Військовий під час бою не має думати скільки коштує постріл, або паливо, або ремонт для ББМ і навіть сама ББМ. Його задача і ефективність в іншому.
Командир танкового батальйону або бригади, не має рахувати скільки палива та моторесурсу він витратить на переміщення роти або батальону танків в район зосередження. В нього інші задачі і ефективність.
Штат автотранспорту військових частин не завжди передбачає логіку. Він передбачає уніфікованість та універсальність. Щоб однією машиною можна було закрити максимум задач. Тому логіка проста - чим більша машина, чим більше вантажопідйомність, тим краще і простіше за військовою логікою.
Але в мене, наприклад, починає сіпатися око, коли я бачу, як хамві ганяють за 50км по асфальту з вантажем 100кг. Або тривісну вантажівку приходиться гнати по шосе за 500+км за вантажем в 3-4 рази менше ніж вона підіймає. Бо я розумію вартість ресурсу. Я знаю, як швидко це ресурс намотується і як складно потім офіційно це все добро ремонтувати. Ну і якість ремонту звичайно, коли приходиться водіям допилювати після криворуких механіків.
Довго казати, нема чого слухати.
Шукаємо авто. Купити.
Не за всі гроші світу. Розглянемо варіанти як в Україні, так і за кордоном. Авто буде обліковане. Всі документи від частини будуть. Можемо в передоплату (повну, часткову), але це для особисто знайомих. Авто треба в Україні. Ближче до Харкова (бажано, але не обов'язково).
Вантажопідйомність - 2,5-5 тон. Металева будка. гідроборт. Буде їздити по асфальту але далеко.
Mercedes-Benz Atego 12.22,
Mercedes-Benz Atego 12.24
MAN 12.220
Iveco EuroCargo 200
Або аналоги/однокласники
Вимоги до машини : обов'язково металічна або ізотермічна будка, гідроборт на 1,5 тонн може бути старший рік (менше електрики) але живий.
Ми розуміємо, що все одно треба буде вкласти кошти після купівлі, тому саме головне - живий двигун, коробка, і основні вузли.
Ну і буду вдячний за поширення.
Контакти - імейл, ватсап, сігнал.
+380 50 650 72 37
+380 96 805 82 72
[email protected] (для Богдана)

Якщо Сирський, не дивлячись на складність ситуації на фронті та виснаженість, зміг реалізувати курську офензиву, яка досі має вплив на всю ЛБЗ, то я не бачу ні одної причини яка може заважати рф почати балтійську або польську офензиву, накопивши ресурсів в Білорусі.
Вони ідеологічно воюють з НАТО. Ідеологічно НАТО зайшло на курщину.
Стаття 5 Північноатлантичного договору? Сьогодні це виглядає смішно.
Я це до чого.
Коли ми переможемо, європейським країнам їх зброя, навряд чи знадобиться.
Але якщо ми програємо, європейські країни їх зброя не врятує.
Бо наша армія єдина в Європі яка може зараз і зможе в подальшому стримувати РФ.
Зараз чомусь одне з частих питань яке висить в повітрі - хто з Європи буде воювати за Україну. А воно не вірне в корні. Питання зараз стоїть - хто з Європейських країн буде воювати за себе?
Бо недавні опитування та дослідження, показали вкрай хєрову картину. Для Європи хєрову. Всюди крім Польщі, країн Балтії, та традиційно ВБ.
А от на материковій Європі, зовсім інші настрої. Особливо вражає кількість людей які не будуть воювати за будь яких обставин. Ні окупація, ні "рузький втарим гасударствєнним язиком", ні данина якою їх обкладуть, їх не цікавить. І це знають політики та лідери країн ЕС.
ЗСУ зараз єдина реальна сила тут. Тому не на часі впадати в розпач. Емоції зараз зло. Хай з'являться хоч якісь підписи хоч під якимось паперами.
Не живіть заголовками. І не живіть "новинами". Вони зараз майже всі ворожать на каві.

Якщо новина про погрози відключення Starlink під час війни за Незалежність, як інструмент тиску на Україну правда, то кожен хто має акції компанії SpaceX та підтримує її - мародер, стерв'ятник та рекетир. Як би він про себе не думав, який статус в суспільстві не мав, та в яку б церкву не ходив. Вітаю їх всіх. Це назавжди.

Частина 1. Я не люблю робити передчасні висновки про процеси, які далекі від завершення і не зрозумілі на етапі процесів. Але настрій в стрічках такий, що в мережу хоч не заходь. При чому гойдає так, що довго цього ніхто не витримає. І це і є одна з цілей. Тому я не буду про висновки. Я буду про те що лежить на поверхні, але через емоції, не беруть до уваги і псують собі настрій, та підіймають рівень кортизолу. Трошки про те як мені все вбачається і чому треба менше реагувати на новини. Я не реагую на заголовки таблоїдів та просто слова. І вам не раджу.
Я не хочу про те хто кому більший Рабінович і хто кому гірший союзник. Я про те, що дійсно є в новинах і що є насправді в країнах. А не про те що сказав божевільний маск, або лавров.

Одне з основних питань, яке звучить - чи готова Європа, або країни Європи воювати за Україну, або прислати сюди війська.
Це не правильне питання. Тому що згідно недавнім опитуванням, Європа не готова воювати навіть за себе. Крім країн Балтії та Польщі. Ну і звісно традиційно Британії. Величезний відсоток населення країн Європи не готовий воювати за свою країну. Переважна більшість не буде воювати ні за яких обставин. Це значить, що якщо їм назначать окупаційних комендантів і введуть обов'язкове знання російської мови, більшість прийме це як стале.
Україна єдина держава, яка змогла і зможе в майбутньому воювати за себе. І не тільки за себе.

Другий момент, який всі пропустили, це те що Америка другий раз за три роки зробила помилку в визначенні стратегії. Насправді похєру хто там президент. Імпотента куколда змінив мародер та рекетир. Байден говорив одне, а робив інше і теж найобував нас дуже сильно. Про якість військової допомоги це взагалі окрема тема. Болісна. І величезних втрат могло би не бути, якби Байден не сцявся робити те, що обіцяв. Але зараз не про "якби". Американці приїхали в Мюнхен з повісткою яка запізнилася на три роки.
Європа вже інша. Не люди, які не готові воювати. А політики та лідери які вирішують. Україна вже інша. Америка завдяки Байдену не "капітан всесвіту" в очах європейських політиків над європейським материком. І вже є країни, які можуть претендувати на цю роль. Окремо або в союзах. І ще, кожна європейська країна знає, що і себе нема ким захищати, не кажучи вже про захист сусіда. А США цього робити не збираються. І тільки питання часу, коли вони приймуть чутке усвідомлення що при нашій поразці, їм не допоможе сама сучасна зброя проти армії РФ. А при нашій перемозі, вона не знадобиться. Тому Європа буде готова піднімати витрати на допомогу нам. Поки що не рівні емоцій, але скоро це буде про гроші та зброю.

Ще дуже важлива деталь, яку чомусь опускають. Всі роблять вигляд, що перемовини та зупинка вогню потрібна тільки Україні. Що ми повинні чимось жертвувати, бо у нас безвихідь. Насправді ні. Нам дуже важко. Але запас міцності при поточній конфігурації у нас є. Більш того, ми адаптуємося і розвиваємося. А ще у рф, дуже великі проблеми в економіці. От дуже. І з кожним днем все гірше.

Так, ми втрачаємо кожного дня території, але ворог несе дуже великі втрати. І при цьому ми збільшуємо термін підготовки БЗВП. Це мало того що часовий лаг у 15 днів, це ще дуже багато сукупних процесів. А росіяни зменшують термін. Про штурми каліч полками це вже всі бачать. Техніка, якої вже критично не вистачає у рф, співвідношення кількості снарядів, теж потрохи вирівнюється. І дуже багато мілких деталей, які при дуже важкій ситуації, скоріше на нашу користь. Це трошки додає оптимізму. Просто згадайте що було три роки тому. Чи міг ще в березні 22 хтось мріяти що ми втримаємо Донецьку та Луганську області? Ми чинимо гідний опір, дали і продовжуємо давати пизди армії у якої крім кількісної переваги вже є і досвід якого нема ні в кого світі крім нас.

Частина 2. А ще мало хто звернув увагу, що політика рф, стала дуже нагадувати політику Лукашенко. Який сидів на шпагаті між рф та всіма іншими і найобував усіх. Тобто зараз путін починає розповзатися у шпагаті між Китаєм та США і пиздіти як Лукашенко. Тобто рф вже не сприймається як сила і самостійний гравець. Це проксі країна якою хочуть керувати або США або Китай у своєму протистоянні. І Європа, а тим більше ми, тут у розрахунок на жаль не беруться. Це нас не дуже тішить, але сама по собі позиція РФ вже дуже далеко не така як була 3 роки тому.
Армії РФ, якою ще в 21 році лякали весь світ нема. Вона знищена нами. Те що зараз є, три роки штурмує "Києв за 3 дні" на Донбасі і пів року виносить в труху свої населені пункти в курській області. Запаси танків та стволів, які вони накопичували десятиріччями знищені. Так, ми залежні від допомоги і нам дуже важко. Але ворог на сьогодні теж виснажений і не має явних успіхів. А там де має, платить величезну ціну. Яку не зможе платити довго.

А ще цікава деталь за останні дні. Американські корпорації, які працюють на військовому ринку, втрачають ціну акцій. Деякі акції просіли за тиждень більше ніж на 10%. В той час як європейські виробники навпаки ростуть в ціні. Деякі до 14%. Це насправді поки стихійні реакції. Але це вже не про емоції. А про перспективи. Питома вага зміщується.

Кілька місяців буде дуже велика турбулентність. І саме від того, як ефективно ми будемо робити те що робили останні три роки, буде залежати дуже багато. Просто кожного дня, робимо те що можемо для перемоги.
І читаємо новини раз на три дні. Як серіал з закрученим сюжетом дивимося. Де за три дні сюжетна лінія може змінюватися на 180 градусів.

Три роки, ми робимо те, на що не здатна ні одна армія країн "старого світу". І будемо робити далі. Стільки скільки буде треба для перемоги у війні за Незалежність. Витримки нам всім. І стійкості. Буде важко.

Не маю часу, та і особливого бажання щось писати з приводу того що було (і ще буде з Трампом). Писав 22 лютого (посилання в коментарі). Моя думка не змінилася і не зміниться. Ми не країна третього світу. Ми не країна яку можна принижувати. Ми країна в якої вже в кожній родині є вбиті росіянами. Ми зможемо підтримувати мирні угоди на прийнятних для нас умовах, за які вже загинули десятки тисяч Українців, але ми ніколи не цього не забудемо.
Ми країна яка три роки протистоїть РФ в прямій війні де ворог тотально має перевагу в усьому. Єдина країна яка це змогла і зможе в подальшому. І да, я не впевнений що будь яка армія була б настільки стійка під кабами, іскандерами, сотнями тон чавуна з неба і під мільйонами дронів.
Якій би країні не надавали будь яку кількість оборонної зброї, при тотальній перевазі противника, ніхто б не вистояв так як ми. Просто пам'ятайте кожну мить.
Трамп, Венс, Маск, це тимчасові чуваки. путін агресор і злочинець назавжди. Росія - країна яка розв'язала середньовічну війну в центрі Європи. Росіяни вбивці. Хоче бути Трамп поплічником путіна, це його справа. Але я не думаю, що Америка і Американський народ дасть зробити з себе позорисько для всього світу, підтримавши і ставши на сторону агресора який вже програє. Навіть якщо на це буде треба час. І ще. Дипломатія не працює. Ми зараз кров'ю виборюємо нові правила і новий світоустрій. Зеленський не представляє себе особисто на перемовинах. Це його посада. Він представляє кожного загиблого. Кожну родину загиблого. Кожну дитину загиблого.
Нам важко зараз і буде важче. Але це не точно. Але все буде нормально. Нема зараз на планеті нації стійкішої за Українців.

Звісно, якщо у вас є непереборне бажання знепритомніти від новин та "безнадії", це ваше право.
Але, як на мене, трошки зарано лягати в "обморок".
Давайте ще постоїмо. Трошки. Ну як трошки? Відносно того що вже змогли за всі ці роки. Всупереч. Поки не дамо їм всім пизди.
У росіян запас міцності такий собі. Та і США, за вихором псевдоновин, фейків та непродуктивних фрікцій нової влади, народ потроху "прозріває". Особливо коли стосується грошей. Не так все погано, як намагаються нав'язати новинами з кожної праски. Це теж частина гри.

Ще трошки демократії від Трампа і статуя Свободи від сорому пішки піде на інший материк