VikaVita / The calligraphy sisters
Громадянське суспільство — це коли тобі не насрати.
Civil society is when you actually give a damn

#набу #сап #мипроти_12414 #12414

Те, що зробив найсвіжіший епізод Саус Парка з Трампом вивчатимуть в підручниках майбутнього.

Якщо дуже коротко: Метта і Трея вибісило, що Парамаунт звільнило Колберта через його дуже поблажливу критику Трампа і наступними днями після підписання контракту на продовження транслювання Саус Парку на наступні 5 років на суму 1,5 млрд баксів, вони викотили серію, яка ґарантовано поставить Парамаунт в незручне становище, бо Трамп тонкошкіріший за зуби.

(і так, цим вони відволікають нас від № 12414, але ми не ведемося)

Контекст.
Підноготна.

Відео під спойлером містить травматичні сцени, я попередив. Взяв звідси.

«Наречена» (1999)
Ральф Бравн, 1928 – 2013

Ще сподобалося слово «лабубутомія».

Рік по Єві.
Спочивай з миром, доню.

Найприкріше, що замість опинитися в якійсь утопії чи дистопії, ми опинилися в реальності, де мільярдери фашисти педофіли грабують і нищать світ і всіх незгодних заради ще більшої влади і ще більших прибутків, якими вони навіть не встигнуть скористатися.

(а ще це значить, що якщо ви не фашист-педофіл із геноцидальними амбіціями, у вас нема шансів непристойно розбагатіти)

Андрій Приймаченко захистив своє авторське право на матеріял, який у 2019-му HBO використало в серіялі Chernobyl. 6 років він боровся за справедливість у суді й нарешті вдалося укласти угоду в його інтересах.

Безпрецедентний і дуже радісний випадок.

Одна з найкрутіших коміксисток, що малює жахи, Е. М. Керрол (яку я мріяв би видати, але не судилося), раптом виклала фанкомікс по Бладборну.
До Бладборну я байдужий, а от до Керрол — ні. Раджу.

Американці нарешті викотили обкладинку свого видання нашої «Короткої історії довгої війни». (ось лінк, але його треба через впн)
Крім самого, дуже приємного і цінного мені, факту видання, додатково гріє, що вони відгукнулися на мою рекомендацію замість безликого ґротеску взяти щось із розкішної української ґарнітури KyivType Дмитра Растворцева.
Видимість важлива. Шрифтова теж.

Ну і, якщо ви не знаєте/не маєте раптом цього нашого видання, права на який уже продані на 6 мов, прошу дуже. Права на англомовну версію в Україні, коли що, ми лишили за нами, раптом вам треба іноземцям на подарунок.

Розкішне інтерв'ю із засновником незалежного французького коміксового видавництва Cornélius.

Хочеться все цитувати, стільки всього персонально релевантного...

Дизайнерські болі.
Перебрав всі існуючі декоративні фентезійні українські шрифти. Під епічне роментезі.
Нічого не подобається.
Може хто з вас щось бачив таке епічне зі свошами й шипами?