ЯК І ЗА МОЛИТИСЯ КОЛИ СТРАШНО?
В першу чергу слід сказати, що це нормально боятися, коли є якась небезпека, яка загрожує нам. Це нормально і правильно йти зі своїми страхами до Бога в молитві. Подумайте про те, як ми зазвичай молимося, коли боїмося чогось?
1. ЗАХИСТ: "Боже, будь ласка, захисти мене від цього. Зміни ці обставини, забери цю людину чи цю хворобу. Благослови щоб не сталося цього, щоб все було добре».
2. СИЛА: "Боже, будь ласка, дай мені силу і спокій це пройти. Зроби мені мужнім». Якщо обставини не змінюються, то ми просимо в Бога сили пройти ці обставини належним чином"
3. МУДРІСТЬ: "Боже, Будь ласка, дай мені мудрість, щоб прийняти найкраще рішення в цій ситуації. Направ мене і скажи мені, що робити. Не дозволяй мені вибрати неправильний шлях".
У цих молитвах немає нічого поганого. Добре висловлювати свої бажання нашому Небесному Отцю, просити в Нього миру в серці, захисту і мудрості. Це біблійні молитви, бо ми бачимо багато прикладів подібного на сторінках Писання. Проте ми можемо навчитися ще однієї молитви від Ісуса в Гефсиманії, коли Він переживаючи агонію молив:
«Отче Мій, якщо це можливо, хай обмине Мене ця чаша страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш». Матвія 26:39 UMT
Ісус показує приклад нам того, що може бути і інша молитва, коли серед усіх бажань остаточним є - любити Бога, бути і слухняним Йому. Тому молитва може звучати приблизно так: "Боже, ти знаєш, чого я хочу, але я знаю, що на все є Твоя свята воля. Я знаю, що Ти любиш мене і завжди хочеш для мене кращого. Я також люблю Тебе і довіряю Тобі, бо знаю, що навіть якщо Ти поведеш мене іншим шляхом, то Ти все рівно добрий, сильний і поряд. Нехай буде так, як Ти хочеш, бо моє найбільше бажання - це бути вірним Тобі і прославити Тебе»
Іншими словами, головне для християнина - не бажання життя з нульовим ризиком, безболісним, безпомилковим життям, не намагатися контролювати неконтрольоване, не спасати себе від страждань будь-якою ціною, але прожити таке життя, яке би явило славу Христа і показало іншим як сильно я довіряю Богу навіть в небезпеці, коли щось втрачаю, коли боляче, коли страшно.
Одна з причин чому Бог допускає складні і страшні обставини в нашому житті, особливо коли є спокуса згрішити, полягає в тому, що кожного разу, коли ми долаємо долаємо спокусу, довіряючи Божим обіцянкам, то ми показуємо дияволу, світу і навіть собі, що Ісус дорогоцінніший, ніж будь-яка обіцянка гріха. Ісус кращий Спаситель, ніж я. Ми показуємо, що цінуємо Ісуса і послух Йому, більше за свій комфорт, безпеку і навіть життя. Це те, чого Бог шукає у світі: відкритої демонстрація того, що Ісус славний і більш бажаний, ніж будь-що інше.
В першу чергу слід сказати, що це нормально боятися, коли є якась небезпека, яка загрожує нам. Це нормально і правильно йти зі своїми страхами до Бога в молитві. Подумайте про те, як ми зазвичай молимося, коли боїмося чогось?
1. ЗАХИСТ: "Боже, будь ласка, захисти мене від цього. Зміни ці обставини, забери цю людину чи цю хворобу. Благослови щоб не сталося цього, щоб все було добре».
2. СИЛА: "Боже, будь ласка, дай мені силу і спокій це пройти. Зроби мені мужнім». Якщо обставини не змінюються, то ми просимо в Бога сили пройти ці обставини належним чином"
3. МУДРІСТЬ: "Боже, Будь ласка, дай мені мудрість, щоб прийняти найкраще рішення в цій ситуації. Направ мене і скажи мені, що робити. Не дозволяй мені вибрати неправильний шлях".
У цих молитвах немає нічого поганого. Добре висловлювати свої бажання нашому Небесному Отцю, просити в Нього миру в серці, захисту і мудрості. Це біблійні молитви, бо ми бачимо багато прикладів подібного на сторінках Писання. Проте ми можемо навчитися ще однієї молитви від Ісуса в Гефсиманії, коли Він переживаючи агонію молив:
«Отче Мій, якщо це можливо, хай обмине Мене ця чаша страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш». Матвія 26:39 UMT
Ісус показує приклад нам того, що може бути і інша молитва, коли серед усіх бажань остаточним є - любити Бога, бути і слухняним Йому. Тому молитва може звучати приблизно так: "Боже, ти знаєш, чого я хочу, але я знаю, що на все є Твоя свята воля. Я знаю, що Ти любиш мене і завжди хочеш для мене кращого. Я також люблю Тебе і довіряю Тобі, бо знаю, що навіть якщо Ти поведеш мене іншим шляхом, то Ти все рівно добрий, сильний і поряд. Нехай буде так, як Ти хочеш, бо моє найбільше бажання - це бути вірним Тобі і прославити Тебе»
Іншими словами, головне для християнина - не бажання життя з нульовим ризиком, безболісним, безпомилковим життям, не намагатися контролювати неконтрольоване, не спасати себе від страждань будь-якою ціною, але прожити таке життя, яке би явило славу Христа і показало іншим як сильно я довіряю Богу навіть в небезпеці, коли щось втрачаю, коли боляче, коли страшно.
Одна з причин чому Бог допускає складні і страшні обставини в нашому житті, особливо коли є спокуса згрішити, полягає в тому, що кожного разу, коли ми долаємо долаємо спокусу, довіряючи Божим обіцянкам, то ми показуємо дияволу, світу і навіть собі, що Ісус дорогоцінніший, ніж будь-яка обіцянка гріха. Ісус кращий Спаситель, ніж я. Ми показуємо, що цінуємо Ісуса і послух Йому, більше за свій комфорт, безпеку і навіть життя. Це те, чого Бог шукає у світі: відкритої демонстрація того, що Ісус славний і більш бажаний, ніж будь-що інше.
СЛОВО ВІД БОГА НА ЦЕЙ ДЕНЬ
Привіт. Скоріше всього ми не знайомі, але пишучи ці рядки я думаю і молюся про тебе. Хочу допомогти тобі розпочати цей день правильно і у мене є Слово від Бога для тебе.
«Знайте, що Господь Бог Він, Він нас учинив, і Його ти, Його ми народ та отара Його пасовиська. Увійдіть в Його брами з подякуванням, на подвір'я Його з похвалою. Виславляйте Його, ім'я Його благословляйте, бо добрий Господь, Його милість навіки, а вірність Його з роду в рід!» Псалом 99:3-5
Дозволь я допоможу тобі зрозуміти, що Бог говорить тут.
«Знайте»
Бог хоче що ти знав дещо дуже важливе цього ранку незалежно від того як розпочався цей день. Є багато речей, яких ти не знаєш, наприклад, кількість волосин на голові (у моєму випадку - бороді). Ти не знаєш, яким буде цей день і що чекає тебе в ньому, не знаєш як і де цей день завершиться, чи справишся ти належним чином з усіма викликами, але одне ти можеш знати точно…
«що Господь Бог Він»
Це означає, що ти не бог, тому не все залежить від тебе в цьому дні. Ти не є всемогутнім, всезнаючим, всюдиприсутнім, тому ти не контролюєш всього і, дуже ймовірно, що день може піти не по плану, що цілком нормально. У Бог є Своя свята воля на твоє життя і зрештою відбудеться тільки те, що Він задумав. Все це для того щоб ти трішки заспокоївся і нагадав собі твоє смиренне положення як творіння.
«Він нас учинив, і Його ми»
Бог твій Творець, тому ти належиш Йому, а не собі. Він має право на тебе і може визначати події цього дня і життя вцілому. Він створив тебе унікальним, тому в тебе своя історія. Тобі не слід заздрити іншим і оцінювати себе по тому, що мають чи не мають інші. Головне не те, що в тебе є, а Кому ти належиш.
«Його ми народ та отара Його пасовиська»
Якщо ти віриш в Ісуса Христа, то ти не лише Боже творіння, а й нове творіння в Ісусі Христі, тому ти можеш жити по-іншому, бо в тобі є сила, сила Духа Святого. Ти частина Божого народу і Його отари, тому ти двіччі належиш Богу. Ісус є твій Пастух, Який турбується про тебе, захищає, направляє, дбає про душу і тіло. Якщо навіть ти підеш долиною смертної тіні в цьому дні (війни, хвороби, втрати роботи, проблеми в стосунках), то можеш не боятися злого, бо тінь означає тільки одне - Світло поряд.
Тому...
«Увійдіть в Його брами з подякуванням, на подвір'я Його з похвалою»
Розуміючи те, Хто є Бог, почни цей день з вдячності прийшовши до престолу Бога в молитві чи навіть пісні. Він достойний поклоніння навіть коли життя складне, коли в тебе немає настрою, коли ти не відчуваєш Бога, то тобі все рівно є за що хвалити Його, а хвала Бога змінює серце.
«Виславляйте Його, ім'я Його благословляйте, бо добрий Господь»
Справа не в тому, що Він дав чи не дав тобі в цьому дні, а Хто Він є і Який Він є - добрий, а не злий, і всі Його шляхи для тебе на добро. Тому якщо ти чогось поки що не маєш або отримав те, чого не хотів - це добрий Бог дозволив цьому статися. Він допустив це не тому, що злий на тебе, а тому що й через це хоче досягти Своїх добрих цілей для тебе, в тобі і через тебе. Головне памʼятай, що навіть в цих обставинах…
«Його милість навіки»
Слово «милість» (євр. хесед) означає стійка, тривала, незмінна, завітна любов. Його любов до тебе незмінна і назавжди. Він не може любити тебе більше чи менше. Він любить тебе не за твої діла для Нього, не за твою досконалість (бо ти не такий), а тому що Він вирішив любити тебе. Він незмінно любить тебе в цей ранок не просто тому, що в Нього гарний настрій, а через те хто ти є (дитина Божа) і через те, Хто Він є (Небесний Батько). Ти Йому подобаєшся. Можливо ти не відчуваєш цієї любові зараз, але це факт, бо любов Божа виявилася до тебе в тому, що Він віддав Свого Сина на смерть замість тебе.
«а вірність Його з роду в рід!»
Ти можеш бути впевненим в тому, що Бог лишається вірним і незмінним. Хоча люди зраджують і роблять боляче, але Бог вірний тобі і Своєму завіту з тобою. Він ніколи не кине, не зрадить, не обмане і ніколи не змінить Свого рішення відносно тебе. Бог не здається стосовно тебе і ти не здавайся.
Привіт. Скоріше всього ми не знайомі, але пишучи ці рядки я думаю і молюся про тебе. Хочу допомогти тобі розпочати цей день правильно і у мене є Слово від Бога для тебе.
«Знайте, що Господь Бог Він, Він нас учинив, і Його ти, Його ми народ та отара Його пасовиська. Увійдіть в Його брами з подякуванням, на подвір'я Його з похвалою. Виславляйте Його, ім'я Його благословляйте, бо добрий Господь, Його милість навіки, а вірність Його з роду в рід!» Псалом 99:3-5
Дозволь я допоможу тобі зрозуміти, що Бог говорить тут.
«Знайте»
Бог хоче що ти знав дещо дуже важливе цього ранку незалежно від того як розпочався цей день. Є багато речей, яких ти не знаєш, наприклад, кількість волосин на голові (у моєму випадку - бороді). Ти не знаєш, яким буде цей день і що чекає тебе в ньому, не знаєш як і де цей день завершиться, чи справишся ти належним чином з усіма викликами, але одне ти можеш знати точно…
«що Господь Бог Він»
Це означає, що ти не бог, тому не все залежить від тебе в цьому дні. Ти не є всемогутнім, всезнаючим, всюдиприсутнім, тому ти не контролюєш всього і, дуже ймовірно, що день може піти не по плану, що цілком нормально. У Бог є Своя свята воля на твоє життя і зрештою відбудеться тільки те, що Він задумав. Все це для того щоб ти трішки заспокоївся і нагадав собі твоє смиренне положення як творіння.
«Він нас учинив, і Його ми»
Бог твій Творець, тому ти належиш Йому, а не собі. Він має право на тебе і може визначати події цього дня і життя вцілому. Він створив тебе унікальним, тому в тебе своя історія. Тобі не слід заздрити іншим і оцінювати себе по тому, що мають чи не мають інші. Головне не те, що в тебе є, а Кому ти належиш.
«Його ми народ та отара Його пасовиська»
Якщо ти віриш в Ісуса Христа, то ти не лише Боже творіння, а й нове творіння в Ісусі Христі, тому ти можеш жити по-іншому, бо в тобі є сила, сила Духа Святого. Ти частина Божого народу і Його отари, тому ти двіччі належиш Богу. Ісус є твій Пастух, Який турбується про тебе, захищає, направляє, дбає про душу і тіло. Якщо навіть ти підеш долиною смертної тіні в цьому дні (війни, хвороби, втрати роботи, проблеми в стосунках), то можеш не боятися злого, бо тінь означає тільки одне - Світло поряд.
Тому...
«Увійдіть в Його брами з подякуванням, на подвір'я Його з похвалою»
Розуміючи те, Хто є Бог, почни цей день з вдячності прийшовши до престолу Бога в молитві чи навіть пісні. Він достойний поклоніння навіть коли життя складне, коли в тебе немає настрою, коли ти не відчуваєш Бога, то тобі все рівно є за що хвалити Його, а хвала Бога змінює серце.
«Виславляйте Його, ім'я Його благословляйте, бо добрий Господь»
Справа не в тому, що Він дав чи не дав тобі в цьому дні, а Хто Він є і Який Він є - добрий, а не злий, і всі Його шляхи для тебе на добро. Тому якщо ти чогось поки що не маєш або отримав те, чого не хотів - це добрий Бог дозволив цьому статися. Він допустив це не тому, що злий на тебе, а тому що й через це хоче досягти Своїх добрих цілей для тебе, в тобі і через тебе. Головне памʼятай, що навіть в цих обставинах…
«Його милість навіки»
Слово «милість» (євр. хесед) означає стійка, тривала, незмінна, завітна любов. Його любов до тебе незмінна і назавжди. Він не може любити тебе більше чи менше. Він любить тебе не за твої діла для Нього, не за твою досконалість (бо ти не такий), а тому що Він вирішив любити тебе. Він незмінно любить тебе в цей ранок не просто тому, що в Нього гарний настрій, а через те хто ти є (дитина Божа) і через те, Хто Він є (Небесний Батько). Ти Йому подобаєшся. Можливо ти не відчуваєш цієї любові зараз, але це факт, бо любов Божа виявилася до тебе в тому, що Він віддав Свого Сина на смерть замість тебе.
«а вірність Його з роду в рід!»
Ти можеш бути впевненим в тому, що Бог лишається вірним і незмінним. Хоча люди зраджують і роблять боляче, але Бог вірний тобі і Своєму завіту з тобою. Він ніколи не кине, не зрадить, не обмане і ніколи не змінить Свого рішення відносно тебе. Бог не здається стосовно тебе і ти не здавайся.
Тому цього ранку, незалежно від твого настрою, вигляду, самопочуття, погоди, сніданку чи його відсутності, планів і викликів на день знай, що у тебе є Бог Творець, Люблячий Батько і Добрий Пастух. Він проведе через цей день і буде поряд в усіх викликах і штормах, які Він суверенно привів чи приведе в життя щоб змінити тебе, навчити і наблизити до Себе.
Це все не просто мотиваційний спіч - це істина і Слово Боже до тебе. Саме тому ти можеш радіти не просто життю, бо часом обставини такі, що немає чому радіти. Радій не просто тому, що «все буде добре», бо часом невідомо, коли це добре настане.
Радій Богу і нехай твоє серце втішиться тим, що Він радіє тобі.
Це все не просто мотиваційний спіч - це істина і Слово Боже до тебе. Саме тому ти можеш радіти не просто життю, бо часом обставини такі, що немає чому радіти. Радій не просто тому, що «все буде добре», бо часом невідомо, коли це добре настане.
Радій Богу і нехай твоє серце втішиться тим, що Він радіє тобі.
РІЗДВЯНИЙ КАХУТ
(30 запитань)
Раптом комусь потрібно…
https://create.kahoot.it/share/ebe3035d-4b0b-488d-8276-9a9b0c8271d3
(30 запитань)
Раптом комусь потрібно…
https://create.kahoot.it/share/ebe3035d-4b0b-488d-8276-9a9b0c8271d3
create.kahoot.it
Kahoot!
Join a game of kahoot here. Kahoot! is a free game-based learning platform that makes it fun to learn - any subject, in any language, on any device, for all ages!
Forwarded from Щоденник пастора (Andrii Savych)
Напередодні Нового Року хочу нагадати усім про новорічний криголам, який містить 100 різних запитань для змістовного спілкування в колі друзів чи родичів. Шукайте його за посиланням тут:
https://www.tg-me.com/pastorsdiary/803
https://www.tg-me.com/pastorsdiary/803
Telegram
Щоденник пастора
Ось вам новорічний подарунок 🎁
«Як Грінч вкрав Різдво»
Одна з моїх найдовших і найцікавіших різдвяних проповідей:
https://youtu.be/0i-HglJbI_I?feature=shared
Одна з моїх найдовших і найцікавіших різдвяних проповідей:
https://youtu.be/0i-HglJbI_I?feature=shared
YouTube
Як Грінч вкрав Різдво! - Андрій Савич (10.01.2021)
«ГОЛГОФА» - ЦЕРКВА ДЛЯ ВСЬОГО СВІТУ
м. Луцьк, просп. Соборності, 26а
(066) 944-06-06
[email protected]
м. Луцьк, просп. Соборності, 26а
(066) 944-06-06
[email protected]
ЗИМОВІ ДЕРЕВА
Такі великі і високі, але нічим не привабливі - сірі, одноманітні, часом ніби мертві. Складається враження, що у них зупинилось життя. Крижаний вітер гуляє поміж їхніми почорнівшими від лютого морозу гілками. Дерева поодиноко стоять і ніби на когось чи на щось чекають.
Як часто ми схожі на ці завмерлі зимові дерева. Наше життя також має різні сезони і ми часом теж ніби завмираємо від суворих ударів життєвих морозів. Іноді життя нагадує заплутаний лабіринт, подібно тому, як переплітаються стовбури і гілки дерев. Часом душу пронизує холод невірства і ми думаємо: тільки б не здатися. Буває так, ніби душа перетворюється на суцільну кригу і ми чекаємо, коли вона знову розцвіте. Коли вже нарешті закінчиться та клята зима?
Не варто впадати у відчай і нарікати на долю, бо з Богом завжди є надія.
Подивися ще раз уважно на зимові дерева. Насправді в кожній гілочці є життя і незабаром вони знову розцвітуть, вкриються листям, будуть рости та приносити плід.
Віруй, молися, чекай - весна близько...
Такі великі і високі, але нічим не привабливі - сірі, одноманітні, часом ніби мертві. Складається враження, що у них зупинилось життя. Крижаний вітер гуляє поміж їхніми почорнівшими від лютого морозу гілками. Дерева поодиноко стоять і ніби на когось чи на щось чекають.
Як часто ми схожі на ці завмерлі зимові дерева. Наше життя також має різні сезони і ми часом теж ніби завмираємо від суворих ударів життєвих морозів. Іноді життя нагадує заплутаний лабіринт, подібно тому, як переплітаються стовбури і гілки дерев. Часом душу пронизує холод невірства і ми думаємо: тільки б не здатися. Буває так, ніби душа перетворюється на суцільну кригу і ми чекаємо, коли вона знову розцвіте. Коли вже нарешті закінчиться та клята зима?
Не варто впадати у відчай і нарікати на долю, бо з Богом завжди є надія.
Подивися ще раз уважно на зимові дерева. Насправді в кожній гілочці є життя і незабаром вони знову розцвітуть, вкриються листям, будуть рости та приносити плід.
Віруй, молися, чекай - весна близько...
ПЛЕЙЛИСТ: Серія проповідей про емоції
1. Страх
2. Гнів
3. Радість
4. Мир
https://youtube.com/playlist?list=PLXi-e09Zs_c3xuUkNpuqij5LT2J8PRH7H&feature=shared
1. Страх
2. Гнів
3. Радість
4. Мир
https://youtube.com/playlist?list=PLXi-e09Zs_c3xuUkNpuqij5LT2J8PRH7H&feature=shared
YouTube
Серія проповідей "Емоції Різдва"
Різдвяна історія містить багато емоцій: хвилювання, страх, тривога за майбутнє, радість, щастя, спокій,. Так само і ми всі можемо переживати різні емоції. ВС...
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Найвеличніша історія любові
МОЛИТВА ЗА ПРЕЗИДЕНТА
Наш добрий, милосердний і суверенний Боже, ми дякуємо Тобі за те, що Ти ставиш над нами владу для нашого ж блага - покарання злочинців і заохочення доброчинців.
Ми молимося зараз по-особливому за президента України. Подай йому мудрість, мужність і чесність як чоловіку і як лідеру нашої країни. Зміцни його тіло та дух.
Благослови президента бути вірним, добрим і люблячим чоловіком і батьком. Збережи, будь ласка, в безпеці та єдності його сім‘ю.
Даруй нашому президенту знати правдиву інформацію та найрозумніших радників, щоб він міг приймати правильні рішення щодо управління нашою країною в цей непростий час.
Нехай він керується як мужністю, так і стриманістю, коли віддає накази нашим збройним силам, і коли веде перемовини з іншими країнами.
Захисти нашого президента від диявола і не введи в спокусу. Захисти президента від замахів на його життя.
Збережи його від гордості та самолюбування, від наклепів та неправдивих звинувачень. Даруй йому смирення визнавати свої помилки і готовність змінювати свою думку, коли це необхідно.
Благослови його завжди бути слугою народу і Твоїм слугою.
Благослови президента пізнати і любити Тебе всім серцем, щоб він був людиною молитви та дослідником Святого Письма.
Господи, нехай наш президент буде кращою людиною, ніж багато хто очікує, і кращою людиною, ніж ми заслуговуємо.
Боже, великий, єдиний, нам Україну храни, даруй нам мир і яви Свою славу поміж народів.
Молимо це все в ім’я Бога Отця, Сина і Духа Святого, і весь народ Божий сказав…
Амінь!
Наш добрий, милосердний і суверенний Боже, ми дякуємо Тобі за те, що Ти ставиш над нами владу для нашого ж блага - покарання злочинців і заохочення доброчинців.
Ми молимося зараз по-особливому за президента України. Подай йому мудрість, мужність і чесність як чоловіку і як лідеру нашої країни. Зміцни його тіло та дух.
Благослови президента бути вірним, добрим і люблячим чоловіком і батьком. Збережи, будь ласка, в безпеці та єдності його сім‘ю.
Даруй нашому президенту знати правдиву інформацію та найрозумніших радників, щоб він міг приймати правильні рішення щодо управління нашою країною в цей непростий час.
Нехай він керується як мужністю, так і стриманістю, коли віддає накази нашим збройним силам, і коли веде перемовини з іншими країнами.
Захисти нашого президента від диявола і не введи в спокусу. Захисти президента від замахів на його життя.
Збережи його від гордості та самолюбування, від наклепів та неправдивих звинувачень. Даруй йому смирення визнавати свої помилки і готовність змінювати свою думку, коли це необхідно.
Благослови його завжди бути слугою народу і Твоїм слугою.
Благослови президента пізнати і любити Тебе всім серцем, щоб він був людиною молитви та дослідником Святого Письма.
Господи, нехай наш президент буде кращою людиною, ніж багато хто очікує, і кращою людиною, ніж ми заслуговуємо.
Боже, великий, єдиний, нам Україну храни, даруй нам мир і яви Свою славу поміж народів.
Молимо це все в ім’я Бога Отця, Сина і Духа Святого, і весь народ Божий сказав…
Амінь!
КОМУ НАЛЕЖИТЬ ВЛАДА?
"Ісус підійшов до учнів і сказав: Дана Мені вся влада на землі і на небі... І ось Я з вами до кінця віку" Матвія 28:18,20
ВСЕ ВИРІШУЄ НЕ ТОЙ, ХТО В БУНКЕРІ ЧИ В БІЛОМУ ДОМІ НА ЗЕМЛІ, А ТОЙ, ХТО НА БІЛОМУ ПРЕСТОЛІ В НЕБІ!
"І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося" Об'явлення 20:11
"Ісус підійшов до учнів і сказав: Дана Мені вся влада на землі і на небі... І ось Я з вами до кінця віку" Матвія 28:18,20
ВСЕ ВИРІШУЄ НЕ ТОЙ, ХТО В БУНКЕРІ ЧИ В БІЛОМУ ДОМІ НА ЗЕМЛІ, А ТОЙ, ХТО НА БІЛОМУ ПРЕСТОЛІ В НЕБІ!
"І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося" Об'явлення 20:11
ГЛУХИЙ ЗВУК ЗЕМЛІ
Місто дихало весною. Сонце торкалося дахів, голуби кружляли над площею, а люди поспішали у справах — хто на ринок, хто в аптеку, хто просто гуляв. Привітання, телефонні дзвінки, гомін… А потім — тиша. Гостра, як лезо. В цій тиші з’явилась вона — труна, вкрита жовто-блакитним прапором. На плечах військових і під звуки оркестру.
Я майже не знав його. 27 років. Доброволець. Сергій. Ми ніколи не обідали разом, не говорили про життя. Однак сьогодні я прощався з ним, бо він залишив мені щось дуже дороге — своє місце серед живих. Він добровільно став між мною і війною.
На площі всі завмерли. Гімн звучав, як крик душі. Наче сама Україна співала своєму синові. Момент єдності. Момент вічності. Люди зупинилися — хтось зі схиленою головою, хтось із рукою на серці. Хтось витирав сльози на очах, але не всі… Хтось розмовляв телефоном, пробігаючи повз. Хтось реготав у кав’ярні за рогом. Від цього світ здавався ще більш розірваним. Як дві реальності, що живуть пліч-о-пліч — одна ховає, інша забуває.
Колона вирушила до цвинтаря. Сирени поліцейських вели нас — мов оберігаючи спокій останньої дороги. Я був майже останнім у ланцюгу машин. Вперше я їхав у такій тиші всередині себе. Я спостерігав як люди і автівки зупинялись. Ось старенький дідусь вийшов зі старенького «Жигулі» і опустився на обидва коліна прямо посеред дороги. Його очі я не забуду ніколи. Ось двоє дітей із розгубленими очима спостерігали, як їхня мама навчає їх — без слів — що таке честь стоячи на колінах перед героєм.
Водночас були інші машини, які вперто їхали, ніби не помічаючи скорботної процесії. Поліцейське авто перегоражувало їм шлях, як щит, як останнє «ні».
Як можна так? Чому так? Невже ми настільки втратили серце?
Гнів і сльози. Вони їхали поруч зі мною весь шлях. Мій гнів був не на людей, а на байдужість. На цей лід у серцях. На те, що смерть іноді не має гучного голосу. Що навіть герої бувають поховані в півмовчанні.
На повороті до цвинтаря я побачив знайому жінку. Вона несла квіти — до могили свого сина, який також нещодавно загинув на війні. Її спинила колона. Вона впала на коліна і плакала витираючи обличчя платком. Вона знає. Вона розуміє. Її серце сьогодні знову ховає сина.
На цвинтарі вітер затріпотів жовто-блакитні прапори над могилами воїнів. Військові понесли труну на плечах.
Священник читав літургію. Не ідеально, не театрально — по-справжньому.
«Господи, помилуй…»
«Отче наш…»
Люди шепотіли молитву разом і наче час зупинився.
Три постріли військових у небо розірвали повітря. Кожен із них — як удар в груди. Гостро. Холодно. Неочікувано. Мелодія оркестру згасла. Земля почала падати на труну.
Цей звук… Глухий. Грубий. Остаточний. Він залишається в тобі назавжди. Він не стирається. Він, як відлуння війни, яке ми носимо в собі.
Незабаром і на цій новій могилі замайорить ще одна жовто-блакитна згадка про те, що ми досі платимо ціну. Ще одне імʼя. Ще один герой. Брат. Син. Друг. Любов.
Я стояв там, серед інших, дивлячись у небо й подумки питав Бога:
Господи, скільки ще? Скільки ще прапорів має з’явитися на цвинтарях, перш ніж прийде мир? Скільки хлопців ще мають лягти в землю, перш ніж ми навчимось бути вдячними? Скільки ще глухих звуків землі має пролунати, щоб розбудити сплячих?
Господи, помилуй нас. Помилуй тих, хто воює. Помилуй тих, хто ховає. Помилуй навіть тих, хто забуває. Господи, дай нам серце — не з каменю, а з плоті.
Поки над нами майорить жовто-блакитний прапор — не маємо права жити так, ніби під ним ніхто не вмирав.
Місто дихало весною. Сонце торкалося дахів, голуби кружляли над площею, а люди поспішали у справах — хто на ринок, хто в аптеку, хто просто гуляв. Привітання, телефонні дзвінки, гомін… А потім — тиша. Гостра, як лезо. В цій тиші з’явилась вона — труна, вкрита жовто-блакитним прапором. На плечах військових і під звуки оркестру.
Я майже не знав його. 27 років. Доброволець. Сергій. Ми ніколи не обідали разом, не говорили про життя. Однак сьогодні я прощався з ним, бо він залишив мені щось дуже дороге — своє місце серед живих. Він добровільно став між мною і війною.
На площі всі завмерли. Гімн звучав, як крик душі. Наче сама Україна співала своєму синові. Момент єдності. Момент вічності. Люди зупинилися — хтось зі схиленою головою, хтось із рукою на серці. Хтось витирав сльози на очах, але не всі… Хтось розмовляв телефоном, пробігаючи повз. Хтось реготав у кав’ярні за рогом. Від цього світ здавався ще більш розірваним. Як дві реальності, що живуть пліч-о-пліч — одна ховає, інша забуває.
Колона вирушила до цвинтаря. Сирени поліцейських вели нас — мов оберігаючи спокій останньої дороги. Я був майже останнім у ланцюгу машин. Вперше я їхав у такій тиші всередині себе. Я спостерігав як люди і автівки зупинялись. Ось старенький дідусь вийшов зі старенького «Жигулі» і опустився на обидва коліна прямо посеред дороги. Його очі я не забуду ніколи. Ось двоє дітей із розгубленими очима спостерігали, як їхня мама навчає їх — без слів — що таке честь стоячи на колінах перед героєм.
Водночас були інші машини, які вперто їхали, ніби не помічаючи скорботної процесії. Поліцейське авто перегоражувало їм шлях, як щит, як останнє «ні».
Як можна так? Чому так? Невже ми настільки втратили серце?
Гнів і сльози. Вони їхали поруч зі мною весь шлях. Мій гнів був не на людей, а на байдужість. На цей лід у серцях. На те, що смерть іноді не має гучного голосу. Що навіть герої бувають поховані в півмовчанні.
На повороті до цвинтаря я побачив знайому жінку. Вона несла квіти — до могили свого сина, який також нещодавно загинув на війні. Її спинила колона. Вона впала на коліна і плакала витираючи обличчя платком. Вона знає. Вона розуміє. Її серце сьогодні знову ховає сина.
На цвинтарі вітер затріпотів жовто-блакитні прапори над могилами воїнів. Військові понесли труну на плечах.
Священник читав літургію. Не ідеально, не театрально — по-справжньому.
«Господи, помилуй…»
«Отче наш…»
Люди шепотіли молитву разом і наче час зупинився.
Три постріли військових у небо розірвали повітря. Кожен із них — як удар в груди. Гостро. Холодно. Неочікувано. Мелодія оркестру згасла. Земля почала падати на труну.
Цей звук… Глухий. Грубий. Остаточний. Він залишається в тобі назавжди. Він не стирається. Він, як відлуння війни, яке ми носимо в собі.
Незабаром і на цій новій могилі замайорить ще одна жовто-блакитна згадка про те, що ми досі платимо ціну. Ще одне імʼя. Ще один герой. Брат. Син. Друг. Любов.
Я стояв там, серед інших, дивлячись у небо й подумки питав Бога:
Господи, скільки ще? Скільки ще прапорів має з’явитися на цвинтарях, перш ніж прийде мир? Скільки хлопців ще мають лягти в землю, перш ніж ми навчимось бути вдячними? Скільки ще глухих звуків землі має пролунати, щоб розбудити сплячих?
Господи, помилуй нас. Помилуй тих, хто воює. Помилуй тих, хто ховає. Помилуй навіть тих, хто забуває. Господи, дай нам серце — не з каменю, а з плоті.
Поки над нами майорить жовто-блакитний прапор — не маємо права жити так, ніби під ним ніхто не вмирав.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Довгоочікувана премʼєра моєї першої книги.
«7 днів до перемін» - це не просто історія. Це сім кроків назустріч перемінам, бо зміни починаються там, де людина зустрічається з благодаттю.
Сім днів — і більше нічого не буде, як раніше.
Перечитай. Переживи. Перемінися.
Передзамовлення за посиланням:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScTPy34YsxywlFCl3x7e8-maN1ePvthFK6D8-stzQGtcxv03w/viewform?usp=preview
«7 днів до перемін» - це не просто історія. Це сім кроків назустріч перемінам, бо зміни починаються там, де людина зустрічається з благодаттю.
Сім днів — і більше нічого не буде, як раніше.
Перечитай. Переживи. Перемінися.
Передзамовлення за посиланням:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScTPy34YsxywlFCl3x7e8-maN1ePvthFK6D8-stzQGtcxv03w/viewform?usp=preview
Розпакуй свій подарунок
10 найпоширеніших запитань про духовні дари
https://youtu.be/83cWAohvpzs?feature=shared
10 найпоширеніших запитань про духовні дари
https://youtu.be/83cWAohvpzs?feature=shared
YouTube
Розпакуй свій подарунок - Андрій Савич | 30.03.2025
Проповідь "Рохпакуй свій подарунок"
Церква «Голгофа» - ЛЮБИТИ | СЛУЖИТИ | ЗРОСТАТИ
Богослужіння щоднеділі о 13:00
📍просп.Соборності 26а, м.Луцьк
Ставте LIKE та пишіть коментарі - нам важлива будь-яка ваша реакція.
Підпишіться і натисніть 🔔, щоб отримувати…
Церква «Голгофа» - ЛЮБИТИ | СЛУЖИТИ | ЗРОСТАТИ
Богослужіння щоднеділі о 13:00
📍просп.Соборності 26а, м.Луцьк
Ставте LIKE та пишіть коментарі - нам важлива будь-яка ваша реакція.
Підпишіться і натисніть 🔔, щоб отримувати…
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Сьогодні стартував продаж моєї першої книжки «7 днів до перемін» і мені довелося роздавати багато автографів - дуже незвичне відчуття)
Проте це все не про мене, а про Того, Кому присвячена ця книга і завдяки Кому я можу писати і допомагати іншим людям змінюватися. Я це дуже люблю )
Дякую Богу за цей новий досвід, нові можливості і нові виклики. Молюся і надіюся, що книга стане благословінням для багатьох.
P.S. Вже почав роботу над двома новими книгами і це також буде щось дуже особливе, але про це напишу трішки пізніше )
Проте це все не про мене, а про Того, Кому присвячена ця книга і завдяки Кому я можу писати і допомагати іншим людям змінюватися. Я це дуже люблю )
Дякую Богу за цей новий досвід, нові можливості і нові виклики. Молюся і надіюся, що книга стане благословінням для багатьох.
P.S. Вже почав роботу над двома новими книгами і це також буде щось дуже особливе, але про це напишу трішки пізніше )
СУМИ В СЛЬОЗАХ
Сьогодні місто Суми здригнулося від чергового ракетного удару. Місто, яке мало готуватися до свята, опинилося в сльозах.
Маленька дівчинка, яка ще вчора плела віночок із верби, і молодий батько, який збирався святкувати з родиною, — сьогодні лише спогади під уламками.
Знову сльози.
Знову смерть.
Знову біль.
Слухаючи проповідь в церкві цього дня, я почув про те, як Ісус плакав наближаючись до Єрусалиму. Думаю, що сьогодні Він також плаче разом із Сумами. Він бачить не лише руїни міст, а й поруйновані серця.
Для того Він і приходив, щоб спасти від гріха, який руйнує нас і цей світ.
Тому навіть у цю мить болю ми співали «Осанна», бо віримо, що Боже світло переможе людську темряву. Ми віримо так само, як повірили ті, хто першим зустрів Воскреслого.
Пасха нагадує нам, що Христос переміг зло на хресті і тому Його Царство обов’язково настане в усій повноті.
Там не буде більше сліз, ні ракет, ні могил. Там запанує мир, на який так чекають наші серця. Там буде покаране все зло. А поки що - ми співчуваємо тим, хто втратив близьких, молимося за них і нашу країну, надіємося на припинення війни і чекаємо на мир.
Сьогодні місто Суми здригнулося від чергового ракетного удару. Місто, яке мало готуватися до свята, опинилося в сльозах.
Маленька дівчинка, яка ще вчора плела віночок із верби, і молодий батько, який збирався святкувати з родиною, — сьогодні лише спогади під уламками.
Знову сльози.
Знову смерть.
Знову біль.
Слухаючи проповідь в церкві цього дня, я почув про те, як Ісус плакав наближаючись до Єрусалиму. Думаю, що сьогодні Він також плаче разом із Сумами. Він бачить не лише руїни міст, а й поруйновані серця.
Для того Він і приходив, щоб спасти від гріха, який руйнує нас і цей світ.
Тому навіть у цю мить болю ми співали «Осанна», бо віримо, що Боже світло переможе людську темряву. Ми віримо так само, як повірили ті, хто першим зустрів Воскреслого.
Пасха нагадує нам, що Христос переміг зло на хресті і тому Його Царство обов’язково настане в усій повноті.
Там не буде більше сліз, ні ракет, ні могил. Там запанує мир, на який так чекають наші серця. Там буде покаране все зло. А поки що - ми співчуваємо тим, хто втратив близьких, молимося за них і нашу країну, надіємося на припинення війни і чекаємо на мир.