Якщо ви хочете відкрити ФОП, розібратися з податками чи не загубитися в звітності — я тут, щоб допомогти!
Мене звати Мар’яна Усачик, я бухгалтер та фінансова консультантка. Розповідаю про тему фінансів (людською мовою) у себе на каналі @fopkonsultant
Підписуйтесь, приходьте на консультації ❤️
https://www.tg-me.com/fopkonsultant
#промо
Мене звати Мар’яна Усачик, я бухгалтер та фінансова консультантка. Розповідаю про тему фінансів (людською мовою) у себе на каналі @fopkonsultant
Підписуйтесь, приходьте на консультації ❤️
https://www.tg-me.com/fopkonsultant
#промо
❤6👍4🔥1
Листи кохання
Жив був юний тайванець, який відчайдушно жадав руки однієї дівчини.
Протягом чотирьох років він писав їй листи, по листу на день, де описував свої любовні почуття.
Якби молодий чоловік не докладав подібних зусиль, юна леді навряд чи вийшла б заміж за того, за кого вона врешті-решт вийшла, — то був листоноша, який приносив їй усі ці листи.
@prytcha
Жив був юний тайванець, який відчайдушно жадав руки однієї дівчини.
Протягом чотирьох років він писав їй листи, по листу на день, де описував свої любовні почуття.
Якби молодий чоловік не докладав подібних зусиль, юна леді навряд чи вийшла б заміж за того, за кого вона врешті-решт вийшла, — то був листоноша, який приносив їй усі ці листи.
@prytcha
🔥40👍14👏7❤3
Стовбур дерева над прірвою
Одна людина звернулася до горця:
— Послухай, горцю, чому ти так легко ходиш по стовбуру дерева над прірвою, тоді як я, рухаючись цим деревом, буквально трясусь від страху?
— Коли я йду цим деревом на той бік, я йду за водою, без води моя сім'я і я загинемо від спраги, а коли я повертаюся, я так хочу бачити мою родину, що навіть не думаю про прірву внизу.
— То що мені робити зі своїм страхом? Як ходити над прірвою та не боятися?
— Тільки сильне бажання чи крайня потреба змусять тебе забути, що йдеш над прірвою.
@prytcha
Одна людина звернулася до горця:
— Послухай, горцю, чому ти так легко ходиш по стовбуру дерева над прірвою, тоді як я, рухаючись цим деревом, буквально трясусь від страху?
— Коли я йду цим деревом на той бік, я йду за водою, без води моя сім'я і я загинемо від спраги, а коли я повертаюся, я так хочу бачити мою родину, що навіть не думаю про прірву внизу.
— То що мені робити зі своїм страхом? Як ходити над прірвою та не боятися?
— Тільки сильне бажання чи крайня потреба змусять тебе забути, що йдеш над прірвою.
@prytcha
❤51👍21👏6🔥4
Корисний-шкідливий сир
Якось Ходжа Насреддін каже своїй дружині:
— Іди й принеси трохи сиру. Він зміцнює шлунок та збуджує апетит.
— У нас вдома немає сиру, — відповіла дружина.
— От і добре, сир засмічує шлунок і розслаблює ясна, — сказав Насреддін.
Дружина з подивом запитала:
— Яке ж із цих двох протилежних суджень – правильне?
— Якщо в будинку є сир – то перше, якщо ні – друге, – відповів Ходжа.
@prytcha
Якось Ходжа Насреддін каже своїй дружині:
— Іди й принеси трохи сиру. Він зміцнює шлунок та збуджує апетит.
— У нас вдома немає сиру, — відповіла дружина.
— От і добре, сир засмічує шлунок і розслаблює ясна, — сказав Насреддін.
Дружина з подивом запитала:
— Яке ж із цих двох протилежних суджень – правильне?
— Якщо в будинку є сир – то перше, якщо ні – друге, – відповів Ходжа.
@prytcha
❤42👏19👍10
🇺🇦 23 травня - День Героїв України
Це день вшанування всіх, хто боровся і бореться за нашу волю. Від Русі, козаків, повстанців, січових стрільців, вояків УНР, УПА та діячів ОУН - до Героїв сьогодення: добровольців, волонтерів, захисників Революції Гідності, АТО/ООС і повномасштабної війни.
🕯 У найтемніші часи ми маємо триматися разом і не забувати, хто ми є - українці!
📚 Читаючи книжки, пізнаючи мову, історію, культуру та мистецтво, слухаючи музику, дивлячись українське кіно -
ми не просто зростаємо,
ми вшановуємо свою спадщину. А культура - це памʼять, опора і сила!
Ми знаємо, ви сумували 😉
Тому запрошуємо до нашої Української Культурної теки - простору натхнення та єдності,
де зібрані найкращі українські Telegram-канали з душею.💛💙
Разом творімо українське й споживаємо лише якісний контент
🫡 ТИЦЯЙТЕ СЮДИ
Це день вшанування всіх, хто боровся і бореться за нашу волю. Від Русі, козаків, повстанців, січових стрільців, вояків УНР, УПА та діячів ОУН - до Героїв сьогодення: добровольців, волонтерів, захисників Революції Гідності, АТО/ООС і повномасштабної війни.
🕯 У найтемніші часи ми маємо триматися разом і не забувати, хто ми є - українці!
📚 Читаючи книжки, пізнаючи мову, історію, культуру та мистецтво, слухаючи музику, дивлячись українське кіно -
ми не просто зростаємо,
ми вшановуємо свою спадщину. А культура - це памʼять, опора і сила!
Ми знаємо, ви сумували 😉
Тому запрошуємо до нашої Української Культурної теки - простору натхнення та єдності,
де зібрані найкращі українські Telegram-канали з душею.💛💙
Разом творімо українське й споживаємо лише якісний контент
🫡 ТИЦЯЙТЕ СЮДИ
❤46👍7🔥5
🇺🇦 Коли темрява намагається поглинути нас, ми тримаємося за своє: мову, мистецтво, музику, книги, історію, культуру бо допоки ми пам’ятаємо - українці непереможні
Тут ВСІ СВОЇ
Тут ВСІ СВОЇ
❤57👍7🥰4
Точка зору
Одного разу на уроці соціальних проблем наш професор підняв чорну книгу і сказав, що ця книга червона.
І ми усі такі: «Ні».
А він: «Так, червона».
І ми знову: «Це не так».
Він повернув книгу, а її задня обкладинка виявилася червоною. І тоді він сказав: «Не кажіть нікому, що він не правий, до того моменту, поки не подивитеся на ситуацію з його погляду».
@prytcha
Одного разу на уроці соціальних проблем наш професор підняв чорну книгу і сказав, що ця книга червона.
І ми усі такі: «Ні».
А він: «Так, червона».
І ми знову: «Це не так».
Він повернув книгу, а її задня обкладинка виявилася червоною. І тоді він сказав: «Не кажіть нікому, що він не правий, до того моменту, поки не подивитеся на ситуацію з його погляду».
@prytcha
❤45👍29👏7🥰3
Життя квітів
Кажуть, що колись давним-давно жив на світі один садівник, котрий умів розмовляти з рослинами. Щоразу, коли він доглядав квітку у своєму саду, він дбав про неї, як про дитину. Адже для того, щоб з крихітного насіння виросла гарна квітка, потрібно її посадити в певному місці саду, де є підходящий ґрунт для зростання внутрішньої природи і прояву особливих властивостей. Потрібно стежити за тим, щоб їй було достатньо сонця, світла, тепла та дощової води; потрібно захищати її від шкідливих комах і очищати від листочків, що віджили. Багато часу може пройти, перш ніж вона з'явиться у всій своїй красі. Будь-яка квітка, яка виросла, унікальна за своєю природою, не схожа на інші квіти. Зрозуміло, вона тою чи іншою мірою мірою нагадує своїх побратимів, але вона принісла у світ свій особливий незвичайний аромат, свою пісню радості.
Щоразу, коли садівник доглядав якесь самотнє дерево у своєму саду, він думав про те, що всі до єдиного дерева є істотами надзвичайно прекрасними. Вони дарують нам свою нескінченну красу, гармонію та нестримне прагнення вгору. Садівник дивувався стійкості, терпінню та мудрому спокою дерева, за яким він доглядав. Він помічав, що дереву нема куди втекти від негоди. Навесні і восени його гілки відчувають потоки дощу, взимку — снігу, влітку — спекотної спеки. Воно завжди сприймає те, що є. Влітку воно дозволяє нам відпочивати в його тіні, укриває від променів палючого сонця, навесні та восени захищає нас від дощу, а взимку на його гілках знаходять притулок птахи. Щороку восени дерево приносить людям плоди, під вагою яких гілки хилиться ближче до землі, ніби віддаючи себе. І до того ж воно радує нас своїми фарбами, зовсім не думаючи про це і не бажаючи бути кращим, ніж є насправді, воно просто слідує своїй власній природі.
Садівник працював щодня. І щодня він відпускав свою душу в сад, і та, як дитина, що сміється від душі, з самої глибини своєї істоти, що вічно грає, вічно невтомна, гуляла по саду, тягнучи від однієї гарної квітки до іншої. І ніщо не було здатне відволікти її від милування квітами, вдихання їх ароматів. Так щоразу в його душі починалася весна, співали птахи, і це був час поза часом, і він був завжди з ним, усередині.
Ошо
@prytcha
Кажуть, що колись давним-давно жив на світі один садівник, котрий умів розмовляти з рослинами. Щоразу, коли він доглядав квітку у своєму саду, він дбав про неї, як про дитину. Адже для того, щоб з крихітного насіння виросла гарна квітка, потрібно її посадити в певному місці саду, де є підходящий ґрунт для зростання внутрішньої природи і прояву особливих властивостей. Потрібно стежити за тим, щоб їй було достатньо сонця, світла, тепла та дощової води; потрібно захищати її від шкідливих комах і очищати від листочків, що віджили. Багато часу може пройти, перш ніж вона з'явиться у всій своїй красі. Будь-яка квітка, яка виросла, унікальна за своєю природою, не схожа на інші квіти. Зрозуміло, вона тою чи іншою мірою мірою нагадує своїх побратимів, але вона принісла у світ свій особливий незвичайний аромат, свою пісню радості.
Щоразу, коли садівник доглядав якесь самотнє дерево у своєму саду, він думав про те, що всі до єдиного дерева є істотами надзвичайно прекрасними. Вони дарують нам свою нескінченну красу, гармонію та нестримне прагнення вгору. Садівник дивувався стійкості, терпінню та мудрому спокою дерева, за яким він доглядав. Він помічав, що дереву нема куди втекти від негоди. Навесні і восени його гілки відчувають потоки дощу, взимку — снігу, влітку — спекотної спеки. Воно завжди сприймає те, що є. Влітку воно дозволяє нам відпочивати в його тіні, укриває від променів палючого сонця, навесні та восени захищає нас від дощу, а взимку на його гілках знаходять притулок птахи. Щороку восени дерево приносить людям плоди, під вагою яких гілки хилиться ближче до землі, ніби віддаючи себе. І до того ж воно радує нас своїми фарбами, зовсім не думаючи про це і не бажаючи бути кращим, ніж є насправді, воно просто слідує своїй власній природі.
Садівник працював щодня. І щодня він відпускав свою душу в сад, і та, як дитина, що сміється від душі, з самої глибини своєї істоти, що вічно грає, вічно невтомна, гуляла по саду, тягнучи від однієї гарної квітки до іншої. І ніщо не було здатне відволікти її від милування квітами, вдихання їх ароматів. Так щоразу в його душі починалася весна, співали птахи, і це був час поза часом, і він був завжди з ним, усередині.
Ошо
@prytcha
❤41👏11🥰5🔥2
Причина
Мандрівник, що йшов вздовж річки, почув відчайдушні дитячі крики. Підбігши до берега, він побачив у річці дітей, що тонули, і кинувся їх рятувати. Помітивши чоловіка, що проходить, він покликав його на допомогу. Той став допомагати тим, хто тримався на плаву. Побачивши третього мандрівника, вони покликали його на допомогу, але він, не звертаючи уваги на заклики, прискорив кроки.
— Хіба тобі байдужа доля дітей? — Запитали рятувальники.
Третій мандрівник їм відповів:
— Я бачу, що ви вдвох поки справляєтеся. Я добіжу до повороту, дізнаюся, чому діти потрапляють у річку, і намагатимусь цьому запобігти.
@prytcha
Мандрівник, що йшов вздовж річки, почув відчайдушні дитячі крики. Підбігши до берега, він побачив у річці дітей, що тонули, і кинувся їх рятувати. Помітивши чоловіка, що проходить, він покликав його на допомогу. Той став допомагати тим, хто тримався на плаву. Побачивши третього мандрівника, вони покликали його на допомогу, але він, не звертаючи уваги на заклики, прискорив кроки.
— Хіба тобі байдужа доля дітей? — Запитали рятувальники.
Третій мандрівник їм відповів:
— Я бачу, що ви вдвох поки справляєтеся. Я добіжу до повороту, дізнаюся, чому діти потрапляють у річку, і намагатимусь цьому запобігти.
@prytcha
❤29👍13👏5🔥3