Російській бунт безглуздий і безжальний, але він наближає нашу перемогу. З невдалої спроби силовиків тихо затримати Пригожина, який останнім часом публічно принижував керівництво рф, розпочався військовий бунт та саморуйнація імперського колосу на глиняних ногах.
Наша задача – допомогти в цій важливій та благородній справі повного знищення імперії зла.
Все буде Україна!

Лиш той життя й свободи вартий, хто йде щодня за них у бій (Йоганн Вольфганг Гете)

Друзі, вітаю всіх з нашим великим святом! Щодня, щогодини, щосекунди нашої боротьби ми відчуваємо, що значить Незалежність для кожного з нас та для всієї нашої держави. Це можливість жити та розвиватися у вільній країні, це право говорити мовою своїх предків, це щастя бути собою. Але за все це ми змушені платити кровʼю.
Шануємо і пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя заради нашої свободи. Слава героїв, віра та любов надихають нас йти вперед, захищаючи свою країну! Цей День ми зустрічаємо з впевненістю у незламність нашої нації, у велич нашої країни і невідворотність нашого шляху до перемоги!
Зі святом Незалежності, вільні люди! З нами Бог, за нами Україна, з нами буде перемога!

Сьогодні унікальний день – День захисників і захисниць України, Покрова Пресвятої Богородиці, Свято українського козацтва.
Будь-яка держава приречена, коли немає кому її захищати, немає людей, здатних віддати за неї своє життя. Саме тому для нас настільки важливий цей день, коли ми згадуємо всіх, хто захищав і захищає свободу та незалежність нашої країни. Це свято тих, хто не здається, не відступає, – а йде вперед та перемагає! Вічна пам’ять і слава героям, які віддали своє життя за Україну!
Вперше ми святкуємо це християнське свято за сучасним календарем – 1 жовтня. І це також важливо, коли всі українські церкви перестали разом із продажними московськими попами визначати свята за застарілим, нікому не потрібним римським календарем, від якого у Європі відмовились ще у середньовіччі.
Здавна українці довели, що коли ми єдині, то – непереможні! З нами правда, з нами Бог і з нами буде перемога!

Сьогодні ми попрощались з нашим побратимом, комбатом 206-го Віталієм Барановим. У 2014, коли над Україною нависла смертельна небезпека, підполковник Баранов повернувся до Збройних Сил, щоб захистити країну від російської навали. Разом з іншими “кіборгами” прийняв нерівний бій у Донецькому аеропорту, воював на найбільш небезпечних та гарячих напрямках.
У лютому 2022 знову став на шляху озвірілих рашистів, повернувшись добровольцем до лав ЗСУ. Ми з ним разом звільняли Миколаївщину і Херсонщину. Мужня і чесна людина, справжній український офіцер. Він завжди говорив правду, що не завжди подобалося начальству. Але він служив не заради військової кар’єри і нагород, а – заради рідної Батьківщини. Україні він віддав своє серце і життя, поповнивши Небесне воїнство героїв.
Вічна пам’ять і вічна слава!

Сьогодні День ракетних військ і артилерії.

Сучасна війна неможлива без застосування сучасних технологій. Без їх опанування та ефективного використання неможливо створити потужні ракетно-артилерійські комплекси та отримати перевагу над ворогом. Щоб захистити країну у 2014 році ми змогли мобілізувати всі наявні ресурси, інтелектуальний та технологічний потенціал країни для створення виробництва сучасних ракет, самохідних артустановок натівського 155 калібру, снарядів та мін. На відміну від сьогодення, розраховувати тоді ми могли тільки на власні сили. В 2014 наші західні партнери, зокрема, і підписанти Будапештського меморандуму, щоб “не провокувати путіна” заблокували будь-які військові поставки до України.
Сьогодні ситуація принципово змінилася. США, країни ЄС та інші демократичні держави активно підтримують Україну, закриваючи наші пріоритетні військові потреби. Але без власного виробництва ракетних та артилерійських систем, боєприпасів, крилатих і балістичних ракет, ми не зможемо забезпечити перелам в цій кривавій війні. Саме нарощення власного виробництва потужної зброї, ракет і боєприпасів стане для наших ракетників та артилеристів справжнім святом!
Зі святом, наші ракетники і артилеристи! В сучасній війні без вас неможливо перемогти. Нехай Господь береже вас, ваші родини і нашу Україну. Слава Україні!

Пройшло вже десять років з початку Революції Гідності, кожен день українці доводять всьому світу, що наше життя без гідності і свободи позбавлено сенсу.

Сьогодні вся Україна в огні. В огні жаги справедливості і помсти за зруйновані життя і понівечені долі. Цей вогонь перетворюється на енергію, яка веде нас вперед, дає силу боротися і перемагати.

Вогонь завжди був символом Майдану. Стіна вогню захищала нас від чорних хвиль озвірілих “беркутівців” і ВВшників. Вона спалила сподівання кремлівського маньяка, щодо перетворення України на феодальну колонію фашистської росії.

Саме Майдан був початком нашої перемоги та фундаментом становлення Великої незламної нації. Вогонь Майдану в наших серцях здатний спалити всіх наших ворогів, освітити, обігріти та звільнити Україну!

З днем Свободи і Гідності, незламні герої вільної країни!

Сьогодні День волонтера. Ми б не вистояли і не перемогли на Помаранчевому Майдані та під час Революції Гідності без щоденної волонтерської допомоги. Але масовий волонтерський рух почався в Україні у 2014 році, коли неозброєна, не одягнена, не нагодована армія мусила протистояти російській агресії. В ті часи, на відміну від 2022 року, у розореній країні не було грошей та ресурсів для захисту країни, а Захід відмовився нам допомагати, «щоб не дратувати і не провокувати путіна». Нам відмовилися поставляти не тільки зброю та військову техніку, а навіть засоби захисту військових та товари подвійного використання. Саме тоді волонтери взяли на себе забезпечення армії та добробатів життєво необхідними бронежилетами та шоломами, приборами нічного бачення та автомобілями, харчами та одягом… І ми змогли зупинити ворога та звільнити значну частину нашої країни.
З того часу волонтерський рух не припинявся, а після повномасштабного вторгнення у лютому 2022 набув небачених масштабів. Знову волонтери стали у проломі, забезпечуючи війська тим, що не могла дати держава.
Дякую кожному, хто у найскладніших умовах допомагав і продовжує допомагати захищати країну, хто віддає своє серце нашим мужнім воїнам. Зі святом, українці-волонтери! Нехай Господь береже вас і Україну.
Слава Україні!

Сьогодні День Збройних Сил України!

Це свято воїнів, без яких будь-яка зброя та будь-яка, навіть надсучасна, військова техніка перетворюється на купу металобрухту. Це свято звичайних людей, яких війна перетворила на безсмертних героїв. Це свято солдатів і офіцерів, курсантів і генералів, всіх тих, хто готовий віддати своє життя, захищаючи Україну.

ЗСУ стали фундаментом нашої державності, запорукою і ключовою передумовою нашої свободи і незалежності. Наші воїни, їхні життя і здоров’я, їхні мужність і незламність – головна цінність країни. Від розуміння цього залежить наше існування та наша перемога.

Забезпечення воїнів всім необхідним для ефективного ведення бойових дій – головний пріоритет держави. Потрібні не тільки сучасна зброя та військова техніка, але і надійні укриття. Залізо і бетон, професійно побудовані неприступні рубежі та мінні загородження – саме це потрібно для збереження нашого війська, знекровлення та знищення ворогів. На жаль, лише наприкінці другого року війни держава почала це фінансувати. Сподіваюсь, виконавці усвідомлюють свою відповідальність за ефективне використання кожної бюджетної гривні, виділеної на це надважливе завдання.

Для наших Збройних Сил реальна допомога та якісне забезпечення – важливіші за голосні привітання.
Боже, бережи наших воїнів! Слава ЗСУ! Слава Україні!

Сьогодні вранці відбувся парламентський молитовний сніданок. Кажуть, що все було чемно. Депутати, зокрема, з провладної більшості, говорили правильні слова, щиро молилися…

Після цього пішли до сесійної зали і проголосували за легалізацію канабісу, традиційно пообіцявши відсутність в цьому питанні корупції та зловживань…

Дивні люди. У що вони вірять? Кому моляться?

«За» легалізацію канабісу проголосували:

«СЛУГА НАРОДУ» – 178
«Європейська солідарність» – 0
«Батьківщина» – 0
«ГОЛОС» – 19
Позафракційні – 10
«ДОВІРА» – 12
«Відновлення України» - 12
«Партія «За майбутнє» – 7
«Платформа за життя та мир» (ОПЗЖ) – 10

Друзі, з Різдвом Христовим!
З 25 грудня 2015 року, коли я запропонував перейти до святкування Різдва за Григоріанським календарем (https://www.facebook.com/oleksandr.turchynov/posts/pfbid0W77xKeQWBup2mXJYVP9QhYhoovWRGzbXEVqbY7nvnc2tWEgJbu12BkT6eAB3QwAl ),пройшло не так багато часу. Тоді мій пост викликав значений публічний резонанс. Сьогодні в умовах страшної кривавої війни вже вся країна святкує народження Христа разом з усім цивілізованим світом. Ми свідомо відмовились від старого календаря, за яким росія жила до початку ХХ сторіччя, а московський патріархат продовжує жити й дотепер. У нас з ними різний час, різні життєві мотивації, переконання та цінності!
Говорять, що на війні не залишається атеїстів. Зараз на передовій навіть невіруючі відчувають залежність від Бога і важливість Його захисту та опіки. Я знаю безліч випадків, коли віра рятувала у, здавалося б, найбезнадійніших ситуаціях. Віра сповнює нас відчуттям безсмертя і перемагає страх, зміцнюючи наші серця, даючи сили рухатися вперед і перемагати!
«Адже кожний, хто народився від Бога, перемагає світ. А перемога, що перемогла світ, – це наша віра!» (1 Івана 5:4).
Зло приречене і буде знищене, бо Христос, прийшов у цей світ. Саме з Ним Україна переможе. З Ним вона стане великою, могутньою та успішною державою!
Зі святом, друзі, з Різдвом Христовим! Нехай Господь благословить Вас, Ваші родини та нашу рідну Україну!
Христос народився!
Славімо Його!

Завершився 2023 рік – рік війни, рік випробувань, кривавих втрат і страждань. Але Україна вистояла і наша нація продовжує знищувати ворога, захищаючи свою землю, свободу і незалежність.
У цю святкову ніч хочу побажати, щоб Господь не залишав нас і в новому, 2024 році, даруючи свій захист, мудрість та сили для боротьби і перемоги.
Боже, благослови та збережи Україну і всіх нас!
З Новим роком, дорогі друзі!

…щоб
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу...

Сьогодні День пам’яті Героїв Крут. Більше ста років тому на захист Києва вийшли добровольці – всі, хто міг тримати в руках зброю. На підступах до Києва юнкери, студенти та гімназисти намагалися зупинити кривавий терор більшовиків, який сунув на Україну.
Співвідношення наших сил, які зустріли під Крутами армію Муравйова було один до семи, а за деякими джерелами – один до десяти. Українські патріоти стримували ворога близько десяти годин, завдавши армії Муравйова значних втрат, примусивши їх декілька днів втратити на перегрупування та відновлення.
Відступаючи, українські сили, щоб сповільнити просування ворога, підірвали залізничні колії та мости. Близько тридцяти студентів, заблукавши в темряві, вийшли на залізничну станцію Крути, яка вже була захоплена червоними військами. Розлючений кількістю втрат командувач більшовицьких військ, побачивши, що їм протистояли юнаки, наказав всіх розстріляти...
Це був початок кривавого терору, який на 80 років захопив та катував Україну.
За півтора тижні, у лютому 1918, увійшовши в Київ, армія Муравйова керувалася настановами, які той дав напередодні: «…Мешканців не жаліти… Ми їх всіх перестріляємо та переріжемо… нема чого боятися кровопускання. Хто не з нами – той проти нас».
Історія завжди циклічна та болюче повторюється, якщо її уроки не вивчати. Злобна та безумна імперія намагалася повторити трагедію 1918 року спочатку у 2014, а потім – у 2022 році. Кровожерливий монстр не змінився, він прагне крові, він не сприймав і не сприймає існування вільної незалежної України. Але ми змінилися! Ми зупинили та знищуємо оскаженілих орків не 10 годин, а вже 10 років. І вони нездатні перемогти націю, для якої життя без свободи позбавлене сенсу.
Пам’ятаємо кожного, хто поклав життя в цій боротьбі. Надихаємося їх прикладом, робимо висновки і йдемо вперед, захищаючи свою землю, свободу та незалежність. З нами Бог, з нами правда і з нами буде перемога!

У ніч з 18 на 19 лютого провалився штурм озброєними силовиками оточеного, понівеченого та виснаженого трьохмісячною боротьбою палаючого Майдану.

Ні оголошення АТО, ні стягнуті з усіх регіонів резерви міліції, Внутрішніх військ та СБУ, ні спалений ущент наш штаб разом з Будинком профспілок, ні вбивства та мордування не зламали нас, не змусили здатися та відступити. Саме ця поразка остаточно переламала хребта збанкрутілому кривавому режиму російських маріонеток. Не врятувала агонізуючу владу і безумна спроба розстріляти Майдан 20 лютого. Автоматні черги не зупинили наступ безсмертних Героїв Небесної сотні.
Революція перемогла і продажна корумпована кліка ганебно втекла з країни, а в Україні народилася Незламна, Велика нація переможців.
Ми вистояли тоді, вистоїмо і зараз. Нам немає куди відступати! Це наша країна, це наша земля! З нами правда, з нами Бог, з нами Україна і з нами буде перемога!

Десять років тому з 19 на 20 лютого 2014 року розпочалась військова агресія безжального ядерного монстра проти нашої країни. Два роки тому з півночі, сходу і півдня російські війська атакували Україну. Війна в центрі Європи набула масштабів, яких не бачив світ після Другої світової.
Війна наочно показала хто свій, а хто чужий, хто герой, а хто зрадник. Хто віддає життя, зупиняючи ворожу армаду, а хто дає хабар, щоб перечекати навалу на пляжах Монако. Хто віддає останнє, а хто гребе під себе останнє зі знесиленої країни.
Про війну відверто може говорити тільки той, хто вгризавсь у промерзлу багнюку, що тремтить і закипає від розпеченого металу, хто втратив найрідніших і найближчих на полі бою, хто залишив все, вириваючись з окупованих міст і сіл…
Війна – це неймовірні страждання, кров і смерть. Війна стала нашим життям і нашою долею.
Нам не потрібна бравада, заклики і гасла. Нам потрібна сучасна зброя і військова техніка, переважну частину якої ми здатні виробляти самі. Нам необхідні не пропагандистські кліше і солодкі обіцянки, а нездоланні оборонні рубежі, здатні зупинити будь-який наступ орків та надійно захистити наших воїнів. Єдність, правда та відповідальність зцементують країну, а не закручування давно вже зірваних гайок. Віра та відчуття, що ми єдина родина нададуть нам сил, щоб вистояти і перемогти.
Боже, зміцни і захисти Україну!

Друзі, сьогодні День добровольців, День героїв, які кожного дня пишуть історію нашої країни.
Коли жорстокий ворог у 2014 році напав на нашу державу, в проломі за Україну стали саме добровольці. Десять років тому, 14 березня 2014 перші 500 добровольців прямо на Майдані вступили до лав щойноствореної Національної гвардії.
Саме добровольці без важкої зброї, військової техніки, одностроїв, бронежилетів та шоломів зі старенькими автоматами зупинили просування російських військ кривавою весною 2014 року, давши час відновити боєздатність Збройних Сил, озброїти та наростити армію.
В лютому 2022 знову добровольці, не чекаючи повісток та «мобілізаційних законів», взяли в руки зброю, щоб захистити найдорожче – свою країну, свої родини, майбутнє своїх дітей!
Пам’ятаємо та шануємо кожного, хто віддав своє життя за Україну!
Як в 2014 році, так і в 2022, ворог, що сподівався на легку перемогу, прорахувався. Його наступ зупинили найкращі сини і доньки українського народу! Весь цей час у горнилі боротьби українці доводять всьому світу, що здатні переламати хребта кривавому монстру!
Зі святом, герої! Нехай вас береже Господь!

Сьогодні День Національної гвардії України. Уже десять років як «честь, мужність, закон» – це не просто гасло нацгвардійців, а щоденний подвиг, що пишеться кров‘ю патріотів, які з перших днів російської агресії ще у 2014 році стали в проломі за Україну. Зі святом, Воїни! Нехай Господь береже вас та ваші родини!

Друзі, дуже дякую кожному за вітання! Ваші теплі побажання на рік вперед додали сил та наснаги робити все можливе для нашої перемоги!

Рівно десять років тому в Україні почалась Антитерористична операція. 
На початку квітня 2014 року ми змогли повністю придушити сепаратистські заколоти у Харківській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Залишилися вогнища «руськой весни» тільки на Донбасі та Одещині. Але я був впевнений, що ще тиждень-два і інфіковані російськими спецслужбами осередки сепаратизму будуть повністю локалізовані.
Це розуміли і в кремлі, розпочинаючи військову операцію на Донбасі. 
12 квітня російські бойовики на чолі з полковником ФСБ Гіркіним (Стрєлковим) захопили Слов’янськ. На схід України прийшов терор, вбивства, тортури…
Не можна було втрачати часу і я наказав сформувати зведений підрозділ із спецпризначенців «Альфи» СБУ й десантників ЗСУ, щоб знищити росіян на захопленому ними плацдармі.
Колона спецпризначенців та десантників на машинах і бронетранспортерах висунулася до Слов’янська й зупинилася на околиці міста. 
З автомобіля, який під’їхав по зустрічній смузі раптово почали впритул розстрілювати нашу колону, вибудовану, як для параду – без охорони і прикриття. Одночасно її накрив шквальний вогонь з кулеметів та автоматів з лісопосадки, що нависала над дорогою. Російські терористи, як у тирі, розстрілювали переляканих та безпорадних людей у військовій формі.
«Альфівці» та десантники, які мали значну перевагу над ворогом у чисельності та озброєнні, ганебно відступили, навіть не спробувавши виконати поставлене завдання. Так принизливо почалося військове протистояння на Донбасі. 
У цей день, 13 квітня 2014 року, я оголосив широкомасштабну Антитерористичну операцію. Вона починалася дуже важко. В умовах повної відсутності військової допомоги від західних партнерів треба було не тільки озброїти наших захисників, але і навчити їх воювати та перемагати ворога. Серйозною проблемою був і саботаж серед керівної ланки силовиків. Вони прикривали свою бездіяльність, боягузтво та непрофесіоналізм притягнутими за вуха аналогіями з розгоном Майдану та розказнями про намагання «не допустити втрат серед цивільного населення». Багато з них саботували виконання наказів, тому що були впевнені, – Україна не зможе протистояти російському вторгненню і їм доведеться відповідати за кожен постріл за наказом «київської хунти».
Пройде зовсім небагато часу і наша армія навчиться воювати, оновиться командний склад, запрацює вітчизняний ОПК і наші воїни зупинять ворога та звільнять дві третини Донбасу. А загартована в АТО українська армія перетворить на ганьбу божевільний «бліцкриг» путіна у 2022 році. Символом цієї ганьби стане знищений два роки тому в цей день українськими крилатими ракетами «Нептун» флагман російського флоту, крейсер «москва».
Друзі, не втрачаймо оптимізму. Боремося і поборемо. Згоріла одна москва – згорить і інша!
Слава Україні!