“ану ж, чий Бог сильніший і хто здобуде владу над народом?”

Той вплив, який психічно-моральний фактор здатен чинити на фізичне тіло людини, є широко відомим, а тут важливо згадати таке: за допомогою внутрішнього налаштування чи у стані екзальтації або ж великого запалу несподівано, але вельми успішно навіть фізично слабке, виснажене тіло, як засвідчують численні випадки, виявляється здатним долати найнеймовірніші труднощі й зусилля. Відомо, що під час війни траплялося безліч таких випадків. Хоча й ті, хто підкоряв гори, може згадати, який-бо дивний приплив нових сил вони іноді відчували, коли, виснажені в боротьбі з бурею, наближалися до місця відпочинку або вже ступали ногою на стежку, яка веде до притулку; чи коли після багатьох годин видряпування на камʼяну стіну перед пригніченими, невпевненими в щасливому завершенні задуманого раптово поставала велична картина такої бажаної вершини.

«Бгаґавадґіта» — одна з найвідоміших священних книг індуїзму. Протягом століть індійці зверталися до неї в пошуках відповідей на сокровенні питання буття, вона надихала індійських патріотів на боротьбу за незалежність батьківщини. За межами Індії «Бгаґавадґітою» захоплювалися видатні філософи, поети, письменники й науковці. В Україні про «Бгаґавадґіту» ще в 1844 році писав філософ і богослов Орест Новицький; цитувала цю книжку й Леся Українка. З 2022 року популярність «Бгаґавадґіти» в нашій країні лише зростає.

Що означає залишитися вірним, коли звичний світ безповоротно зруйновано?
Ця книга — не лише реконструкція останньої битви французьких добровольців у складі 33-ї гренадерської дивізії СС «Шарлемань», а й спроба прочитати цей бій як символічну подію європейської свідомості.

Через погляд Жана Мабіра — письменника, солдата й історика — ми бачимо не просто епізод Другої світової війни, а граничну ситуацію, в якій особистий вибір стає формою спротиву занепаду, де поразка — не завершення, а стан буття: місце, де виявляється здатність людини залишатися собою в цивілізації, що більше не обіцяє нічого.

Спираючись на спогади, документи, фронтову мемуаристику й елементи літературної стилізації, ця праця досліджує останню оборону Берліна як історичний і моральний вузол — простір, у якому ще звучить відгомін давніх уявлень про честь і вірність.