Держава, тобто люди, які отримують доходи шляхом безкарного вилучення чужої власності, адаптується до поточного стану суспільства, на якому паразитує, і звідки залучає своїх нових співучасників.

Суспільство завжди набагато випереджає державу (тобто цю сукупність методів) за розвитком, оскільки живе в ринкових умовах і отримує всі переваги добровільної взаємодії. Держава лише збільшує витрати людей, обмежуючи темпи зростання і руйнуючи правові та морально-етичні основи суспільства.

Держава гальмує, бо, як адміністративно-командна система, не має багатьох переваг ринку - зокрема ефективного зворотного зв'язку.

Тому періоди адаптації (змін) відбуваються не плавно, а ривками, вимушеними кроками, коли загрози державі, зокрема спроможності її паразитувати й надалі, вже очевидні.

Що ж допомагає державі адаптуватися? Хто постачає їй інформацію, адже сама вона працює лише в «один бік», поширюючи пропаганду, тобто дезінформацію.
Це так звані громадські та громадянські активісти. Політики, опозиціонери та інші залучені в боротьбу за «кращу» державу люди утворюють прошарок суспільства, найближчий до держави, що служить її сигнальною системою. Саме ці люди залучають населення до безперервної, нескінченної, безглуздої боротьби за реформи і модернізацію влади, за поліпшення держуправління і обмеження особистої свободи і незалежності особистості.

Через цей прошарок люди при владі отримують той зворотний зв'язок, який їм потрібен, щоб скорегувати свої механізми і продовжити життя настільки вигідного для них паразита. Як правило, результатом такої боротьби за модернізацію держави є поява у них нових можливостей ще глибше запустити руку в кишені населення, посиливши грабіж під «свіжими» гаслами оптимізації, цифровізації, лібералізації тощо.

Той, хто хоче прогресу і розвитку, може просто працювати на ринку і займатися виробництвом і торгівлею, для цього не треба кидати роботу і вливатися до лав активістів, які допомагають владі ще міцніше зачепитися за здоровий організм суспільства, позбавляючи його ресурсів.

Бенефіціари держави, як випливає із закономірностей її існування, не здатні скоротити її. Будь-який указ про скорочення обертається збільшенням чисельності та сфери охоплення паразита. Тому єдиною розумною тактикою розсудливої людини є не спроби змінити державу зсередини, а робота над створенням альтернативи - правового співтовариства людей-власників, які працюють на ринку, об'єднаних цілями спільного (іншого на ринку немає) процвітання.

- наступний!
- будете грабувати?
- це заради вашої ж користі
- може трохи менше візьмете, у мене сім'я, діти
- дивись, бачиш? Перед тобою був? Все віддав, не плакав. Якщо я у тебе менше візьму, то де ж тоді справедливість? Де, я питаю? Всі рівні перед законом. Ми так довго боролися за те, щоб всі платили по справедливості. А може ти проти справедливості?
- Я? Ні. Я - за (вивертає кишені)
- наступний!

Тільки за серпень в Україні загинули біля 200 мирних жителів. Ще одна підстава замислитися над тим, що традиційна для наших широт модель коли існує державна армія і вона "захищає" мирне населення просто не працює в сучасних умовах. Це логіка далекого минулого, яка давно вже не відповідає легенді. Державна армія виконує накази і здійснює плани державного начальства, в його ж інтересах, а в умовах, коли війна перетворюється фактично на терористичну операцію проти мирного населення, це саме населення залишається беззахисним. Пощастить - не пощастить під час наступного обстрілу - ось весь набір варіантів. Те, що начальство постійно просить по допомогу іноземців - дайте ППО, бо людей вбивають - як раз і свідчить, що держава не має ресурсів і зосереджена на збереженні поточного стану речей у протистоянні держав і у конфігурації влади, а не на тому, щоб захистити життя людей. Про власність людей взагалі не йдеться. В державі Україна право власності поширюється лише на вміст кількох валіз з особистими речами. Обмежуючи можливості людей, які прагнуть вберегти своє життя і перебратися у безпечні краї, держава фактично виступає на стороні агресора. Ну а те, що інтереси населення і інтереси державного начальства в Україні ніколи не збігалися, або збігалися лише ситуативно, нетривалий час, і лише за певних умов, думаю знає кожний. Люди не мають спільних інтересів з тими, кому не довіряють, та ще і діють під примусом з боку останніх.

Заголовок в УП: "Гарріс думає, що Трамп на дебатах буде брехати". Дно української журналістики заглиблюється.

Зіткнувся з таким явищем: представник «громадянського» суспільства спочатку аргументовано доводить, що закони не виконуються, а потім всерйоз наполягає на необхідності обов'язкового ухвалення закону, інакше будуть зловживання.

"Чим же є держава з точки зору соціологічної концепції? Держава, повністю за своїм походженням, і значною мірою, і майже повністю, на початкових етапах свого існування, є соціальним інститутом, насильно нав'язаним групою людей, що перемогла, переможеній ними групі людей з єдиною метою - для затвердження панування групи переможців над переможеними і для захисту від протестів зсередини і нападів ззовні... Таке панування не має жодної іншої мети, окрім як економічна експлуатація переможених переможцями".

Франц Оппенгеймер "Держава".

З архіву: 2023 рік.

Будні "боротьби" з корупцією:
"Вищий антикорупційний суд заочно взяв під варту колишнього міністра охорони здоров’я Максима Степанова, якого НАБУ і САП підозрюють у заволодінні понад 450 млн грн, коли він очолював державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна».... На жаль, Степанов перебуває за кордоном, він виїхав туди на початку року".
Далі також дуже показовий сюжет:
"За версією слідства, колишній директор ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» у 2013−2016 роках організував схему заволодіння 450 млн грн... Естонська компанія Inte Graph International FZE (власник - давній бізнес-партнер Степанова) була постачальником для комбінату бланків документів (паспорти громадян України, ID-карти, посвідчення водія тощо)".
А ще питають навіщо потрібні паспорти. До речі, вакцину від Covid 19 він також купляв. І умови були "комерційною таємницею", якщо не помиляюся.
"... міністр Степанов попередив, що без нових обмежень, таких як "карантин вихідного дня", українська медична система колапсує. "Якщо не зробити ці кроки, то на 15-20 грудня отримаємо апокаліпсис медичної системи, коли всі ліжка будуть заповнені".

Колись були Байрактари, потім танки, потім F-16, тепер "дальні удари вглиб території РФ".

Через те, що ключовим елементом плану Зеленського, як повідомляється, є дозвіл Байдена бити вглиб по російській території, то фактично це план Байдена.

Із новин: "У Києві на Контрактовій площі виставили 40-тонний трансформатор, який був пошкоджений під час ворожих обстрілів. Він символізує наслідки атак на енергетичні об’єкти країни".
Я б ще поруч поставив кондиціонер, який символізував би несподівану, але головну причину, як нас переконували, через яку нам відключали електрику влітку.

Британська асоціація оренди та лізингу транспортних засобів (BVRLA) попередила, що лізингові фірми та орендні компанії зазнають великих збитків при перепродажі електромобілів через “прискорену, виняткову амортизацію”... За останні два роки типова сума “залишкової вартості” в кінці лізингу електрокарів знизилася з 60% до 35% від початкової ціни. Це означає, що нове авто, яке коштувало 50 тис фунтів стерлінгів, за три роки подешевшає до 17 500 фунтів стерлінгів замість 30 тис фунтів стерлінгів... Якщо ж зазирнути на два роки вперед, то кількість вживаних електромобілів, які повертаються на ринок автомобільного секонд-хенду, майже подвоїться. (Telegraph)

схоже, будуть звозити в Україну на "утилізацію".

"Єврокомісар з внутрішніх справ Ілва Йоганссон заявила, що використання диференційованого підходу до біженців з України, що базувався би на їхній статі, віці, військовозобов’язаності, неможливе. "Це неможливо згідно з Директивою про тимчасовий захист", – зазначила Йоганссон. Коментуючи запитання журналіста, чи Європейський Союз допоміг би Україні повернути її чоловіків призовного віку з-за кордону, чиновниця підкреслила, що нікого не видворятимуть із території ЄС примусово".
Людей мало, на всіх не вистачить.

Як насправді виглядає план А?

Із новин: "Президент Франції Еммануель Макрон вважає, що після війни необхідно буде переосмислити відносини усієї Європи з Росією".

З архіву, 2019 рік:

Культ винахідництва бере свій початок у темні радянські часи. Тоді партія і уряд всіляко звеличували новаторів і винахідників, стимулюючи їх морально і матеріально. У СРСР було безліч серійних винахідників із сотнями "Свідоцтв про винахід". У мене самого десь лежить парочка.

Річ у тім, що влада відчайдушно мріяла про щось таке, що дасть змогу різко вирішити всі проблеми соціалізму. По суті, йшлося про філософський камінь. Чудо-ідеї мали допомогти ідеям комунізму перемогти. У воєнний час цей потяг до дива було видно в Німеччині, де весь час будували різну диво-зброю.

Цікаво, що в той же самий час, справді інноваційні речі ніколи не могли пробити дорогу до практичного застосування. Гігантська проблема «впровадження» так і не була вирішена. Уся система соціалізму чинила опір будь-яким змінам, а для практичного використання новинок просто не було передумов, вони всі ринкові.

В українській державі теж люблять різного роду новаторство. Ми весь час читаємо про школярів, які винаходять різні "дива техніки". Ця тяга знайшла собі продовження і в депутатській законотворчості, де постійно говорять про якісь тексти, які враз вирішать усі проблеми.

Десь у глибині державного «організму» живе ця мрія про диво. Диво це має подолати наслідки державного втручання і, зберігши його, розв'язати проблеми, які цим втручанням же й створені.

І поки в наших широтах усе ще живуть цим культом дива, в усьому світі саме ринок забезпечує умови для постійного оновлення та технологічного прогресу. Правий був той, хто сказав, що не отримати молока без корови. Спочатку вільний ринок, потім інновації та прогрес. Навіть за наявності винахідників.

Як виглядають справжні плани.
Із новин: "Байден і Моді оголосили про плани щодо нового заводу з виробництва мікросхем в Індії. США та Індія досягли домовленості про спільну роботу над створенням заводу з виробництва напівпровідників".

Із новин: "Байден, Макрон та Стармер зберуться в Німеччині на зустріч по Україні".
Так виглядає на практиці гасло "нічого про Україну без України". В той же час, міністр оборони підтвердив, що Україна на 80+ відсотків залежить від Заходу. Отже, це гасло стає одним із численних політичних, тобто, таких, що не мають зв'язку з реальністю, "афоризмів".