В умовах війни так хочеться мати спокій та затишок, єднання з природою та повну безпеку.
Коли був у відпустці, то запинявся на кілька діб в будиночку, який випадково знайшов під час активної фази Ковіду. Тому буду радий порадити це місце тобі :)
Це стара гуцульська хатинка в Ворохті, на самому краю села на горі. Сюди неможливо доїхати машиною і близько 700 метрів треба пройти від парковки. Зато ти отримаєш весь будинок з двома великими кімнатами, кухнею, верандою, пічкою в кімнаті, чудовими видами та дешевою смачною їжею. Тут можна жити з собаками, а привітний господар розкаже про гуцульські традиції та історію цього краю.
Поруч ліс, гори та фантастичні заходи сонця.
Дуже раджу тобі, шукач затишку та спокою.
Посилання на Booking: https://www.booking.com/Share-yV95tB
#гори #карпати #іванофранківська
Коли був у відпустці, то запинявся на кілька діб в будиночку, який випадково знайшов під час активної фази Ковіду. Тому буду радий порадити це місце тобі :)
Це стара гуцульська хатинка в Ворохті, на самому краю села на горі. Сюди неможливо доїхати машиною і близько 700 метрів треба пройти від парковки. Зато ти отримаєш весь будинок з двома великими кімнатами, кухнею, верандою, пічкою в кімнаті, чудовими видами та дешевою смачною їжею. Тут можна жити з собаками, а привітний господар розкаже про гуцульські традиції та історію цього краю.
Поруч ліс, гори та фантастичні заходи сонця.
Дуже раджу тобі, шукач затишку та спокою.
Посилання на Booking: https://www.booking.com/Share-yV95tB
#гори #карпати #іванофранківська
Зруйновані кірхи німецьких колоністів
Маючи вихідні в Одесі, я вирішив проїхати вздовж Дністра, по кордону з Молдовою, по улюбленим місцям в Одеській області. Можливо ти не знав, проте на території Одеської області збереглися численні свідчення історії німецьких колоністів, які оселилися тут на початку XIX століття.
Перші німецькі переселенці прибули до України внаслідок політики Олександра І для заселення регіонів, які були відвойовані після двох воєн з Османською Імперією. Російської імперія надавала колоністам податкові пільги та землю в обмін на розвиток сільського господарства. Дуже швидко почали розростатися німецькі колонії, які вирізнялися високим рівнем організації, ефективним землеробством та розвиненою інфраструктурою.
Найбільш відомими колоніями на Одещині були Зельц (Лиманське), Кандель (Рибальське), Маннгейм (Кам'янка), в яких сьогодні залишились занедбані та зруйновані залишки колись величних споруд.
Одним із яскравих прикладів німецької спадщини є село Лиманське, відоме в минулому як Зельц, засноване переселенцями з Німеччини. В селі височіють руїни кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці, збудованого у 1901 році в стилі неоренесанс. Цей храм, споруджений з цегли, мав дві вежі висотою майже 58 метрів і вважався одним із найбільших католицьких соборів півдня України. Його прототипом вважається собор у Зальцбурзі, Австрія.
На жаль, після подій 1919 року, коли місцеві німецькі колоністи повстали проти більшовицького режиму, собор було закрито, а його вежі зруйновано. У радянські часи будівля використовувалася як клуб та кінотеатр, що призвело до поступової руйнації. Зовсім поруч, в Рибальскому також можна побачити руїни кірхи.
Ще одним цікавим об'єктом на нашому шляху був костел у селі Кам’янка, який теж був зведений німецькими колоністами наприкінці XIX століття. Храм побудували у готичному стилі, з високими вікнами та масивними стінами, що надавали йому величного вигляду. Він слугував релігійним та культурним центром місцевої громади. Як і собор у Лиманському, цей костел сильно постраждав у радянські часи, а за останні 4 роки, взагалі зруйнувався та залишилися лише стіни.
Фото 1-4: руїни собору Різдва Пресвятої Діви Марії (засн. 1850 р.)
Фото 5-8: руїни собору Успіння Пресвятої Богородиці (засн. 1901 р.)
Фото 9: територія німецького кладовища Saint Gabriels в селищі Щербанка
#одеська #закинуте
Маючи вихідні в Одесі, я вирішив проїхати вздовж Дністра, по кордону з Молдовою, по улюбленим місцям в Одеській області. Можливо ти не знав, проте на території Одеської області збереглися численні свідчення історії німецьких колоністів, які оселилися тут на початку XIX століття.
Перші німецькі переселенці прибули до України внаслідок політики Олександра І для заселення регіонів, які були відвойовані після двох воєн з Османською Імперією. Російської імперія надавала колоністам податкові пільги та землю в обмін на розвиток сільського господарства. Дуже швидко почали розростатися німецькі колонії, які вирізнялися високим рівнем організації, ефективним землеробством та розвиненою інфраструктурою.
Найбільш відомими колоніями на Одещині були Зельц (Лиманське), Кандель (Рибальське), Маннгейм (Кам'янка), в яких сьогодні залишились занедбані та зруйновані залишки колись величних споруд.
Одним із яскравих прикладів німецької спадщини є село Лиманське, відоме в минулому як Зельц, засноване переселенцями з Німеччини. В селі височіють руїни кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці, збудованого у 1901 році в стилі неоренесанс. Цей храм, споруджений з цегли, мав дві вежі висотою майже 58 метрів і вважався одним із найбільших католицьких соборів півдня України. Його прототипом вважається собор у Зальцбурзі, Австрія.
На жаль, після подій 1919 року, коли місцеві німецькі колоністи повстали проти більшовицького режиму, собор було закрито, а його вежі зруйновано. У радянські часи будівля використовувалася як клуб та кінотеатр, що призвело до поступової руйнації. Зовсім поруч, в Рибальскому також можна побачити руїни кірхи.
Ще одним цікавим об'єктом на нашому шляху був костел у селі Кам’янка, який теж був зведений німецькими колоністами наприкінці XIX століття. Храм побудували у готичному стилі, з високими вікнами та масивними стінами, що надавали йому величного вигляду. Він слугував релігійним та культурним центром місцевої громади. Як і собор у Лиманському, цей костел сильно постраждав у радянські часи, а за останні 4 роки, взагалі зруйнувався та залишилися лише стіни.
Фото 1-4: руїни собору Різдва Пресвятої Діви Марії (засн. 1850 р.)
Фото 5-8: руїни собору Успіння Пресвятої Богородиці (засн. 1901 р.)
Фото 9: територія німецького кладовища Saint Gabriels в селищі Щербанка
#одеська #закинуте
Буцький каньйон на річці Гірський Тікич
В Україні мені відомі сім природних каньйонів:
1. Актівський каньйон
2. Арбузинський каньйон
3. Дністровський каньйон
4. Коростишевський каньйон (ну тут за вуха притягнуто 😏)
5. Смотрицький каньйон
6. Каньйон річки Кам'янка (Тясминський каньйон)
А також Буцький каньйон, який виглядає по справжньому неймовірно.
Цей скельний каньйон має довжину близько 2,5 кілометрів та розташований на річці Гірський Тікич біля села Буки (звідси і його назва). Він досить глибокий — максимальна глибина каньйону сягає 20 метрів, а ширина коливається в межах 20-40 метрів.
Це кайфове місце для скелелазів та просто поціновувачів дикого відпочинку.
Саме дикого, бо за всі роки відвідування каньйону, я так і не знайшов поруч гарної туристичної інфраструктури у вигляді готелів та ресторанів. Дістатися сюди без машина теж ціла пригода.
Проте поїздка на кілька днів з наметом та байдаркою, щоб посидіти біля вогнища та повалятися в гамаці, вартує кожного кілометра дороги в каньйон.
Відмітив тобі місце, до якого можна заїхати прямо машиною, з видом на схили каньйону. Збирай свій намет та відпочинь ментально.
#черкаська #природа
В Україні мені відомі сім природних каньйонів:
1. Актівський каньйон
2. Арбузинський каньйон
3. Дністровський каньйон
4. Коростишевський каньйон (ну тут за вуха притягнуто 😏)
5. Смотрицький каньйон
6. Каньйон річки Кам'янка (Тясминський каньйон)
А також Буцький каньйон, який виглядає по справжньому неймовірно.
Цей скельний каньйон має довжину близько 2,5 кілометрів та розташований на річці Гірський Тікич біля села Буки (звідси і його назва). Він досить глибокий — максимальна глибина каньйону сягає 20 метрів, а ширина коливається в межах 20-40 метрів.
Це кайфове місце для скелелазів та просто поціновувачів дикого відпочинку.
Саме дикого, бо за всі роки відвідування каньйону, я так і не знайшов поруч гарної туристичної інфраструктури у вигляді готелів та ресторанів. Дістатися сюди без машина теж ціла пригода.
Проте поїздка на кілька днів з наметом та байдаркою, щоб посидіти біля вогнища та повалятися в гамаці, вартує кожного кілометра дороги в каньйон.
Відмітив тобі місце, до якого можна заїхати прямо машиною, з видом на схили каньйону. Збирай свій намет та відпочинь ментально.
#черкаська #природа
Роксолани, схили та антична історія
Є місце на березі Дністровського лиману, куди я люблю повертатися на заході сонця. Тут тиша, спокій, тепле сонце й вітер, що пахне лиманом. Схили біля села Роксолани — мов сторожа часу. Вони пам’ятають кроки греків, скіфів та римлян.
Колись ці береги були частиною античного торгового шляху. Археологи знаходили тут уламки грецької кераміки, римські монети, а також рештки поселень, які існували ще задовго до появи сучасних назв. Ці знахідки — сліди давніх торгівельних маршрутів, що пролягали уздовж лиману до Тіри (сучасної Білгород-Дністровської фортеці).
Коли сидиш на цих схилах і слухаєш хвилі, здається, що час зупиняється, біль війни на мить забувається. Робиш глибокий вдих, заплющуєш очі на мить, слухаєш вітер. А потім знову відкриваєш, дивишся на сонце наче знову знаходиш в собі сили продовжувати боротися.
Дуже раджу тобі обов'язково побачити цю красу своїми очима. Обіймаю, друже.
📍 Дністровський лиман. Село Роксолани. Захід сонця, який варто пережити хоча б раз.
#одеська #природа
Є місце на березі Дністровського лиману, куди я люблю повертатися на заході сонця. Тут тиша, спокій, тепле сонце й вітер, що пахне лиманом. Схили біля села Роксолани — мов сторожа часу. Вони пам’ятають кроки греків, скіфів та римлян.
Колись ці береги були частиною античного торгового шляху. Археологи знаходили тут уламки грецької кераміки, римські монети, а також рештки поселень, які існували ще задовго до появи сучасних назв. Ці знахідки — сліди давніх торгівельних маршрутів, що пролягали уздовж лиману до Тіри (сучасної Білгород-Дністровської фортеці).
Коли сидиш на цих схилах і слухаєш хвилі, здається, що час зупиняється, біль війни на мить забувається. Робиш глибокий вдих, заплющуєш очі на мить, слухаєш вітер. А потім знову відкриваєш, дивишся на сонце наче знову знаходиш в собі сили продовжувати боротися.
Дуже раджу тобі обов'язково побачити цю красу своїми очима. Обіймаю, друже.
📍 Дністровський лиман. Село Роксолани. Захід сонця, який варто пережити хоча б раз.
#одеська #природа