Про те, як живопис допомагає досліджувати себе, що підштовхує до публічності і як відчути, що полотно більше не потребує жодного мазка — у розмові з Тарасом Фортуною.
👉 Підтримати наш проєкт
👉 Підтримати наш проєкт
2❤21
УВАГА! УВАГА! УВАГА!
🎹🎸 ВЕЧІР НЕБАНАЛЬНОЇ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ МУЗИКИ ВІД ПНЯБЗИКА
Звучатимуть твори нині живущих і вічно живих українських (і не тільки!) композиторів ХХ–ХХІ століть:
— Г. Ляшенко, Ф. Якименко, С. Ассад, Д. Уоткінс та К. Дебюссі;
— сучасна українська композиторська молодь — А. Войткевич та А. Тарасенко;
— музика засновників «Пнябзика» Н. Ломова і А. Єлісєєва.
Виконавці та виконавиці:
В. Бачинська (фортепіано)
А. Войткевич (фортепіано)
А. Воронова (арфа)
А. Єлісєєв (фортепіано)
А. Тарасенко (гітара)
Будемо раді побачити кожного, хто прагне підтримати українську культурну спільноту!
🎹🎸 ВЕЧІР НЕБАНАЛЬНОЇ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ МУЗИКИ ВІД ПНЯБЗИКА
Звучатимуть твори нині живущих і вічно живих українських (і не тільки!) композиторів ХХ–ХХІ століть:
— Г. Ляшенко, Ф. Якименко, С. Ассад, Д. Уоткінс та К. Дебюссі;
— сучасна українська композиторська молодь — А. Войткевич та А. Тарасенко;
— музика засновників «Пнябзика» Н. Ломова і А. Єлісєєва.
Виконавці та виконавиці:
В. Бачинська (фортепіано)
А. Войткевич (фортепіано)
А. Воронова (арфа)
А. Єлісєєв (фортепіано)
А. Тарасенко (гітара)
Будемо раді побачити кожного, хто прагне підтримати українську культурну спільноту!
📅 7 вересня (неділя)
🕕 18:00
📍 Київський Будинок вчених НАН України, вул. Володимирська, 45-А
Вхід — донат від 150 грн (реєстрація за посиланням)
❤24
У XIX столітті відбулося унікальне зближення філософії з музичним мистецтвом. Однією з найвражаючих форм цього синтезу стали інтелектуальні й особисті стосунки між філософом Фрідріхом Ніцше та композитором Ріхардом Вагнером. Те, що починалося як палке захоплення, згодом обернулося на гостру ідеологічну ворожнечу.
Що ж спричинило такий кардинальний відхід від колишніх уподобань? Про це — у тексті Вікторії Бачинської. https://pniabzyk.com/niczshe-proty-vagnera/
Що ж спричинило такий кардинальний відхід від колишніх уподобань? Про це — у тексті Вікторії Бачинської. https://pniabzyk.com/niczshe-proty-vagnera/
❤16
😯 Саме такий вигляд має наша редакція, отримавши понад 700 сторінок творів!
Встигніть надіслати свій текст до 15 серпня (включно): forms.gle/YZc9MUfG642jWWGW9
👉 Підтримати проєкт
Встигніть надіслати свій текст до 15 серпня (включно): forms.gle/YZc9MUfG642jWWGW9
👉 Підтримати проєкт
❤25
Ми неправильно читали книжки — ми хотіли якомога більше довідатися, дізнатися, насититися; а треба було читати і писати їх так, як ми слухаємо музику або співаємо; адже ми слухаємо музику не для того, щоб про щось довідатися, ми співаємо не для того, щоб про щось повідомити; слухаючи і виконуючи музику, ми граємо в найкращу, найшляхетнішу Гру, тобто безпосередньо виконуємо те, задля чого, можливо, нас створив Бог; принаймні так вважає серце.
Так писав Кость Москалець — для якого література є грою без іншої мети, ніж радість творення.
У його текстах слово набуває музичної повноти: в них буденне органічно зливається із сакральним, відкриваючи простір тиші та внутрішньої свободи. Читайте про поета та його "нікому-не-належність" у тексті Андрія Кузи. https://pniabzyk.com/kostyantyn-moskalecz-poet-tyshy/
1❤17
Кант і Бергсон пропонували дві радикально різні концепції часу: Кант бачив час як умову нашого сприйняття світу, а Бергсон — як безперервний живий потік, який не можна звести до секунд і годин. Про те, як ці бачення зіткнулися й вплинули на філософію — у новому тексті Кирила Неклеси. https://pniabzyk.com/anri-bergson-ta-immanuyil-kant-do-pytannya-pro-temporalnist/
❤19
📝 Прийом матеріалів до журналу «Пнябзик» завершено!
Цього разу ми отримали 187 заявок.
Автори, чиї твори увійдуть до номера, найближчим часом отримають повідомлення від редакції. Ми вдячні усім, хто надіслав свої роботи, та закликаємо брати участь у наступних наборах.
Тема наступного випуску — «Рух»: тексти, що досліджують процес, дорогу, зміну, біг, утечу, становлення. Запрошуємо авторів осмислити динаміку у своїх майбутніх текстах у найширшому діапазоні значень — від внутрішніх перетворень до суспільних і культурних зрушень. Набір матеріалів розпочнеться у жовтні.
Дякуємо усім авторам за довіру й внесок у розвиток нашого незалежного літературного видання! 🖤
👉 Підтримати проєкт
Цього разу ми отримали 187 заявок.
Автори, чиї твори увійдуть до номера, найближчим часом отримають повідомлення від редакції. Ми вдячні усім, хто надіслав свої роботи, та закликаємо брати участь у наступних наборах.
Тема наступного випуску — «Рух»: тексти, що досліджують процес, дорогу, зміну, біг, утечу, становлення. Запрошуємо авторів осмислити динаміку у своїх майбутніх текстах у найширшому діапазоні значень — від внутрішніх перетворень до суспільних і культурних зрушень. Набір матеріалів розпочнеться у жовтні.
Дякуємо усім авторам за довіру й внесок у розвиток нашого незалежного літературного видання! 🖤
👉 Підтримати проєкт
1❤29
Шилпа Гупта — одна з найпомітніших індійських мисткинь сучасності. Вже понад два десятиліття вона досліджує межі: державні, релігійні та ідеологічні. Більше про це — у тексті Дмитра Онопрійка. https://pniabzyk.com/shylpa-gupta/
❤15
Щорічний фестиваль «Bouquet Kyiv Stage», який традиційно відбувається на території Софії Київської, вкотре засвідчив багатовимірність української музичної культури.
Цьогоріч у програмі зокрема поєдналися віднайдена спадщина модерністів 1920-х Бориса Яновського і Костянтина Шиповича, маловідомі твори українського за походженням американського композитора Лео Орнштейна та художні пошуки сучасних авторів — Олексія Шмурака, Акіма Зварича та Максима Іванова.
Детальніше про це читайте у рецензії Вікторії Бачинської. https://pniabzyk.com/bouquet-kyiv-stage-avangard-20-h-ornshtejn-i-nova-ukrayinska-muzyka/
Цьогоріч у програмі зокрема поєдналися віднайдена спадщина модерністів 1920-х Бориса Яновського і Костянтина Шиповича, маловідомі твори українського за походженням американського композитора Лео Орнштейна та художні пошуки сучасних авторів — Олексія Шмурака, Акіма Зварича та Максима Іванова.
Детальніше про це читайте у рецензії Вікторії Бачинської. https://pniabzyk.com/bouquet-kyiv-stage-avangard-20-h-ornshtejn-i-nova-ukrayinska-muzyka/
❤18
Відмовитися від готових пояснень, «поставити світ у дужки» і подивитися на речі так, ніби вперше — саме так німецький філософ Едмунд Гуссерль розумів шлях до істини. Чому його заклик «назад до речей» перевернув філософію ХХ століття — у нарисі Кирила Неклеси. https://pniabzyk.com/filosofiya-edmunda-gusserlya-yak-nove-bachennya-svitu/
❤16
Пнябзик тепер офіційно медіа!
21 серпня 2025 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення ухвалила рішення № 1711 про реєстрацію «Пнябзика» в Реєстрі суб’єктів у сфері друкованих медіа (ідентифікатор R30-06438).
Дякуємо кожному, хто вірить у наш проєкт. Найцікавіше попереду 🖤
👉 Підтримати нас
21 серпня 2025 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення ухвалила рішення № 1711 про реєстрацію «Пнябзика» в Реєстрі суб’єктів у сфері друкованих медіа (ідентифікатор R30-06438).
Дякуємо кожному, хто вірить у наш проєкт. Найцікавіше попереду 🖤
👉 Підтримати нас
❤61
Пригадайте, як вам представляли на уроках літератури Вільяма Шекспіра? Актор зі Стратфорда, театр "Глобус", крилате "бути чи не бути"... Та вже понад двісті років шекспірознавці ставлять під сумнів канонічну біографію цього генія. Аргументи обох сторін — у тексті Вікторії Бачинської. https://pniabzyk.com/shekspir-zagadka-avtorstva/
❤18
Постмодерн починається там, де помирають «метанаративи». Жан-Франсуа Ліотар оголосив кінець епохи універсальних істин — релігії, науки, ідеології. На їхнє місце приходить строката мозаїка мовних ігор, кожна з яких встановлює власну «правду». Як ця ідея змінила наше уявлення про знання — читайте в тексті Кирила Неклеси. https://pniabzyk.com/liotar-proty-metanaratyviv/
❤20
Людина завжди перебуває у пошуках — життєвого шляху, близьких, мрій. Концерт Ensemble 24 запропонував слухачам спосіб знайти свою глибинну українську сутність. Про маршрут, який проклали музиканти, — у рецензії Вікторії Бачинської. https://pniabzyk.com/poshuk-zemli/
❤20