Був якось у нас один комбат, патологічне брехло і "кипучий лєнтяй", який був ладен влаштовувати будь який "лєвий двіж", аби не робити основну роботу. Так наприклад, не зумівши організувати обов'язкові заняття та вправи по картці вогню та стрільбу на 200+ з переносом вогню в глибину та по фронту з коригуванням та по команді, він їх спрощував.
Тупо ставив на 50-100 метрів гонги різних розмірів і по ним насипали, не розуміючи взагалі сенсу вправи. Формально вправа проведена, що після неї виніс рекрут, тому комбату було похуй.
Хоча всі умови для цього були. І інструкторам, які казали що вправу не правильно проводять, рота закривав "типу, рота закрити і виконувати", бо керівники на вправах були "його люди", яких він "поклав" на посади.

Тобто він спрощував життя собі і своєму оточенню, за рахунок спрощення підготовки рекрутів на БЗВП. І похєру що не навчив.
І таких "спрощених" вправ в нього було багато. Але на словах, ну прямо до вавки прикладай. А який уважний та обходітєльний з начальством, ну прямо капєц. Але якщо копнути саме в рутинні посадови обов'язки, то там жерсть. Просто на похуях все. Зате двіж.
Не зміг нормально організувати підготовку на БЗВП, бо це нудно і понабирав на посади інструкторів "мазаних", хєрня, давайте, каже, ми будемо пілотів готувати і вправи пілотні проводити, бо нам волонтери "мавік" привезли.
Насилу здихалися цього оптимізатора. Анонімки писав і таке інше. Зараз на підвищення пішов в одній бригаді відповідає за бойову підготовку. Ну, то вже клопріт комбрига. Очі бачили що брали.

Я це чому згадав?
Бо дуже багато в нас любителів простих і модних рішень. Які пропонують що завгодно, аби не робити рутинні справі. Важливі і виснажливі рутинні справи. Які можна реалізувати або після якісної базової підготовки, або за рахунок цієї базової підготовки.
Тобто не дати базової, а зразу почати накидувати щось складніше. З відповідним навколонульовим результатом.
Ну тобто, типу того - "навчити на БЗВП людину стріляти з дробовика по фпв". Або ввести на БЗВП "стендову стрільбу". Не навчивши стріляти толком з штатної зброї. Або проводити заняття по "підготовці мотициклістів" на БЗВП.
Любий модний двіж, аби не роботу не робити.

БЗВП це база. Це фундамент на якому потім будуть будувати фаховість військовослужбовця. Якщо фундамент поганий, то потім обов'язково це вилізе. Коли кажуть "донавчать", або "донавчиться в підрозділі", це насправді в більшості випадків брехня.
Так, чомусь може і донавчать. Але не всьому. І донавчати будуть скоріше адаптивно під те що треба тут і зараз. Загальним (але дуже важливим) дисциплінам ніхто не буде донавчати. Банально через брак інструкторів по напрямкам та відсутності матбази.

Не можна вчити рекрутів стріляти з дробовика по фпв, не навчивши стріляти з штатної зброї по мішеням та гонгам на 50-100+ метрів.
От просто не можна. В середньому неможливо за визначені терміни в рамках програми БЗВП це зробити. На виході буде недонавчаний стрілець по всій хєрні, який однаково не вміє стріляти ні з чого. І нікуди не буде влучати.

Коли ми починаємо вправи по стрільбі зі штатної зброї по фпв, то спочатку люди опановують свою штатну зброю, вчаться прицілюватись, опрацьовувати спуск, вкладку собі ставлять, стріляють з упора і напрацьовують навички до автоматизма. Послідовно. Вони дуже багато холостять. Багато стріляють "простих" вправ. Потім вони холостять вправи підготовчі до "стрільби по фпв". А вже потім, вони починають стріляти з рук, стоячи під кутом по малорозмірній цілі. І якщо пропустити ото все, що йде спочатку, то на виході буде сумна картина. Штатна зброя буде з піхотинцем завжди. Він повинен нею вміти користуватися фахово. А вже потім, можна відбирати і фахово готувати людей до іншого. Продовженя далі в частині 2

Частина 2. Ми вже доволі багато часу "донавчаємо" мобільні вогневі групи. З дуже гарними результатами. Чому? Тому що починаємо з бази. Ми спочатку даємо індивідуальну підготовку, якої майже нема якісної у кулеметників.
Ви знаєте скільки людей які до нас приходить, не вміють толком стріляти з автомата? Прицільно і влучати. Краще вам не знати.
Це прогалина в базовій підготовці. Коли людина не вміє стріляти, не вміє прицілитись, не знає що таке робота виносом, не знає механіку пострілу, не розуміє що таке прямий постріл і як летить куля, яка взагалі нічого не знає про балістику, але її призначають кулеметником на М2, і вона починає насипати коробами по швидкорухомим повітряним цілям. Чи влучає вона? Самі то як думаєте?
Хіба що випадково. І людина не винувата в тому, що її не навчили стріляти на БЗВП. І ми починаємо всі заняття з індивідуальної підготовки. Тому що поки не буде базових навичок, не буде розвитку. Але це окрема тема, якось розповім про це.

Системність в навчанні. Від простого до складного після засвоєння і перевірки отриманих навичок. З постійними повторами.
Якщо ми готуємо людей до успішних бойових дій, це повинно бути системно. Ми повинні давати людині всі базові навички які допоможуть їй виконати задачі і вижити, щоб повернутися додому.

З мотоциклами, то взагалі окрема тема. Доволі дискусійне питання. Яке має право на життя в певних умовах під певні задачі.
Але, це тема фахової підготовки. Після отримання якісної базової підготовки. І вже після отримання бойового досвіду.
Технічно, ми можемо реалізувати це. У нас навіть пару фахівців в центрі є, просунуті "мотоциклісти/байкери".
Але за рахунок чого це робити? За рахунок часу виділеного на такмед? Чи за рахунок вогневої? Навчити людину азам водіння але не навчити стріляти або орієнтуватися? Так, це круто. Модно стильно молодьожно. Але на виході ми дамо людям квиток в один бік.
Бо вони не зможуть до кінця виконати поставлену задачу. Поїхати і доїхати, це не ціль. Ціль виконати задачу. Виконати багато задач. Знищити якнайбільше ворогів. Вижити при цьому для того щоб повернутися додому з перемогою.
Не можна категорично скакати і перескакувати на модні і нові теми, не створивши підгрунтя у вигляді базової підготовки.