🍂☕️🧣Корисні осінні звички 👉 https://www.instagram.com/reel/DOoMjK2jBfj/?igsh=cDdpdjN1anN2ejdp

Приєднуйтесь до нашої спільноти в інстаграм! ❤️

📆 Щодня нові ідеї на нашому сайті daytoday.ua

✔️Посидь спокійно, і ти зрозумієш, наскільки суєтні повсякденні турботи.
✔️ Помовчи трохи і ти зрозумієш, наскільки порожні повсякденні промови.
✔️ Відмовся від звичайних клопотів, і ти зрозумієш, як багато сил люди витрачають даремно.
✔️ Зачини свої ворота, і ти зрозумієш, як обтяжливі пути знайомств.
✔️ Май мало бажань, і ти зрозумієш, чому такі поширені хвороби роду людського.
✔️ Будь людянішим, і ти зрозумієш, наскільки бездушні звичайні люди.

Чень Цзіжу
@prytcha

😎 Знайоме відчуття, коли гортаєш «порожню» стрічку? Ми знаємо, як це виправити!

Знайшли для Вас скарбничку топових культурних каналів від креативних адмінів з чарівним вайбом, де кожна публікація торкається душі. 😏👇🏻

Шикарні плейлисти на вечір від музичних каналів

Фільми, які ви давно шукали

Круті книги та все про книги від авторів та критиків

Історичні факти, що пробуджують бажання відтворити машину часу

Та й інші цікавинки

Хочете, щоб ваша стрічка стала джерелом культури й натхнення? Тоді підписуйтесь

👇

ЗАРЯДИТИСЯ ЕНЕРГІЄЮ

Вміння віддавати

Один багач запитав у приятеля:

— Чому мене всі називають жадібним, коли відомо, що я розпорядився передати після моєї смерті все, що я маю, на благодійні цілі?

— У відповідь, — сказав друг, — я дозволю собі розповісти про те, як свиня скаржилася корові, що до неї погано ставляться: «Люди завжди говорять про твою доброту та очі з поволокою. Звичайно, ти даєш їм молоко та масло, але ж я даю людям набагато більше: ковбаси, стегенця та відбивні, кістки, шкіру та щетину! І все одно ніхто мене не любить. Чому так?»

Корова трохи подумала і відповіла: «Може, тому, що я все даю ще за свого життя?»
Ошо
@prytcha

Дві вази

Давним-давно жив один китайський імператор. У нього був гарний палац, найдивнішою прикрасою якого вважалися дві вази — справжні витвори мистецтва. Імператор дуже любив їх і розмістив в самому шикарному залі свого палацу.
Але одного разу сталося нещастя — одна з ваз впала на підлогу і розбилася на дрібні шматочки. Імператор довго горював, але потім наказав знайти майстрів, які могли б склеїти її заново.
І такі майстри знайшлися. Вони працювали дні і ночі, поки, нарешті, ваза знов не була зібрана. Вона майже не відрізнялася від своєї копії, але все ж одна істотна відмінність між ними була: склеєна ваза більше не могла утримувати в собі воду. Однак у неї був безцінний досвід — досвід бути розбитою і зібраною заново.
@prytcha

​Щасливий хвіст
Одного разу старий кіт зустрів молоде кошеня. Бігаючи по колу, кошеня намагалося наздогнати свій власний хвіст. Старий кіт стояв мовчки, спостерігаючи за діями кошеня. А воно, не припиняючи ні на мить, бігало за своїм хвостом.
— Ти женешся за своїм хвостом? — Навіщо? — запитав старий кіт.
— Мені сказали, що в моєму хвості — моє щастя, — відповіло кошеня, — тому я і ловлю його, своє щастя. Тільки ніяк спіймати не можу.
Старий кіт, закатив очі, посміхнувся так, як це міг зробити тільки бувалий кіт, та сказав:
— Колись я був молодий і, так само як і ти намагався «впіймати щастя за хвіст», бо свято вірив в правдивість сказаного мені. Ти не уявляєш, скільки днів я пробігав за своїм хвостом. Я забув, що таке їжа, вода, все бігав і бігав за своїм хвостом. Я падав, але знову вставав і гнався за своїм щастям. Але настав той момент в моєму житті, коли я вже втратив надію, та кинувши це заняття пішов геть. І ти знаєш, що трапилось?
— Що? — широко відкривши очі, запитало кошеня.
— Мій хвіст поплентався за мною. Він завжди зі мною, а значить і щастя теж завжди зі мною. Куди я — туди і моє щастя!…
@prytcha

Одного разу один професор фізико-математичного факультету, з наміром дати студентам урок: що запам'ятається на все життя, написав на дошці велику цифру 1 і,подивившись на студентів, пояснив:
— 1 (одиниця) — Це ваша людяність. Найнеобхідніша в житті якість.
Потім, поруч з цифрою 1 написав 0 і сказав:
— А це ваші досягнення, які з людяністю збільшили вас у 10 разів. Ще один 0 — досвід, з яким людина стала «100».
І так додавав 0 за 0 — обережність, вихованість, любов...
— Кожен доданий 0 в 10 разів облагороджує людину, — сказав професор.
Раптом він стер цифру 1, що стоїть на початку ряду чисел.
На дошці залишилися нікчемні, нічого не значущі нулі...
Професор сказав:
— Якщо у вас не буде людяності, решта — нічого не варта.
@prytcha

Секрет успіху
— Пане, в чому секрет вашого успіху? — запитав журналіст успішного підприємця. — Я розумію, що це довга розмова, але якщо коротко?
— Можна і коротко... Я можу відповісти двома словами.
— Всього два слова? І які?
— Правильні рішення.
— А як же ви приймаєте правильні рішення?
— Тут вистачить одного слова.
— Так? І що це за слово?
— Досвід!
— А... як ви отримуєте цей самий досвід?
Уже зовсім розсміявшись, підприємець сказав:
— Лише два слова.
— І які ж?
— Неправильні рішення
@prytcha

Жасмин
Жив колись садівник, який умів обходитися з жасмином.
Він обрізав його геть у листопаді й ставив у темне місце.
Однак потім рослина рясно вкривалася листям і квітами.
Так і з людиною буває: спершу потрібно в темряві постояти і в холоді....
А потім уже й плодів буде багато.
@prytcha

Мотузка

Один подорожній ішов селом, аж раптом перечепився і впав у сухий колодязь. Що він тільки не робив, силкуючись видряпатися нагору, — все дарма! Тоді він став кликати на допомогу. Урешті-решт селяни почули його і, примчавши до колодязя, спустили мотузку.
— Тримайся міцніше! — гукнули вони. — Ми витягнемо тебе!
Та, на жаль, не так сталося, як гадалося! Рятівники були неабияк здивовані, коли бідолаха в колодязі слабким голосом промовив:
— Друзі! Допоможіть мені спершу вхопитися за мотузку...
Індійська притча
@prytcha