Президент Порошенко:
"ЗСУ можуть точно розраховувати на Фонд Порошенка, на "Справу Громад", на нашу команду!
Ми маємо зберегти державу, ми маємо не допустити капітуляції"
Дякую, пане Президенте!

Спробуйте спростувати.

При Порошенкові, після їх зустрічі, Трамп надав Україні Джавеліни.

З 30 квітня 2018 року перші комплекти стали надходити до України.

Після початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року, цей ПТРК став символом українського опору.

Відносини між Україною і США набували сталості.

Порошенко не заручився підтримкою Трампа на виборах 2019, про що було відомо ще у 2018ч але Порошенко навіть не думав про конфронтацію з Вашингтоном через розбіжності у поглядах між адміністраціями. Далі знаєте самі...

Друге пришестя" Трампа у білий дім:

Хоче забрати рідко земельні метали, які Володимир Олександрович сам запропонував ще у минулому році, але після зриву підписання угоди що передувало охолодження відносин між Трампом і Зеленським через відмову першого надати політичні гарантії (підтримку на виборах) і гарантії недоторканності другому, Трамп зупиняє військову допомогу та гранти на відновлення енергосистеми, і це далеко не весь список загрозливих для незалежності України ймовірних дій Вашингтона.

І спеціально для зеленого пролетаріату повторюю: я не отримую задоволення від того, що відбувається в ці дні, і мені, як і більшості, боляче спостерігати за цим видовищем.
Але ще болючіше усвідомлювати, що українці знову і знову готові повторювати помилки ігноруючи причинно-наслідкові зв'язки.

Весна покаяння: повернення до раю

Прощення – це радість.
Євангеліє – це радісна новина.
Великий піст – це весна покаяння, коли ми не просто чекаємо на Пасху, а повертаємось до раю, який втратили.

Спочатку Адам згрішив вухами. Він став слухати не Бога, а жінку, яка чула не Бога, а змія. Адам прийняв слово не від Творця, а від того, хто сумнівався в Творцеві. І тому рай став для нього закритим.

Скільки разів ми робимо так само? Ми слухаємо все, що завгодно: страхи, сумніви, чужі думки, брехню, яка одягається в красиві слова та шоу. Ми чуємо все – крім Бога. І тому двері раю для нас закриті.

Але піст – це час відновлення слуху. Це час, коли ми перестаємо слухати змія, коли відключаємо зайві голоси й починаємо чути Того, хто створив нас. Ми вчимося розрізняти істину серед шуму. Найбільша чеснота – бути розсудливим, а не просто мати готові рецепти на всі випадки життя. Розсудливість – це зв'язок з Богом. І якщо цей зв'язок є, то радість повертається.

Царство Небесне – це не місце, це стан. Це стан довіри, стан близькості до Творця. Божа любов – це не емоція, не сльози на очах і не захоплення моментом. Божа любов – це сила. Ми не можемо поважати вбивць, не можемо приймати зло, не можемо стерти свої рани. Але ми можемо перемогти. Прощення – це не слабкість. Це сила сказати: «Я належу не темряві, а світлу. Я слухаю не змія, а Бога».

Ми не уподібнюємося підлим політиканам, які шукають власної вигоди і заради цього влаштовують шоу на крові. Ми уподібнюємося Богу. І саме тому ми йдемо дорогою посту, дорогою покаяння. Ми не чекаємо милості від світу, ми знаємо, нічого доброго від цього світу ми не дочекаємось. Ми прагнемо повернутися туди, де нас чекає Бог.

І наш шлях до Пасхи починається з вигнання. Рай був втрачений, але його двері відчинив для нас Ісус Христос і чекає на нас. Шумом листя райських дерев святі просять за нас, щоб ми знову були допущені до Дерева Життя. І цього разу – назавжди.

Великий піст – час світла, а не темряви

Дорогі парафіяни! не травмуйте свій мозок нічим важким і тупим. Особливо беззмістовними питаннями. Великий піст – це не час безкінечних безглуздих запитань і сумнівів. Це час, коли ми не стільки шукаємо відповіді, скільки рухаємось за голосом Церкви, йдемо на заклик Христа.

Покаяння – це не самознищення, не депресія, не ПТСР. Це зміна свідомості, налаштування розуму на божественні частоти – хвилі фаворського світла. Це здивування від того, якими прекрасними нас бачить Бог.

Ми часто сприймаємо покаяння як тягар, як щось темне й скорботне. Але насправді воно наповнене світлом. Покаяння – це коли людина, що заблукала, раптом знаходить правильну дорогу. Це радість повернення, а не трагедія втрати.

Життя, що проходить у постійному самобичуванні, у вишукуванні винних, у нескінченному звинуваченні себе – це життя у пітьмі. А ми народжені в радості Господа. Ми покликані до життя, наповненого світлом, бо Христос – Світло світу.

Тому якщо ми вступаємо в піст, то нам ніколи скиглити. Це не час для того, щоб занурюватися у власний біль. Це час, щоб відкинути його. Це час, коли ми піднімаємо очі до Бога і бачимо Його світло.

І якщо ми бачимо світло, то ми йдемо за ним. Бо саме туди веде нас Великий піст – до світла Воскресіння.

Я — більше, ніж прах і попіл.

Я — не тільки тіло, що тліє, не лише прах, який вітер розвіє. Я — подих Божий.

І поки це дихання є в мені, поки серце б’ється, я маю силу не тільки страждати, але й підносити голос до Господа.

Я можу нарікати, можу плакати, можу просити — бо я живий. А якщо живий, значить, Бог дав мені ще один день, ще одну можливість.

Можливість виправити, можливість покаятися, можливість любити.

Тож нехай цей день буде сповнений не попелом відчаю, а вогнем молитви.

Зеленський вибачився перед Трампом лише тому, що ви молилися.
Гарного посту вам, парафіяни!
Ну справді, не може ж Зе любити владу більше, ніж власне життя.

Світло, що оновлює нас.

Великим постом ми не просто обмежуємо себе, а входимо в час оновлення, коли сам Бог знову й знову відтворює нас у світлі. "Цей час, що Ти освятив і дарував нам для стриманості, Господи, допоможи нам пройти зі смиренням, зміцнені силою Хреста" – молимось ми, нагадуючи, що піст — це не темрява обмежень, а світанок нового життя у Христі.

З чого починається Біблія? "І сказав Бог: нехай буде світло" (Бут. 1:3). Світло — це перше, що творить Господь. Людина, створена за образом Божим, також покликана до світла. Але гріх затемнив наш зір. Великий піст — це можливість знову побачити світло.

Що це означає? Це не лише зміна звичок чи обмеження в їжі. Це очищення серця, щоб ми могли бачити Бога: "Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать" (Мф. 5:8). Христос на горі Фавор показав Своє справжнє світло, яке бачать тільки ті, хто очищує себе.

Піст веде нас до цього світла. Це повернення до Едему, де не було темряви гріха. Це відновлення нашої первозданної чистоти. Господь дарує нам цей час, щоб ми, зміцнені Хрестом, перемогли спокуси і знову відчули Його світло в собі.

Святі отці кажуть, що людина повинна стати "вогнем", який освітлює темряву світу. Великий піст — це час, коли наш духовний вогонь має горіти сильніше. Це можливість не лише змінитися самим, а й стати світлом для інших.

Тому не сприймаймо піст як тягар. Це дар. Це можливість знову стати дітьми світла, як нагадує апостол Павло: "Ви колись були темрявою, а тепер — світло в Господі, тож живіть, як діти світла" (Еф. 5:8).

Нехай цей піст стане нашим шляхом до світла. Нехай молитва, стриманість і покаяння ведуть нас до преображення, до вічного світла життя у Христі. Амінь.

Моє найкраще святкування 8 березня

Сімферополь, Крим, 2014 рік. Панахида біля пам’ятника Тарасу.

Напередодні в Перевальному я отримав прикладом по ребрах від «вєжлівих людей». Тоді ми ще не усвідомлювали, наскільки все всерйоз і надовго.

Але боротьба триває. Ми пам’ятаємо той день і всі наступні.

I'll be back.

Сьогодні – Перша неділя Великого посту, Торжество Православ’я. І це не просто про стародавню суперечку про ікони. Це про нас. Про те, ким ми є і ким нас хоче зробити цей світ.

Світ вимагає, щоб ми були слухняними гвинтиками у його системі. Щоб не ставали богами, а поклонялися ідолам: кар’єрі, грошам, владі, популярності. Світ каже: "Ти – не ікона, ти – ресурс. Інструмент. Гвинтик у механізмі".

Але Христос прийшов, щоб зруйнувати ідолів. Щоб зробити нас не частиною системи, а дітьми Божими. Не безликими виконавцями, а іконами Його слави. Він не вписується у правила цього світу – і закликає нас теж не вписуватися. Він перетворює рабів на вільних, слуг – на друзів, смертних – на богів за благодаттю.

Торжество Православ’я – це не просто перемога над іконоборцями. Це перемога над рабством цього світу. Це нагадування: ми не деталі системи. Ми – образ Божий.

До речі, іконоборчеську єресь в основному просували імператори, які лише на словах казали підданим щось на кшталт: "Ви всі президенти!", а на ділі намагалися поставити себе на місце Бога.

А ми стоїм, такі маленькі христоси (помазанники) на паперті у величного храму Божого та й кажемо з подякою: "Благословен Господь Бог, — Хто є, і Хто був, і Хто приходить, — Вседержитель! Той, хто зруйнував ідолів та дарував нам Перемогу на віки віків. Амінь."

Цей світ, починаючи від правителів і закінчуючи випадковими людьми на вулиці, бачить у нас інструменти, засоби, гвинтики. А Бог бачить у нас Своїх друзів. То ким ми хочемо бути? Іконами Бога чи чиїмось інструментом?
Пи.Си. Хто не прагне бути іконою Бога - той москаль.

Допомоги буде менше. Але боротьба триває.
Допомоги буде менше.
Але це не причина боятися.
Але це не причина здаватися.
Це причина стати сильнішими.
Санкції проти Порошенка рано чи пізно вдарять по Фонду. Якщо рахунки не поповнюються – закривати потреби стає все важче. Шкода Порошенку – це пряма шкода ЗСУ.
Але ще є ресурс.
Але ще є сили.
Але ще є ваша допомога.
Тому боротьба триває.
Крайня поїздка:
900 фпв-дронів
24 DJI Mavic 3T
51 зарядна станція на 2 кВт
4 квадроцикли
2 броньованих евакуаційних авто
Старлінки, монітори, планшети, генератори, детектори "Ванільний цукорок".
В будь-якому разі здатися – не вихід. Ми не маємо права на слабкість.
💙💛 Підтримати боротьбу:
ТІЛЬКИ ДЛЯ ПРИВАТ24
📌 5169 3305 3948 0845 *(ГО "Солідарна Справа Громад")*
Для інших банків:
📌 5375 4112 1895 1692 (Антоніна Бузіло)

Будь благовісником світла.

«Зійди на високу гору, благовіснику Сіоне! Піднеси голос свій із силою…» (Іс. 40:9).

Великий піст — це шлях до Пасхи, через Голгофу, до Царства, до воцаріння Бога в нашому житті. Це час, коли ми, подібно до пророків, повинні запалювати вогонь Євангелія у світі, бути свічкою, яка горить і світить іншим.

Благовістити — означає нести добру звістку про перемогу Бога. Це не лише слова, а життя, сповнене правди, миру й радості навіть у стриманості. Ми йдемо до Пасхи не у важкій скорботі, а з радістю тих, хто бачить світло світанку.

Бути благовісником — значить жити так, щоб люди довкола могли побачити в нас сяйво Царства. Ми не просто чекаємо Пасхи, ми вже зараз танцюємо танець спасіння, ступаємо «веселими стопами» до Воскресіння.

Нехай наше життя буде живим Євангелієм, світлом, що освітлює шлях іншим!

Зубний біль не питає про війну… Але ми можемо допомогти!

Всі ми знаємо, що таке зубний біль. Від нього неможливо втекти, неможливо сховатися. А тепер уявіть, що ви – на передовій, де немає доступу до стоматолога, де кожен день – випробування.

Ми запускаємо новий проєкт – мобільний стоматологічний кабінет для наших військових! Разом із лікарями ми розробили спеціально обладнану машину, щоб допомагати там, де це найбільш потрібно. Залишився останній крок – потрібен причіп, щоб мобільний кабінет справді міг бути мобільним.

Ціна питання – 240 000 грн. Це не фантастична сума, якщо ми разом.

ТІЛЬКИ ДЛЯ ПРИВАТ24
📌 5169 3305 3948 0845 *(ГО "Солідарна Справа Громад")*
Для інших банків:
📌 5375 4112 1895 1692 (Антоніна Бузіло)

Кожна гривня – це крок до полегшення болю наших захисників.