Агов, львівські котики! Якщо хочете побачити щось прекрасне - приходьте обов'язково, вам сподобається. Вже завтра виставка відкривається, вхід вільний.
У Львові відбудеться виставка "Музею української перемоги"
Уже 6 грудня ви зможете побачити заскановану воєнну спадщину, моделі, документальні фільми та інтерактивні інсталяції. Виставка включатиме понад 35 експонатів зібраних командою ГО «Піксельовані реальності», а також журналістами і сканувальниками України та світу.
Виставку відкриває одноденний форум, присвячений ролі оцифрування культурної спадщини у відбудові України та актуальним проблемам, які виникли внаслідок війни. У рамках Форуму запланована презентація Музею, ряд панельних дискусій щодо збереження культурної та історичної спадщини.
Про виставку читайте тут 👈
Де? 📌 Меморіальний музей тоталітарних режимів “Територія Терору”, Барак № 1, проспект В’ячеслава Чорновола, 45 Г.
Коли? 📆 6-20 грудня
📌 Міський палац культури імені Гната Хоткевича, Львів, вул. Кушевича, 1.
📆 6 грудня
⏰ 9:00 - 18:30
У Львові відбудеться виставка "Музею української перемоги"
Уже 6 грудня ви зможете побачити заскановану воєнну спадщину, моделі, документальні фільми та інтерактивні інсталяції. Виставка включатиме понад 35 експонатів зібраних командою ГО «Піксельовані реальності», а також журналістами і сканувальниками України та світу.
Виставку відкриває одноденний форум, присвячений ролі оцифрування культурної спадщини у відбудові України та актуальним проблемам, які виникли внаслідок війни. У рамках Форуму запланована презентація Музею, ряд панельних дискусій щодо збереження культурної та історичної спадщини.
Про виставку читайте тут 👈
Де? 📌 Меморіальний музей тоталітарних режимів “Територія Терору”, Барак № 1, проспект В’ячеслава Чорновола, 45 Г.
Коли? 📆 6-20 грудня
📌 Міський палац культури імені Гната Хоткевича, Львів, вул. Кушевича, 1.
📆 6 грудня
⏰ 9:00 - 18:30
#традиції, #розваги
♥️♠️ Азартні ігри у Львові
Традиція азартних ігор у Львові майже втричі довша, ніж історія США. У місті грали як мінімум з XIV століття.
Головною розвагою середньовіччя були кості. Їх любили всі, але найбільше — солдати і міські низи.
Вже в 1387 році азартні ігри досягли такого масштабу, що міська влада присвятила їм окремий закон:
У місті заборонено грати в кості. Порушники караються великим штрафом (48 грошей) і зобов'язані повернути виграші одне одному.
Якщо гра ведеться в шинку, його власник отримує попередження. Після 3 порушень заклад буде закрито.
Закон не допоміг, популярність гри продовжувала зростати.
Ігромани не вирізнялися чесністю. Збігнєв Морштин (польський поет та воїн, що жив в середині XVII століття) називав кості “грою голоти і шахраїв”. Він ж описав схему роботи професійних костерів (шулерів):
Виколупуємо порожнину у гральному кубику та заливаємо туди ртуть.
Отримуємо удосконалені кості, котрі завжди падають виграшною стороною.
Підміняємо кубики під час гри, щоб гарантувати перемогу.
Важливо: міська влада заборонила азартні ігри, але кості дозволялось тримати вдома.
З їх допомогою передбачали майбутнє. Існували цілі збірники, що тлумачили комбінації кубиків.
До прикладу, дванадцятка могла означати “далеку дорогу”, “зустріч з коханим” або “несподівану пригоду”.
Картярство з'явилося у Львові в XVI столітті. У 1584 році польський поет Себастіян Кленович розповів про “нову розвагу” у поемі “Роксоланія”:
Містяни грали просто так, на щиглі, на горіхи і на гроші.
Існували “професійні свідки”, котрі підтримували шулерів при виникненні суперечок.
Аферистам допомагали підглядачі: вони вставали за спиною суперників і розкривали їх карти за допомогою жестів і сигналів.
У XVI столітті карти вважали “розвагою недалеких”. Існувала приказка: “З дурнем — карти, з мудрим — жарти”.
Втім, у місті жило багато людей, що не претендували на інтелектуалізм, але дуже любили азарт.
Пост підготували наші друзі - канал Кліо, де на вас чекає ще безліч цікавинок про Україну. Підписуйтесь 👍
♥️♠️ Азартні ігри у Львові
Традиція азартних ігор у Львові майже втричі довша, ніж історія США. У місті грали як мінімум з XIV століття.
Головною розвагою середньовіччя були кості. Їх любили всі, але найбільше — солдати і міські низи.
Вже в 1387 році азартні ігри досягли такого масштабу, що міська влада присвятила їм окремий закон:
У місті заборонено грати в кості. Порушники караються великим штрафом (48 грошей) і зобов'язані повернути виграші одне одному.
Якщо гра ведеться в шинку, його власник отримує попередження. Після 3 порушень заклад буде закрито.
Закон не допоміг, популярність гри продовжувала зростати.
Ігромани не вирізнялися чесністю. Збігнєв Морштин (польський поет та воїн, що жив в середині XVII століття) називав кості “грою голоти і шахраїв”. Він ж описав схему роботи професійних костерів (шулерів):
Виколупуємо порожнину у гральному кубику та заливаємо туди ртуть.
Отримуємо удосконалені кості, котрі завжди падають виграшною стороною.
Підміняємо кубики під час гри, щоб гарантувати перемогу.
Важливо: міська влада заборонила азартні ігри, але кості дозволялось тримати вдома.
З їх допомогою передбачали майбутнє. Існували цілі збірники, що тлумачили комбінації кубиків.
До прикладу, дванадцятка могла означати “далеку дорогу”, “зустріч з коханим” або “несподівану пригоду”.
Картярство з'явилося у Львові в XVI столітті. У 1584 році польський поет Себастіян Кленович розповів про “нову розвагу” у поемі “Роксоланія”:
Містяни грали просто так, на щиглі, на горіхи і на гроші.
Існували “професійні свідки”, котрі підтримували шулерів при виникненні суперечок.
Аферистам допомагали підглядачі: вони вставали за спиною суперників і розкривали їх карти за допомогою жестів і сигналів.
У XVI столітті карти вважали “розвагою недалеких”. Існувала приказка: “З дурнем — карти, з мудрим — жарти”.
Втім, у місті жило багато людей, що не претендували на інтелектуалізм, але дуже любили азарт.
Пост підготували наші друзі - канал Кліо, де на вас чекає ще безліч цікавинок про Україну. Підписуйтесь 👍
#традиції, #розваги
♦️♣️ Картярство у Львові
У XVI ст. карти вважались “забавою простолюду”. Найпопулярніші ігри Львова (“хапанка”, “купець”) були придумані в Галичині і мали прості правила.
Дворяни та багатії теж “тасували колоду”, але суспільство засуджувало цю звичку. Серед еліти був популярний французький “пікет”.
Ситуація змінилася під час конфліктів другої половини XVII ст. Опинившись на війні, львівська шляхта рятувалась від нудьги та відволікалась від дійсності за допомогою карт.
Гра так сильно увійшла в побут аристократів, що перекочувала з військових таборів до маєтків.
Мода на карти поширювалась ще й з Варшави, де її запровадили французькі аристократки Марія де Аркен і Марія Ґонзаґа (наречені польських королів).
У XVIII ст. картярське середовище зазнає все більшого іноземного впливу. З'являються нові ігри: тришак (Італія), мар'яж (Франція), дружбарт (Німеччина), а трохи згодом і фараон (штос).
На момент приєднання Львова до імперії Габсбургів (1772 р.), карти були типовою розвагою містян.
Не всі грали на гроші, але це було поширеною практикою. Настільки поширеною, що у 1784 р. віденський уряд заборонив азартні ігри.
Штраф за ігнорування закону складав 300 флоринів (фантастична сума). Стільки ж мав заплатити власник дому, у якому проходила гра.
За інформацію про порушників платили 100 флоринів, особу інформатора зберігали у таємниці.
Заборона азартних розваг не подіяла. Картярі збиралися у приватних будинках і грали з “перевіреними людьми”. Особливо запеклі баталії відбувалися взимку, коли до міста з'їзджалася заможня публіка у пошуках гострих відчуттів.
Львівські аристократи програвали астрономічні суми, маєтки. Не всі грали чесно: траплялися навіть групи шахраїв, що обдурювали довірливих колег.
Картярська еліта кінця XVIII століття була колоритною. До неї входив ксьондз Сераковський, віленський єпископ Масальський, шляхтичі Мйончинський та Хадзькевич, а ще багато інших яскравих людей.
Дякуємо за інформацію каналу Кліо, де на вас чекає ще безліч цікавинок про Україну. Підписуйтесь 👍
♦️♣️ Картярство у Львові
У XVI ст. карти вважались “забавою простолюду”. Найпопулярніші ігри Львова (“хапанка”, “купець”) були придумані в Галичині і мали прості правила.
Дворяни та багатії теж “тасували колоду”, але суспільство засуджувало цю звичку. Серед еліти був популярний французький “пікет”.
Ситуація змінилася під час конфліктів другої половини XVII ст. Опинившись на війні, львівська шляхта рятувалась від нудьги та відволікалась від дійсності за допомогою карт.
Гра так сильно увійшла в побут аристократів, що перекочувала з військових таборів до маєтків.
Мода на карти поширювалась ще й з Варшави, де її запровадили французькі аристократки Марія де Аркен і Марія Ґонзаґа (наречені польських королів).
У XVIII ст. картярське середовище зазнає все більшого іноземного впливу. З'являються нові ігри: тришак (Італія), мар'яж (Франція), дружбарт (Німеччина), а трохи згодом і фараон (штос).
На момент приєднання Львова до імперії Габсбургів (1772 р.), карти були типовою розвагою містян.
Не всі грали на гроші, але це було поширеною практикою. Настільки поширеною, що у 1784 р. віденський уряд заборонив азартні ігри.
Штраф за ігнорування закону складав 300 флоринів (фантастична сума). Стільки ж мав заплатити власник дому, у якому проходила гра.
За інформацію про порушників платили 100 флоринів, особу інформатора зберігали у таємниці.
Заборона азартних розваг не подіяла. Картярі збиралися у приватних будинках і грали з “перевіреними людьми”. Особливо запеклі баталії відбувалися взимку, коли до міста з'їзджалася заможня публіка у пошуках гострих відчуттів.
Львівські аристократи програвали астрономічні суми, маєтки. Не всі грали чесно: траплялися навіть групи шахраїв, що обдурювали довірливих колег.
Картярська еліта кінця XVIII століття була колоритною. До неї входив ксьондз Сераковський, віленський єпископ Масальський, шляхтичі Мйончинський та Хадзькевич, а ще багато інших яскравих людей.
Дякуємо за інформацію каналу Кліо, де на вас чекає ще безліч цікавинок про Україну. Підписуйтесь 👍
#свята, #навколосвітнє
🌿 Festa dos Mayos - Свято Maйос в Іспанії
Festa dos Mayos - це свято весни та сонця, чиє коріння тягнеться в глибини століть. Походження свята сягає античних цивілізацій фінікійців та греків, які в ці дні прославляли розквіт природи та весни.
У Галісії це свято отримало назву Festa dos Maios і найбільші святкування організовують в Villagarcía de Arosa, Orense, Pontevedra і Poio.
Щорічно організовуються змагання, в яких нагороджуються призами найкращі maios. Maios - це композиції із квітів, папороті, трав, фруктів та яєць. Ці витвори можливі в двох варіантах: традиційних (у формі великого конуса, покритого рослинами, накшталт новорічної ялинки) і художніх (представляють собою різноманітні скульптури із рослин).
Віщують наступ свята гілочки з жовтими квітами (ця рослина називається xesta), якими прикрашають машини, двері будинків та церков в ніч з 30 квітня на 1 травня, і за повір'ям приносять удачу.
🌿 Festa dos Mayos - Свято Maйос в Іспанії
Festa dos Mayos - це свято весни та сонця, чиє коріння тягнеться в глибини століть. Походження свята сягає античних цивілізацій фінікійців та греків, які в ці дні прославляли розквіт природи та весни.
У Галісії це свято отримало назву Festa dos Maios і найбільші святкування організовують в Villagarcía de Arosa, Orense, Pontevedra і Poio.
Щорічно організовуються змагання, в яких нагороджуються призами найкращі maios. Maios - це композиції із квітів, папороті, трав, фруктів та яєць. Ці витвори можливі в двох варіантах: традиційних (у формі великого конуса, покритого рослинами, накшталт новорічної ялинки) і художніх (представляють собою різноманітні скульптури із рослин).
Віщують наступ свята гілочки з жовтими квітами (ця рослина називається xesta), якими прикрашають машини, двері будинків та церков в ніч з 30 квітня на 1 травня, і за повір'ям приносять удачу.