У розпал Книжкової Країни, російські ракети летіли на Київ.

У розпал Букфоруму відбувається найбільш масована атака на Львів за весь час.

Може, основна мета ударів і не в цьому, але навмисно чи випадково, все ж росія знов намагається нищити нашу культуру, як робила це завжди.

Дуже болить і дуже злюся.

Сподіваюсь, ви і ваші близькі цілі і в безпеці🙏

Все буде 💛💙

🔪 Один з цікавих аспектів трукрайму, що мене заворожує, — це неочікувані звʼязки між різними злочинами.

Під час роботи над «Вбивчими письменниками», я виявила кілька незвичних прихованих збігів. Під час написання нової книги, знаходжу ще більше несподіваних перегуків між справами, про які пишу зараз і про які писала раніше.

🩸 Тому не можу не вдізначити той, про який щойно прочитала у книзі «Пʼять»: четверта жертва Різника, Кейт Еддовс, сама в певному сенсі була дотична до створення першого трукрайм-контенту і, ймовірно, була співавторкою балади про вбивство, яке скоїв один з її родичів 😱

Про те, як виглядав трукрайм у часи свого зародження, я вже писала тут, а на фото — друкована копія оригінального тексту (переклад українською є у книзі).

#запеклий_трукрайм

Цього місяця нарешті говоримо про трукрайм «Пʼять» Геллі Рубенголд⚡️

Що буде:

🩸 Традиційне обговорення самої книги і жанрових особливостей
🩸 Трохи лекції по трукрайму загалом та його історії
🩸 Трохи майстеркласу з додатковими друкованими матеріалами

📍 Де: Readeat, вул.Антоновича, 50

🗓 Коли: 18 жовтня о 14:00

Реєстрація тут, а за змінами і новинами краще стежити у чаті книжкового клубу 🖇 https://www.tg-me.com/+gGritEZ7p81mOTIy

⚠️ Клуб благодійний. Цього разу 100% донатів піде на допомогу Українському центру реабілітації рукокрилих https://batsukraine.org.

Щоб взяти участь в обговоренні, треба задонатити будь-яку суму від 100 грн на банку https://send.monobank.ua/jar/7pC9SmsCFp

Мур шикарний, але до читача нещадний, і ця нещадність наростає прогресивно від першого оповідання до останнього — хоча, власне, в цьому і є основний кайф його текстів.

Оповідання різні, різножанрові і не пов’язані одне з одним. Відмінні і стилістично, і темами, і складністю сприйняття, і темпом.

Але, як на мене, дуже грамотно організовані у збірці: перше магнетично затягує, трійця наступних трохи розслабляють і викликають звикання, а потім автор розходиться вже на повну міць, не стримуючи свого бажання інтелектуально виснажити тих, хто наважився зайти так далеко.

📝 «Гіпотетична ящірка» — дуже атмосферна й насичена готично-сюрреалістична квірна казка (може навіть трохи фентезі). Шокуюча, жорстока і темна, часом з надмірним градусом насильства і абсолютно безнадійним фіналом. Мабуть, таки мій найулюбленіший текст у цій збірці.

📝 «Навіть не легенда» — десь комедійна, десь науково-фантастична історія з не те щоб надто оригінальним сюжетом, але викладена досить оригінально і в специфічній манері, притаманній автору.

📝 «Місце, місце, місце» — дуже перекликається з «Єрусалимом» Мура тематично, трохи менше стилістично, але шикарна гротескна й виклична постапокаліптична сатира на біблійну тематику. Але почуття віруючих зруйнує вщент, якщо таки потрапить їм на очі 🙃

📝 «Холодне читання» — майже класична історія з привидами в дуже нуарному антуражі. Дуже хороша, але не вирізняється чимось екставагантним

📝 «Неймовірно складний високоенергетичний стан» — доволі радикальний і складний науково-фантастичний експеримент і з точки зору сюжету, і з боку стилю. З алюзіями на біблійні мотиви, але в межах науки. Одним словом, це краще побачити на власні очі

📝 «Осяяння» — сильно тяжіє до «Воно»-подібного горору. Меланхолійне, похмуре, сповнене саспенсу, з нотками ностальгії. Дуже напружене, досить моторошне і надзвичайно красиве

📝 «Що нам відомо про Громолюда» — скоріше повість чи велика новела. Ймовірно, в чомусь автобіографічна, різка і сатрична, дуже різноформатна й уривчаста. Найбільш цікавою буде для тих, хто трохи знайомий з біографією Мура і з його коміксами

📝 «Американський посвіт: аналіз» — далось мені найважче по стилю, бо це типу вільний вірш в стилі бітників з літературознавчим коментарем. Теж експеримент, теж пародія, дуже круте по формі, але непросте для перетравлення

📝 «І насамкінець, щоб порушити тишу» — філософський, десь може потойбічний діалог. Невеличкий, блискучий у подачі, дуже символічний, нелінійний і заплутаний та сюрреалістичний. З ідеальним фіналом і ідеальний як для фіналу збірки.

Очікувань Мур не підвів, коротка проза дається йому ідеально, і заносить його у ній менше, ніж у повноформатних творах, тож оговтатись від читання його оповідань і повернутись до нормального життя значно легше. А текстами він дійсно переносить кудись у геть іншу площину свідомості.

Окремо моя величезна повага перекладачці Наті Гриценко, бо впоратись з такими текстами під силу далеко не кожному.

🎁 І нагадую, що отут ще можна виграти збірку — а вона точно варта уваги.

📖 «Осяяння»
✍️ Алан Мур

Видавництво А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА

І ще один книжковий клуб жовтня — цього разу по «Життю хлопця» Маккеммона, про яке говорити-не переговорити 😁

Клуб «.після крапки» від КнигоЛенду, я долучусь в якості експертки по Маккеммону запрошеної спікерки ☺️

Для учасників — знижка 10% на купівлі у книгарні 😚

Деталі на афіші, рестрація тут 🖇 https://forms.gle/4dMP8LuNZZDngSwZ8

Ну, ви зрозуміли — я вже взялась за перечитування «Воно», тож найближчим часом тут буде кілька дописів, які мені навіяла ця книга цього разу 😌

І, до слова, це ж вже десь умовно скоро у Жупанського мають вийти «Книги крові» Баркера 🤩