Коли ми за дорученням главкома створювали 151 НЦ, сама велика проблема була в інструкторах. Щоб костяк центру був з інструкторів, мотивованих, однаково навчених, з розумінням мети центри. Без різночитань і без "я ввважаю себе інструктором і маю сертифікат. І лапки" Бо ми розуміли, що при формуванні нам в основному насиплять тих кого хочуть здихатись, аватарів, та пристосуванців які "порішали". А інструктори, яких пришлють або підготують в Десні, то буде філіал окремого казана в пеклі

Тому я погодився на це, коли в нас вже була група піхотинців, яких ми готували і навчали практично з нуля. Які воювали і які думали що все знають. Це був умовно "золотий фонд", інструкторський костяк центру. Потім ми відбирали та навчали людей самі. В Десну відправляли тільки за сертифікатами, бо там монополія на видачу сертифікатів.
Наслідки формування бригадою ТРО в силах ТРО, ми й досі відригуємо.

Але в нас вже сформувався механізм відбору людей з подальшим навчанням. В кілька етапів. З постійним оцінюванням і відсіюванням. Так, вимоги до інструкторів дуже високі. І вчитися важко. І треба не просто буди "хорошим хлопрцем", а ще й розвиватися та навчатися постійно. Але ми вже маємо екосистему яка здатна сама собі готувати інструкторів дуже високого рівня. Практиків. Які пройшли самі всі етапи навчання. Які знають по кілька базових дисциплін, але є експертами в тій дисципліні що ведуть.

Ціль у центра була одна - інструктори мають якісно готувати піхоту. БЗВП, фах, донавчання і таке інше.
Управління, штаб, служби мали свою задачу. Вони повинні були забезпечити навчальний процес. Щоб інструктори займалися тільки своєю роботою. Щоб рекрутів нічого не відволікало. Щоб не тупо наряди пів терміну навчання. І саме головне - ніякої совєтчини, ніякого формального і зверхнього ставлення. Посада це тільки посада це не "бога за бороду". І чим вища посада, тим більша відповідальність. Якщо начальник не зміг організувати процес, або не забезпечив засобами виконання, він іде і сам робить. Це чесно. Важко. Але чесно і результативно.

Навантаження на управління дуже велике. В нас як і в інших військових частинах некомплект. І кожен працює за двох або й трьох.
Але ми масштабуємось, ми підвищуємо спроможність і ми ростемо. Через розосередженість росте кількість локацій.
Тому зараз ми вже готові до збільшення людей в управлінні.
Маємо майже 30 офіцерських посад. Від старшого лейтенанта до підполковника.
Заступники нач центра, шкіл, батальону (по напрямкам), заступники НШ, начальники служб, офіцери штабу, логістики, служб та відділень.

Вимоги стандартні в центрі. УБД. Готовність пройти інструкторський тренінг (бо кожен офіцер повинен знати що і як робить центр. Як працює кожна локація). Для людей з обмеженнями та після поранень, лайт версія програми. Але знати механіку необхідною.
Тотальна повага до людей. Не залежно від посади. Не бухать. Не красти. Не їсти ближніх.
Локації - Харків і область. Є підрозділ під Одесою, але туди тільки після того, як станете "членами секти 151" в Харкові.

А ще, ми знову будемо робити спроби відбирати піхотинців на інструкторів з бойових частин. Не впевнений, але може вийти. Тому якщо впевнені в своїх силах та фаховості, та зможете після навчання працювати з рекрутами, теж телефонуйте. Будемо намагатися.

Якщо є знайомі кого може зацікавити, перешліть, або поширте.
Signal, WhatsApp
+380 50 650 72 37
+380 96 805 82 72
[email protected]

Ми готуємо піхоту.
Дуже якісно готуємо піхотинців.
Майже всі інструктори прийшли в центр з піхоти.
Всі мали досвід піхотних боїв.
З днем піхоти!
151НЦ. Ми і є стандарти НАТО.

Два роки, я всіма силами уникав офіційної підготовки пілотів. Хоча за цей час ми підготували певну кількість фахових екіпажів. Під "чорним прапором".
Важкі бомбери, розвідка, скиди. Ми самі з початку повномасшатабки дуже не погано попрацювали в цій темі. І постійно підтримуємо свій рівень актуальним. Оптоволокно, правда не опрацювали.

Я дуже не люблю хайпові, трендові напрямки через засилля аматорства та шарлатанства в нових темах.
В 151 НЦ, по бпла мультироторного типу, ми факультативно даємо базу тим, хто має хист і мотивацію. Зовсім базу-базу. Без претензій на щось. Просто можемо давати більше і гарно, без втрати якості по основним напрямкам - робим це.
За цей час, сформувалася група інструкторів. З'явилась матбаза. І по відгукам підрозділів СБС, якість підготовки в нас, навіть в необов'язковій програмі доволі висока.

Зараз ситуація складається так, що перший ажіотаж пройшов і знову все упирається в методичну, нудну роботу. Черги в школи які дають гарний результат, на пів року вперед. Школи які створилися формально на базі старих якихось "учєбок", по новому колу починають все робити згідно-відповідно з навколонульовим результатом. Генії, "моцарти" і "каліостри" закінчились, ремісників не вистачає.
Але це вже не трендова тема, а буденний напрямок. Просто складова сучасного піхотного бою.

І виходить, що ми маємо фах щоб готувати пілотів, але "солим" це для своїх потреб. Хуйова історія. Не зараз.
Тому, ми вирішили отримати ще один головняк і почати готувати малими групами пілотів. "Добро" з самого верху є, тепер діло за малим. Запустити процес правильно, щоб ніхто з поважних панів не зміг влізти та створити мертвонароджену структуру.
Як тільки опрацюємо всі документальні формальності, вирішимо логістичні та технічні питання, почнемо брати людей.

Нагадую. І прошу поширення.
151 Навчальний центр. Харків і область.
Маємо майже 30 офіцерських посад. Від старшого лейтенанта до підполковника.
Заступник нач центра, шкіл, батальону (по напрямкам), заступники НШ, начальники служб, офіцери штабу, логістики, служб та відділень.

Рядовий та сержантський склад - кандидати на інструкторів. Відрядження на навчання, з подальшим працевлаштуванням. Вимоги високі. Дуже.

Вимоги стандартні в центрі. УБД. Готовність пройти інструкторський тренінг (бо кожен офіцер повинен знати що і як робить центр. Як працює кожна локація). Для людей з обмеженнями та після поранень, лайт версія програми. Але знати механіку необхідною.
Тотальна повага до людей. Не залежно від посади. Не бухать. Не красти. Не їсти ближніх.

Локації - Харків і область. Є підрозділ під Одесою, але туди тільки після того, як станете "членами секти 151" в Харкові.
А ще, ми знову будемо робити спроби відбирати піхотинців на інструкторів з бойових частин. Не впевнений, але може вийти. Тому якщо впевнені в своїх силах та фаховості, та зможете після навчання працювати з рекрутами, теж телефонуйте. Будемо намагатися.

Фельдшери, медики, кухарі, водії. 55+. Можемо призвати з ТЦК. Направляємо на ВЛК.
Сумлінна праця. Тотальна повага до людей. Не залежно від посади. Не бухать. Не красти. Не їсти ближніх.

Якщо є знайомі кого може зацікавити, перешліть, або поширте.
Signal, WhatsApp
+380 50 650 72 37
+380 96 805 82 72
[email protected]

З якого це дива, думка якогось мудака, повинна нас турбувати? Навіть якщо він батько ще більшого мудака Маска?
Хіба що так
- "Нам потрібна ваша думка, нам більше нема на що класти болт"

Яка нахєр, підготовка до спротиву? Улюблена тема пильщиків бюджетів. Ще з часів АТО. Ну, заїбали вже.
В бойовій підготовці ЗСУ досі в більшості своїй повне очко і ніхто не може (чи не хоче) навести порядок. Постійно якісь нововведення, спрощення рівня підготовки, бо інструкторів нема фахових. І всім похуй. Підготовка не стала краще. просто перестали писать про це і казать.
Закупки хєрні всякої, типу вагончиків, де по 4 бійця поміщаються і треба закопувати в землю і перекривати, а лісу нема. На роту майже 30 вагончиків закопати треба. Екскаваторів нема, лісу нема. Вагончики тупо висять на балансі, в крайньму випадку стоять в відритих ямах без перекриття.
БЗВП5 вже по 4 кругу збирають пропозиції, заради галочки і ніхєра не приймають. Продавили програму БЗВП5 для ледачих інструкторів та тих хто "лідери" без фаху лежать на посадах. Спротив вони готувати збираються.
Дайте дозвіл нормативкою навчальним центрам брати на навчання цивільних, назвіть вишколами, дозвольте зброю їм в руки давати і все.
Це мізерне навантаження, яке кожен центр вивезе. Тих людей бажаючих навчатися, не дуже багато.
Нахєра ото город городити на мільярди доларів.

Ще одне підтвердження, якого нам не потрібно було. Московіти завжди брешуть. Для нас це було очевидно.
Так, ми на три дні втратили можливість спробувати дістати певні цілі в глибині РФ, через те що ППО було стягнуте до мск.
Але є і гарна новина. І це не ми так кажем, це факт який був продемонстрований всьому світу.
Для того щоб провести "парад вєлічія", "друга армія світу" яка планувала "Кієв за трі дня" і парад на Хрещатику, хитрувала і змушена була дурити весь світ, тягнути час, щоб їм під час цих свят не дали пизди на їх же території.
Нормально так.

"Хай мєнти ідуть воюють". Ну, пішли і воюють. Давно. І гарно воюють.
Коли формувався полк "Цунамі", на першому курсі навчання яке ми робили, щоб вибити їм з голови "поліцейську" методику типу "стій стріляти буду", а вбити піхотну - "проїбав-убило" і "спочатку заходить граната, потім боєць", ми там зустріли старих знайомих, ще рочку з 16-17, коли навчали кулеметників "Луганска1". Досі воюють.

І так, мене самого вкрувлюють вгодовані трукамщики, що казачать на трасах і обілєчують військових з особливою ненавистю.
Але маю надію, що майбутнє поліції все таки за цими хлопцями, що зараз воюють як звичайна штурмова піхота. Це не тільки лють.

А і ще, для поважних панів з підготовки. Ми ті, хто перші почали навчати стріляти по ФПВ під кутом і написали цю програму. Зараз ми просунулись в цьому питанні ще далі.
І з панорамними масками працювати, і на штурмах, і в обороні, ми навчаємо теж вже більше року.
151НЦ. Ми трошечки поперед стандартів "НАТО.

Свій до свого. Бригада нацполу "Лють".
151НЦ. Ми і є стандарти НАТО.

Нема бажаючих фінансистів та потенційних, або працюючих начфінів послужити в Харкові в найкращому навчальному центрі? Жити вдома, нормований робочий день, грошове забеспечення пристойне.
Є? Не пошкодуєте.
Тоді сюди.
+380 50 650 72 37
+380 96 805 82 72
[email protected]

Частина 1. На 11 році війни вже більше трьох років йде сама велика війна в Європі з часів 2 світової, мене досі дивують люди, які приходять в коментарі наматуючи соплі на кулак, чи то в надії на сеанс психотерапевта, чи то просто понити, чи то "відкрити" мені очі на хєровий оточуючий світ в якому я прожив суттєво довше їх. Або тупо задля посіва дестабілізації в інтересах ворога. Уже бля і не розбереш хто є хто
У мене є конкретна задача, яку я визначив для себе, і яку підтримує керівництво ЗСУ. Витягти на нормальний рівень підготовку на рівні який я реально "стягую". Зробити в реальності та показати що це можливо, що це працює. І що це не разова піар акція.
Це можна зробити і ми це зробили. Так, я про 151 навчальний центр.
Я не маю відношення до проблем з призовом. Я не маю відношення до роботи ТЦК. Я не маю відношення до ВЛК. Я не маю відношення до нормування робочого часу під часу війни. Ми працюємо з тими, хто вже вдів форму (я не визначаю правильно чи ні). І наша задача дати підготовку максимально ефективну за той термін який відведений керівними документами. З тою кількістю БК що визначено.
От просто є цей час, а більше нема. І моя задача, щоб він використовувався на 100% ефективно. Щоб люди не сиділи в бліндажах і не копали ямки, а навчалися. І в нас це вийшло і це працює. Не дивлячись на те що ми в прифронтовому районі.
Наша задача підвищити виживаємість на полі бою, стійкість бійця і підрозділу і підвищити спроможність людини виконувати задачи.
Тобто наша задача щоб на виході з НЦ, людина вміла вбити піара, надати собі та побратиму домедичну підготовку, не заблукати і саме головне вижити під час виконання задачі. Не замість, а під час.
Я не впливаю на погану підготовку інших НЦ. Нам би в своєму свій рівень втримати. Я не впливаю на стан здоров'я рекрутів. Я можу впливати тільки на якість підготовки в обмеженому просторі. Навіть на медичне забезпечення не можу впливати, бо тупо не вистачає фельдшерів щоб пігулки від застуди давати.
Чому в нас низька укомплектованість? Тому що в основу поставлено не управління, а інструкторсько-викладацький склад.
Ми по іншому формували 151 центр. Не по воєнному. Зазвичай робиться просто - призначається начальник центра, заступники, начальники відділів та служб. Полковники, підполковники, майори, капітани. Сержанти та прапорщики каптьори часів СРСР. І трошки "потрібних" людей набрали та на посадах поховали. І по остаточному принципу інструктори. І коли частна укомплектована на певний відсоток, вона вже типу БГ і може виконувати свої задачі.
І тут починаються проблеми. В полі працювати нема кому. Бо укомплектована вона тими, хто не вміє навчати. Тобто 40% це директора та управлінці. А інструкторів 10-20% від потрібного. І не факт. Вони не можуть фізично. Вони падають від втоми. Тому вони навчають формально. Як можуть. А оті 40% керівництва, красиво пишуть папери. На виході люди ніхєра не вміють, зате по паперам все добре.
Ми спочатку сформували костяк з інструкторів та викладачів, а потім почали навколо них формувати управління. Задача управління - забезпечити навчальний процес. Не важливо як. Задача проста - інструктор повинна навчати. У нього повинно бути все і не заважати нічого. Рекрут повинен навчатися. Як це зробити - клопіт управління. Ну, без криміналу звісно.
Тому в нас, чи не самий низький відсоток укомплектованості. І так людей на штабних і тилових посадах не вистачає.
Скажу страшну річ. В нас більше 10 локацій. Якби ми були, на одній чи двох, нам би 40-50% від управління та забезпечення вистачало б. Тобто, штати роздуті, хоча і пишуться під умови мирного часу.
А ще ми постійно намагаємось масштабуватися. Бо ми реально унікальний досвід маємо. В не хочеться залишитися локальним кейсом.
Чи є в нас текучка? Звісно є. Ми дуже прискіпливо відбираємо людей. Ми нікого не "всиновлюємо". І ми не церемонимося з тими хто порушує основні принципи центру. Але ми робимо все, щоб ті хто сумлінно працює з повною самовіддачею мали комфортні умови служби.
В тому числі час на відновлення. І моральний комфорт.

Частина 2. Але ми нікого не тримаємо. Ми видирали піхотинців з бойових бригад, щоб навчити їх на інструкторів і перевести. Ми конфліктували майже з всіма комбригами. Особливо з трошними, які вирішили що повернулося кріпацтво.
Але ми не тримаємо людей які сумлінно працювали в центрі і хочуть піти служити в інше місце. Ми дуже не любимо коли люди на крису переводяться. Бо ми не заслуговуємо такого відношення. Це трошки хуйово воняє.
Чи є від нас переводи і бойові частини? Інколи бувають загострення. Як і в інших центра. Це чесно, під час війни. І ми від цього дуже постраждали. І в зоні ризику здорові солдати і сержанти без бойового досвіду.
Але зараз нема, бо ми зробили висновки і намагаємося забезпечення комплектувати за рахунок вікових та обмежено придатних.
Ми коли беремо людей, ми попереджаємо про це.
Чи є у людини можливість отримати бойовий досвід? Є звісно. Частина людей працює на ЛБЗ у відрядженнях.
І є різниця, коли людина хоче набути бойового досвіду і тоді шукаються варіанти щоб цю людину використовували максимально ефективно на ЛБЗ з нормальними командирами. І варіанти коли людина ховається і її навіть без погодження з керівництвом НЦ, наказом по сухопутним військам відправляють "на набуття" в числі інших і в будь який підрозділ.
Так, з переводами з тилових частин в бойові, створилася нервозна ситуація по всім навчальним центрам. І дуже багато людей, особливо з підрозділів забезпечення запанікували і перевелись через армію+ до підрозділів СБС. Водії, кухарі. Навіть стрільці роти охорони. Вони чомусь вважають що там безпечно. Бойові частини дуже охоче приймають до себе людей з 151НЦ. Бо вони в більшості своїй гарно підготовлені. Але охоче приймати, обіцяти женитися, це не значить що умови будуть такі як обіцяють.
Чи є зараз переводи інструкторів в бойові частини через голову начальника НЦ? Ні. Я дуже радий, що таки прийшло розуміння, що вирішивши проблему комплектування на 1-2% і виконавши тактичну задачу по відбиттю посадки інструкторами і втративши їх, стратегічно пройобується підготовка.
Зараз маю надію, що все таки наступить розуміння, що вкрай необхідно дозволити відрядження, навчання та переводи піхотинцям (які мають хист до інструкторської справи), які мають досвід і мотивацію. Бо поки вони ще є. Але їх з кожним днем стає менше. Тому стратегічно важливо зберегти потенціал інструкторів з піхоти, які самі пройшли бої, які знають ціну поганого навчання, для держави.
Чи відпускаємо ми людей, які відпочили і хочуть подвіжувать в бойових частинах? Так. І це нормально. Бо є люди які втомилися, прийшли в центр, навчилися, відновилися і хочуть піти воювати, бо не всі рахунки з піарами закриті.
Але не на крису, а через командирів. По людськи. Бо якщо на крису, то в цю гру можна грати вдвох.
Чи є в нас проблеми? Дохуїща. Кожен день. І їх вирішення потребує часу і нервів. І ручного управління. Бо як тільки відпустити ситуацію, несеться сніговий ком, який поховає все. Ну як поховає - зробить як всюди. Всі на похуях, аби згідно відповідно були папери в нормі. Бо можна ніхєра не робити і мати повний захист з юридичної та статутної сторони.
І так, ми живий приклад того, як може бути і як є. Ми це вже зробили. І робимо кожен день. І маю наді, що будемио робити далі і масштабуватися.
Але для масштабування нам треба люди. В управління. В підрозділи забеспечення. Медики. Водії. Кухарі.
Зараз дві нові школи будемо розгортати. Тільки штабних посад для офіцерів більше 30. Від п-ка до мол. лейтенанта.
Самі призиваємо. Самі даємо направлення на ВЛК. Харків і область. Можливо на перспективу Одеська обл.
Signal, WhatsApp
+380 50 650 72 37
+380 96 805 82 72
[email protected]
151НЦ. Ми випереджаємо стандарти НАТО.

На жаль, зараз президент сполучених штатів, виглядає, як розумово відстала людина. Особливо якщо дійсно сам вірить в свої слова, що Путіна цікавить торгівля з США.
Путіну не потрібен економічний розквіт Росії, до якого він не доживе, в обмін на припинення війни в Україні.
Навіть відновлення до попереднього стану, на сьогодні, це дуже довга перспектива. А путін все таки живе останні рокі свого життя. На відновлення економіки Росії потрібні десятиріччя. І кожен місяць стан РФ погіршується.

Путіну важливіше за все окупація України і можливо частини країн Євросоюзу. Ну, країни Балтії так однозначно йому цікаві в частковій або повній окупації.
Путіну треба історична велич, як "собіратєля зємєль".
Навіть якщо це будуть тотально випалені території. Які він "приєднає" до злиденної країни, яка сама на межі колапсу. Йому не цікаво як там далі потомки будуть вигрібати це лайно. Йому треба ще за свого життя "вєлікіє свєршенія". А поки що він на стадії - проїбати все за 10 років без мінімальних перспектив відновитися.
Поки Трамп буде давати йому можливість воювати, він буде воювати. Це не про бізнес та розквіт. Це про підручники історії. І торгівля з США, це останнє що може цікавити Путіна.

Ворожий ФПВ дрон з РПГшною головою над Харковом, це про те чи була доцільність переносити дії на територію ворога.
Місту знову виграли трохи часу дуже дорогою ціною.
Хто і як скористався цим часом, інше питання.

Медикииии… Фельдшерааааа… лікаріііі…
(Лунає вкрадливий баритон)

Ви нам потрібні. В найкращому навчальному центрі. Дуже гарні умови служби. Харків та область. 151 Навчальний центр.

До місця роботи транспорт може бути, якщо треба. Навантаження (середньодобове і емоційне) в середньому менше ніж у комунальних закладах. Грошове забезпечення вище. Проживання вдома, або винайм житла.
Робота пов'язана з "мирними" хворобами. Якщо щось з пораненнями або травми, в нас такмеди настільки потужні, що і вам нададуть допомогу. Дуже фахово.

Але треба комусь працювати з застудами, сезонними орві, грипами і таке інше. Люди приходять в новий колектив, поки створюється колективний імунітет, треба буденна пігулкова робота.
Ну, інколи "косарєй" викривати. Фізичний стан людей оцінювати реально, а не як ВЛК при ТЦК написало. Юристи, і спеціально навчанні люди допоможуть. Документи ми всі вивчили, примушувати ніхто не може. Але це не часто. Інколи направити на ВЛК людину.
Транспорт, знову таки. Відвезти, привезти. Колектив дружній.
По лікам, вітамінам, обладнанню і всьому що треба для роботи, обмежень нема. Ви кажете що потрібно, ми робимо.
Робочий день, в принципі можна назвати нормованим. Спите вдома. Але треба розуміти, що випадки різні.

Але це реально вдячна робота, з реальним розумінням користі. Ви бачите що ви робите для людей. Якими вони заходять в центр і якими виходять, в тому числі завдяки вам. Ви частина команди, яка навчає, рятує життя і максимально підвищує шанси людям на повернення додому живими і з перемогою.
Вимоги стандартні як для 151 центра. Не бухати, не красти, не брати хабарі, не їсти ближніх. Якісно працювати.

Якщо в когось є знайомі медики, поділіться з ними будь ласочка.
Signal, WhatsApp
+380 50 650 72 37
+380 96 805 82 72
[email protected]
151НЦ. Ми випереджаємо стандарти НАТО.

Ще раз наголошу. Якщо зараз не дозволити відряджати досвідчених та мотивованих піхотинців для навчання та відбору на інструкторів (з подальшим переводом), ми ніколи не вирівняємо яму з підготовкою БЗВП. Я три роки чекаю, поки рівень підготовки покращиться. Ні-хє-ра.
Два-три нові центри задають нові стандарти та якість. Інші не те що розвиваються, вони деградують. Спрощують рівень підготовки. Плодяться сущності які ніхєра не роблять.
Спочатку інструкторів насильно переводили в бойові підрозділи. Постирали на штурмах як самих навчаних. ГК заборонив. Потім не відпускали з бригад та батальонів навіть при переводах. Замість того щоб прийняти посаду та відпустити, людей тупо стирали поки вони не гинули. Але не відпускали.
Зараз мотивовані інструктори на вагу золота. Бо вони відпочивши від війни, та відновившись повертаються в бойові бригади. Це вітається. Багато хто йде в СБС. Притоку свіжих людей нема. Бажаючі є. Кандидати поки що є.
Поки що. Скоро їх не буде. З кого будемо готувати інструкторів?
На початку повномасштабки добровільно в ЗСУ пішли десятки тисяч мотивованих, освічених людей. На посади стрільців. вони мають досвід. Вони мають мотивацію. Вони мають хист до інструкторської та викладацької справи. І вони мають безмежну втому. Вони гинуть. Досвід гине. Безцінний піхотний досвід втрачається. Його скоро не буде кому передавати.
На жаль в армії існує закон - хто везе, на том і їдуть. Чим сумлінніша та добросовісна людина, тим більше на неї грузять.
В масштабах всієї лінії бойового зіткнення 300-500 досвідчених мотивованих (але втомлених) піхотинців не зроблять нічого. Вони розмазані по бригадам. По 5-7 на бригаду. Це непомітно.
Але 300-500 інструкторів, зібрані в 3-4 навчальні центри, в масштабі ЗСУ, це новий рівень підготовки.
Не будемо відбирати з кращих піхотинців, будемо їх втрачати. Потім через погану підготовку будемо втрачати нових бійців.

Дивіться, я не знаю, як в інших навчальних центрах виходять з положення нехватки інструкторів. Зазвичай, ніяк. просто збільшують навчальні групи. Та формально заповнюють журнали, щоб для перевірки все було ОК.
В нас простіше. Умовно простіше. Бо всі офіцери, які заходять на посади викладачів, включно заступники начальника центра, комбата та начальників шкіл, проходили допідготовку за інструкторською програмою. Без цієї підготовки нема шансів зайти на посаду.
Всі польові ігроки. Або граючи тренери. Всі навчанні по одній програмі з інструкторами сержантами. І мають вміти більше.
Так от зараз, через велике навантаження не вистачає вогневиків. Тому в полі працюють всі. Нема інструктора, працює командир взводу, або роти. Не вистачає командирів - старші офіцери. По іншому ми не вивозимо.
Але ми даємо якісну підготовку. Ми не підходимо формально.
Але, проблема в тому, що ми вже на межі. Тому мене дивують переможні реляції поважних панів з генерального штабу з приводу підготовки. Зате дати можливість набирати інструкторів через відбір, це не обговорюється. Бо це ж треба конфліктувати з комбригами та комкорами.