Разом із вами зробили те, чого раніше в Україні не було — провели Всеукраїнські змагання з регбі на кріслах колісних серед ветеранів, ветеранок і чинних військових.

Як альтернатива баскетболу на кріслах колісних, цей адаптивний вид спорту виник у Канаді наприкінці 1970-х та нині входить до програми Паралімпійських ігор. Віднедавна в нього грають і в Україні — завдяки вашій участі й підтримці.

І хоч на майданчику точилася направду запекла боротьба, ці змагання — не про нагороди, а про відновлення через спорт у спільноті однодумців. Трохи про неї — у відео 😌

А щоби відчути силу духу українських воїнів, приходьте вболівати на наступні події 🙌🏻

Дякуємо всім, хто долучився до реалізації проєкту, а також нашому партнеру — Міністерству у справах ветеранів. Разом розвиваємо культуру адаптивного спорту в Україні ❤️

До речі, тепер це найдорожча здобич «Дронопаду» — за інформацією з відкритих джерел вартість «Оріона» сягає $5 000 000 💰

Увага, цій «швидкій» — дорогою не поступаємось ⛑️

Або: «Молнія» виходь, ми тебе впізнали. Ми не знаємо, чому росіяни вирішили намалювати червоні хрести на своїх ударних дронах, але це й неважливо.

Важливо те, що ці безпілотники нікому не нашкодили. Як завжди, дякуємо вам за донати та екіпажам «Дронопаду» за невпинну роботу 🫶

Донатьте на збиті дрони — https://bit.ly/4ftdtvn

Ми часто кажемо, що маленьких внесків не існує. Навіть 10 чи 100 гривень донату на загальні рахунки Фонду дають змогу швидко закривати як масштабні, так і невеликі, але важливі потреби військових.

І таких запитів дуже багато, хоча вони рідко потрапляють в стрічку наших соціальних мереж. Зокрема, завдяки цьому інструменту в наших воїнів 24 ОМБр тепер є чим будувати укріплення та бліндажі, які захищають від обстрілів й дають змогу хоч трошки, але перепочити.

Тож скажемо ще раз: маленьких донатів не існує. І вони здатні комусь допомогти: bit.ly/weekly_donate

Наші благодійники — це справжня любов!

Нещодавно отримали такий зворотній лист від нашого давнього підписника — дідуся, який оформив підписку ще у 2022 році та продовжує підтримувати Фонд досі. Не змогли не поділитися з вами цим повідомленням 🥹

Кожна підписка — це не просто регулярний платіж. Це ваша довіра та наша впевненість у тому, що завтра Фонд зможе закрити ще одну важливу потребу на фронті. А отже — потенційно врятувати життя.

Тож долучайтеся, щоб допомагати військовим ефективно 👉 https://bit.ly/cba-donate-weekly

«Я тебе кохаю» та «Збір закрито» — фрази, які завжди зігрівають наші сердечка. Тож глибоко вдихніть і насолоджуйтеся: наш збір на Школу НРК «Варан» закрито, і ми вас любимо 🫶

Ви зібрали 47 169 947 грн, аби втілити цю ініціативу в життя. Ваші гривні перетворились, зокрема, на облаштування аудиторій, належні умови для навчання і побуту курсантів, дрони, транспорт та підземні класи для комфортної, а головне — безпечної підготовки майбутніх операторів НРК.

Школа вже випустила близько 400 курсантів. Лише уявіть, скільки життів зможуть зберегти ваші донати.

Памʼятаєте, як колись ми познайомили вас з роботами «Терміт» і «Тарган»? З того часу в родині НРК у Школі «Варан» суттєве поповнення: наразі курсанти мають змогу навчатися на 37 (!) різних типах наземних платформ.

Ми дякуємо абонентам Київстар, які донатили через Суперсилу «Допомога ЗСУ+» і всім тим, хто закидав гривні на цей проєкт.

Так виглядає російський дрон V2U та наслідки влучання його ударної версії.

За даними ГУР, він оснащений штучним інтелектом та здатний автономно шукати та обирати цілі. Нещодавно екіпажі «Дронопаду» також почали збивати розвідувальні модифікації цього безпілотника.

На жаль, ми не врятуємо усіх. Але робимо усе можливе, щоби врятувати якомога більше. «Дронопад» триває та нищить ворожі дрони.

Підтримайте проєкт донатом — https://bit.ly/4ftdtvn

Як говорити про війну з іноземцями так, щоб нас почули? У новому випуску подкасту «Важко сказати» говоримо з Катериною Лещишин, керівницею міжнародного відділу фонду «Повернись живим».

Катерина чи не щодня поширює знання й інтереси України серед іноземних партнерів, журналістів, публічних осіб та політиків. У подкасті вона ділиться власними спостереженнями й досвідом: як пояснювати очевидні теми так, щоб тебе зрозуміли та що допомагає не злитися, а перетворювати розмову на можливість.

«Складна робота — говорити з іноземцями про війну. Але водночас вона настільки прекрасна, бо я бачу багатьох, хто підтримує нас. А таких справді дуже багато — мільйони, десятки мільйонів», — каже Катерина.

🎧Слухайте четвертий епізод спільного проєкту «Повернись живим» та Громадського радіо за посиланням: bit.ly/vazhko-skazaty4

Нас часто запитують: як працює Фонд, якщо ми не беремо відсоток із донатів на військо?

Відповідаємо: завдяки партнерам та благодійникам, які підтримують роботу команди. Це щоденні витрати, без яких Фонд не функціонував би. Усе те невидиме, що дає змогу вчасно закривати видимі потреби армії 👇🏻

- військові менеджери їздять у відрядження по всій лінії фронту;
- ми не марнуємо час на оренду чи пошук транспорту — у нас є службові авто;
- маємо офіс, а відповідно й змогу працювати у спільному просторі, швидше приймати рішення;
- завдяки донатам на адмінку сплачуємо прозору зарплату працівникам і можемо планувати роботу.

Один із наших партнерів — лабораторія соціальних проєктів Zagoriy Foundation. Вони системно підтримують адмінку ПЖ:

«Невидимі процеси — аналітика, логістика, менеджмент — це те, що дозволяє “Повернись живим” системно й безпомилково підсилювати військо. Для Zagoriy Foundation важливо не лише закривати збори, а й будувати екосистему, де інституції сильні й незалежні», — Катерина Загорій.

Цінуємо довіру Zagoriy Foundation та всіх наших благодійників. І дякуємо за підтримку. Що міцніше об’єднані ми, то сильніша армія.

Підтримати адмінку Фонду можна тут: bit.ly/4psNIQG

Один день з позицій, де працює наш «Шарк» 🦈

«Я хотів взяти позивний «Бурят», але командир сказав, що краще не треба», — розповідає командир екіпажу БпЛА Shark.

Він народився в Бурятії, втратив дім у Маріуполі, пережив окупацію. А з кінця 2022 воює проти росіян.

Команда «Повернись живим» провела день на позиціях бійців 14-го полку БПАК. Ми покажемо і розкажемо, як придбаний за ваші донати Shark та мобільний комплекс керування працює на фронті.

«Раніше за 5 км від лінії зіткнення ми ходили майже вільно, рідко коли один Mavic побачиш. Зараз на цій дистанції небо кишить дронами, а безпечного місця, здається, до 50 км — не існує», — розповідають бійці.

Про бойову роботу, історії захисників і які «жирні» цілі вони мріють вполювати — дивіться вже у нашому новому сюжеті: https://youtu.be/klXv8xkhJtI

Команда «Повернись живим» у скорботі. 

Під час виконання бойової задачі у складі групи спеціального призначення загинув наш друг і колишній співробітник Фонду Тарас Шпук. Йому було 34 роки.

Тарас народився й виріс в Івано-Франківську, мав позивний «Череп» і був багаторічним тренером українських команд Invictus Games та Warrior Games. У 2019-му зі Шпука та його великої віри у спільноту у Фонді почалася системна робота з ветеранами й ветеранками. Завдяки Тарасу ми досі розвиваємо адаптивні види спорту. 

Шпук був учасником Революції Гідності, вперше долучився до війська ще у 2014-му й не міг бути осторонь після початку повномасштабного вторгнення. Спочатку Тарас активно включився у процеси забезпечення війська — займався в ПЖ комунікацією з підрозділами, розвозив майно у найнебезпечніші точки фронту. А потім став частиною одного зі спецпідрозділів. 

«Тарас Шпук був воїном і загинув як воїн. Це перший співробітник «Повернись живим», який загинув під час бойових дій після початку повномасштабної війни. Він пристрасно вірив в усе, що робив. А ми вірили в нього. Боляче й важко усій старій команді Фонду, його друзям і тим, хто проживав з ним всі ці роки. Щиро кажучи, ми дуже чекали, коли ж Шпук виконає все, що планував, і повернеться назад в команду ПЖ. Ми будували разом плани. 

Це величезна втрата для ветеранського спорту, бо він був одним з рушіїв в країні. У 2022-му Тарас ризикував собою, щоб вивезти спортивне обладнання нашої збірної в Invictus Games. Я тоді запитав його: «Нащо ви їздили?». А Шпук сказав: «А як ми будемо представляти Україну на змаганнях в Гаазі без обладнання?».

Тарас тягнув тему ветеранського спорту тоді, коли мало хто нею займався в країні і якби вона операційно в ті давні роки не вистрілила, то не приїжджав би принц Гаррі до України і не було б цього всього», — говорить директор Фонду Тарас Чмут. 

Ми запам’ятаємо Тараса Шпука як найщирішого серед людей. Дякуємо, що був із нами, друже. Нам дуже болить. 

Висловлюємо співчуття батькам, рідним та друзям нашого Тараса — чудової людини, ідейного лідера та вправного воїна.

Честь!

«Поки що гексоцикли, квадроцикли і мотоцикли у війську сприймають із пересторогою. Ними повноцінно не працювали. Усі звикли: якщо везти людей чи провізію — то тільки бронемашиною. Але з нашого досвіду — простіше зробити кілька поїздок гексоциклом. Він тягне 600–800 кг вантажу й може їхати лісом, тобто безпечнішими ділянками», — командир роти безпілотних систем 80 ОДШБр.

У бригаді почали використовувати гексоцикли взимку 2024-го й відтоді застосовують постійно. Вони замінили великогабаритну техніку, бо компактні й маневрені, пройдуть там, де велика колісна техніка не зможе.

«Гексоцикли та квадроцикли використовують не лише для логістики, а й для евакуації поранених. Таких випадків було чимало, зокрема під час Курської операції. Технікою під’їжджали наскільки можливо близько до місця поранення та вивозили до медиків», — командир роти безпілотних систем 80 ОДШБр.

Квадроцикли, гексоцикли, багі — різні за функціоналом, але однаково потрібні всім. Кожна така машина доставляє зброю, евакуйовує поранених і забезпечує мобільність наших військових там, де іншою технікою не проїхати.

Нині триває збір на 90 одиниць такого транспорту для шести бойових підрозділів. Зробіть свій внесок за посиланням send.monobank.ua/jar/2LVMHmA7sE