Telegram Web Link
🚃 У той же час вірогідність реалізації цієї ідеї виглядає сумнівно. Чому? Пояснює транспортний планувальник команди "ПроМобільність" Лев Іванець.

По-перше, варто відзначити, що ідея не нова. Зокрема, її просував містобудівник, урбаніст Віктор Петрук ще декілька років тому. Зокрема, на фото, доданого до посту, видно пропозицію зі статті Хмарочоса за 2019-й рік "У Києва є проблема з Подільсько-Воскресенським мостом. Як її вирішувати?". Цікаво, що роки йдуть, але проблеми з мостами залишаються. Стабільність – ознака майстерності?

По-друге, ця ініціатива викликає необхідність реконструкції вулиць Глибочицької, Дмитрівської та Валів. При чому ця реконструкція має бути спрямованою на те, щоб швидкісний трамвай рухався з максимальним рівнем виділеності і не залежав від трафіку. Інакше все ще більш вигідним з точки зору часу буде сісти в транспорт, який довезе до станції метро "Почайна" Північним мостом, і сенсу трамвая буде небагато. Чи готовий департамент транспортної інфраструктури до якісних змін? Можна подивитися на ремонт на вулиці Глибочицькій, щоб зрозуміти, що шанси якщо не нульові, то стрімко прагнуть до нульової відмітки.

Сама ідея логічна, і, ймовірно, має більше шансів, наприклад, отримати схвалення фінансування від партнерів. Складно сказати, чи дійсно можна реалізувати цей проєкт за 2,5-3 млрд грн та за 1,5-2 роки (тому що власне цей проєкт, як і низка інших, є лише однією з пропозицій), але це точно буде більш швидке і дешеве рішення, яке зможе суттєво пришвидшити шлях Троєщини хоч кудись. Утім те, що робиться зараз на Глибочицькій, вчергове доводить, що вірогідність реалізації такого проєкту вкрай мала.

Є ще один важливий нюанс. Крім того, що гроші потрібні не тільки щоб створити нову інфраструктуру, але і щоб її додатково утримувати. Відповідно до книжкових норм, після будівництва нового обʼєкту транспортної інфраструктури потрібно розуміти, що близько 6% від вже зроблених капіталовкладень потрібно мати щороку на підтримання працездатності цього обʼєкту. При цьому бажано, щоб 1% виділявся безпосередньо з бюджету, а 5% відкладалися у спеціальний фонд, гроші з якого умовно можно використати за 20 років, коли виникне потреба капітально ремонтувати або реконструювати споруду. Детальніше про це можна прочитати в нашому блозі – "Чи ризикує Київ і далі втрачати транспортну інфраструктуру у майбутньому?"

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
👍163🔥1😢1
🚆 Європейський Союз має намір виділити 76 мільйонів євро грантових коштів на будівництво євроколії від Львова до кордону з Польщею. Проєкт схвалено Координаційним комітетом програми Connecting Europe Facility (CEF). Кошти буде спрямовано на реалізацію першого етапу будівництва колії європейського стандарту (1435 мм) на ділянці Скнилів – Мостиська ІІ.

Після цього, за словами міського голови Андрія Садового, колію продовжать до головного вокзалу Львова.

Проєкт "Укрзалізниці" "Скнилів – Мостиська ІІ" увійшов до топ-10 пріоритетних проєктів, які цього року погодився підтримати CEF.

Також на завершальному етапі — будівництво євроколії між Ужгородом та Чопом.

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
👍183🤔1
🚃 "Львівелектротранс" показав, як пройшло тестування другого інклюзивного маршруту "Дошвейцарський період" на трамвайному вагоні Vevey Be 4/8.

Хороша ініціатива і правильний посил:

"Доступність починається з чесності. Адже неправда - це найлютіший ворог довіри. Тому безбар'єрність – це не лише інфраструктура, а й певна свідомість, активна участь та включення у процес усіх. Ми закликаємо львів'ян та гостей нашого міста більше цікавитися процесами створення інклюзивного середовища, навчатися коректній комунікації, сміливіше пропонувати допомогу та вміти приймати її".

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
31👍3
Forwarded from Укрзалізниця
Укрзалізниця презентує перший безбар’єрний вагон для груп пасажирів на кріслі колісному

Укрзалізниця завершила модернізацію першого безбарʼєрного вагона, повністю адаптованого для подорожей пасажирів на кріслах колісних. Його створили на власних виробничих потужностях у вагонному депо Бахмач. Роботи тривали 3 місяці і були повністю виконані фахівцями залізниці.

Цей вагон — експериментальний, але важливий для системного впровадження безбар’єрних рішень у залізничних перевезеннях. Він буде доступним за запитом організацій через сервіс замовлення групових квитків на сайті або застосунку Укрзалізниці.

🆕 Що змінилося?
Вагон повністю перебудували враховуючи потреби пасажирів на кріслі колісному:
4 збільшені купе: кожне розраховане на 2 пасажирів з інвалідністю та 2 супроводжуючих;
Комбінований формат: якщо вагон не заброньовано для спецперевезень кожне купе може вміщувати до 6 пасажирів.

🧑‍🦽Інклюзивні рішення:
-електропідйомник з можливістю навантаження до 300 кг;
-збільшена ширина дверей та коридору для вільного пересування на кріслі колісному;
-навігація шрифтом Брайля та контрастне маркування;
-великогабаритна вбиральня з душем, sos кнопкою, тримачем для милиць, сповивальним столиком і дитячим кріслом з ременями;
-індикатор зайнятості вбиральні;
-індивідуальні розетки з USB і Type-C;
-місця з можливістю регулювання кута нахилу спинки;
-окреме керування освітленням у купе й індивідуально біля місця пасажира;
-відеоспостереження в окремих зонах вагону.

Перед початком модернізації команда Укрзалізниці проводила зустрічі з організаціями, що спеціалізуються на допомозі людям з інвалідністю.

Замовлення такого вагона доступне на сайті https://services.uz.gov.ua/
👍156👎1🔥1🙏1
Продовжуємо звітувати про трафік у Києві. Нагадуємо, що в основі звіту лежать дані лічильника трафіку Офісу Трансформації. Цей лічильник щогодини вимірює час проїзду за фіксованими маршрутами в Києві у проміжку з 8:00 до 20:00 та порівнює його з ідеальним часом проїзду за умов порожньої дорожньої мережі. Більш детально про методологію розрахунку читайте тут.

Отже, згідно з даними лічильника трафіка, впродовж минулого тижня, 30 червня – 6 липня, на магістралях і вулицях Києва склалася наступна середньоденна затримка трафіку:

🛑понеділок – 44%;
🛑вівторок – 49%;
🛑середа – 45%;
🛑четвер – 59%;
🛑п’ятниця – 65%;
🛑субота – 24%;
🛑неділя – 16%.

Середня затримка дорівнювала затримкам попереднього тижня, і склала 40%.

Серед найбільших відмінностей в добовому розподілі інтенсивностей - ранкові піки четверга та п’ятниці. Кожен з них був вищим та протяжнішим за аналогічні періоди минулого тижня – відмінність сягає 10-20%. Водночас в середу спостерігаємо менш завантажений міжпіковий період – порівняно з попереднім тижнем, затримка є нижчою на 10%.

Загальна оцінка транспортних втрат в Києві, без врахування громадського та екстреного транспорту, за 5 робочих днів (для типової матриці переміщень буднього дня) складає 36,9 млн. гривень. (стільки ж, скільки й минулого тижня).

🤔 Як затримки трафіку перетворюються на гроші? Читайте тут та тут.

#про_Київ #про_трафік

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍52
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🚃 У Будапешті на лінії вийшли трамваї 20-го сторіччя. І ні, це не погана новина – влада вирішила цього літа повернути деякі трамваї, частина з яких була збудована в самому Будапешті, на лінії. Вони ходитимуть лише по вихідних, і слугуватимуть не тільки як транспорт, але й як способ відчути себе частинкою історії.

Сподіваємося, що скоро трамваї з 20-го сторіччя і для нас стануть лише частинкою історії!

#про_світ

Підписуйтесь на ПроМобільність
| Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України
17👍3😁1
За службову недбалість, що призвела до підтоплення тунелів метрополітену, директору одного з департаментів КМДА повідомлено про підозру — поліція Києва

Нагадаємо, у грудні 2023 року між станціями «Деміївська» та «Либідська» сталася аварійна ситуація, внаслідок якої було порушено герметичність конструкцій тунелю, що спричинило протікання води, потрапляння піску та підтоплення.

❗️Через загрозу безпеці пасажирів довелось повністю зупинити рух потягів на окремих ділянках синьої гілки метро.

Посадовець, відповідальний за контроль та координацію діяльності підприємств, згідно своїх обов’язків, мав брати участь у розгляді питань, пов’язаних з виникненням надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Попри обізнаність щодо загрози аварійної ситуації, яка могла призвести до руйнування елементів тунельної споруди, він не вжив жодних заходів для її усунення.

🔺Закриття станцій столичного метро, а також організація дублюючих маршрутів наземним транспортом коштувало бюджету столиці додаткових витрат – понад 164 млн грн.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍11🙏3😱1
2025/07/10 00:19:52
Back to Top
HTML Embed Code: