Ну ви там тойво, плекайте зозульку!

Якщо ви раптом не знали

Який ти сьогодні? 😈

важко сказати що вони грають, якийсь стик готики й клубної музики в похмурій атмосфері десублімації декадансу, осені і возвеличення меланхолійного самобичування

краса вуху

посилання лишу

4 Нових Сингла Від Старих Добрих Гуртів
Кожен із цих треків від класиків звучить дуже влучно та має своє місце, тому погнали слухати!

Black Label Society - Broken and Blind

Сингл "Broken and Blind" від Black Label Society — це той самий, фірмовий Groove/Southern/Doom Metal, а Зак Вайлд на цьому ой як добрезнається! Трек затягує своєю густою, меланхолійною атмосферою, а головне — тут є абсолютно неперевершене, емоційне соло, яке робить тобі дуже добре. Мені особисто цей трек припав до душі найбільше: він звучить дуже тепло і відчувається як класика, щойно народжена. Єдине, що засмучує — це відсутність анонсу повноцінного альбому. Але і "Broken and Blind" сам по собі — це чисте задоволення для поціновувачів Закового "вайбу".

Lamb of God - Sepsis

Lamb of God презентували "Sepsis" — і це еталонний Groove/Thrash Metal! Я ставлюся до гурту радше нейтрально, але не можу не визнати їхній величезний вплив на сцену. Цей сингл звучить, як потужна данина їхнім власним класичним роботам, але з більш агресивним сучасним продакшном. Lamb of God цим самим просто нагадали чому стали іконами жанру. Трек збалансований: він і брутальний, і технічний, і має гарний перелом. Якщо Ви цінуєте їхню класику, обов'язково порівняйте цей трек з "Redneck" або "Laid to Rest" — відчуття замкненого кола якісного груву гарантоване.

Megadeth - Tipping Point

"Tipping Point" від Megadeth — це, без сумніву, одна із інтриг серед релізів останнього часу, адже він став першим синглом з їхнього, як анонсував Дейв Мастейн, останнього студійного альбому. І, знаєте, гурт, здається, вирішив поставити жирну, але потужну крапку, повернувшись до коріння. Цей трек — чистий, швидкісний і технічний Thrash Metal. Сам сингл має атмосферу класичної, "злісної" епохи Peace Sells. Текстова тематика про "переломний момент" і музична агресія, на мою думку, цілком логічно замикають коло їхньої великої кар'єри.

Alter Bridge - What lies Within

Але серед усіх згаданих саме "What Lies Within" від Alter Bridge змусив задуматись найбільше. Це вже другий сингл із їхнього майбутнього альбому, який, на мій особистий погляд, зробив очікування його виходу максимально нестерпним. Композиція майстерно поєднує фірмовий Alternative/Post-Grunge із несподіваною, але дуже влучною, тривожністю, що добре відчутна протягом усього треку і підкреслює його тематику. Вокал Майлза Кеннеді тут як завжди на висоті, але моя увага впала на ці атмосферні, важкі, але водночас дуже мелодійні рифи від Тремонті. Щиро сподіваюсь що весь альбом буде отаким емоційно насиченим!

Насолоджуйтесь 😉

(заголовки є посиланнями на YTmusic)

Оскільки я майже не сумнівався в результатах опитування, тому заздалегіть підготував вам смаколик ⬇⬇⬇

Я так бачу, вас дуже збентежив свіжий реліз Paradise Lost? Ось тоді вам альбом від файних фінів, чия свіжа платівка так прямо і пахне ранніми творами Paradise Lost.

Сьогодні у нас Hooded Menace та їхній новий альбом "Lachrymose Monuments Of Obscuration". Якщо Ви любите повільний, класичний і атмосферний дез-дум, то цей реліз для Вас.

Hooded Menace продовжують лінію, розпочату на попередньому "The Tritonus Bell", і посилюють вплив традиційного металу 80-х в своїй музиці. Це все ще класичний, по-фінськи похмурий дез-дум, але він напрочуд мелодійний, з крутими, "чіпляючими" рифами та неймовірними соло, що не дають загрузнути в самій лише похмурості. Альбом здається кінематографічним і створює справжню потойбічну атмосферу.

Альбом дуже добре зібраний і так одразу і не виділиш якісь особливі "хіти", але це не значить, що їх нема. Наприклад, можна відзначити "Lugubrious Dance", де повільні, похоронні пасажі переходять у вінтажний хеві-метал бойовичок. А ще тут є кавер на Duran Duran – "Save a Prayer"! Так-так, і він, напрочуд, ідеально вписався в їхню похмуро-готичну естетику. Неймовірно сміливий та цікавий хід, який лише підкреслює творчу свободу гурту.

"Lachrymose Monuments Of Obscuration" демонструє, що Hooded Menace не стоять на місці, розвиваючи свій унікальний стиль. Це не просто Death/Doom — це велична, епічна та по-своєму елегантна музика. На мене він справив враження цілісної та дісно гіпнотичної роботи. Рекомендую!

https://music.youtube.com/watch?v=qsU0FX_yPNE&si=B3UsOvEU9xXMp-f0

нічого не бісить більше за йобані алгоритми, які досі не можуть зрозуміти чому ж це я в перші ж 0.000001 секунди ставлю дизлайк щойно попадається будь-що російське і далі продовжують перти це лайно в мою стрічку 🤬

Ну шо, продовжимо навалювати метальчик? А ввечері буде вам черговий випуск історій про класику 😉

Revocation - New Gods, New Masters" (2025)

Revocation одразу ж виділились серед інших дез-метал команд своїм підходом та подачею і цим самим вони виділяються й зараз. Цей альбом не виключення і на ньому ви знайдете чудове поєднання олдскульного death, технічного thrash та неймовірних шредових соло. І звісно, сучасні модні віяння дістались і них - дуже відчуваються слемові брейкдауни в тому вигляді, як їх полюбляють модернові гурти.

Основна тема альбому — це поклоніння технологіям, культ штучного інтелекту та наша з вами доля в цьому новому цифровому світі. Звучить актуально і пдостатньо зловісно.

Що тут дійсно захоплює, так це віртуозна гра, особливо гітарні соло, які часто мають прогресивний і навіть джазовий присмак. Альбом звучить «холодно», масштабно, і з якоюсь дивною духовністю, як влучно помітили деякі критики.

Серед композицій одразу ж виділяється вступний титульний трек "New Gods, New Masters" який одразу ж розповідає куди ви потрапили. Звісно ви також не пропустите трек "Confines of Infinity" з гостьовим вокалом Тревіса Раяна з Cattle Decapitation! А от що дійсно хочеться відзначити - інструментальну "The All Seeing", із джазовим гітаристом Гіладом Хексельманом, — це взагалі окремий вид мистецтва!

Альбом пролітає на одному диханні, залишаючи враження, що ви прослухали п’ятнадцятихвилинний EP, а не повноцінний лонгплей. Тут відчувається постійний рух вперед і ні секунди компромісу. Рекомендовано всім, хто любить "задротський" і одночасно потужний метал!

https://music.youtube.com/watch?v=WVCsRxwBkDE&si=W7WyVd18hacGdBfY

#trueclassic

Smashing Pumpkins - Mellon Collie and the Infinite Sadness 1995

Раз ми вже почали розмову за гранж та його спадщину, то варто відзначити самий нетиповий альбом із цієї тусовки. В ньому все зроблено абсолютно навпаки: альбом епічний, насичений, концептуальний, має оркестровки та численні відшліфовані гітарні нашарування. І він став справжнім вибухом емоцій та амбіцій в альтернативному році.

В той час, коли панував гранж-мінімалізм, Біллі Корган мав сміливу мету: створити рок-оперу, що відображає всю палітру молодіжних почуттів – від шаленої радості до глибокої меланхолії. Хоча Корган був перфекціоністом і творчим диктатором, який контролював більшість гітарних партій, цей запис став більш "живим" завдяки продюсерам які заохочували гру гурту наживо. Ось так і народився цей опус. Замість сирої, гаражної естетики, тут була пишна, оркестрова, майже барокова подача. Альбом став мостом між інді-роком, арт-роком 70-х (з його епічністю) і сучасним звучанням. Ця платівка була своєрідною естетичною зіронькою, що засяяла на тлі пануючого тоді мінімалізму.

Альбом вийшов на двох дисках "День" (Dawn to Dusk) та "Ніч" (Twilight to Starlight) і дуже шкода, що прослуховуючи його зараз на стрімінгу цей нюанс десь втрачається. Перший диск починається з однойменноїфортепіанної інструменталки "Mellon Collie and the Infinite Sadness" і поступово набирає обертів. Він більш "денний", динамічний та гітарний. Тут тобі і потужний, майже металевий драйв "Bullet with Butterfly Wings" (ідеальний гімн розчарування поколінням: "Despite all my rage, I am still just a rat in a cage"), і ніжний, але складний "Tonight, Tonight" зі струнним оркестром, що просто забирає дух!
Другий диск більш меланхолійний, "нічний" та інтимний. Це час для роздумів та сумної краси. Тут блищить "1979" – ностальгічний, мрійливий, з чудовими синтезаторами та бітом, що описує відчуття безтурботної юності (моя найулюбленіша композиція!)

На момент виходу альбом був прийнятий... дуже добре! Критики відзначали його амбіції та різноманітність, а комерційний успіх був просто шалений. "Mellon Collie" дебютував на першому місці в чарті Billboard 200 і отримав 10-кратний платиновий статус ("діамантовий") у США, що для подвійного альтернативного альбому є феноменальним досягненням! Сингли з альбому, як-от "Bullet with Butterfly Wings", "1979", "Tonight, Tonight", "Zero" та "Thirty-Three", стали всюдисущими хітами на радіо та MTV. Сьогодні "Mellon Collie" вважається одним із найвизначніших альбомів 90-х і справжнім шедевром альтернативного року. Він увійшов до багатьох списків "найкращих альбомів усіх часів". І якщо чесно, то такі досягнення виглядають досить несподіваними, адже альбом справді звучить неначе з'явився не із того часу.

Але як наслідок ми маємо його вплив – це, перш за все, дозвіл бути епічним і не боятися робити щось величне на основі мінімалістичного пост гранжу. The Smashing Pumpkins показали, що альтернативний рок може бути одночасно комерційно успішним і мати арт-рокову глибину та оркестрову пишність. Це відкрило двері для груп, які хотіли поєднати чутливість із масштабними аранжуваннями.

Як на мене, меланхолійна осінь це найкращий час, щоб переслухати або познайомитись із цим опусом 😉

https://music.youtube.com/watch?v=nOibETlxw8g&si=p7sERQTcF4b2YJfM

В довісок до попереднього випуску класики.

Як не крути, але цей кліп є частиною альбому а саму Tonight Tonight я не можу слухати без того, щоб цей візуал не змальовувався в моїй голові. Це були часи розквіту Mtv, відеокліпи відігравали важливу роль в просуванні музики, в багатьох випадках доповнювали її, а у виключних, як оцей, були справжніми аудіовізуальними шедеврами.

Дане відео є даниною німому кінематографу, зокрема Жоржу Мельєсу, який зняв "Подорож на Місяць" 1902 року. Відео має неймовірну унікальну атмосферу створену сепією, стилізованими титрами, рукотворними декораціями, мальованим фонами та примітивними, але чарівними спецефектами.
Сама ж змальована історія подорожі пари є своєрідною метафорою на життєвий шлях із усіма перешкодами та радощами.

Ну правда же, цей кліп такий милий! І ностальгічний в усіх сенсах.

https://music.youtube.com/watch?v=NOG3eus4ZSo&si=EbIEVycNiSHG4G2u