Вовк та вівця

Вівця, рятуючись від вовка, вбігла в огорожу храму.
— Якщо ти не вийдеш, — сказав вовк, — жрець тебе схопить і заріже в жертву.
— Мені все одно, — сказала вівця, — чи жрець мене заріже, чи ти з'їси мене.
— Друг мій, — відповів вовк, — мені гірко чути, як ти розглядаєш таке важливе питання з такої вузько-особистої точки зору. Мені це не байдуже!
Грецька притча
@prytcha

​Приборкувач коня

Колись жив король, у якого був чудовий, але дикий кінь. Ніхто не міг упоратися з ним. Король оголосив, що щедро нагородить будь-кого, хто приборкає його жеребця. Багато людей, яких спонукали думки про винагороду, намагалися це зробити. Кожен, зібравши всі свої сили, вступав у бій з конем, але ніхто не був достатньо сильний, щоб його здолати. Навіть наймогутніших він скидав чи поранив. Втомлені та розчаровані, претенденти відступали.

Пройшов якийсь час, поки одного разу король не побачив, що кінь лагідно підкоряється командам нової людини. Король був уражений і захотів дізнатися, яким чином ця людина досягла успіху там, де так багато інших зазнали невдачі. Приборкувач коня відповів:

— Замість того, щоб боротися з вашим жеребцем, я дозволив йому вільно скакати скільки завгодно з власної волі. Зрештою, він утомився і став слухняним. Після цього було неважко потоваришувати з ним і підкорити його.

Так само і з розумом. Якщо ми намагаємося боротися і мірятися силою з розумом, то ніколи не досягнемо влади над ним. Слід діяти подібно до мудрого приборкувача коня — дозволяти розуму без обмеження слідувати власним спонуканням і схильностям, доки він не буде готовий добровільно визнати вашу владу. Надайте розуму свободу дій. Не пригнічуйте, а просто спостерігайте та пізнайте його.
@prytcha

Розважливий хлібороб

Задумав молодий хлібороб одружитися і вирушив із друзями на свято, щоб обрати собі наречену.

Такі красуні вийшли в хоровод, що в хлопців очі розбігаються — одна краща за іншу!

Крокують, як пави, плечима поводять, себе в кращому вигляді показують. І лише одна серед них стоїть скромно осторонь, низько схиливши голову та опустивши очі.

— Ось моя суджена, — показав на неї хлібороб.

Здивувалися друзі такому дивному вибору, а хлопець пояснив:

— Я ж хлібороб і звик судити з пшеничних колосків. Коли вони стоять, гордо випроставшись, тому їх здалеку видно, то в такому колосі майже напевно немає зерна. А колос, наповнений хлібом, завжди схиляється донизу, то часом його відразу й не помітиш. Так само і наречена.
@prytcha

Хто глухий

Один чоловік зателефонував до сімейного лікаря.
- Рікардо, це я, Хуліан.
- А, привіт! Що скажеш, Хуліан?
- Знаєш, я дзвоню, тому що мене дуже турбує Марія.
- А що з нею?
- Вона потроху глухне.
- Як це глухне?
- Ось так. Мені потрібно, щоб ти прийшов і оглянув її.
- Знаєш, глухота зазвичай не буває раптовою, тому привозь її до мене в кабінет у понеділок, і я огляну її.
- Ти думаєш, ми можемо почекати до понеділка?
- А як ти помітив, що вона погано чує?
- Ну... я її кличу, а вона не відповідає.
- Річ у тім, це може бути будь-яка дрібниця, наприклад пробка у вусі. Гаразд, давай визначимо ступінь глухоти Марії. Ти зараз де?
- В спальні.
- А вона?
- На кухні.
- Добре. Поклич її звідти, де стоїш.
- Маріє!.. Ні, не чує.
- Гаразд, вийди із спальні і поклич її з коридору.
- Маріє!.. Ні, ніякої відповіді.
- Почекай, не впадай у відчай. Візьми радіотелефон і йди до неї по коридору. Подивимося, з якої відстані вона тебе почує.
- Маріє!.. Марія!.. Марія!.. Не виходить. Я стою перед дверима в кухню і бачу її. Вона до мене спиною, миє посуд, але не чує мене. Марія!.. Не чує.
- Підійди ближче.
Чоловік увійшов у кухню, підійшов до Марії, поклав їй руку на плече і крикнув їй прямо у вухо:
- Маріє!..
Розсерджена дружина повернулася до нього і сказала:
- Що ти хочеш? Що ти хочеш? Що ти хочеш? Ти мене кликав вже разів десять, і я разів десять відповіла тобі: «Що ти хочеш?» Ти глухнеш з кожним днем. Не розумію, чому ти не хочеш піти до лікаря...
Хорхе Букай
@prytcha

Книга

У одного хасидського Майстра завжди лежала поряд книга. І він нікому не дозволяв заглядати до неї. Коли нікого не було поблизу, він зачиняв вікна та двері, і люди думали: «Тепер він читає». А коли хтось приходив, він дбайливо відставляв книгу подалі. Він забороняв навіть торкатися її! І, звичайно, всім дошкуляла цікавість.
Коли Майстер помер, перше, що зробили його учні, адже ніхто вже не міг заборонити їм, вони кинулися до таємничої книги; вона, мабуть, містила щось значне. Але відкривши її, вони дуже розчарувалися. Лише на першій сторінці було щось написано, інші ж були зовсім порожні.
На першій сторінці було написано лише одне речення:
«Коли ви здатні стерти різницю між оболонкою і вмістом — ви стаєте мудрим».
Хасидська притча
@prytcha

Один буддійський майстер прочитав учням прекрасний текст, який зворушив усіх. Учні відразу ж запитали:
— Хто написав його?
— Якщо я скажу, що це Будда, ви будете схилятись перед текстом, покладати щоранку на нього квіти і віддавати поклони. Якщо я скажу, що цей текст написав патріарх, ви будете відчувати велику шану, але вже не будете схилятися перед ним так, як перед текстом Будди. Якщо я скажу, що автором був чернець, ви, мабуть, розгубитеся. А якщо дізнаєтеся, що текст написав наш кухар, ви просто посмієтеся, — відповів учитель.
@prytcha

Життя прекрасне

Дзенський майстер йшов ринком і сказав:
— Життя прекрасне!
Йому заперечив торговець:
— Це все не так. Я працюю з ранку до пізнього вечора, мало заробляю і весь час втомлююся. Моя дружина потвора, і в мене двоє синів дурнів.
На що Майстер відповів:
— Так, ти маєш рацію! Твоє життя лайно!
Дзенська притча
@prytcha

Справжнє багатство

Одного разу батько з заможної родини вирішив узяти свого маленького сина на ферму в селі, щоб показати, як живуть люди в бідності. Вони провели там день і ніч у родині, яка мала зовсім небагато. Повернувшись додому, батько запитав:

— Ну як тобі поїздка?
— Дуже сподобалась, тату!
— Ти побачив, які бідні бувають люди?
— Побачив.
— І що ти з цього виніс?

Син задумався на мить, а потім відповів:

— У нас удома один собака, а в них — аж чотири. У нас басейн у дворі, а в них — безкрая річка. Ми освітлюємо сад лампами, а їм світять зорі. У нас із тераси видно паркан, а в них — цілий обрій.

Батько мовчки слухав. А син додав:

— Дякую, тату, що показав мені, наскільки ми бідні.

Смак життя

Мудреця запитали:
— Чи можеш ти пояснити, яка мета життя людини?
— Не можу, — відповів він.
Тоді його запитали:
— А в чому хоча б сенс життя?
— Не знаю, — відповів мудрець.
— А що тоді знає про життя твоя мудрість?
Мудрець посміхнувся:
— В житті не такі важливі мета і сенс. Головне — відчувати його смак. Адже краще їсти пиріг, ніж міркувати про нього...!
@prytcha

Три способи образи

На сході жив мудрець, який так учив своїх учнів:

«Люди ображають трьома способами.
Вони можуть сказати, що ти дурний, можуть назвати тебе рабом, можуть назвати тебе бездарним.
Якщо таке трапилося з вами, згадайте просту істину:
- лише дурень назве дурнем іншого
- тільки раб шукає раба в іншому
- тільки нездара виправдовує те, що не розуміє сам, чужим божевіллям.
Тому ніколи ні на кого не ображайтеся, і не ображайте самі, щоб не уславитися дурними бездарними рабами».
@prytcha

Досягнення

Один чоловік після чотирнадцятирічного важкого аскетичного життя набув здатності ходити по воді як по суші. Невимовно радий цьому, він прибіг до свого наставника і повідомив йому про це.
Учитель відповів йому:
— Бідна людина, ти витратив чотирнадцять років тяжкої праці на те, за що перевізнику платять кілька монет.
@prytcha