати атрибути зручно. А витримати тиск в якому вона з’явились — ніхто не хоче.

Коли я чую цю фразу від студента або клієнта, то вже не реагую.

Я дивитимусь скільки крові він віддасть заради втілення стратегії, з якої і народиться правда про культуру в його компанії.

Є слух, що Порше знову будуть робити танки
Вони вже займались цим у другу світову, робили комплектуючі і САУ.
Але це поки слух.

Прочитав, що у Порше збитки. Аж поліз почитати. Виявилось, що це не збитки, а втрата ринкової вартості групи Volks. Акції подешевшали (ясно чого), але в загальному на 40 млрд. продажів у 2024 вони забезпечили. Думаю мілітарі тема їм потрібна, щоб розмістити капітал і підняти надії інвесторів в свої цінні папери.

Короче, я хотів сказати щоб ви не переживали за Порше)

Десятину тепер збирають інноваційно