Доба правління єретиків (якими вважають алавітів більшість сунітських напрямків) в Сирії закінчилась. Думаю, що адептів цього релігійного напрямку чекає непроста доля з новою владою в Сирії.
Історичні союзники алавітів - французи (від Наполеона) та росіяни (від російсько-турецької війни) останнім часом були зайняті своїми більш одвічними ворогами та війною за енергетичні ресурси. «Турецький потік», самі розумієте, дорогого вартує, як і «Північні потоки» у свій час. Вкотре Путін здає своїх «друзів» за газову трубу, ніколи такого не було і ось знову! Союзницькі відносини з персами вимагали більшої інтеграції в їхню політику та конфліктологію, що Асад і не міг, і не хотів задовільнити. А арабський світ має свою «вісь» і свої реставрації, в якої Сирія Асада не може існувати.
А ми, романтики, просто хотіли вірити, що може бути щось всупереч глобальному порядку.

Ну, а щодо турків… Поки наші співгромадяни шукають пропаганду імперіалізму у Достоєвському та Булгакові, ми стаємо живими свідками реставрації імперії турецького серіалу «Величне століття»*.



*
турецький жіночий серіал про дружин султанів Османської імперії періоду від Сулеймана 1 до Мехмеда 4, показували на 1+1. Дивився увесь Рогатин, назвав акторку жирною для ролі Роксолани.
https://tsn.ua/video/video-novini/na-1-1-startuye-naydorozhchiy-film-tureckogo-telebachennya-velichne-stolittya-roksolana.html

Палають багаті квартали у Лос-Анджелесі. Один за одним згорають маєтки багатіїв та селебрітіс. Американська мрія, що будується з мішури пластмасової буржуазії Нового-старого світу і пальми, що мали б доповнювати цю Мекку поп-культури райським атрибутом, наразі стали успішним трансфером іскри нищівного вогню по вітру. Супутникові фотографії показують успішну донбасизацію частини міста. Відтепер маєток Періс Хілтон виглядає, як чиясь хатка в Марʼїнці.
Насправді знищені вогнем території не настільки великі, як може здатись. І, давайте зізнаємось, не настільки великі, як багатьом хотілося б.
Спалахи праведного «eat the rich» на тому континенті трапляються стабільно. Геть нещодавно відбувся чин Луїджі Манджоне, який провів успішний атентат та вбив голову корпорації медичного страхування з пістолета надрукованого на 3Д принтері. Більше того - зміг успішно ретируватись, але за кілька днів зголоднів та пішов у МакДональдс. А нема чого ходити у МакДональдс взагалі, навіть коли ти не вбив жодного капіталіста і ліберала (або особливо коли ти цього не робив), але ладно, не варто засуджувати пригнічених людей. Луїджі Манджоне набув народницької слави у просторі соціальних мереж. Вірогідно, що буде невеликий, але все ж таки стрибок популярності надання імені Луїджі новонародженим дітям, як у свій час на теренах частини нашої країни пригніченої поляками називали дітей на честь Мирослава Сичинського (Наш Січинський най жиє, а Потоцький най гниє!). Американський народ все ж таки люди, а значить homo sum, humani nihil a me alienum puto, а разом з тим і виправдання атентатів. Тащ майор, звичайно, що існує шоста Заповідь Божа, й християнська мораль нас змушує цінувати кожне людське життя, навіть капіталістичної свині зі білосніжними вінірами, яка сприяла обмеженню доступу до якісної медицини по соціальним ознакам.

Відірваність різних станів в американському суспільстві важко розгледіти нам тут, через океан та континентальну Європу. Але окрім наркоманів-безхатченків, які добровільно гниють на вулицях і що ми частіше бачимо в клікбейтному контенті, існує кремезна пригнічена частина звичайних американців, часто білих, про яких значно рідше згадують.
Чи знали потерпілі від пожежі мешканці омріяних кварталів в Лос Анджелесі, чому їхні співгромадяни вимушені жити в нестабільних зонах природних катаклізмів, або посеред екологічних катастроф? Наприклад, тому що приїздять на роботу в той штат, де дозволена найбільш шкідлива хімічна промисловість, плекаючи надії заробити. Річ в тім, що мільйони американців не мають дому, а таскають за собою модульні будиночки з Амазону переміщаючись між мінливими законами штатів, у пошуку достойної зарплатні. Вони залишають один пінопластовий будиночок, задля зведення іншого. Смажать на вечерю заморожені булочки, покривають вуглеводним пластом «сиру» та запивають це напоєм із вбивчою порцією цукру. Їхні жирові складки стають додатковими кайданами бідності, а рівень холестерину - режимом утримання. Бо на сотні прокламацій про «прийняття бодіпозитивного тіла» припадало у кращому випадку хоча б одна слушна вимога зробити корисну їжу доступною для людей різного достатку, або заклик до корпорацій зменшити порцію цукру у продукції. З екрану гаджетів їх захоплює брейнрот контент, пропаганда гламурного лоску від селебрітіс та комерційна реклама їхніх брендів з газованою водичкою за 10 доларів. Але і водички їм недостаньо, тому вони публічно підтримують одну чи іншу партію, або пропагують конкретну корпорацію з вакциною, податки та диктують моральний компас - кого за які протести осуджувати, а кого за яку педофілію виправдовувати. Звичайно в них є Друга поправка до Конституції. Можливо задля того щоб застрелитись.
І одного дня прості американці дізнаються, що жінка, досягнення якої було народитись в сімʼї багатих людей та вирости на справжньому мʼясі та овочах, втратила один зі своїх багатомільйонних маєтків. Чи можемо ми цю людину судити за простолюдську слабкість, що вона дозволила собі зловтішатися над цим? Ці люди втрачають домівку не рідше та залишають одну пінопластові коробочку, щоб переїхати в іншу.
Але будь-який рукотворний парадіз паде.

Варто памʼятати, що ми живемо в таймлайні, коли плануючі бомби скидають на міста посеред робочого дня, вбиваючи десятки цивільних. Навіть не контрольовані крилаті, і взагалі не ракети, а саме бомби. Бомби, ну тобто майже бочка з порохом до якої прикручені якісь умовні крильцята і замість катапульти використовується літак. Також ми живемо в добу, коли використовуємо слово «таймлайн».

Відповідно, нас не має дивувати риторика Трампа щодо Гренландії. Аляску ж купили, хоча тоді багато хто вважав це недоцільними забаганками, мовляв складна для життя та роботи земля, але за сто років в стратегічній вірності цього рішення для США вже ніхто не сумнівався. Нині ж американська присутність у Північно-Льодовитому океані дійсно просідає, або правильніше сказати - не має такої переваги, при якій американці відчувають себе комфортно. Особливо актуально в контексті потенційного Zаходу ВС РФ до прибалтійських країн найближчим десятиліттям. Військова авіабаза «Туле» має розширюватись (а інших товариств Туле для вас тут вже немає). Втім, багато що залежить від того яким чином це відбудеться. Варіант з купівлею найбільш гідний переваги, але зустріне сильну внутрішню критику. Під час минулого строку президентства, Трамп пропонував 600 мільйонів доларів США на рік (ага) Данії за цю угоду, або ж, по чуткам, обміняти на Пуерто-Рико. Втім, це були інші часи, як для Данії, так і для США, але цього разу такої суми вже запропоновано не буде, якщо взагалі якась передбачається. Також неможливо привласнити цей задум виключно Трампу, або республіканцям, бо це загально американська арктична стратегія, яка розвивалась, декларувалась та втілювалась також і при демократах. І є ще один, найбільш вірогідний, а також найбільш політично невигідний для нас шлях - референдум, зрозуміло чому. Не те що про Крим, а нам буде складніше говорити навіть за Запорізьку область.
Ще існує цілий ряд класичних факторів, як наприклад нафта (почули крик білоголового орлану?) та уран, пошук, розробка та вибудовування яких перешкоджається місцевою владою «заради збереження природи». Вважається, що ці рішення були лобізмом волі Данії, задля унеможливлення економічної автономності острову.
Ну і фактор Китаю, куди ж без нього, але всі їхні проєкти по видобутку ресурсів на острові були зупинені на перших етапах. Також їм заборонили будувати там аеропорти та купити старий, покинутий морський вокзал.
Думка автохтонів, передбачувано, особливо нікого хвилювати не буде. В минулому році більше 100 жінок подали колективний позов до суду на Данію щодо примусового встановлення внутрішньоматкової спіралі без згоди пацієнтки задля демографічного контролю місцевого населення в 60х. Схожа практика була в Ізраїлі щодо ефіопських іудеїв, тільки тоді вони жінкам кололи гормональний контрацептив, що з роками все ж таки офіційно визнали.

А ось інші парування щодо Канади, перейменування Панамського каналу, й війни з Мексикою - це відверта чепуха, яка радше вказує або на маразм всього трампістського гуртка, або на небажання вирішувати реально існуючі проблеми через втечу у фантазійний світ. Люди все ж таки немолоді, Трамп буде заступати на новий строк президентства старіше за Байдена в 2021 році.

100.

Кажуть сьогодні планується новий (((правий))) поворот в глобальному світі. Знову-знов!
Людям вірно-правих поглядів стане жити трошки складніше. Бажаю нам всім витримки посеред цього лицемірства та стійкості у своєму світогляді. Романтика буде вимагати більш чітких формулювань та жорсткого обрамлення, інакше дяді в краватках використають її, як делікатеснне догоджання Левіафанові. Наші сміливі серця мають бути огорнуті єгозою аскези від цієї глобалістської скотобійні. Не варто розмінювати їх на такі недостойні компроміси.

Вісь «добра» та вісь «зла» сучасності. Уважно запам'ятайте країни, що відкрито виступають проти Української державності. Вони ще мають заплатити за свій злочин.

«Адміністрація каналу Реакція» (ну хто знає той знає) від початку не підтримувала державність всіх цих країн.
Тож нічого нового.

Якщо хтось плекав надії та хотів вболівати за США та «Ізраїль», і зараз ви відчуваєте біль у грудях, то знайте - це не серце ваше розбивається, а навпаки:
воно тільки зараз у вас зʼявляється

Как же они стараются поднять рейтинг Зеленскому. Невероятно.

https://www.tg-me.com/bbbreaking/200817

Сосать хохлы, Америке продадимся мы

🇺🇸⚡️- President Trump has left the White House and is on the way to the Capital Building. Him and his team prepared for the speech by eating McDonalds.

Перегляд засідання червоної партії закінчився. Оголосили, що «карта країни стала червоною». Партійні вставали і аплодували після кожного речення Товарища. Потім сідали аби встигнути встати знову. Саме тому був поставлений рекорд - найдовша промова в конгресі з часів Клінтона. Вставали, сідали. Дитину з раком мозку зробили офіцером поліції та агентом Секретного бюро. Вставали, аплодували, сідали. Наркокартелі теперь ультраправі терористи. Якогось бомжа везуть з Кабулу на суд за вбивство американських військових. Вставали, аплодували, сідали. Побудуємо заводи. Виведемо токсини з їжі і діти не будуть більше даунами. Вставали, аплодували, сідали. Листа Зеленського і без вибачень, які вимагались, стало достатньо. Вставали, аплодували, сідали.

Минула зима, настала весна, Америка велика знову. Всім пачку картоплі фрі та ботокс-жена.

Так розумію, на республіканську публіку чекає кріпатура від присідань та аплодувань після нагетсів. А могли покаянний канон Андрія Критського відбити поклонами в землю.
Може здатися, що Америка ніколи не була такою слабкою та старою, як зараз.

Швидко нічого не вирішиться. Ніхто нам подарунку не зробить. Це тільки наша війна. Попереду тільки наша боротьба. Тільки наша.
Є тільки ми і ЗСУ.

https://www.tg-me.com/Agdchan/20841

Проміжне.

Власне, у тріаді США-РФ-Україна все рухається так, як очікувалось.

США вдають, ніби знають, що роблять - вони часто прибігають до цієї тактики (й, поки що, можуть собі дозволити) і вона іноді буває успішною. Можливо когось могла шокувати гротескна форма цієї політики - Трамп, дійсно, залежний від епатажу, а його персону оточив квазі-релігійний чи то місцями навіть месіанський культ поклоніння особі. Ну і дегенерати його оточили також, але нічого нового, це Америка, годі й дивуватись. На відміну від Байдена, Трамп здається НЕІРОНІЧНО старим на початку свого нового строку правління. Особливо через те, що він це усіляко намагається приховати. Знаєте, як буває, коли люди похилого віку заперечують будь-які ідеали молодих людей? Буває і зворотня модель поведінки, коли старики за замовчуванням вірять у «молодих», бо…бо вони молоді. Схоже, що подібна лінія прослідковується у Трампа. Він хоче вірити у «сторіс», які подивився Венс, або назвати департамент Маска назвою мему з…2015? (Уточнення: 2013! Ця собака доге вже навіть померла) року. Біда в тім тільки, що Маск - покалічений батьками перверт з підозрою на дорослий аутизм, а Венс просто дурачок, який перебуває під впливом третіх сил (на дивані). Може Трампу показали цитату про «хто контролює Хартленд, той править світом», чим спровокували загострення його нарцисичного розладу, хто знає.
Я не люблю термін «діп стейт», бо все це можна назвати простіше - визначені стратегічні цілі США, більшість з яких ще й доволі не діп, а відкрито закріплені в програмних документах. Згідно цього, вони все одно не можуть відмовитись від свого задуму щодо України, як буферної зони в Європі, а також від Польщі, як торпеди анти-ЄС політики на континенті (на цю роль наразі зазіхаються угорці). Для нас це нічого доброго не значить, бо у випадку якщо наша країна буде виходити за рамки цієї визначеної ролі - тобто або повністю підконтрольною РФ, або ж ставати занадто суб’єктною, то може запуститись звичний американський протокол «іракізації», тобто спроба запалити громадянську війну, аби ми жили в такому Багдаді ще століття. Нууу, це вони так бачать, а як воно може/не може бути реалізовано - розглядати дуже зарано.
Нічого не змінилось, окрім того, що США вже не бояться війни у Європі. Тому що вона вже відбувається.

Путін не шибко мудрий політик, втім він має чималий досвід за собою й одну перевагу - він вміє чекати, й не піддається імпульсивній метушні (й може собі, поки що, дозволити, на жаль). Очевидна перевага у диктаторській владі з міцною президентською вертикаллю, що ти можеш припускати довгострокові перспективи, візіонерські проєкти, перебувати у затяжних перемовних процесах, перечекати зміну влади в одній, чи іншій країні та повноцінно висипатись. А особливо, коли в тебе є енергетичні ресурси, а значить, що і гарантія якихось бабок на один-два (може більше) десятків років ще точно. Вони можуть і погодитись на припинення вогню, і відмовитись, зірвати ці домовленості, або довзолити їм розвалитись самостійно, як це було з Мінськом.
Росія також не боїться війни у Європі. Тому що вони вже цю реальність давно навʼязали.

В цей перемовний фарс найгірше вдається гратись, очевидно, Україні. Нам заважає щирість. Навіть найбільш ублюдочні росіянські зет-автори телеграм-каналів визнають цю щирість. Зацитую, прости Господи, такого ублюдка Угольного:

Притворяться настолько хорошо, как притворяется Зеленский, невозможно. Он ведь действительно любит Украину, он ведь действительно делает украинскому народу добра, он ведь действительно соответствует всем архетипам историческим украинского народа. Он ведь действительно натурально психует тогда же, когда психует украинский народ. Он ведь показывает "характерность" казачью. Он не пропизделся ни одному военному, например. Ну и здоровье он реально отдал - посмотрите на него, это же постаревший человек, который держится на фарме и наркотиках. Хохол он, ну с жидинкой небольшой - и че? Общество сильнее крови.

І нам з вами (сподіваюсь) відомо, як любити Україну. І ми не боїмось війни в Європі - бо ми і є ця війна.

Значить, такий собі Акім Апачев оконфузілся перед білогвардійцями.
Хто випадково не знає - Акім Апачев, він же по батьку Гасанов, уродженець Маріуполя і, прости Господи, ідентифікує себе як митець та репер. З 2014 року ідейно підтримує сепаратистський рух, дочекався «сєвєрний вєтєр» в 2022 і отримав, здавалося б, заслужену овацію. Записав відомий гімн «Лєто і арбалєти» для вангерів та виступив у Кремлі перед Путіним співаючи українською мовою:
Понад морем сонце за хмарами
Чуєш ZOV — загарматило мороком
То калібри летять примарами
Лікарями українства хворого

22 березня він прибув у «звільнену» Суджу задля «перфомансу». Наприклад, цитувати Дугіна та розмальовувати стіни «Хохли сосите хуй», «Так будет с Европой Z», «Труба до Киева доведет», «Всех убить! Все отнять! Всех любить! Всех обнять!».

«Современное искусство - это та же «Пятерочка» в Судже, которую сейчас разбирают, потому что по сути это арт-объект. И прифронтовые граффити, все эти наскальные надписи для дня сегодняшнего имеют больше значения, чем все картины Малевича и Кандинского»

так оцінив митець роботи попередників з ЗСУ.

Втім, білогвардійська публіка не прийняла художньої інтервенції самого митця та накатала на нього маляви. Губернатор Курської області пообіцяв, що репер отримає штраф за статтями «вандалізм» та «використання ненормативної лексики», а зет-спільнота в інтернеті загарматила мороком звинувачень в хворому українстві: Акім, виявляється, хохол, а тому себе поводить як свиня та псує стіни; дістали ці «другопаспортні» новіє рускіє; а також він «шокає» та «гекає», що надзвичайно неприпустимо!; і взагалі «треба дати оцінку цій гидотній українізації нашого інформаційного простору з цим гнусним матом провінційної шобли!». Негожє сударь так ізьясняться, Ви — гандон! Навіть чуркою особливо не назвали пана Гасанова, все тільки хохол та хохліна.
Акім у свою чергу зазначив, що коли він займався подібним акціонізмом у Мелітополі, або на Донбасі, то жодних адміністративних санкцій на нього не накладались, хоча ж ніби то це також конституційні землі Росії. На що йому відповіли по типу «тут тєбє вот, нє єто вот!» і він, зрештою, вибачився. Повна джамба, як то кажуть.
Згадуються й інші історії, як коли уродженця Макіївки Владлена Татарського одягнули в костюм для зустрічі у Кремлі, а він звідти на канал висловився якось по-розбійницькі, мовляв «всіх вбʼємо, всіх пограбуємо, все буде як ми любимо». Тоді ж у росіянських блогерів, також відбувся культурний ох і ах, що святі стіни Кремля, якийсь малоросський варвар так опоганив!

Дійсно, який донбаський культурний фронтир, коли путінська Росія зобовʼязана продовжувати гоголівську традицію імітації буржуазної культури. Ось це канонічне з «Ревізора»: «как у меня в Питерге, ком се турну иси и телеграхт, комендан, — вот был пасаж!», коли персонажі перераховували випадкові іноземні слова, або прізвища філософів поза контексту, задля складання враження освіченої особи. Так от в прифронтовій Курській області не можна писати матюки на стіні, бо там ком се турну ісі телеграхт, комендан!, а не вот єто вот да. Бо вони вважають, що справжня росіянська культура це запозичений французький кітч, педофіл Чайковський й фігурне катання. Де сидять трухляві пітерські тьотки з монструозними париками, всі усіяні дешевими стразами та спираються на громіздкі звання заслужених неважливо чим — ось велика культура, а не ти чепуха донбаська. Треба споглядати, як школярки в трусиках ноги розтягують під музику чи то на паркеті зі стрічечкою, чи то на льоду в ковзанках — ось великі досягнення, а ви окрім бойового гопака шароварного нічого й не бачили напевно, чєлядь! А також, звичайно, о,великий Ермітаж — де значна частина експозицій це пряме втілення заклику Акіма Апачева «Всех убить! Все отнять!». Або шанувати московських династичних правителів — більшість з яких, як і Акім Апачев також «другопаспортні», не по крові росіяни, а деякі й народжені були за межами імперії, й погано володіли російською мовою, не те щоб «шокали» і «гекали».

Здавалося б, чому ось цей жирний дурачок в панамці не може зробити внесок у цю о,велику культуру? Бо він, хохліна, назвав речі своїми іменами! Він може й дійсно не митець, а документаліст, літописець сучасної Росії, яка прокидається з цими гаслами в своїх головах щодня.

Воно й не дивно, що США витратили місяць перемовин для відновлення «зернової угоди», яка вже колись діяла (тоді також було і часткове зняття санкцій з сільськогосподарського сектору РФ). Довго займались неймінгом цієї махінації від «мирної угоди», через «перемирʼя на воді та в енергетиці» до вже знайомої нам «угода щодо забезпечення безпеки судоплавства в Чорному морі». Не дивно, бо американці ще досі совок не поділили в своїй голові.

Один з спецпосланців президента Трампа (а до речі Вікіпедія підсказує, що це був перший відкритий ґей на посаді в кабінеті міністрів в історії США, призначений Трампом ще під час минулого президентства) Річард Ґренелл вдається до воістину дивовижних висновків. Наприклад, він стверджує, що ядерна зброя України, ще до проклятого Будапештського меморандуму насправді належала Росії, а не Україні. Мовляв це «незручний факт». На чому цей «факт» базується - невідомо.
Звичайно, ми не можемо певно назвати це суто українською власністю, адже стратегічне озброєння вважалось всесоюзним. І на відміну від військових баз, які перейшли за територіальним принципом, флот і ядерка визначались окремими договорами. Але хіба Росія була єдина правонаступниця? Очевидно ні. Алма Атинська декларація визнає, що жодна республіка не є прямою правонаступницею СРСР - так. На чому такий висновок ще може опиратись? На тому що РФ виплатила весь зовнішній борг СРСР? Так а Україна не підписала «нульовий варіант», єдина зі всіх республік. Ми хотіли отримати частину зовнішніх активів СРСР та виплачувати нашу частку боргу яка склала 16% від всієї суми. В результаті ми і борг не сплачували, але і доступ до цих закордонних активів (в тому числі золотовалютних) не отримали, що намагались безуспішно оскаржити. Можливо так просто Єльцин сказав, з чим погодились західні країни, аби передати ці активи Росії, отримати виплати і закрити це питання до 00х. Але, знову ж таки, Україна з цим не погодилась. Більше того - РФ закінчила виплати боргу СРСР вже після анексії Криму.
А окрім закриття зовнішнього боргу, немає більше ніяких де-юре «фактів» вважати РФ єдиною правонаступницею СРСР, є просто так сказав Єльцин, а захід з цим не сперечався.

Наступна цитата Путіна, що згадується в дописі, про те, як «в Украіні відбувся державний переворот в 2014, а значить це інша держава, з якою не підписували ці домовленості» насправді могла б довершити попередньій ланцюжок висновків. А чи варто вважати Росію після конституційного перевороту Єльцина тієї самою Росією між розвалом СРСР і до пострілів з танку по парламенту?